7. Західноукраїнська Народна Республіка (зунр)
7) В наслідок І світової війни в Австро-Угорщині спалахнула революція. Австрійський імператор Карл прийняв рішення перетворити "клаптикову імперію" на федерацію. (При цьому владу в Галичині мали здійснювати поляки (Західна Галичина – переважає польське населення, Східна Галичина – переважає українське населення, проте поляки вважали всю Галичину своїми землями).
18-19 жовтня 1918 р. у Львові зібрався з'їзд українських політичних діячів, який створив Українську Національну Раду (УНРаду) – представницький орган влади українців Галичини.
В ніч на 1 листопада 1918 р. молоді українські офіцери на чолі з Д.Вітовським захопили владу у Львові. 13 листопада було затверджено Тимчасовий Основний Закон новоствореної держави. Вона отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
Польська сторона почала відвойовувати свої позиції і вже 21 листопада захопила Львів.
Внутрішня політика:
Створення Української галицької армії (УГА). До весни 1919 р. УГА нараховувала 100 тис. чол.
Прийняття законів: "Про українську мову", "Про 8-годинний робочий день", "Про вибори до сейму ЗУНР".
Проведення аграрної реформи, яка передбачала перерозподіл земельних угідь та наділення землею безземельних і малоземельних селян на правах приватної власності.
Щоб уникнути міжнаціональних конфліктів, національним меншинам (полякам, євреям, німцям) гарантувалися широкі права та представництво в УНРаді.
Зовнішня політика:
ЗУНР встановила дипломатичні відносини з Австрією, Угорщиною, Німеччиною, Чехословаччиною, Канадою, Італією, США, Бразилією тощо.
1 грудня 1918 р. у Фастові ЗУНР і Директорія уклали попередню угоду про об'єднання. Урочисте проголошення Акту злуки (соборності, об'єднання) відбулося 22 січня 1919 р. у Києві, ЗУНР було перейменовано у Західну Область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Є Петрушевич був введений до складу УНР.
Продовжуються бойові дії проти польської армії, яка намагається захопити Галичину, проте вже в липні 1919 р. польські війська захопили майже всю Східну Галичину. Уряд ЗУНР перебрався до Відня. В 1923 р. конференція країн Антанти прийняла рішення про приналежність Східної Галичини Польщі.
Таким чином припинилося юридичне існування ЗУНР.
11 листопада 1918 р. Німеччина підписала акт про капітуляцію. Для радянської Росії відкрилися можливості анулювати Брестський мир (3 березня 1918 р.). Раднарком віддав розпорядження радянським військам підготуватися до вторгнення в Україну. 28 листопада 1918 р. більшовики проголосили про створення Тимчасового робітничо-селянського уряду України на чолі з Г.Пятаковим. 3 січня 1919 р. більшовики захопили Харків. Туди переїхав Тимчасовий робітничо-селянського уряд України.
Причиною швидкого наступу більшовиків стало не скільки сила Червоної армії, скільки слабкість військ Директорії. 5 лютого 1919 р. радянські війська вступили в Київ а вже 6 лютого – відмовився від назви держави - УНР і встановив іншу – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). Новим главою радянського уряду в УСРР став Х.Раковський. А сам уряд став називатися Радою народних комісарів. Проте, вся повнота влади знаходилася у КП(б)У.
Восени 1919 р. більшість української території опинилася під владою генерала Денікіна. На окупованій території Денікін відновив поміщицьке землеволодіння, право власності на підприємства, нехтуючи соціально-політичними правами трудящих. Це викликало масовий опір населення. На початку 1920 р. Червона армія подолала опір військ Директорії і розгромила денікінців. Радянську владу в Україні було встановлено втретє і остаточно.
Намагаючись врятувати українську справу, Директорія пішла на вимушений крок - переговори з Польщею. 24 квітня 1920 р. між урядами УНР та Польщі було укладено Варшавський договір, який передбачав:
спільну боротьбу проти більшовиків;
відновлення незалежності УНР на чолі з Директорією і С.Петлюрою;
Петлюра передавав Польщі західноукраїнські землі: Східну Галичину, Волинь, Холмщину, Полісся.
Війна, що розпочалася, йшла з перемінним успіхом:
На першому етапі відбувся успішний наступ польсько-українських військ, в наслідок якого 6 травня 1920 р. було захоплено Київ;
На другому етапі – контрнаступ радянських військ, які дійшли до Львова та Варшави та проголошення радянської влади в Галичині;
Третій етап – відступ радянських військ з Галичини.
Росія і Польща були не готові до затяжної війни. 18 березня 1921 р. між Польщею, радянською Росією та радянською Україною було підписано Ризький мирний договір, за яким:
Польща визнавала існування самостійної Радянської України;
до Польщі відходили Східна Галичина, Волинь, Холмщина, Полісся, Підляшшя.
Боротьба за незалежність України завершилася поразкою: Західна Україна відійшла до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини, а в Наддніпрянській Україні остаточно утвердилася радянська влада.