Стаття. Мікульонок Анна

КОН’ЮНКТУРА РИНКУ ІНОЗЕМНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Мікульонок А., 6 курс ФРГТБ КНТЕУ,

спеціальність «Туризмознавство»

 В даній статті, за результатами дослідження, охарактеризовані основні показники іноземного туризму в Україні, а саме: туристські потоки (прибуття), доходи від іноземного туризму,існуюча пропозиція на українському ринку. З метою виявлення тенденцій була проаналізована динаміка цих показників туризму. Також розглянуті проблеми в сегменті іноземного туризму і запропоновані дії по їх подоланню.

В данной статье, по результатам исследования, охарактеризованы основные показатели иностранного туризма в Украине, а именно: туристские потоки (прибытие), доходы от иностранного туризма, существующее предложение на украинском рынке. С целью выявления тенденций была проанализирована динамика этих показателей туризма. Также рассмотрены проблемы в сегменте иностранного туризма и предложены действия по их преодолению.

In this article, the results of the study, described the main indicators of foreign tourism in Ukraine, namely tourism flows (arrivals), income from foreign tourism, the current proposal on the Ukrainian market. In order to identify trends analyzed the dynamics of these indicators of tourism. Also, the problems in the segment of tourism and proposed actions to address them.

Актуальність. За оцінками експертів Всесвітньої туристської організації (ВТО) міжнародний туризм був і залишається домінуючою і розквітаючою галуззю економіки у багатьох країнах. При цьому експерти ВТО особливо підкреслюють, що це відбувається, незважаючи на існуючу політичну нестабільність у світі і локальні військові конфлікти Більше того, на початку XXI ст. міжнародний туризм за економічною ефективністю вийшов на перше місце в світі, значно випередивши лідерів світової торгівлі – автомобільну і нафтогазову сфери економіки. 

Зважаючи на великий вплив цієї галузі на економіку, надзвичайно актуальними є дослідження іноземного туризму в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Метою написання статті є розроблення теоретичних і методологічних засад, науково-методичних і практичних рекомендацій щодо формування інноваційного туристичного продукту вітчизняними підприємствами.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

• визначити основні фактори, що впливають на впровадження інновацій в діяльність туристичних підприємств;

• запропонувати власну дефініцію терміну «інноваційний туристичний продукт»;

• визначити ринкові фактори та складові туристичного продукту та їх схильність до інновацій;

• проаналізувати системи формування інноваційного туристичного продукту.

Об’єктом наукової роботи є процеси формування інноваційного туристичного продукту.

Результати досліджень. В України є всі можливості для розвитку іноземного туризму, оскільки особливості її географічного розташування, сприятливий клімат, багатство природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу створюють сприятливі умови для інтенсивного розвитку в’їзного туризму у більшості регіонів країни. Проте Україна ще значно поступається за кількістю відвідувань європейським країнам.

Щодо країн, звідки приїздять до України особи з метою туризму, то перші десять держав протягом п’яти років є незмінними, що вказує на стабільність розвитку туризму в Україні та відсутність певних нововведень для виходу на інші туристичні ринки. Питома вага першої десятки країн – досить значна: вона коливається в межах 80,5–88,9%.

Таблиця 1

Динаміка кількості прибуттів іноземних громадян до України

(перші 25 країн) з метою туризму у 2009–2013 рр.

Країна	Кількість прибуттів іноземних громадян з метою туризму в Україну						Разом за період 2009–2013 рр.
	2009	2010	2011	2012	2013	загалом		питома вага, %
Загалом, у т.ч. із країн:	1444962	1693348	1350245	1083015	1225954	6797524		100,0
Російська Федерація	549950	663147	559258	353961	488766	2615082		38,5
Білорусь	328512	265695	172664	130730	104936	1002537		14,7
Польша	151079	310573	162097	143757	137445	904951		13,3
Німеччина	60555	72446	71104	75320	70112	349537		5,1
США	50266	50698	49284	46415	44312	240975		3,5
Велико-британія	29371	34324	36330	31257	27360	158642		2,3
Італія	31210	28025	28711	30473	30692	149111		2,2
Ізраїль	24595	23311	26852	25176	26831	126765		1,9
Туреччина	23891	23391	17558	23665	30579	119084		1,8
Франція	18168	20604	22506	24341	25790	111409		1,6
Угорщина	12514	12367	10694	11402	9750	56727		0,8
Нідерланди	7962	9892	13142	11492	11587	54075		0,8
Молдова	16966	13617	8138	5184	4924	48829		0,7
Канада	9261	9857	10768	8810	8196	46892		0,7
Австрія	7947	9014	9653	8849	9313	44776		0,7
Чехія	9953	6897	9816	9097	8848	44611		0,7
Румунія	1305	3882	3781	3706	30665	43339		0,6
Латвія	6192	9792	8179	6627	7479	38269		0,6
Словаччина	5616	9186	5134	8104	9972	38012		0,6
Литва	6192	10203	7795	7232	5871	37293		0,5
Швеція	5632	6505	7065	6999	8167	34368		0,5
Казахстан	7472	6371	4645	5275	9336	33099		0,5
Швейцарія	5632	5753	6324	7022	8022	32753		0,5
Іспанія	6045	6141	6353	6086	6903	31528		0,5
Азербайджан	2676	5323	5990	6282	9086	29357		0,4

