ГОС

2.Робота з персоналом виставкового центру, щодо удосконалення сервісу обслуговування.

3.Робота логіста щодо ефективності методів закупівлі товарів.

4.Введення нових послуг

5.Економічна оцінка діяльності "Міжнародний виставковий центр".

3. Хліб і хлібобулочні вироби. Продаж хлібобулочних виробів здійснюється двома методами. Перший метод - традиційний, другий - прогресивний. При традиційному методі продажу обслуговування здійснюється продавцями через прилавок. При цьому найважливішими чинниками, що визначають рівень культури торгівлі, є кваліфікація продавця, глибоке знання психології покупців, вміння ввічливо, обслуговувати покупця. У магазинах, що торгують традиційним методом, процес продажу товарів включає наступні операції: зустріч покупця, виявлення попиту, пропозиції і показ товарів, допомога у виборі, консультацію, показ новинок, розрахунок за товар, упаковка і видача покупки. Він ґрунтується на індивідуальному обслуговуванні покупця. Вибір і отримання хлібобулочних виробів проводиться за допомогою продавця. При такій технології продажу покупці витрачають багато часу, чекаючи своєї черги обслуговування, обмежена можливість самостійного вибору товарів, продавець має велику фізичну і психологічну навантаження протягом робочого дня. Істотно змінюється зміст і характер процесу продажу при впровадженні прогресивних методів торгівлі. Змінюється роль покупця і працівника торгівлі в процесі продажу. Покупцям надається широка самостійність в процесі отборки товару. Він стає активним учасником процесу продажу. Працівники торгового залу в основному виступають в ролі консультантів, помічників у виборі товарів. До прогресивному методом продажу хлібобулочних виробів відноситься метод самообслуговування. Технологія продажу хлібобулочних виробів методом самообслуговування передбачає: повну попередню підготовку товарів до продажу і викладення їх у торговому залі; вільний доступ покупців до виробів, повну самостійність при їх огляді і виборі; оплата за відібрані хлібобулочні вироби у вузлах розрахунку, розташованих при виході з торгового залу магазину. При самообслуговуванні докорінно змінюються функції торгового персоналу і роль покупців у процесі продажу. Технологія продажу в магазинах самообслуговування включає наступні операції: самостійний відбір хлібобулочних виробів в інвентарну кошик, доставку їх у вузол розрахунку, розрахунок за відібраний товар, упаковку товару та вручення покупцю покупки разом з касовим чеком. Соціальний ефект самообслуговування полягає в тому, що скорочуються витрати часу на покупку товару, підвищується культура торговельного обслуговування, поліпшуються умови праці працівників магазинів. Економічний ефект самообслуговування досягається за рахунок збільшення пропускної здатності магазинів, зростання їх товарообігу, поліпшення використання торговельних площ і торговельно-технологічного обладнання, підвищення продуктивності праці торгових працівників. При самообслуговуванні змінюється характер процесу продажу. Покупцям надається широка самостійність в ознайомленні та відборі товарів. Продавці за бажанням покупців надають їм при цьому допомогу, консультують. Для раціональної організації процесу продажу хлібобулочних виробів у магазинах самообслуговування повинні бути кошика. Шафи для зберігання хліба і хлібобулочних виробів необхідно щодня провітрювати протягом 1 - 2 годин і не менше одного разу на тиждень промивати теплою водою з милом і протирати 1-відсотковим розчином оцтової кислоти з подальшим просушуванням. Визначте основні принципи та фактори впливу розподілу експозиційної площі поміж учасниками виставки. Кондитерські вироби: Перед подачею кондитерських виробів до торговельного залу перевіряють їх якість, наявність необхідного інвентарю для продажу кондитерських виробів і пакувального матеріалу. У торговельному залі кондитерські вироби розміщують за видами і сортами: вагові карамель, драже, цукерки в обгортці висипають в ящики і касети прилавків і пристінних шаф; вагові печиво, вафлі, м'які цукерки, фруктово-ягідні та шоколадні вироби розкладають на внутрішніх полицях прилавків у тарі постачальника (ящиках, коробках, касетах); тістечка, рулети, кекси виставляють на прилавках у фабричних лотках і на листах; торти і тістечка з кремовим або фруктовим оздобленням розміщують в охолоджувальних шафах і вітринах;фасовані кондитерські вироби виставляють на полицях шаф, прилавках, гірках, у тарі-обладнанні;кондитерські вироби без обгорток викладають у вазах, на блюдах. Забороняється виставляти у віконних вітринах натуральні кондитерські вироби.. Продаж кондитерських виробів проводять у попередньо розфасованому вигляді, поштучно, а також шляхом зважування в присутності споживача. До продажу поштучно дозволяються сорти цукерок, які мають фабричну упаковку. Відпуск товарів, що не мають фабричної упаковки (тістечок, відкритих цукерок, вагового печива та інших), проводять у чистій тарі (пакетах, коробках, папері) з обов'язковим застосуванням щипців, лопаток, совків та іншого інвентарю. Забороняється продаж відходів (крихт) кондитерських виробів. Молоко При надходженні продукції на підприємство роздрібної торгівлі обов'язково звертають увагу на стан її перевезення. Загустілі м'які кисломолочні вироби, молоко повинні бути охолодженими. Температура в товщі морозива не повинна перевищувати: -10° C - для загартованого морозива великої маси та -12° C - для дрібноштучного; для м'якого морозива - не вище -5° ... -7° C. На кожну партію свіжого молока, призначену для реалізації у межах адміністративного району, крім документа, що підтверджує якість і безпеку продукції, повинна бути ветеринарна довідка, а для реалізації у межах України - ветеринарне свідоцтво.. Молоко і молокопродукти відпускають споживачам тільки свіжими, у належному товарному вигляді, без зайвих (непередбачених) технологічних матеріалів і відходів нехарчового призначення, належним чином упакованими.

