- •1. Дисципліна безпеки життєдіяльності, її завдання, мета вивчення, об’єкт та предмет дослідженя.
- •2. Поняття «про аксіому потенційної небезпеки».
- •3. Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.
- •4. Біогеоценоз, його характеристики та компоненти.
- •5. Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров’я. Еноргозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.
- •6. Природні явища – джерела небезпечних факторів.
- •7. Джерела небезпечних факторів побутового походження.
- •8. Поділ негативних факторів за характером дії на організм людини.
- •9. Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.
- •11. Фізичні небезпечні фактори.
- •12. Хімічні небезпечні фактори.
- •13. Біологічні небезпечні фактори.
- •14. Принципи нормування небезпечних факторів.
- •15. Визначення гранично допустимого рівня фактору.
- •16. Небезпечні хімічні речовини.
- •17. Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.
- •18. Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.
- •19. Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.
- •20. Механічні коливання(вібрація) та її вплив на людину.
- •21. Шум. Дія шуму на організм людини.
- •22. Інфразвук та його дія на людину.
- •23. Ультразвук та його вплив на організм людини.
- •24. Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •25. Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •26. Гамма – кванти: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •27. Бета – випромінювання: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •28. Альфа – випромінювання: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •29. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.
- •30.Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •31. Джерела радіоактивної небезпеки.
- •32. Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.
- •33. Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •34. Принципи захисту людини, що діє на радіоактивно-зараженій території.
- •35. Хімічно – небезпечні об’єкти та їх характеристика.
- •36. Уражаючі фактори, що утворюються при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •37. Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.
- •38. Поняття «стійкості небезпечної хімічної речовини»
- •39. Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
- •40.Уражаючі фактори, що утворюються при пожежах та вибусі на під-вах промисловості.
- •41. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •42. Особливості сучасного тероризму.
- •43. Вибух як засіб терору.
- •44. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення під час терористичних актів.
- •45. Характерні риси сучасної війни.
- •46. Поняття про ядерну зброю. Уражаючі фактори ядерної зброї.
- •47. Запобігання ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.
- •48. Хімічна зброя, як засіб введення сучасних бойових дій. Урожаючі фактори хімічної зброї.
- •49. Запобігання ураження та захист від дії отруєних речовин.
- •50. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких, можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей..
- •51. Принципи захисту від біологічної зброї.
- •52.Призначення засобів колективного захисту та їх класифікація. Типи сховищ за ознаками.
- •53. Призначення засобів індивідуального захисту та іх класифікація за принципом дії.
- •54.Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •55. Засоби медичного захисту при ураженні організма іонізуючими променями.
- •56. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •58. Задачі і принципи надання першої медичної допомоги, табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.
- •57. Поняття про протибактеріальні засоби.
- •59. Головний принцип яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.
- •60. Поняття про кровотечі. Принципи припинення кровотечі. Артеріальні кровотечі. Венозні кровотечі. Капілярні кровотечі. Можливі наслідки кровотечі. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів.
- •61. Причини виникнення та характеристика переломів кісток.
- •62. Травматичний шок, фази, профілактика.
- •63. Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша медична допомога при опіках очей.
- •64. Непритомність. Перша допомога при непритомності.
27. Бета – випромінювання: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
Бета-випромінювання — це потік електронів, які називаються бета-частинками. Швидкість їх руху може досягати в деяких випадках швидкості світла. Проникаюча здатність їх менша за гамма-випромінювання, але іонізуюча дія в сотні разів більша. Серед джерел такого випромінювання виділяють стронцій та ітрій в процесі свого розпаду. Дія іонізуючого випромінювання на організм не відчутно людиною. Тому це небезпечно. У результаті впливу іонізуючого випромінювання порушується нормальний плин біохімічних процесів і обмін в організмі. Різні ферментні системи реагують на опромінення неоднозначно. Активність одних ферментів після опромінення зростає, інших - знижується, третіх - залишається незмінною. Важливим фактором при впливі іонізуючого випромінювання на організм є час опромінення. Зі збільшенням потужності дози вражаюча дія випромінювання зростає. Чим більш дробове випромінювання за часом, тим менше його вражаюча дія. Зовнішнє опромінення альфа- і бета-випромінюваннями менш небезпечно, тому що альфа- і бета-частинки мають невелику величину пробігу в тканині і не досягають кровотворних і інших органів. Чим молодше людина, тим вище його чутливість до опромінення, особливо висока вона в дітей. Доросла людина у віці 25 років і більше найбільш стійка до опромінення.
