- •Загальні методичні рекомендації до семінарських занять
- •Методичні рекомендації
- •Семінарське заняття №2
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література:
- •Семінарське заняття №3
- •Тема 4: Держава і право південно-західної Русі в період феодальної роздробленості (XII – XIV ст.)
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література
- •Додаткова:
- •Семінарське заняття № 4 Тема №5: Суспільно-політичний лад і право українських земель у складі Литви, Польщі і Речі Посполитої (кінець XIV – перша половина XVII ст.)
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література:
- •Семінарське заняття №5 Тема № 6: Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. Відродження національної держави і права України
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література
- •Семінарське заняття № 6
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література
- •Семінарське заняття №7 Тема №1: Суспільно-політичний лад і право України у складі двох імперій (Російської і Австрійської) (кінець XVIII – пер. Пол. XIX ст.)
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Семінарське заняття №8 Тема №2: Суспільно-політичний лад і право в Україні у складі Росії (др. Пол. XIX ст.)
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Семінарське заняття №9 Тема № 1: Суспільно-політичний лад і право Правобережної, Лівобережної та Південної України у складі Російської імперії (з поч. XX ст. До 1917 р.)
- •Методичні рекомендації
- •Семінарське заняття №10 Тема №2: Відродження державності українського народу 1917 – 1921рр.
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література
- •Семінарське заняття №11 Тема №3: Виникнення і діяльність Західно-Української Народної Республіки (1918 – 1923 рр.).
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література:
- •Семінарське заняття №12 Тема № 5. Держава і право України в умовах нової економічної політики
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми.
- •Рекомендована література
- •Семінар №13 Тема № 6. Держава і право України у період остаточного формування адміністративно-командної системи, тоталітарного режиму
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми.
- •Рекомендована література.
- •Семінар №14 Тема № 7. Держава і право України в роки Другої світової війни.
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література
- •Семінар №15 Тема № 8. Держава і право України за часів десталінізації (середина 50-х – 80-их років).
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література.
- •Семінар №16
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література.
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно звернути увагу на загальні закономірності та особливості становлення класового суспільства на території України. В Україні перші спроби утворення державності відносяться до I тисячоліття до н. е. і пов’язані одночасно з культурою кочовиків та античною цивілізацією. Слов’яни дійшли до державної організації значно пізніше — тільки в IV ст. н. е.
Початок виникнення державності на території України пов’язується із давньогрецькими містами-полісами Північного Причорномор’я. Однак перші політичні об’єднання на території України з’явились у степах Північного Причорномор’я в період залізного віку. За формою це були державні утворення на зразок східних деспотій, із рабовласницьким способом виробництва.
Під час підготовки другого питання потрібно зауважити, що в грецьких містах-полісах функціонувала афінська демократична система правління. Вищим органом державної влади були народні збори (екклесія) в яких брали участь лише чоловіки-громадяни. Під час відповіді необхідно проаналізувати компетенцію народних зборів зокрема прийняття законів, вибори посадових осіб, регулювання морської торгівлі, зовнішньополітичні зв’язки та укладання договорів, питання грошово-фінансових відносин, оподаткування тощо. Така структура управління була притаманна більшості полісів. Але в залежності від того, яку вагу в політичному житті набули торгово-ремісничі прошарки суспільства і землероби-общинники в боротьбі з рабовласниками, поліси були або демократичними республіками типу Афінської демократії, або аристократичними республіками з олігархічним правлінням.
Третє питання присвячене джерелам права грецьки міст-полісів. Слід визначити, які правові системи впливали на формування суспільно-правових відносин, вказати на їх особливості в залежності від форми правління та політичного устрою того чи іншого міста.
Розглядаючи четверте питання потрібно з’ясувати, що першу досить потужну військово-політичну структуру створили кіммерійці. Вони були першим народом, що вже мав царів. Походження кіммерійців остаточно не з’ясовано. Найбільш поширеним є припущення, що це був споріднений зі скіфами давньоіранський кочовий етнос, який уже сформованим мігрував зі своєї прабатьківщини – Нижнього Поволжя на Україну. У VІІІ-VІІ ст. до н.е. кіммерійці посилили військово-політичну активність, здійснюючи походи проти Ассирії та інших рабовласницьких держав Стародавнього Сходу. Однак на початку VІІ ст. до н.е. кіммерійське об’єднання зазнало нищівної поразки від скіфів, які розпочали свою експансію з Північного Кавказу на захід. Відтоді із джерел зникає сама назва кіммерійців – вони були частково знищені, частково витіснені із Причорномор’я, частково асимільовані переможцями – скіфами.