2.4 На виставках встановл.контакти з новими потенц. клієнтами, відбув. пошук нових ринк. сегментів, нової ринк. інформ., активіз. рекламно-інформ-а діял-ть, створ. та підтрим. фірмовий імідж підприємства, збільш. його популярність. Цим окупаються витрати експонента, який бере участь у виставці, виставці-ярмарку й отримує орг-комерц. послуги від засновників заходу.Основні статті затрат практично для будь-якої ярмарки або виставки-продажу включають: 1. Затрати по оренді приміщення й обладнання. 2. Поліграфічні, інформ-рекламні та затрати на оформлення. 3.Транспортно-складські затрати. 4.Представницькі затрати. 5.Організаторські затрати. 6.Технічні і інші затрати. Основним джерелом доходів є плата учасників за експозиційні місця. Вартість ця визнач. типом вибраного місця. Методика розрахунку розміру плати, що стягується з учасників характ-ся такими основними показниками: 1)вартість 1 м2 виставочної площі; 2)затрати на одного учасника. 1): Вм2 = Впзаг/Sзаг., де Вм2 – вартість 1м2 виставочної площі; Впзаг – загал. витрати, пов’язані зі створ.м та оформл.експозиційної площі; Sзаг– загальна виставочна площа. 2): Ву= Вузаг/Nу, де Ву - витрати на 1-ого учасника; Вузаг – загал. витрати, які врахов.при розрахунку даного показника; Nу – загальне число учасників виставки. При цьому загальні витрати включ. транспортні і складські витрати, з/п членам оргкомітету, витрати на охорону, культурну програму, інформ-рекламні і половину не передбачуваних витрат.

З.25

1. У менеджменті контроль можна визначити як процес спостереження за тим, як підприємство рухається до мети, та коригування відхилень від прийнятого курсу в разі необхідності. Управління фірмою взагалі неможливе без контролю. Функція контролю включає облік і аналіз інформації про фактичні результати діяльності всіх підрозділів організації, порівняння їх із плановими показниками, виявлення відхилень і аналіз їхніх причин, розробку заходів щодо досягнення поставленої мети. Менеджери оцінюють стан справ на підприємстві на основі звітів, які одержують від інших працівників організації, а також із зовнішніх джерел. Вони визначають орієнтири відповідно до наміченої на етапі планування мети й завдань. Потім, у міру необхідності, вони вносять корективи шляхом перепланування, реорганізації або переорієнтації. Таким чином, у процесі контролю виявляється, наскільки узгодженими є всі функції управління, оскільки виявляються недоліки, допущені при виконанні їх. Виділяють три основні види контролю: попередній, поточний, заключний. Попередній контроль здійснюється через правила, процедури, поведінку до фактичного початку роботи. Цей вид контролю використовується стосовно людських (трудових), матеріальних, фінансових ресурсів. Попередній контроль у сфері трудових ресурсів досягається за рахунок ретельного аналізу ділових і професійних знань, навичок, необхідних для виконання тих чи інших посадових обов'язків, і відбору найбільш підготовлених та кваліфікованих працівників. Поточний контроль здійснюється в процесі проведення роботи безпосередньо менеджером (керівником). Регулярна перевірка роботи підлеглих, обговорення проблем, що виникають, пропозиції щодо вдосконалення роботи дають змогу усувати відхилення від планів та інструкцій. Він обов'язково передбачає одержання даних про фактичні результати, тобто ним забезпечується зворотний зв'язок під час роботи. При заключному контролі фактичні результати порівнюються із запланованими. Порівнюючи фактичні результати із запланованими, керівництво має можливість оцінити, наскільки правильно було складено плани, і дає можливість ефективно здійснювати функцію мотивації.

