2. Особливості почеркознавчого дослідження в разі, коли первинний підпис не виявлено.

Якщо технічним дослідженням установлено, що у спірному підпису відсутні сліди попередньої підготовки, але є підстави припускати його виконання за допомогою якихось технічних прийомів (наприклад, перемальовування на просвіт чорнилом), то такий підпис досліджується як первинний за загальними правилами.

У тих випадках, коли первинний підпис виявити не вдалося проводять дослідження тільки вторинного підпису. При цьому оцінка ідентифікаційного значення виявлених ознак повинна проводитися з особливою обережністю.

До початку роздільного дослідження експертом вже встановлено, що підпис не автентичний й виконаний із застосуванням технічних прийомів. При цьому були виявлені дві групи ознак: співпадаючі, які обумовлені способом виконання й внаслідок чого визнані несуттєвими; та такі, що розрізняються, на підставі яких зроблений висновок про не автентичність.

Ознаки, що розрізняються можуть бути обумовлені різними причинами: або виконавець не розібрався у деталях моделі-підпису, або в результаті випадкового чи навмисного викривлення його почерку та підпису; або ж у результаті проявлення ознак почерку та підпису виконавця. Треба диференціювати розбіжні ознаки шляхом порівняння досліджуваного підпису зі зразками підпису особи, від імені якої він значиться, або зі знайденою моделлю. У першу чергу ознаки треба вивчати у зразках.

У стадії порівняльного дослідження необхідно виявити всі співпадаючі ознаки між досліджуваним підписом і зразками та такі, що розрізняються. Спочатку проводиться дослідження первинного підпису, а потім – вторинного. Внаслідок такого способу виконання й труднощами диференціювання виділених ознак оцінка результатів дослідження є складною.

Більшість загальних ознак, які обумовлені способом виконання, не мають ідентифікаційного значення. До їхнього числа відноситься координація рухів, темп, ступінь і характер натиску, розміщення підпису в цілому відносно бланкового рядка, переважний напрямок рухів при виконання основних елементів тощо.

При оцінці виявлених співпадаючих окремих ознак слід пам'ятати, що висновок про виконавця досліджуваного підпису може бути зроблений тільки у тому випадку, якщо вони у своїй сукупності складають індивідуальний комплекс.

При формулюванні висновків у випадках виконання підписів за допомогою технічних прийомів слід враховувати наступне:

• заключні висновки експерта повинні повністю відповідати дослідницькій частині висновку експерта. Якщо проводилося почеркознавче й технічне дослідження підпису, результати останнього повинні бути відображені не тільки у дослідницькій частині, але й у висновках;

• висновок експерта про автентичність або не автентичність підписів, виконаних із попередньою підготовкою, не повинний характеризувати їх як єдиний об'єкт. З урахуванням того, що методика вимагає роздільного дослідження первинних і вторинних підписів, висновки експерта повинні формулюватися стосовно кожного з них.

До таких підписів відносяться:

Застосування рельєфного кліше (факсиміле). Спосіб характеризується нанесенням зображення підпису з допомогою кліше, виготовленого фотоцинкографським способом, вирізуванням чи гравіруванням. Підписи, одержані відтисненнями з факсиміле, зазвичай, ставляться на документах, що оформляються у великій кількості й є точними копіями підпису-оригіналу.

Якщо кліше виготовлено фотоцинкографським способом, то штрихи підпису звичайно забарвлені рівномірно, краї досить чіткі, може спостерігатися слабкий рельєф, але металеві друкуючі елементи кліше зумовлюють своєрідну мікроструктуру штрихів підпису. Наприклад, у них не спостерігаються борозди, які залишаються знаряддями письма, що виявляється в особливості розподілу фарбувальної речовини: краї штрихів при великому збільшенні виявляються переривчастими, у серединах штрихів спостерігаються пробільні ділянки. За цими ознаками підпис, отриманий з допомогою фотоцинкографського кліше, легко відрізнити від підпису, нанесеного факсиміле з каучуковими друкуючими елементами. Більшість аналогічних ознак спостерігається у підписах, виконаних з допомогою вирізаних рельєфних саморобних кліше, але характерна нерівномірність товщини штрихів на всьому протягу підпису, особливо потовщення у сполучних штрихах, кутаста форма овальних елементів, відсутність тонких штрихів та інших дрібних деталей тощо.

