Філософія

Філософія – "квінтесенція духовної культури" людства й форма світоглядного відношення людини до світу, в якому вона живе. ЇЇ засвоєння у вищих навчальних закладах (у тому числі й у Національній академії внутрішніх справ) є передумовою формування наукового світогляду людини. Вивчення курсу "Філософія" починається з історико-філософського розділу, де розглядається історичний генезис філософії, її різноманітні школи та особливості головних напрямків розвитку філософії XX-ХХІ століть. Далі визначаються загальні закони буття та їх відображення в методології пізнання, філософії природи, розвитку, свідомості людини. Вивчення курсу закінчується аналізом специфіки суспільства, культури, цивілізації, діалектики економічної, політичної, соціальної, духовної сфер суспільного розвитку. Особлива увага приділяється звʼязку філософії та права як форм суспільної свідомості, становленню філософії як науки, світогляду, методології.

Метою навчальної дисципліни є:

• забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності;

• ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення;

• створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів;

• формування вміння студентів системно й історично аналізувати основні етапи розвитку філософської думки, досліджувати особливості формування філософських концепцій враховуючи соціальні, економічні, культурні, політичні чинники;

• вироблення навичок роботи з науковою літературою і комплексом джерел з історії філософії.

У результаті вивчення дисципліни "Філософія" студенти повинні:

знати

• основний зміст тем усіх розділів програми;

• визначення основних філософських категорій і понять, їх обумовленість, причинно-наслідковий контекст;

• орієнтуватися в традиціях філософського мислення сформованих в контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів.

уміти

• вільно володіти матеріалом з курсу філософії;

• розкривати суть будь-якого питання з тих, які розглядалися під час лекційних та семінарських занять;

• обстоювати власну точку зору на дискусійні проблеми як зарубіжної, так і вітчизняної філософії;

• працювати з першоджерелами;

• застосовувати набуті філософські знання при аналізі світоглядно-методологічних проблем сучасного наукового пізнання;

• формувати та обґрунтовувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

Основні терміни дисципліни

Метафізика(грец. met а та physika – "після фізики") – 1) в історії філософії термін вживається для позначення філософських вчень про надчуттєві, недоступні досвідові начала буття; 2) протилежний діалектиці спосіб мислення і метод пізнання, який розглядає предмети і явища поза їх внутрішнім звʼязком і розвитком, не визнає внутрішніх суперечностей як джерела саморуху.

Метод (грец. methodes – шлях дослідження чи спосіб пізнання) – спосіб організації практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями відповідного обʼєкта.

Методологія(від метод і грец. логос – вчення) – 1) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності; 2) сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці.

Свідомість– властивий людині спосіб ставлення до світу через суспільство, вироблену систему знань, закріплених у мові, в усіх її смислах і значеннях; найвища форма відображення матерії.

Світогляд – система узагальнених поглядів на світ і місце людини в ньому, на відношення людей до навколишньої дійсності і самих себе, а також зумовлені цими поглядами їхнього переконання, ідеали, принципи пізнання і діяльності.

Свобода– притаманна людині специфічна здатність діяти відповідно до своїх цілей та інтересів, які виражають переважно не наявну (вже здійснену), а майбутню, головним чином можливу, реальність.