2. Процес планування ділової кар'єри співробітника починається в момент його найму. Новому співробітнику необхідно визначити перспективи його розвитку в даній організації, можливості кар'єрного зростання. Це і є перший етап управління його діловою кар'єрою. Другий етап-складання плану індивідуального розвитку кар'єри співробітника. Іншими словами, складається перелік тих позицій, які співробітник може займати в процесі кар'єрного зростання. Наступним етапом управління діловою кар'єрою співробітника стане реалізація плану розвитку кар'єри. Такий план має на увазі ротацію за посадами, різноманітні стажування та індивідуальне наставництво (коучинг). На цьому етапі передбачається постійно оцінювати результати роботи. Також етапами ділової кар'єри є відрізки трудового життя людини в будь-якій сфері діяльності по шляху досягнення своїх життєвих цілей. Далі настає етап становлення - триває приблизно п'ять років від 25 до 30 років. У цей період працівник освоює обрану професію, здобуває необхідні навички, формується його кваліфікація, відбувається самоствердження і з'являється потреба до встановлення незалежності. На етапі просування (триває від 30 до 45 років) йде процес росту кваліфікації, просування по кар'єрних сходах. Накопичується багатий практичний досвід, навички, зростає потреба в самоствердженні, досягненні більш високого статусу і ще більшої незалежності, починається самовираження як особистості. Етап збереження характеризується діями по закріпленню досягнутих результатів і триває від 45 до 60 років. Настає пік ділової кар'єри. На цьому етапі відбувається подальше вдосконалення кваліфікації та її підвищення в результаті активної діяльності і спеціального навчання. Людина в цей період зацікавлений передати свої знання молоді. Цей період характеризується творчістю, тут також може бути підйом на нові службові щаблі. Людина досягає вершин незалежності і самовираження. Етап завершення ділової кар'єри триває від 60 до 70 років. Тут людина починає всерйоз замислюватися про пенсію, готуватися до відходу на пенсію.

3. Визначте основні принципи формування асортименту товарів на підприємстві оптової торгівлі. Одним з принципів формування товарного асортименту на підприємстві оптової торгівлі є забезпечення його стійкості, що особливо важливе, коли йдеться про товари повсякденного попиту. Стійкий асортимент дозволяє забезпечити безперебійне і ритмічне товаропостачання роздрібних торгових підприємств, що є основними оптовими покупцями. Одним з важливих принципів раціонального формування асортименту товарів на підприємстві оптової торгівлі є забезпечення умов його рентабельної діяльності, що особливо важливе в умовах ринкової економіки. Якщо оптове підприємство забезпечує роздрібні торгові підприємства переважно товарами повсякденного попиту, то сформований їм асортимент повинен, перш за все, задовольняти вимоги цієї групи підприємств. Підприємство, що займається торгівлею товарами вузького асортименту, повинне поклопотатися про достатню глибину асортименту в межах відповідних груп і найменувань товарів, інакше воно не зможе сприяти успішному формуванню комплексів і мікрокомплексів товарів в обслуговуваних ними універсальних і спеціалізованих магазинах. Наступним етапом формування асортименту є визначення кількості реалізованих різновидів товарів по кожному найменуванню. Зрозуміло, що, займаючись формуванням асортименту товарів, комерційні служби повинні постійно стежити за появою на ринку нових товарів і залучати їх до товарообігу. Одночасно вони повинні вживати заходи по виключенню з своєї номенклатури товарів застарілих моделей, а також товарів, попит на які різко знизився. Інструментом, за допомогою якого здійснюється регулювання асортименту товарів на складах оптових підприємств, є асортиментний перелік. У нього включається перелік найменувань товарів, відповідний встановленій широті асортименту, і мінімальна необхідна кількість різновидів товарів, які постійно повинні бути в наявності на складі. сортиментні переліки рекомендується розробляти на рік. При необхідності протягом року в них можна вносити відповідні зміни. У них слід передбачити групову і внутрішньо групову структуру, а також основні (артикул, модель і т.д.) і додаткові (розмір, повнота, зростання і т. д.) ознаки різновидів товарів.

