- •1)Зміст поняття «Охорона праці»,мета охорони праці.
- •2)Система державного управління оп в Україні.
- •3)Державна політика в галузі оп.
- •4)Конституційні засади оп в Україні.
- •6)Органи державного нагляду за оп,їх основні повноваження і права.
- •8)Основні законодавчі акти з оп.
- •9)Гарантії прав громадян на працю,відпочинок,охорону здоров*я та працю.
- •10)Охорона праці жінок,неповнолітніх ,інвалідів.
- •11)Обов*язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з оп.
- •12)Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства з оп.
- •13)Структура,основні функції і завдання управління оп в організації.
- •14)Служба оп підприємства.
- •15)Громадський контроль за станом оп в організації.
- •16)Організація навчання з питань оп.
- •17)Інструктажі з питань оп.Види,порядок проведення,оформлення.
- •18)Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •19)Параметри мікроклімату виробничих приміщень,їх контроль та нормування.
- •20)Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови робочої зони та основні засоби та заходи їх нормалізації.
- •21)Вентиляція виробничих приміщень,основні поняття та види.
- •22)Повітряні завіси.Кондиціонування повітря.
- •23)Основні поняття та гігієнічні вимоги щодо виробничого освітлення.
- •24)Освітлення виробничих приміщень та основні вимоги до виробничого освітлення.
- •25)Класифікація виробничого освітлення.
- •26)Джерела світла та основні освітлюючі прилади.
- •27)Вібрація та її вплив на організм людини.Засоби та методи зниження дії вібрації на людину.
- •28)Шум та його вплив на організм людини.
- •29)Засоби та заходи захисту людини від дії шуму.
- •30)Іонізуюче випромінювання та його дія на організм людини.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •31)Електромагнітне випромінювання, його дія на організм людини.
- •32)Інфрачервоне випромінювання,засоби і заходи захисту.
- •33)Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •34)Особливості дії електричного струму на організм людини.
- •35)Фактори ,що впливають на ураження людини електричним струмом.
- •36)Класифікація виробничих приміщень за електробезпекою.
- •37)Умови ураження людини електричним струмом.
- •38)Крокова напруга. Способи уникнення ураження кроковою напругою.
- •39)Засоби та заходи захисту від ураження електричним струмом.
- •40)Надання першої допомоги потерпілому при ураженні електричним струмом.
- •41)Горіння.Його форми та види.
- •42)Показники_вибухонебезпечних_властивостей_матеріалів_і_речовин.
- •43)Категорії приміщень за вибухо – пожежонебезпечністю.
- •44)Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •45)Основні засоби та заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об*єкта.
- •46)Пожежний зв*язок і сигналізація.
- •47)Способи пожежогасіння.Вогнегасні речовини.
- •48)Вогнегасники,їх види,принцип дії,правила застосування
- •49)Установки автоматичного пожежогасіння.
- •50)Евакуаційний вихід.Вимоги до евакуаційних виходів.
- •54)Причини виробничого травматизму та профзахворювань.
- •55)Нещасні випадки виробничого характеру.
- •56)Розслідуваннята облік нещасних випадків на виробництві.
- •58)Основні заходи по запобіганню травматизму та профзахворюванням.
- •59)Економічне значення заходів щодо покращення умов та охорони праці.
- •60)Витрати на заходи щодо покращення умов і охорони праці.
58)Основні заходи по запобіганню травматизму та профзахворюванням.
Всі заходи по запобіганню виробничому травматизму можна поділити на організаційні та технічні. Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання. Технічні заходи: раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії; проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.
59)Економічне значення заходів щодо покращення умов та охорони праці.
Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо. Соціально-економічна ефективність розраховується з метою: - економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень; - визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці; - оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях; - розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог; - визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів. Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому. Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат. Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому. Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.