Проекційний спосіб та з використанням пантографу. Ці два способи досить схожі за способом отримання підробленого підпису. У першому випадку підпис фотографують і з отриманого негативу через фотозбільшувач проекціюють на відповідну ділянку документа з наступним обведенням (у цьому разі можна змінювати розмір підпису). Аналогічно отримують підпис і з допомогою креслярського приладу пантографу. Тільки замість негативу використовують раніше отримане контурне зображення підпису. Разом із тим достатньо строго зберігаються конфігурація букв та інших елементів підпису, їх відносні розміри, тобто пропорційність. Прилад дає змогу також змінювати загальні розміри підпису, збільшуючи або зменшуючи його. Збіжність розмірів букв, їх елементів, розчерку та інших частин підпису створює враження значної зовнішньої схожості досліджуваного підпису зі зразками, що слугували оригіналом при підробці. Звичайно, між цими підписами якихось істотних відмінностей не спостерігається (крім можливої зміни масштабу). При накладенні один на одного підписи можуть повністю збігатись. Проте ця обставина якраз свідчить про технічне підроблення, тому що однакові за розміром справжні підписи однієї і тієї ж особи практично не трапляються. Сповільненість рухів пояснюється тим, що контурне зображення підпису, заздалегідь підготовлене при копіюванні, обводиться з допомогою поступових відносно повільних рухів. А незбіжність окремих менш виражених особистих ознак досліджуваного підпису й оригіналу викликається тим, що виконавець підробки не в змозі повністю повторити рухи виконавця справжнього підпису і допускає ті або інші відхилення від оригіналу.

Спосіб із застосуванням копіювально-розмножувальної техніки. Останніми роками нерідко злочинці намагаються підробити підпис, просто перекопіювавши його зі справжнього документа з використаням сучасної однокольорової або багатокольорової копіювально-розмножувальної техніки. Найчастіше для цього використовуються ксерокопіювальні апарати з електрофотографічним способом нанесення зображень, рідше — лазерні принтери. В отриманих підписах у штрихах немає рельєфу, барвник при збільшенні виявляється частинками порошка-тонеру з характерним блиском, барвник лежить на поверхні паперу запеченою кіркою і при згинанні паперу відшаровується тощо. Також іноді трапляється підробка підписів з використанням струменево-крапельних принтерів. При застосуванні копіювально-розмножувальної техніки у штрихах підробленого підпису виявляються ознаки приладу, а не рукописного виконання.

Приклад з практики, коли спеціалісти відмовилися від вирішення питання про справжність підпису від імені Є. в двох розписках від 16.05.1998 р. та від 26.06. 1998 р., наданих для дослідження у вигляді електрофотокопій. Причини відмови були викладені у досліджувальній частині висновку, фрагменти якого ми наводимо нижче.

"Досліджувані підписи від імені Є. складаються з літер "МЄ", штрихів, що не читаються, та розчерку, виконані рухами вище за середній ступеню виробленості у середньому темпі. У підписах спостерігаються ознаки незначного порушення координації рухів першої групи, що відобразилися у деякій звивистості окремих дугових і прямолінійних штрихів. Розмір літер і штрихів

від середнього до великого у підписі в розписці від 16.05.98 р., під малого до середнього - у підписі в розписці від 26.06.98 р., розставлення - від середнього до широкого, нахил - нестійкий правопохилий, піписи виконаний без перервний у pyci. Напрямок лінії підписів - вгору, форма ix основи - хвиляста.

При порівнянні між собою досліджуваних підписів було звернуто увагу на збіг ix транскрипій та загального вигляду, а також на значну схожість за віносною протяжшстю вертикальних i горизонтальних елементів та взаемним ix розмпценням.

3 метою перевірки версії про виконання них підписів (або одного з них) iз застосуванням техшчних прийомів було проведения ix комп'ютерне накладання у різному масштабі (підпис у розписці від 26.06.98 р. була дещо збільшено порівняно з підписом в розписці 16.05.98 р.) з незначним зміщенням одного з підписів проти годинникової стрілки. У результата було встановлено майже повний (але не абсолютний) зіг зображень вказаних підписів за протяжністю вертикальних та горизонтальних елемент, ix взаемним розмщенням по вертикалі та горизонталі, а також за співвідношенням нахилів при виконанш аналогічних елементів...