4. Телебачення - саме різнобічне з рекламних засобів. Воно дає можливість вплинути на свідомість та підсвідомість потенційних покупців найбільшою кількістю способів: поєднання звуків і зорових впливові величезна в порівнянні іншими рекламними засобами, аудиторія,збільшується, під час демонстрації телесеріалів. Серед найпоширеніших видів телевізійніонной реклами можна виділити: . телевізійні рекламні ролики; . рекламні оголошення, рекламні телерепортажі та телепередачі; . рекламні заставки в перервах між передачами;  Телеролики - це рекламні відеоролики тривалістю від декількох секунд до 2-3 хвилин, що демонструються по телебаченню. Дуже часто такі програми можуть включатися в різні популярні художні тапубліцистичні передачі та програми. Телевізійних об'яв - рекламна інформація, що читається диктором. Рекламні телепередачі можуть бути самі різні програми: шоу,вікторини, репортажі, інтерв'ю, в ході яких активно рекламуються ті чи інші товари або послуги, які розміщуються на телеекрані по ходу телепередач.  Телезаставках - що транслюються в супроводі дикторського тексту і музикирізні нерухомі мальовані або фотографічні рекламні сюжети,якими заповнюють паузи між різними телепередачами, або будь-які елементи фірмової символіки.

З26.

1.Альтернативні стратегії. Стратегія «проникнення». Використовується при встановленні цін на принципово нові, «піонерні» товари, захищені патентом. Відразу встановити на новинку відносно низьку ціну, сподіваючись у такий спосіб залучити велику кількість споживачів та захопити значну частку ринку. Встановленню ціни проникнення сприяють такі умови: ринок характеризується високою ціновою еластичністю попиту; збільшення обсягів збуту сприяє зниженню витрат на виробництво і реалізацію продукції; низька ціна не приваблює потенційних конкурентів.

3.Страви для дієтичного буфету: варені яйця, салат з капустою і морквою, вінегрети, кисломолочні продукти (кефір, ряжанка, йогурти в індивідуальному пакуванні), круп'яні супи на овочевому, м'ясному або рибному бульйоні, парові м'ясні та рибні тефтелі, сосиски, птиця відварна, каші рисова, гречана, вівсяна, яблука запечені, фрукти, пиріжки випечені, соки, компот, мінеральна вода.

Страви для кавового буфету: гарячі напої (кава, чай, какао, гарячий шоколад), тістечка картопля, заварне, медове, штрудель яблучний, шоколадні та ванільні маффіни, пиріжки з фруктами та ягодами, шоколад.

4.Для кавового буфету більш ефективним буде застосування методу самообслуговування. Для дієтичного – комбінований метод (поєднання самообслуговування з обслуговування офіціантів). Це залежатиме від страв, які обере споживач. Наприклад, для кисломолочних продуктів доцільніше скористатися самообслуговуванням, бо вони одразу відпускаються в індивідуальних упаковках, і це дозволить зекономити час, а для других страв краще скористатися послугами офіціанта.

6.План проведення маркетингового дослідження: 1)Спостереження (з’ясування чи потрібні кавовий і дієтичний буфет, який буде користуватися більшим попитом). 2)Визначити страви та напої, які будуть реалізовуватися в буфетах, враховуючи обмежений час на приготування та обслуговування. 3)Анкетування та опитування потенційних споживачів. 4)Аналіз даних.

7. 1. Відпустка без збереження заробітної плати надається за бажанням працівника в обов'язковому порядку різним пільговим категоріям, переважно з дітьми. 2. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін може надаватися за родинними обставинами та з інших причин працівникові на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше ніж 15 календарних днів на рік. У порядку, визначеному колективним договором, власник або уповноважений ним орган у разі простою підприємства з причин, що не залежать від працівників, може надавати відпустку без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням.

