отчёт по практике

Блюда й напої на підношенні встановлюють тільки в один ряд. Буфетну й кухонну продукцію слід приносити роздільно. Не можна носити порожнє підношення, вилучивши його вниз до рівня колін

З роздавального прилавка підношення піднімають двома руками, побравши його правою рукою, роблять рух напівзігнутою кистю лівої руки до середини підношення. Офіціант далі тримає підношення на кінчиках напівзігнутих чотирьох пальців і витягнутого великого пальця

Легке підношення тримають при напівзігнутій кисті рук. Із цього положення підношення можна перевести в положення на долоню. Легке підношення тримають на кінчиках п'яти пальців проти лівої сторони грудей на рівні ліктя або трохи вище його.

Якщо підношення перевантажене посудом із блюдами або напоями, то його тримають трохи нижче груди

Усі блюда й напої ставлять на підношення тільки в один ряд. Більш важкий столовий посуд повинна перебувати ближче до офіціанта, висока - у центрі підношення, більш низька й легка - ближче до країв підношення

Принесені з кухні на блюдах кулінарні вироби в мисках, баранчиках слід показати відвідувачам - замовникам, а потім, одержавши їх дозвіл, розкласти на тарілки

При раскладывании їжі на тарілки безпосередньо в обіднього стола офіціант повинен перебувати до відвідувачів із блюдом з лівої сторони 2.18.4 Роздрібний товарооборот включає дані про виручку від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів (як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, банківські платіжні картки) через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торгову мережу (магазини, аптеки, палатки, кіоски, автозаправні станції, розвізну і розносну мережу) і мережу ресторанного господарства (їдальні, кафе, ресторани тощо) усіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форм господарювання, включаючи торгових посередників, а також виручку, одержану через касу неторгових підприємств, організацій, установ від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання за готівку або за наявності заяви працівника на відпуск товару в рахунок оплати праці. Показник не включає продаж товарів суб'єктам господарювання для виробничої діяльності або подальшого перепродажу незалежно від форми оплати, а також продаж карток стартових пакетів, карток поповнення рахунку тощо для телефонного, у тому числі мобільного, зв'язку.

Показник роздрібного товарообороту містить дані, визначені у цінах фактичної реалізації за моментом відпуску товарів покупцеві, незалежно від часу сплати грошей, включаючи продаж товарів, які надійшли підприємству (об'єкту) торгівлі у межах договорів комісії (консигнації).

Роздрібний товарооборот торгових посередників (дилерів, дистриб'юторів), діяльність яких полягає в зближенні продавців (виробників) та покупців, без придбання товарів посередником, включає обсяг продажу товарів населенню та обсяг наданих послуг (комісійні). Зокрема, при продажу населенню торговими посередниками легкових автомобілів, які вироблені підприємствами на території України, роздрібний товарооборот незалежно від умов оплати включає загальну вартість автомобілів, включаючи комісійні за надані торговими посередниками послуги.

Показник роздрібного товарообороту включає також відпуск за безготівковим розрахунком із роздрібної мережі та мережі ресторанного господарства:

харчових продуктів закладам охорони здоров'я, соціального забезпечення та освіти (лікарняним, профілактичним, будинкам відпочинку, будинкам-інтернатам для громадян похилого віку та інвалідів, загальної освіти, дошкільного виховання, виховання дітей, які залишилися без опіки батьків) для організації харчування відповідних контингентів населення;

продовольчих товарів суднам морського і річкового флоту, риболовецьким промисловим суднам для харчування екіпажів суден, туристів і пасажирів у суднових ресторанах, геологорозвідувальним партіям для харчування працівників експедицій, а також окремих непродовольчих товарів на поточні потреби для реалізації членам екіпажів;

обсяг продажу готової їжі власного виготовлення транспортним компаніям для споживання пасажирами та екіпажами авіакомпаній, залізничного та водного транспорту;

товарів подарункового асортименту до свят і новорічних подарунків для дітей.

2.1. Розділ I "Товарооборот торгової мережі".

2.1.1. Рядок 101 містить дані щодо роздрібного товарообороту торгової мережі підприємств.

2.1.2. Рядок 102 містить дані щодо продажу товарів на умовах консигнації у торговій мережі підприємств (враховується загальний обсяг роздрібного продажу товарів, які отримані на умовах консигнації, для подальшого продажу з урахуванням вартості товарів та отриманої суми комісійних).