За обсягами в’їзного туристичного потоку до України країн-постачальників можна об’єднати у три групи:

1. До першої групи входять Росія (38,5% усього туристичного потоку), Білорусь (14,7%) та Польща (13,3%). Отже, лише три країни забезпечують 66,5% іноземних туристів України. До цієї групи віднесено країни, з яких щорічно фіксується від 700,0 до 100,0 тис. прибуттів.

2. До другої групи входять країни, що забезпечують щорічно від 50,0 до 20,0 тис. прибуттів кожна і питома вага потоку яких складає від 1,0% до 5,0%: Німеччина (5,1%), США (3,5%), Великобританія (2,3%), Італія (2,2%), Ізраїль (1,9%). Туреччина (1,8%) та Франція (1,6%), а загалом на них припадає 18,4% туристичного потоку.

3. Третя група об’єднує країни, з яких до України прибуває від 15,0 до 5,0 тис. осіб і питома вага яких не перевищує 1,0%. До цієї групи входять економічно розвинені європейські країни (Австрія, Бельгія, Данія, Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Швеція, Швейцарія), Канада та країни – колишні радянські республіки, що характеризуються динамічними темпами розвитку (Казахстан, Азербайджан, Узбекистан).

4. Четверта група є найчисельнішою – понад 80 країн, з яких щорічно прибуває до України менш як 5,0 тис. осіб (Аргентина, Бразилія, Японія, Китай, Хорватія, Словенія та ін.).

Позитивною тенденцію є те, що до України приїздять громадяни країн, що найбільше подорожують, зокрема Німеччини, США, Великобританії, Італії, Франції. Щорічно до другої десятки за обсягом потоку входять такі країни, як Нідерланди, Угорщина, Канада, Австрія, Чехія. У першій десятці відсутні громадяни Молдови, Угорщини і Словаччини, що пояснюється тим, що їх відвідини України мають приватний прикордонний характер. Перспективними напрямами залучення туристів до України є ринки Китаю та Японії, які є країнами – лідерами постачальників туристів у світі.

Спостерігаються також значні диспропорції у розвитку в’їзного туризму на території країни. Наприклад, протягом 2013 р. 80% іноземних туристів відвідали п’ять регіонів України, а саме: м. Київ (39%), АР Крим (18%), Карпати (12%) та Одеську обл. (11%). Найменша кількість туристів приїхала в Житомирську (0,001%), Луганську (0,001%), Сумську (0,05%), Тернопільську (0,1%) та Кіровоградську (0,1%) області.

За даними Всесвітньої організації з туризму, торік в Україні побували близько 23 мільйони іноземних туристів і витратили загалом 4,8 мільярдів доларів. Але 23 мільйони – це загальна кількість іноземців, які перетнули державний кордон України торік. Не всі вони є туристами. Чимало іноземців прибувають до родичів, у бізнес-справах, для навчання, культурного і спортивного обміну, із релігійною метою, а також проїздять транзитом. Натомість за даними АЛТУ, серед усіх іноземців, які відвідали Україну торік, милуватися храмами та пам’ятниками приїздили близько 1,5 мільйона людей. В організації прогнозують, що кількість “справжніх” закордонних туристів зростатиме на 20-30 відсотків щороку.

Минулого року вітчизняні та закордонні авіакомпанії збільшили кількість рейсів та розширили географію польотів в Україну. Завдяки цьому пасажиропотік через українські аеропорти збільшився у грудні на 15%, а за весь 2013 рік – до 15,1 млн. людей, або на 7%.

Один турист, який відвідав Україну торік, витратив у середньому трохи більше 200 доларів, порахували у Всесвітній організації з туризму ООН.

Помірні ціни, розмаїття культурних принад і гостинність українців – ось що перш за все вабить подорожніх з-за кордону. За версією туристичного порталу Smarter Travel , Київ – одне з найдоступніших міст Європи. Загалом після Євро-2012 відвідати Україну рекомендували в шести впливових міжнародних рейтингах, серед яких Globe Spots, National Geographic, Trip Advisor та Lonely Planet. Львів – на другому місці в рейтингу найкращих міст для вікенду в Європі за версією Lonely Planet.