Основні поняття до теми
Військова демократія — система управління в ранньофеодальних державах. Військова демократія — це здійснення влади вождями-князями за допомогою війська в умовах збереження родоплемінних інститутів.
Гопліт — у грецьких полісах — воїн важкоозброєного пішого загону.
Держава — це єдина політична організація суспільства, яка поширює свою владу на всю територію країни та її населення, має для цього спеціальний апарат управління, створює обов’язкові для всіх норми і є суверенною.
Деспотія — (від грецьк. despoteia — необмежена влада) — це така форма державного правління, при якій деспот (монарх), спираючись на силу військово-бюрократичного апарату, користується необмеженою спадковою владою по відношенню до своїх підданих, які є цілковито залежними від свавілля влади.
Звичаєве право — система організації родоплемінного суспільства. Невід’ємне від релігійної моралі. В рабовласницьких і ранньофеодальних державах існувало до появи писаного права.
Колонізація — в рабовласницьку добу це засвоєння нових територій, організація соціально-економічного, політичного і культурного життя за зразком прабатьківщини.
Літургії — в грецьких полісах це роздача грошей для видовищ, оплата за державну та військову службу.
Монархія — форма державного правління, за якої верховна державна влада здійснюється одноосібно й передається в спадок. Існують різновиди монархій: абсолютна, обмежена, дуалістична, виборна, в стародавніх народів монархія існувала у формі східної деспотії.
Монотеїзм — віра в одного бога. Монотеїзм прийшов на зміну язичницькій релігії.
Поліс — (від грецької polis — місто-держава) — це особлива форма соціально-економічної і політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Стародавньої Італії.
Плем’я — основа політичної організації первісних суспільств і ранньодержавної організації. Це великі групи людей, що проживали на одній території і вели походження від спільного предка, але відрізнялися побутом і звичаями.
Республіка — (від лат. res publika — суспільна справа) — це форма правління, при якій верховна державна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний строк.
Рід — це велика родина, що проживала у своєму дворищі, відокремленій оселі, злучена зв’язками крові та спільними інтересами.
Рекомендована література:
Основна:
Історія держави і права України. У 2-х част. / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В. Д. Гончаренка. – Київ, 2003.
Історія держави і права України: Підручник / За ред. А. С. Чайковського. – Київ, 2004.
Музиченко П.П. Історія держави і права України. – Київ, 2006.
Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. – Київ, 2007.
Терлюк І. Я. Історія держави і права України. – Київ, 2006.
Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – Київ, 2003.
Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. Посіб. / Упоряд.: А. С. Чайковський (кер.) та ін. – Київ, 2003.
Додаткова:
Брайчевський М. Скіфи. Конспект історії України. Нова концепція. // Старожитності. — 1991. — Ч. 4.
Брайчевський М. Антське царство. Конспект історії України. Нова концепція // Старожитності. — 1991 — Ч. 5.
Василенко Г. К. Руси. — К., 1990.
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. М. — Л., 1949.
Ганусенко І. М. Київська Русь і Північне Причорномор’я // Укр. істор. журнал. — 1961. — № 6.
Кадєєв В. І. Про державний лад Херсонеса в перших століттях н. е. // Укр. істор. журн. — 1971. — № 9.
Пархоменко М. Початок історично-державного життя на Україні. — К., 1925.
Ребіндер Б. Влесова книга: життя та релігія слов’ян. К., 1993.
Смирнов А. П. Скифы. — М., 1966.
Джерела:
Витоки: Від найдавніших часів до I пол. IX ст.(Історія України в прозових творах і документах). К., Україна, 1995.
Геродот. История. — М., 1961.
Геродот з Галікарнасу. Скіфія: Найдавніший опис України з V століття перед Христом. — Київ, Довіра, 1992.