2.1.3. Рядок 103 містить дані щодо продажу продовольчих товарів підприємствам, установам, організаціям за безготівковим розрахунком через торгову мережу підприємств.

2.1.4. Рядок 104 містить дані щодо продажу друкованих видань (книг, газет, журналів тощо) за передплатою за моментом фактичної видачі підписних видань.

2.1.5. Рядок 105 містить дані щодо обсягу роздрібного продажу товарів через мережу Інтернет.

2.1.6. Рядок 106 містить дані щодо обсягу роздрібного продажу товарів, оплата за які здійснена спеціальними платіжними засобами (платіжними картками).

2.1.7. Рядок 107 містить дані щодо обсягу роздрібного продажу товарів за кредитними договорами.

2.1.8. При продажу пільговим категоріям населення легкових автомобілів з ручним керуванням через торгову мережу, санітарно-гігієнічних та фармацевтичних товарів аптечними закладами і підприємствами медтехніки, палива організаціями, що постачають паливо, показник товарообороту включає фактично сплачену населенням їх вартість (рядок 101). Вартість цих товарів, що оплачена безпосередньо з бюджету або організаціями соціального забезпечення, лікарняними, профілактичними установами, відображає рядок 116.

2.1.9. У звіті за рік у рядку 101 міститься окремо виділена інформація щодо роздрібного товарообороту торгової мережі у міських поселеннях (рядок 120) та у сільській місцевості (рядок 121).

2.2. Розділ II "Товарооборот ресторанного господарства".

2.2.1. Рядок 131 містить дані щодо продажу безпосередньо населенню купованих товарів і роздрібний продаж продукції власного виготовлення.

2.2.2. Рядок 132 містить дані про вартість товарів, придбаних підприємством ресторанного господарства на стороні і проданих населенню без усякої обробки.

2.2.3. Рядок 133 містить дані щодо роздрібного продажу безпосередньо населенню продукції власного виготовлення підприємствами ресторанного господарства та включає:

продаж готових виробів і напівфабрикатів власного виготовлення населенню через обідній зал і буфет цього підприємства, включаючи відпуск обідів додому, а також продаж через магазини кулінарії і напівфабрикатів, палатки, розвізну та розносну мережу, яка належить цьому підприємству ресторанного господарства;

продаж за безготівковим розрахунком готових виробів і напівфабрикатів власного виготовлення лікарняним, профілактичним установам, оздоровчим закладам і закладам відпочинку, соціального забезпечення і освіти для харчування населення, яке вони обслуговують (роздрібний товарооборот ресторанного господарства також включає дані щодо обсягу продажу готової їжі власного виготовлення за безготівковим розрахунком транспортним компаніям для споживання пасажирами та екіпажами авіакомпаній, залізничного та водного транспорту, постачання готових страв для подій) (рядок 137);

продаж продукції пересувних їдалень, які обслуговують працівників сільськогосподарських підприємств на польових станах, лісорозробках, лісосплаві та шляхових машинних станціях.

2.2.4. Із роздрібного товарообороту ресторанного господарства у рядку 155 містяться дані щодо всієї націнки ресторанного господарства, відображеної у вартісному вираженні.

2.2.5. У звіті за рік у рядку 131 міститься окремо виділена інформація щодо роздрібного товарообороту ресторанного господарства у міських поселеннях (рядок 138) та у сільській місцевості (рядок 139).

2.2.6. Рядок 140 містить дані щодо запасів продуктів і сировини на кінець звітного періоду у підприємств ресторанного господарства (ресторанів, кафе, закусочних, буфетів тощо).

2.3. Розділ III "Продаж і запаси товарів".

2.3.1. Графа 1 містить дані щодо продажу через торгову мережу продовольчих товарів у натуральному вираженні, згідно з наведеними одиницями вимірювання в графі В розділу III.

2.3.2. Графа 2 щодо продовольчих товарів та графа 1 щодо непродовольчих товарів відображає роздрібний продаж у вартісному вираженні товарів та товарних груп через торгову мережу (перелік товарних груп та товарів згідно з Довідником).

2.3.3. Графа 3 по продовольчій групі та графа 2 по непродовольчій групі товарів містить дані за експертною оцінкою щодо продажу товарів виробництва України (товарів, які вироблені підприємствами на території України).

2.3.4. Показник товарних запасів містить дані щодо всіх запасів товарів, які на кінець звітного періоду належать підприємству торгової мережі, розміщені на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі.