До країн (не «традиційних» країн СНД), громадяни яких найохочіше приїздять до України з туристичною метою, входить Німеччина. За підрахунками АЛТУ, торік Україну відвідало понад 286 тисяч німців. Підтвердженням європейського попиту на туристичний продукт України є . 15-денна мандрівка, що позиціонується як нішевий продукт і зазвичай організовується по три-чотири тури на рік для груп до двадцяти туристів. У 2012-му подорожі до України були повністю заброньовані. Але нині інтерес дещо менший. 15-денне турне по Україні обійдеться німецькому туристу щонайменше в 1795 євро. За ті самі гроші можна з підвищеним комфортом відпочити на Кубі чи у Таїланді. А в Греції чи Іспанії можна відпочити значно дешевше. Ціна подорожі в порівнянні і з європейськими, і з екзотичними маршрутами трохи зменшує попит.

Серед переваг туристичної України є те, що іноземцям не потрібна віза, а дорога в середньому з будь-якого міста Європи до Києва літаком займає близько двох із половиною годин. Більшість туристів, які їдуть до України, – це 50-70-річні, але трапляються і 35-річні. Найпривабливішими містами вважають Львів, Одесу, Київ і Ялту.

Ще одною особливістю іноземного туризму в Україні є те, що готелі бронюють без посередників. Зокрема, це пояснюється стрімким розвитком українського інтернету: бронювати кімнати можна на сайтах багатьох готелів, отримуючи негайне підтвердження. Крім того, українські готелі неохоче співпрацюють із турагенціями, адже вони не пропонують посередникам винагород чи цінових переваг, тому туристам вигідніше бронювати номери, звертаючись безпосередньо до готелів.

Тим часом в Україні на найвищому державному рівні вже означили нові цілі, яких держава хоче досягти в туристичній галузі. Нещодавно уряд затвердив концепцію розвитку туризму і курортів до 2022 року. Державне агентство з туризму і курортів має розробити цільову програму розвитку туризму, визначивши завдання, які стоять перед державою. Основний показник ефективності програми - збільшення в два рази в'їзного туристичного потоку. Передбачається, що кількість іноземних туристів, що відвідують Україну, до 2022 року досягне 50 мільйонів осіб на рік. Кількість робочих місць в українській індустрії туризму збільшиться в 2,5 рази і ця цифра сягне 1 мільйон працюючих.

В основу програми закладено наступні статистичні показники: збільшення надходжень до бюджету до 2023 року на 230% до 5 млрд. грн; до 2022 року очікується зростання кількості туристів, подорожуючих усередині країни на 10% щорічно; зростання кількості іноземних туристів, що в'їхали в Україну на 5% щорічно.

В 2013 році обсяг платежів від сфери туризму до бюджетів всіх рівнів збільшився порівняно з 2012 роком майже на 13% і перевищив 1,59 млрд. грн. Зокрема, на 8,6% виросли надходження від туристичного збору - 41,7 млн. грн. З 2010 року в туристичній галузі України зростання платежів до бюджету склало більше 66% (в 2010 році платежі від сфери туризму в Україні складали 957 млн. грн).

Щоб приваблювати більше іноземців, потрібно розвивати туризм на державному рівні, створити національний туристичний продукт і просувати його на внутрішньому та міжнародному ринках, розбудовувати інфраструктуру, підвищувати рівень сервісу і захисту прав туристів.

У Києві регулярно проводяться міжнародні туристичні форуми та виставки. Важливими складовими майбутньої програми розвитку туризму є визначення туристичної спеціалізації регіонів та створення програм цілорічного відпочинку в Криму, в Карпатах та інших курортних зонах. Багато туристів прибувають в Україну на численні спортивні та культурно-мистецькі акції.

Для використання кращого європейського досвіду до розробки програми залучено провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців сфери туризму. В серпні 2013 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію державної цільової програми, яка є основою Державної цільової програми. Крім того, Держтуризмкурорт розробляє проект туристичного бренду, який відповідатиме сучасним вимогам і сприятиме просуванню у світі унікальному туристичному потенціалу нашої країни. Наразі відбувається громадське обговорення проекту бренду.

Важливим елементом просування України в світі є проведення спортивних заходів міжнародного рівня. Так, у серпні 2013 року Україна успішно провела юнацький Чемпіонат Європи з баскетболу 2013 (U-16), який за оцінкою ФІБА визнаний кращим за всю історію існування чемпіонату. В 2014 Україна отримала право провести загальноєвропейський чемпіонат з баскетболу серед національних команд для юнаків віком до 18 років.

Наступним важливим кроком стане проведення в 2015 році Чемпіонату Європи з баскетболу. Також Україна подала заявку на проведення Зимових Олімпійських ігор-2022.

В 2013 році ЮНЕСКО включив до списку Всесвітньої культурної спадщини дерев'яні церкви Карпатського регіону та Стародавнє місто Херсонес Таврійський. У грудні 2013 року Петриківському розпису надано статус Всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО [6].