28. Альфа – випромінювання: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
Альфа-випромінювання — це потік ядер атомів гелію, які називаються альфа-частинками. В них дуже висока іонізуюча дія. Область розповсюдження альфа-частинок у повітрі сягає всього 10 см, а в твердих та рідких тілах — ще менше. Одяг, засоби індивідуального захисту повністю затримують альфа-частинки. Внаслідок високої іонізуючої дії альфа-частинки дуже небезпечні у разі проникнення всередину організму. Відомо близько 30 різних природних радіоактивних речовин, при розпаді яких вилітають альфа-частинки. Прикладом джерел альфа-випромінювання є радій, уран, плутоній. Дія іонізуючого випромін на організм не відчутно людиною. Тому це небезпечно. У результаті впливу іонізуючого випромін поруш нормальний плин біохімічних процесів і обмін в організмі. Різні ферментні системи реагують на опромінення неоднозначно. Активність одних ферментів після опромінення зростає, інших - знижується, третіх - залишається незмінною. Важливим фактором при впливі іонізуючого випромін на організм є час опромінення. Зі збільшенням потужності дози вражаюча дія випромінювання зростає. Чим більш дробове випромінювання за часом, тим менше його вражаюча дія. Зовн опромін альфа- і бета-випромін менш небезпечно, тому що альфа- і бета-частинки мають невелику величину пробігу в тканині і не досягають кровотворних і інших органів. Чим молодше людина, тим вище його чутливість до опромінення, особливо висока вона в дітей. Доросла людина у віці 25 років і більше найбільш стійка до опромінення.
29. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.
Іонізуюче випромінювання — це будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Розрізняють корпускулярне і фотонне іонізуюче випромінювання.
- Корпускулярне — потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях, або генеруються на прискорювачах. Це α і β частки, нейтрони, протони та ін. - Фотонне — потік електромагнітних коливань, що поширюється у вакуумі з постійною швидкістю 300 000 км/с. Це γ(гамма)-випромінювання і рентгенівське випромінювання. Розрізняють експозиційну, поглинену та еквівалентну дози іонізуючого випромінювання. Експозиційна доза характеризує іонізуючу спроможність випромінювання в повітрі, вимірюється в кулонах на 1 кг (Кл/кг); позасистемна одиниця — рентген (Р); 1 Кл/кг = 3,88 х 103Р. За експозиційною дозою можна визначити потенційні можливості іонізуючого випромінювання. Поглинута доза характеризує енергію іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини. Вона вимірюється в греях Гр (1 Гр=1 Дж/кг). Застосовується і позасистемна одиниця рад (Ірад = 0,01Гр= 0,01 Дж/кг). Доза, яку одержує людина, залежить від виду випромінювання, енергії, щільності потоку і тривалості впливу. Еквівалентна доза є мірою біологічного впливу випромінювання на конкретну людину, тобто індивідуальним критерієм небезпеки, зумовленим іонізуючим випромінюванням. За одиницю вимірювання еквівалентної дози прийнятий зіверт (Зв). Зіверт дорівнює поглинутій дозі в 1 Дж/кг (для рентгенівського, α і β випромінювань). Позасистемною одиницею служить бер (біологічний еквівалент рада). 1 бер = 0,01 Зв.