Показник запасів не включає товари в дорозі, товари, які прийняті у межах договорів комісії (консигнації), товари матеріально-технічного забезпечення і заготівель, тару всіх видів.

У звіті графа 4 за продовольчими товарами та графа 3 за непродовольчими товарами містить дані щодо запасів товарів у торговій мережі та на складах підприємств роздрібної торгівлі у вартісному вираженні в роздрібних цінах.

2.4. Розділ IV "Відомості про роздрібний товарооборот у розрізі районів (міст) регіонів" містить дані щодо роздрібного товарообороту торгової мережі (графа 1) та ресторанного господарства (графа 3) у розрізі районів (міст) регіону, при цьому у звіті за рік - у тому числі роздрібний товарооборот у сільській місцевості торгової мережі (графа 2) та ресторанного господарства (графа 4). 2.18.5 Основное назначение бизнес-ланча, помимо собственно принятия пищи, это деловые переговоры с коллегами по работе или представителями другой организации. Встреча может происходить как тет-а-тет , так и большим коллективом. Наилучшим временем для бизнес-ланча принято считать промежуток между 12 и 16 часами. По правилам бизнес-этикета, на ланч принято приглашать коллег только своего или меньшего ранга. Выбор места осуществляет организатор ланча, а выбор блюд достается тем кого пригласили. Приглашение на бизнес-ланч лучше делать заранее, хорошо, если все участники получат приглашение за 2-3 дня до его проведения.

Обычно бизнес ланч включает в себя холодную закуску, несколько супов, на выбор, второе блюдо из мяса или рыбы с гарниром, хлеб, а также различные напитки, такие как чай, кофе, морсы,десерт. Выбор конкретных блюд зависит от характера встречи, ранга участников и количества времени, которое планируется потратить на ланч. Главной рекомендацией по стоимости блюд, которые Вы собираетесь заказать, является так называемый принцип «золотой середины» - не стоит заказывать самые дорогие блюда в меню, но и не самые дешевые, так как это может расстроить коллег.

Во время бизнес-ланча старайтесь уделять внимание не только еде, но и вопросам которые планировалось решить в течение него. В идеале, Вы должны успеть и хорошо поесть, и хорошо всё обсудить. Обычно разговор ведет приглашающая сторона, нужно также давать время высказаться и приглашенным. С деловой точки зрения, успех бизнес-ланча полностью зависит от ораторских способностей его участников и, возможно, потребуется не одна встреча для обсуждения всех нюансов и возможностей.

Обращайтесь к нам, и мы поможем с организацией бизнес-ланчей и организацией питания сотрудников на предприятии. Банкети залежно від форми обслуговування можна поділити на кілька видів: банкет-прийом за столом з повним обслуговуванням офіціантами; банкет-прийом за столом з частковим обслуговуванням офіціантами; фуршem; коктейль; банкет-прийом зі змішаним обслуговуванням; банкет-чай. Перші два з них, у свою чергу, можуть бути сніданком, обідом або вечерею.

Організація будь-якого банкету включає прийом і оформлення замовлення, підготовку до проведення та обслуговування. Організована і чітка робота з підготовки й обслуговування банкету залежить від того, наскільки докладно і вчасно обумовлені і погоджені всі деталі між замовником і адміністрацією ресторану. Тому бажано, щоб той, хто буде безпосередньо керувати підготовкою банкету й обслуговуванням гостей, був докладно поінформований про особливості цього замовлення.

Замовлення на обслуговування весіль, ювілеїв та інших торжеств приймає директор, метрдотель або адміністратор, а на великому підприємстві ресторанного господарства, де є стіл замовлень, - черговий адміністратор столу замовлень. При оформленні замовлення із замовником погоджуються дата обслуговування торжества, кількість учасників, вид обслуговування, привід для влаштування банкету (ювілей, зустріч, проводи або весілля і т.ін.), місце проведення (найменування або номер залу, кабінету), час початку і закінчення обслуговування, зразкове меню і попередня вартість замовлення з націнками на продукцію, встановленими для даного підприємства.