Поряд із цим, на світовому ринку туристичних послуг Україна має низьку репутацію та малу довіру до неї з боку іноземних відвідувачів через відносно низьку конкурентоспро­можність вітчизняного туристичного продукту, що не дозволяє їй посісти гідне місце серед інших європейських країн. Тому для активного розвитку в’їзного туризму в Україні необхідно створити відповідну маркетингову стратегію його стимулювання, яка сприяла б збільшенню кількості іноземних відвідувачів, дозволила б краще використовувати наявний туристично-рекреаційний потенціал регіонів України та допомогла б створенню позитивного іміджу країни на світовому ринку туристичних послуг [5].

Іншим чинником, який негативно позначається на зростанні іноземного туризму в регіонах України, є недостатній рівень розвитку матеріально-технічної бази туризму та її невідповідність міжнародним стандартам.

Не менш важливим чинником, який стримує розвиток іноземного туризму в регіонах України, є недостатньо розвинена транспортна система, яка включає транзитні перевезення, організацію залізничного сполучення, розвиток автомагістралей, повітряного, морського та річкового транспорту. Транспортні шляхи України перебувають у незадовільному стані та не відповідають міжнародним ви­могам щодо швидкого, надійного, безпечного та комфортного перевезення [4].

Серед інших важливих чинників, які стримують розвиток іноземного туризму в Україні, слід назвати такі, як: недостатній розвиток інформаційної інфраструктури туристичного бізнесу, що не дозволяє іноземним туристам отримати своєчасну, достовірну, корисну та різноманітну інформацію про туристично-рекреаційні можливості України, забронювати та зарезервувати туристичні послуги; недостатній рівень розвитку технічної інфраструктури туристичної галузі (системи водопостачання, збору сміття, поганий стан доріг, вулиць та тро­туарів, освітлення, недосконалі засоби комунікацій) та незадовільні темпи її реорганізації; невідповідність рівня сервісу міжнародним стандартам обслуговування, що зумовлено недостатнім рівнем професійної кваліфікації обслуговуючого персоналу особливо у великих оздоровчих закладах та у більшості дешевих готельних закладів; невиваженість державної туристичної політики у напряму розвитку інозем­ного туризму; відсутність належної підпримки держави у стимулюванні розвитку іноземного туризму у вітчизняних організаціях туристичного бізнесу та відсутність державної підтримки розвитку туристичного бізнесу в Україні загалом; відсутність розроблених туристичних маршрутів міжнародного значення на теритоії України; політична та економічна нестабільність в державі, низька екологічна безпека [6].

Усі вищеперелічені чинники перешкоджають розвитку іноземного туризму в Україні і обумовлюють низьку репутацію країни на світовому ринку туристичних послуг. Тому важливим і пріоритетним напрямом державної політики у сфері туризму має стати розвиток та популяризація туристичних регіонів України з метою стимулювання іноземного туризму. Для цього необхідно розробити комплексну загальнодержавну маркетингову стратегію розвитку іноземного туризму в регіонах України. Основними напрямами такої стратегії мають бути:

1. Дослідження рекреаційно-туристичного потенціалу регіонів України, визначення ряду найпривабливіших для іноземних відвідувачів туристично-рекреаційних пропозицій, за необхідністю проведення їх відновлення та створення відповідних умов для їхнього подальшого відвідування.

2. Створення сучасної матеріально-технічної інфраструктури туристичного бізнесу. Серед першочергових заходів державної туристичної політики в цьому напрямі мають бути: зменшення податкового навантаження; розробка ряду бізнес-проектів з будівництва та реконструкції існуючих туристичних об’єктів з метою залучення іноземних та вітчизняних інвестицій; спрощення процедури узгодження документів для будівництва нових та реконструкції діючих закладів готельної індустрії; розробка мережі цікавих туристичних маршрутів міжнародного значення на території нашої країни з урахуванням інтересів приїжджаючих гостей [5].

3. Поліпшення транспортної інфраструктури прикордонної зони, в зонах автомобільних шляхів та міжнародних транспортних коридорів, а також їх облаштування усіма необхідними об’єктами.

4. Розвиток інформаційної інфраструктури туристичного бізнесу, яка має включати: розробку національної системи бронювання та резервування туристичних послуг, збору та обробки статистичної інформації про виставкові заходи, рекламну діяльність, безпосередньо виставково-ярмаркову діяльність на між­народному, регіональному та національному рівнях; створення й підтримку постійно діючого та постійно поновлюваного веб-сайта з туристичними пропозиціями регіонів України та, відповідно до цього, створення електронних інформаційних довідників з переліком існуючих туристичних фірм, асортиментом та вартістю туристичних послуг, що ними надаються, переліком туристичних маршрутів та їх транспортним забезпеченням [6].