Тема 11. Зобов'язання про сумісну

діяльність. Договори про створення

юридичної особи

Задача № 1. Між державним підприємством "Трактормаш" та приватним підприємством "Олена" було укладено договір про сумісну діяльність із організації центру дитячого дозвілля. За цим договором державне підприємство як внесок передавало приміщення дитячої дошкільної установи, що знаходилося на його балансі та тривалий час не використовувалося. Приватне підприємство зобов'язувалося зробити ремонт, найняти персонал і організувати роботу центру. Податкова інспекція подала позов про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що статутом приватного підприємства не передбачено право на зайняття діяльністю із організації дитячого відпочинку. ПП проти позову за­перечувало, посилаючись на те, що його статутом передбачено пра­во на "зайняття іншими видами діяльності, які не заборонені зако­ном".

Питання:

1. Де має міститися перелік видів діяльності, якою має право займатися юридична особа? Чи можна вважати цей перелік ви­черпним? Обґрунтуйте тезу про вичерпність/невичерпність видів діяльності.

2. Чи мало право державне підприємство як внесок передавати приміщення дитячої установи? Який порядок такої передачі?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 2. 1 березня мале підприємство і акціонерне товари­ство уклали договір на спільне будівництво санаторію з водоліку­ванням, згідно з яким мале підприємство зобов'язувалося збудува­ти об'єкт "під ключ", а товариство надавало для цього належну на правах власності земельну ділянку і забезпечувало фінансування будівельних робіт. Доходи від експлуатації об'єкта сторони домови­лися розподіляти порівну. Кошторисна вартість будівництва становила 6 млн. грн., з яких 2 млн. грн. товариство перераховува­ло малому підприємству в десятиденний термін з моменту підпи­сання договору. Договором також передбачалося, що отриманими від товариства грошовими коштами мале підприємство розпоряд­жається на власний розсуд, використовуючи їх винятково на цілі будівництва і під контролем товариства.

Наприкінці липня товариство запропонувало малому підприєм­ству надати звіт про виконані роботи, а також про використання грошових коштів. Проте підприємство повідомило, що земельна ділянка, надана для будівництва, є непридатною через надзвичай­ну віддаленість від мінеральних джерел, а тому роботи не було роз­почато. 5 вересня підприємство повернуло товариству отримані 2 млн. грн. і запропонувало розірвати договір. Товариство, в свою чергу, наполягало на поверненні не тільки основної суми, а й ком­пенсації у вигляді процентів за фактично наданий кредит.

Питання:

1. Яка правова природа договору на спільне будівництво сана­торію?

2. Чи можна подібними договорами передбачати відповідальність за неналежне виконання сторонами своїх зо­бов'язань? Чи містить законодавство обмеження розміру такої відповідальності?

3. Чи є правомірними вимоги товариства про стягнення про­центів за фактично наданий кредит?

Задача № 3. Акціонерне товариство "Експанда" уклало договір про спільну діяльність щодо обслуговування та охорони автотранс­портних засобів працівників та гостей бізнес-центру корпорації "Форум" на виділеному корпорацією майданчику. Органи держав­ної податкової служби, проводячи перевірку діяльності АТ "Екс­панда", висунули вимоги обом учасникам договору щодо не­обхідності придбання ліцензії на здійснення такої діяльності, а та­кож необхідності внесення до статуту корпорації положення щодо можливості зайняття такою діяльністю.

Питання:

1. Чи мають право податкові органи перевіряти наявність ліцензій на зайняття цією діяльністю та дотримання ліцензійних умов?

2. Чи відповідають чинному законодавству вимоги органів дер­жавної податкової служби?

Задача № 4. Установчим договором товариства з обмеженою відповідальністю було передбачено, що кандидатура головного бух­галтера товариства перед призначенням на посаду повинна погод­жуватися із засновниками товариства на їх загальних зборах. Усу­переч цьому директор товариства, який не був його засновником, призначив на посаду головного бухгалтера свою сестру, не пого­дивши її кандидатуру з жодним із засновників. Один із засновників почав вимагати звільнити головного бухгалтера, оскільки не було додержано порядку його призначення. Крім того, він посилався на те, що родичам заборонено працювати на одному підприємстві. Директор підприємства відмовився звільняти бухгалтера, посилаю­чись на те, що за статутом товариства він має право самостійно здійснювати адміністративно-господарську діяльність; до компе­тенції ж загальних зборів засновників взагалі не належить погод­ження кандидатури головного бухгалтера. Заборони ж родичам працювати на підприємстві установчі документи не містять.

Питання:

1. Яке значення має установчий договір і статут у діяльності господарського товариства? Якому документу надається перевага за наявності подібних суперечностей між установчим договором і ста­тутом?

2. Чи заслуговують на увагу доводи засновника про немож­ливість родичів працювати на одному підприємстві?

3. Чи мають право засновники без погодження з директором са­мостійно звільнити головного бухгалтера, зробивши відповідний запис у трудовій книжці?

Задача № 5. Учасник спільного підприємства у формі товарист­ва з обмеженою відповідальністю прийняв рішення про вихід зі складу учасників товариства. У грудні він звернувся до директора товариства, яким був інший учасник, із вимогами про повернення його внеску до статутного фонду товариства — квартири, про спла­ту йому частини вартості майна підприємства пропорційно його внеску, а також про сплату частини прибутку, що належала йому за підсумками року. Директор пояснив, що дивіденди він зможе от­римати лише у січні наступного року після складання річного ба­лансу підприємства. Повернути ж квартиру він відмовився, запро­понувавши замість неї грошову компенсацію у розмірі її вартості, встановленої довідкою бюро технічної інвентаризації; частину вар­тості майна товариства директор взагалі відмовився повертати без будь-якої компенсації, оскільки це не передбачено установчими документами. Під час судового розгляду з'ясувалося, що за уста­новчими документами товариства у разі виходу учасника зі складу товариства його внесок до статутного фонду є власністю підприємства; особі, яка виходить, виплачується частина прибутку, що отриманий підприємством до моменту виходу учасника.

Питання:

1. Які права мають учасники товариства стосовно майна, що внесено ними до статутного фонду? Чи відповідають установчі до­кументи, що розглядаються, законодавству?

2. Чи має право учасник вимагати повернення його внеску до статутного фонду в натурі?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 6. За статутом товариства з обмеженою відпо­відальністю кожному з учасників надавалося право після сплати ним свого внеску у повному обсязі в будь-який час збільшувати су­му статутного фонду із внесенням відповідних змін до установчих документів. Але коли один із учасників звернувся до районної адміністрації із проханням зареєструвати відповідні зміни, йому бу­ло відмовлено із посиланням на те, що решта учасників не повністю внесли свої внески, а тому він не може збільшувати своєї частки в статутному фонді товариства.

Питання:

1. Чи відповідають законодавству установчі документи товари­ства?

2. За яких умов можливе збільшення статутного фонду товари­ства?

3. Чи правомірна відмова працівника державної адміністрації?