При прийомі замовлення замовнику пропонують ознайомитися з приміщенням для банкету, погоджують з ним план розміщення столів, місця для почесних гостей (якщо це банкет за столом, то план розміщення гостей за кожним столом окремо, виходячи з норми 60-80 см на одну людину), зразкове оформлення банкетного залу. Уточнюється, чи буде поданий гостям коктейль-аперитив, чи потрібні квіти для прикрашання залу, музика і місце для танців. У замовленні вказуються номер телефону, адреса відповідального замовника, його прізвище, дата і час початку банкету, кількість учасників та спосіб розрахунку. При виїзних прийомах-банкетах варто передбачити оплату витрат, пов'язаних з виїздом, боєм і втратою посуду, понаднормовою роботою обслуговуючого персоналу. Замовлення на банкет може бути прийняте задовго до його проведення. Однак меню страв, які будуть подаватися, і прейскурант вин зазвичай погоджують із замовником за 2-4 дні до призначеної дати, виходячи з наявності продуктів у ресторані і передбачуваного їх надходження. Індивідуальний замовник при попередньому оформленні замовлення повинен внести в касу підприємства аванс у розмірі не менше 50% вартості замовлення на підставі виписаного бухгалтерією прибуткового касового ордера. Проведение дегустации в местах активных продаж является одним из лучших способов для привлечения потенциальных покупателей и увеличения эффективности продаж. Такой вид промо-акции позволяет потребителю ближе ознакомиться с предлагаемой продукцией и повышает доверие.

Дегустация является весомым аргументом для менеджеров розничной сети в пользу того, чтобы включить товар в перечень регулярных закупок.

Основной целью проведения дегустации является стимулирование конечного потребителя к покупке товара. Во время дегустации у потенциального потребителя формируется лояльное отношение к товару, повышается мотивация к покупке, что в свою очередь положительно отображается на увеличении продаж.

качества презентации продукта во многом зависит его дальнейшее восприятие потребителем. На дипломатичні офіційні прийоми гостям надсилають відповідні запрошення, які можуть бути повністю або ж частково надрукованими. Для менш офіційних заходів допускається надсилання запрошень, повністю написаних від руки. Незалежно від виду запрошення завжди пишеться від третьої особи. Офіційний протокол вважає за можливе передати його телефоном або телеграфом.

Запрошення на офіційні заходи завжди друкуються на білосніжному ("off white") папері чорною фарбою. Останнім часом при виготовленні запрошень серед усіх стилів написання літер перевага надається рукописному стилю.

Повністю надруковані запрошення використовують для особливих заходів — дуже великих або формальних, офіційних прийомів. Вважається, що такі запрошення демонструють особливу повагу до запрошених (вони ж є і найдорожчими). У повністю надруковане запрошення від руки вписується тільки ім’я гостя та, за потреби, його дружини.

Якщо господарем прийому є висока офіційна особа (глава держави, прем’єр-міністр, спікер парламенту, посол держави тощо), запрошення може мати вгорі зображення герба країни або ж печатку офісу посадової особи (наприклад, прем’єр-міністра). Існує практика, згідно з якою на запрошеннях на заходи, що відбуваються на державному рівні, використовується зображення державного герба, печатки офісу посадової особи, виконані золотою фарбою, а на запрошеннях на робочі сніданки, ланчі, інші менш офіційні заходи — некольорове випукле зображення герба або печатки. Усі запрошення від імені президента країни мають золоте зображення державного герба або ж президентської печатки.

Частково друковані запрошення можуть використовуватися для будь-якого виду прийняття, з будь-якої нагоди та для будь-якої дати і часу. Запрошення такого роду можуть надсилатися для ланчів, чаю, коктейлів тощо.

Частково друковані запрошення дешевші, ніж друковані повністю, і тому вони активно використовуються особами та установами, які часто організовують різні протокольні заходи. Необхідна інформація (вид прийому, дата, день, час і місце проведення) вписується від руки чорним чорнилом відповідно до конкретного заходу.

Існують загальні вимоги до запрошень усіх видів. Якщо захід влаштовується на честь певної офіційної особи, високого гостя або ж на відзначення національного свята, відповідна інформація вказується вгорі на запрошенні або ж, якщо допускає розмір, у самому тексті. У тому випадку, коли відповідна фраза дуже довга, друкується окрема картка, яка прикріплюється до запрошення. «Шведський стіл» необхідно розглядати як простий, дешевий і демократичний вид прийому, де на першому місці стоять швидкість і практична користь. Для проведення «шведського столу» потрібна мінімальна кількість обслуговуючого персоналу. Необхідний один адміністратор на вході в зал, де організовано харчування, котрий перевіряє талони, чеки або запрошення, і декілька офіціантів найнижчої кваліфікації, які прибирають із столів використаний посуд. Кількість офіціантів визначається з розрахунку 1 офіціанта на 30 посадочних місць.