Ці збіжності, враховуючих розбіжностей у дрібних деталях та наявність ознак деякого порушення координації pyxiв першої групи у досліжуваних підписах, дають підставу для висновку про виконання цих підписів (або одного з них) iз застосуванням технічних прийомів, зокрема - шляхом перерисовки на просвіт з використанням як "модель" одного з них (безпосередньо або з попереднім виготовленням проміжного електрофотокопії в іншому масштабі) або якогось іншого зразка піпису, що слугував "моделлю" для обох досліджуваних підписів.

Враховуючи такий cпociб виконання цих підписів (або одного з них), малий обсяг графічного матеріалу в них, віносну простоту будови, а також той факт, що вони надійшли на дослідження у виглящ електрофотокопій (що значно маскуе загальні та окремі почеркові ознаки), порівняльне дослідження зі зразками підпису, не проводилося, тобто питания про справжшсть досліджуваних підписів спеціалістами не вирішувався".

Отже, нами проаналізоваю теоретично та практично аспекти, що стосуються дослідження підписів, виконаних шляхом використання технічних прийомів, з метою встановлення способу їх виконання та вирішення питания про їх справжність (несправнішсть). Проте перед експертами іноді ставляться питания й про виконавця несправжнього підпису. Безумовно, у ситуаціях, що розглядаються, вирішення таких питань вельми проблематично, осюльки при вказаних способах нанесення підписів ознаки почерку виконавця в даних почеркових об'ектах практично відсутні або проявляються у вкрай малому обсязі. Тим не менш відмова від вирішення даного питания також уявляеться методично невірною. Адже не можна виключити ситуації, коли стушнь виробленості рухів в досліджуваному підписі значно вище ступеню виробленості почерку особи, у відношенні якої поставлено питания експерту або у цієї особи наявні явно виражені ознаки порушення координації рухів, які свідчать про вплив постійних природних збиваючих факторів), у той час, як в досліджуваному підписі наявні лише ознаки порушення координації pyxiв першої групи, характерні для впливу на виконавця лише штучних збиваючих факторів та обумовлені лише способом виконання цього підпису. У таких випадках можливий негативний висновок про виконавця досліджуваного підпису. В інших ситуаціях, очевидно, слід давати висновок в формі НВМ. Позитивне виршення даного питания теоретично можна co6i уявити при наявності в досліджуваному підписі значних за обсягом та конструктивною складністю фрагметів, виконаних у швидкому темпі, без ознак порушення координації pyxiв, що містять достатню кількість щентифікаційної інформациї, яка дозволяє виявити кілкість збіжних ознак, достатніх для встановлення виконавця. (При цьому по відношенню до даного підпису вже повинно бути вирішено питания про справжність в категоричній негативній формі на підставі достатньої кількості розбіжностей, виявлених при порівнянні зi зразками почерку i піжпису особи, від імені якої він виконаний). На практиці таку ситуацію уявити дуже складно, осюльки в цьому випадку резонно може бути поставлений під сумнів висновок про cпociб виконання досліджуваного підпису.

Насамкінець нам уявляеться важливим коротко зупинитися на змісті спеціальних знань експертів-почеркознавців та проблемі розмежування компетенції спеціалістів в галузі судового почеркознавства та судово-техшчної експертизи документ. Із цими питаниями нерідко доводиться стикатися при досліджені почеркових об'ектів, виконаних з використанням технічних прийомів (зокрема, шляхом перерисовки на просвіт). Вище ми вже говорили про те, що у таких випадках виникае необхідність у застосуванш спещальних методов, що традиційно відносяться до сфери СТЕД, причому не тільки для встановлення способу виконання підпису, але й для виявлення та дослідження загальних та окремих почеркових ознак, необхідних для виршення ідентифікаційної задачі у той же час виршення діагностичної задачі в свою чергу, щільно пов'язано з виршенням ідентицікафійної. Ці дві сторони є невідривними складовими єдиного процесу повного та всебічного дослідження почеркового об’екта, включаючи в себе не тільки роздільне, але й порівняльне дослідження цього об'екта та зразків почерку i підпису певної особи. Тому ми переконані, що виршення таких задач цілком відноситься до компетенції експерта-почеркознавця, проте останній повинен володіти базою приладів та сучасними спеціальними методами, що дозволяютъ провести відповідне дослідження у повному обсязі, якісно та на високому професійному рівні. У зв'язку з цим необхідно розширяти коло спещальних знань експерта-почеркознавця за допомогою вивчення наукової літератури, консультацій зi спеціалістами у галузі СТЕД, проведения наукових семінарів, практичних занять, а також шляхом включения відповідних питань у програму підготовки експертів за спещальністю "Дослідження почерку i підпису".