- •1. Дисципліна безпеки життєдіяльності, її завдання, мета вивчення, об’єкт та предмет дослідженя.
- •2. Поняття «про аксіому потенційної небезпеки».
- •3. Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.
- •4. Біогеоценоз, його характеристики та компоненти.
- •5. Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров’я. Еноргозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.
- •6. Природні явища – джерела небезпечних факторів.
- •7. Джерела небезпечних факторів побутового походження.
- •8. Поділ негативних факторів за характером дії на організм людини.
- •9. Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.
- •11. Фізичні небезпечні фактори.
- •12. Хімічні небезпечні фактори.
- •13. Біологічні небезпечні фактори.
- •14. Принципи нормування небезпечних факторів.
- •15. Визначення гранично допустимого рівня фактору.
- •16. Небезпечні хімічні речовини.
- •17. Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.
- •18. Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.
- •19. Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.
- •20. Механічні коливання(вібрація) та її вплив на людину.
- •21. Шум. Дія шуму на організм людини.
- •22. Інфразвук та його дія на людину.
- •23. Ультразвук та його вплив на організм людини.
- •24. Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •25. Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •26. Гамма – кванти: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •27. Бета – випромінювання: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •28. Альфа – випромінювання: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •29. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.
- •30.Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •31. Джерела радіоактивної небезпеки.
- •32. Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.
- •33. Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •34. Принципи захисту людини, що діє на радіоактивно-зараженій території.
- •35. Хімічно – небезпечні об’єкти та їх характеристика.
- •36. Уражаючі фактори, що утворюються при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •37. Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.
- •38. Поняття «стійкості небезпечної хімічної речовини»
- •39. Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
- •40.Уражаючі фактори, що утворюються при пожежах та вибусі на під-вах промисловості.
- •41. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •42. Особливості сучасного тероризму.
- •43. Вибух як засіб терору.
- •44. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення під час терористичних актів.
- •45. Характерні риси сучасної війни.
- •46. Поняття про ядерну зброю. Уражаючі фактори ядерної зброї.
- •47. Запобігання ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.
- •48. Хімічна зброя, як засіб введення сучасних бойових дій. Урожаючі фактори хімічної зброї.
- •49. Запобігання ураження та захист від дії отруєних речовин.
- •50. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких, можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей..
- •51. Принципи захисту від біологічної зброї.
- •52.Призначення засобів колективного захисту та їх класифікація. Типи сховищ за ознаками.
- •53. Призначення засобів індивідуального захисту та іх класифікація за принципом дії.
- •54.Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •55. Засоби медичного захисту при ураженні організма іонізуючими променями.
- •56. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •58. Задачі і принципи надання першої медичної допомоги, табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.
- •57. Поняття про протибактеріальні засоби.
- •59. Головний принцип яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.
- •60. Поняття про кровотечі. Принципи припинення кровотечі. Артеріальні кровотечі. Венозні кровотечі. Капілярні кровотечі. Можливі наслідки кровотечі. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів.
- •61. Причини виникнення та характеристика переломів кісток.
- •62. Травматичний шок, фази, профілактика.
- •63. Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша медична допомога при опіках очей.
- •64. Непритомність. Перша допомога при непритомності.
40.Уражаючі фактори, що утворюються при пожежах та вибусі на під-вах промисловості.
Ускладнення технологічних процесів, збільшення площ забудови об'єктів народного господарства підвищують їхню пожежну небезпеку. Наслідки пожеж і вибухів на підприємствах народного господарства визначаються уражаючими факторами. При пожежі утворюють наступні уражаючи фактори: відкритий вогонь і іскри; підвищену температуру навколишнього середовища і предметів; токсичні продукти горіння, дим; знижену концентрацію кисню; падаючі уламки будівельних конструкцій, агрегатів, устаткування і т.д. При вибусі виникають: повітряна ударна хвиля та уламкове поле, створюване фрагментами об'єктів, що вибухають і руйнуються. При пожежах і вибухах люди одержують термічні (опіки тіла, верхніх дихальних шляхів, очей) і механічні ушкодження (переломи, забиті місця, черепно-мозкові травми, осколкові поранення, комбіновані поразки).
41. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
Принципи гасіння пожеж засновані на розумінні основних шляхів припинення горіння:-ізоляцією зони горіння від кисню; -зниженні швидкості тепловиділення чи збільшенні швидкості тепло відводу від зони реакції окислювання. Основною умовою при цьому є зниження температури горіння до рівня нижчого температури само спалаху. Досягається це дотриманням чотирьох відомих принципів: охолодженням реагуючих речовин; ізоляцією реагуючих речовин у зоні горіння; розведенням реагуючих речовин до непальних концентрацій чи концентрацій, що не підтримують горіння; хімічним гальмуванням реакції горіння.Способи припинення горіння: 1. Охолодження зони горіння суцільними або диспергированними струменями води. Охолодження переміщуванням пальних речовин; 2. Розведення паливної суміші струменями тонко диспергированної води, газо водяними струменями, непальними парами і газами; 3.Ізоляція пального матеріалу від окислювача шарами піни, продуктів вибуху, вогнегасящого порошку, вогне-захистною смугою; 4. Гальмування реакцій горіння вогнегасящим порошком, галоідо-призводними та вуглеводними.
42. Особливості сучасного тероризму.
Останні десятиріччя міжнародна спільнота знаходиться під впливом все зростаючого тиску тероризму. Здійснюються замахи на життя і здоров'я людей при зменшенні частки зазіхань на матеріальні об'єкти; ріст масштабності, для якої характерні великі людські жертви; посилення жорстокості і безоглядності дій терористів. Розширюється також інформаційна, тактична, взаємна ресурсна підтримка терористичних груп як в окремо узятій країні, так і в міжнародному масштабі. Відбувається зрощування політичного і карного тероризму на тлі злиття і співробітництва нелегальних і легальних структур екстремістської користі з націоналістичними, релігійно-сектантськими, фундаменталістськими й іншими співтовариствами на основі взаємовигідних інтересів. Тероризм поширюється немов страшна, невідворотна епідемія XXІ сторіччя. На сьогоднішній день немає чіткого визначення тероризму як соціально-правового явища. В якості елементів, що характеризують це явище, виділяються: мета; мотив; зміст дій; намічувані і реальні наслідки. Тероризм може бути орієнтований на зміну політичного ладу, скинення керівництва країни (регіону), порушення територіальної цілісності, нав'язування як офіційну ідеологію визначених соціальних, релігійних, етнічних стандартів і державних рішень, що випливають з них, інша істотна зміна політики держави, звільнення арештованих терористів, “розхитування” стабільності і залякування суспільства, окремих груп населення, заподіяння збитку міждержавним відносинам і провокування бойових дій (війни).