Для організації «шведського столу» в банкетному залі недалеко від проходу на виробництво ставлять фуршетні столи на кожні 50- 100 чоловік, утворюючи з їх допомогою лінію роздачі. У решті частини залу розставляють обідні столи і стільці. Лінія роздачі оформляється скатертинами і «спідницями» і сервірується як односторонній фуршетний стіл (рисунок 50). Обідні столи накривають скатертинами і оформляють попільничками, наборами спецій, квітами і вазами з паперовими серветками. На столи виставляють усі страви або спочатку холодні страви і закуски, потім гарячі і останніми солодкі.

Продукцію на банкетний стіл подають у блюдах круглої або овальної форми, салатниках, вазах. Деякі вироби подають цілком (відварний язик, ростбіф) на дерев’яних дошках, частково нарізаний тонкими скибами, викладений внакладку. Поруч із дошкою кладуть добре заточений ніж, за допомогою якого гості можуть відрізати визначену кількість продуктів.

На інші страви кладуть набори для розкладання. Фрукти можна поставити на стіл у вазах, поклавши гіркою або викласти в невеликі декоративні кошики.

Напої не ставлять на банкетний стіл. Тут же в залі може бути організований продаж напоїв та іншої буфетної продукції, яка не входить до асортименту сніданку. Продаж здійснюється за готівковий розрахунок через невеликий бар або із спеціальних візків.

На банкетному столі або на підсобних столах, розташованих поруч із бенкетним, стопками ставлять тарілки і поруч кладуть столові набори (із розрахунку по 2 шт. кожного виду на 1 гостя). Краще використовувати столові мілкі тарілки, на яких гостям зручніше розмістити декілька видів закусок, обраних на банкетному столі.

Неодмінною умовою «шведського столу» є фіксованість часу перебування відвідувача в залі. Тому ця форма обслуговування знайшла таке широке застосування в туристичних готелях і готелях. Адже клієнт готелю, оплачуючи проживання, автоматично оплачує сніданок в ресторані при готелі. Використовуючи «шведський стіл», можна за обмежений відрізок часу (як правило, з 8 до 10 г.) в невеликому банкетному залі нагодувати сніданками тих, котрі проживають у готелі.

Час на отримання і їжу під час сніданку за типом «шведського столу» в середньому на одного гостя становить 20-30 хв. Якщо банкет триває більше години, то в залі встановлюють декілька невеликих столів (закусочних) висотою 90-100 см, що сервірують наборами для спецій, паперовими серветками в серветницях, вазочками з квітами. Біля цих столів гості їдять стоячи. 2.19 Добровільна сертифікація послуг громадського харчування в Системі УкрСЕПРО здійснюється на відповідність вимогам, що не віднесені актами законодавства та нормативними документами до обов'язкових або інших документів, які узгоджені між ОС ПХ та заявником. При цьому сертифікація на відповідність усім обов'язковим вимогам виконується неодмінно.

Харчова продукція, сировина, напівфабрикати вітчизняного та імпортного виробництва, які використовуються в процесі надання послуг громадського харчування та підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, повинні мати сертифікат відповідності.

Порядок проведення сертифікації послуг громадського харчування традиційний (див. параграф 2.5), він передбачає:

1) подання заявки на сертифікацію послуг громадського харчування;

2) розгляд та прийняття рішення за заявкою з зазначенням схеми сертифікації;

3) відбір, ідентифікацію та випробування зразків кулінарної продукції (вибіркова перевірка послуги);

4) обстеження процесу надання послуги згідно з зазначеною схемою сертифікації;

5) атестацію виробництва згідно з зазначеною схемою сертифікації;

6) сертифікацію системи якості згідно з зазначеною схемою сертифікації;

7) аналіз одержаних результатів з метою прийняття рішення щодо можливості видачі сертифіката відповідності;

8) оформлення сертифіката відповідності та реєстрація сертифіката відповідності в Реєстрі Системи та видачу його заявнику за позитивними результатами обов'язкової сертифікації послуг громадського харчування;

9) технічний нагляд за стабільністю надання сертифікованої послуги громадського харчування;

10) інформування щодо результатів обов'язкової сертифікації'послуг громадського харчування. Заявник подає заявку до будь-якого з акредитованих у Системі органів з сертифікації

послуг громадського харчування, а за відсутності інформації про його наявність - до Держспоживстандарту України.