З27.

1.Методи управління колективом - способи впливу на колективи та окремих працівників з метою здійснення координації їх діяльності у процесі виробництва. Поділяються на 3 групи: 1) Адміністративні методи орієнтовані на такі мотиви поведінки, як усвідомлена необхідність дисципліни праці, почуття обов´язку, прагнення працювати в певній установі тощо, їх вирізняє прямий характер впливу: будь-який регламентаційний чи адміністративний акт підлягає обов´язковому виконанню. 2) За допомогою економічних методів здійснюється матеріальне стимулювання колективів та окремих працівників. 3) Соціально-психологічні методи управління ґрунтуються на використанні соціального механізму. Успіх управління персоналом обумовлюється такими чинниками: 1) здатністю організації чітко визначити, що потрібно для досягнення її мети; 2) здатністю визначити, які методи спонукають працівників на бажану поведінку.

2. Вимоги щодо організації робочих місць - система заходів з раціонального планування приміщень та обладнання робочих місць необхідними засобами та пристроями. Організація робочих місць передбачає умеблювання приміщення, обладнання комп’ютерною та організаційною технікою, а також забезпечення працівників необхідними нормативно-інструктивними і довідковими матеріалами. Робоча площа на 1 працівника 6м², світло падає зліва або спереду, джерело освітлення під кутом 30^о, t=18-22^о, наявність вентиляції, вологість 50-60%. Озеленення приміщення виконує санітарно-гігієнічну психофізіологічну та архітектурно-художню функції.

3.М’ясо і м’ясопродукти. Перед продажем заморожене м'ясо попередньо розморожують до температури -6 гр С у товщі м'язів біля кісток на глибині 6 см. Потушне м'ясо розбирають на сортові відруби у відповідності зі схемами розділу для кожного виду тварин. Усі інші м'ясопродукти сортують за видами, категоріями, сортами. Попереднє фасування м'яса і сирих м'ясопродуктів - 2-3 годин. Підготовлені до продажу м'ясо і м'ясопродукти подають до торгового залу на робоче місце, де розміщують за видами і сортами в охолоджувальних прилавках і шафах. М'ясо і м'ясопродукти відпускають покупцям тільки у зачищеному стані, належному товарному вигляді, без зайвих, непередбачених технологічних матеріалів і відходів нехарчового призначення. При продажу м'яса із сортових відрубів вміст кісток у шматку не повинен перевищувати загального % вмісту кісток у сортовому відрубі, встановленому за категорією вгодованості для кожного виду м'яса. При продажу м'яса і м'ясопродуктів без нарізування за згодою покупця додають не більше двох доважків, що не перевищують 10% загальної маси покупки. Температура: заморожене …до 0^о, охолоджене 0^о…+6^о

4.Індивідуальне обслуговування. Суть традиційного методу продажу товарів полягає в тому, що в процесі вибору товарів обов'язково беруть участь і покупець, і продавець, який особисто виконує основні операції з відбору і показу товарів покупцеві, проведення розрахунків та вручення покупки. Товари, відгороджені від покупців прилавком, розташовуються в такий спосіб, що їх основна маса недоступна покупцеві, а інколи — і невидима для нього. Покупці можуть отримати потрібний товар для ознайомлення і вибору тільки безпосередньо через продавця. Закінчивши обслуговування одного покупця, продавець починає обслуговувати наступного і т.д. Основні елементи продажу: зустріч покупців, виявлення попиту; показ товарів, допомога у виборі та консультування; пропонування супутніх товарів та новинок; відміряння, нарізання, зважування; підрахунок вартості покупки; розрахунок з покупцем; упакування та вручення покупки.

7.Обладнання для м’ясних напівфабрикатів: ящик для спецій, ваги, обробна дошка, ящик для інструменту, розрубочний стілець, пересувний стелаж, передчіжная ванна з м'ясом; ящик для зберігання обробних дощок, виробничий стіл; м'ясорубка; фаршемішалка; котлетоформуюча машина; пересувна ванна з підготовленою до рубки м'якоттю; пересувна ванна для розмочування черствого хліба.

З28.