Заявник разом із заявкою подає в ОС ПХ заповнену опитувальну анкету, а також вихідну документацію для проведення оцінки підприємства. Перелік запитань опитувальної анкети може уточнюватись у процесі розгляду заявки.

Схема сертифікації заявлених послуг громадського харчування визначається виконавчою групою ОС ПХ за узгодженням із заявником до початку робіт з обов'язкової сертифікації послуг і залежить від виду надання послуги харчування, номенклатури та кількості виробленої кулінарної продукції, типу підприємства харчування та інших вихідних даних. Рекомендовані схеми сертифікації послуг громадського харчування наведено в табл. 2.8.8.

Термін дії сертифіката відповідності при сертифікації послуг харчування за Схемою 1 не повинен перевищувати одного року.

У передбачених випадках (у разі впровадження на підприємстві Настанови з якості, яка відповідає вимогам ДСТУ ISO 9004-2-96 "Управління якістю та елементи системи якості. Частина 2. Настанови щодо послуг" тощо) сертифікат відповідності може мати термін дії до двох років.

Термін дії сертифіката відповідності при сертифікації послуг харчування за Схемою 2 встановлюється з урахуванням терміну дії атестата виробництва і не повинен перевищувати трьох років. 2.19 ормативними документами в області сертифікації послуг харчування є:

ДСТУ 4281:2004 'Заклади ресторанного господарства. Класифікація';

ГОСТ 30390-95 «Общественное питание. Кулинарная продукция, реализуемая населенню Общие технические условия»;

ГОСТ 30523-97 «Услуги общественного питання. Общие требования»;

ГОСТ 30524-97 «Общественное питание. Требования к обслуживающему персоналу»;

'Правила пожежної безпеки в Україні', затверджені наказом МНС України від 19.10.2004 № 126 та зареєстровані в Мінюсті України 04.11.2004 за № 1410/10009;

СанПиН 42-123-5777-91 'Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое. Послуга громадського харчування - результат діяльності підприємств та громадян-підприємців з задоволення потреб споживача в харчуванні та проведенні дозвілля.

Сертифікація послуг громадського харчування проводиться відповідно до "Правил обов'язкової сертифікації послуг харчування", затверджених наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.01.99 р. № 37.

Правила обов'язкової сертифікації послуг громадського харчування встановлюють порядок, процедури та вимоги щодо проведення обов'язкової сертифікації послуг харчування, що надаються суб'єктами туристичної діяльності згідно з статтею 15 Закону України "Про туризм", в Українській державній системі сертифікації продукції - Системі сертифікації УкрСЕПРО.

Об'єктами обов'язкової сертифікації у Системі є послуги громадського харчування, результати послуг громадського харчування, процес надання послуг громадського харчування, системи якості.

Обов'язкову сертифікацію послуг громадського харчування здійснюють органи з сертифікації послуг громадського харчування (ОС ПХ), які акредитовані в установленому порядку на проведення обов'язкової сертифікації послуг громадського харчування в Системі та зареєстровані в Реєстрі Системи.

Форми документів на проведення сертифікації послуг громадського харчування представлені в дод. М-Н.

Основні функції організаційно-методичного центру з сертифікації послуг громадського харчування такі:

організація та координація діяльності органів з сертифікації, випробувальних (соціологічних) лабораторій у сфері послуг громадського харчування;

o організація та участь у розробленні організаційно-методичних документів щодо проведення обов'язкової сертифікації послуг громадського харчування, методів визначення та оцінювання показників якості послуг;

вивчення, узагальнення та поширення вітчизняного та зарубіжного досвіду зі сертифікації послуг громадського харчування, підготовка пропозицій для Держспоживстандар-ту України щодо вдосконалення порядку та методів проведення робіт у цій сфері;

забезпечення на договірних засадах органів з сертифікації послуг громадського харчування і випробувальних (соціологічних) лабораторій нормативною та організаційно-методичною документацією щодо послуг громадського харчування та їх сертифікації;

проведення експертизи документів, потрібних для акредитації органів з сертифікації та випробувальних (соціологічних) лабораторій, галузь акредитації яких включає послуги громадського харчування, а також участь у їх акредитації.

Обов'язкова сертифікація послуг громадського харчування в Системі УкрСЕПРО здійснюється на відповідність обов'язковим вимогам чинних в Україні нормативних документів щодо безпеки життя та здоров'я людей, збереження їхнього майна, охорони навколишнього природного середовища.