1. Фактори зовнішнього середовища підприємства - основне призначення аналізу полягає у визначенні можливостей і загроз, на шляху розвитку підприємства, а також його стратегічних альтернатив. Зовнішнє середовище ЗРГ складається з:

- макросередовища (віддалене оточення); - мікросередовища (безпосереднє оточення). Мікросередовище включає зацікавлені угрупування, які прямо впливають або перебувають під безпосереднім впливом основної діяльності підприємства, а саме акціонери, постачальники, місцеві організації, конкуренти, споживачі послуг, кредитори, профспілки, торговельні та інші організації. У межах макросередовища діють такі фактори: економічні - визначаються рівнем і особливостями ринкового механізму; правові - встановлюють права, відповідальність і зобов'язання сторін в процесі ділових взаємовідносин; політичні - представляються органами державної влади й конкуруючими партіями і групами; соціальні - комплекс соціальних явищ і процесів, які визначаються чисельністю й структурним складом населення, рівнем його освіти й життя, звичаями й традиціями; технологічні - визначаються факторами розвитку науково-технічного прогресу в сфері виробництва послуг.

3.Продукція на замовлення. Продаж продукції за межами закладів здійснюється у спеціально відведених для цього місцях з дозволу місцевих органів виконавчої влади, установ державної санітарно-епідеміологічної служби та за умови додержання встановлених для цієї продукції вимог законодавства України. Продукція може бути виготовлена на замовлення споживача (кондитерські вироби, виготовлення за рецептурою споживача тощо). Для цього складається бланк-замовлення, де вказано найменування виробу, маса, ціна та термін, на який має бути виконане замовлення. Упакування для такої продукції обов’язково повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Така продукція може бути реалізована як в ресторані, так і поза його межами (вдома у споживача, в офісі тощо). Може бути з доставкою та подальшим обслуговуванням або без нього.

4.Критерії успішної діяльності. У закладах ресторанного господарства всіх типів і класів повинні забезпечуватися безпека життя і здоров'я споживачів та збереження їхніх речей, виконання санітарних вимог та технічних норм і правил, чинних ДСТУ, ГОСТів, ТУ, збірників рецептур страв, кулінарних і кондитерських виробів, наказів про порядок розробки та затвердження технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та борошняні кондитерські вироби. Кількість та професійно-кваліфікаційний склад працівників виробництва та обслуговуючого персоналу має забезпечувати виконання вимог згідно з типом і класом закладу ресторанного господарства. Заклад повинен дотримуватися вимог, що висуваються до послуг: вимога ергономічності, що характеризується відповідністю умов обслуговування гігієнічним, антропометричним та фізіологічним можливостям споживання; естетичність послуг характеризується гармонійністю архітектурно-планувального і колористичного вирішення приміщень, а також умовами обслуговування, у тому числі зовнішнім виглядом обслуговуючого персоналу, сервіруванням столу, оформленням і подаванням страв. Вимога інформованості передбачає повне, достовірне та своєчасне інформування споживача про надавані послуги, зокрема по харчовій та енергетичній цінності кулінарної продукції, що дозволяє йому, з урахуванням віку та стану здоров'я, правильно підібрати меню. Вимоги інформативності забезпечуються також різними видами реклами.

6.Однією з умов реалізації товару є наявність грошей і потреби придбання товару. Набуваючи товар, споживач прагне повніше задовольнити свої певні потреби. Споживач повинен знати про існування даного виду товару, що випускається виробником, чітко представляти, яку потребу може задовольнити цей товар, який він є за якістю. Заходи по формуванню попиту (ФОП/) повинні бути направлені на всіх, від кого залежить прийняття рішення про придбання товару. Заходи по стимулюванню збуту (СТИЗ) звернуті до споживачів, посередників, торгового персоналу.

7. Додаткова відпустка надається працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, а також підготовки та захисту дипломного проекту. Для підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання 1 та 2 рівнів акредитації надається відпустка тривалістю 2 місяці, а у вищих навчальних закладах 3 і 4 рівнів акредитації – тривалістю 4 місяці. Підставами для надання працівнику додаткової відпустки у зв’язку з навчанням є наступні документи: довідка-виклик - документ закладу освіти, в якому навчається особа, де зокрема зазначений термін, впродовж якого студент повинен виконати роботи з підготовки дипломного проекту (роботи) і захистити його, та заява працівника на ім'я керівника установи про надання йому додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, що відображається у відповідному наказі.