Економічні міфи культурологів

Сен висловлюється проти культурного детермінізму, який пояснює економічні промахи недемократичних країн їх географічними особливостями. Вчені люблять наклеювати на певні країни ярлики приречених, обумовлюючи це національним менталітетом.

За словами лауреата, ті, хто розмірковують про здатність західних країн "встановити" демократію у незахідному світі, своїми висловлюваннями створюють хаос в головах. Встановити або "спустити зверху" можна лише те, що вже комусь належить, а демократію некоректно називати запатентованою Заходом оригінальною ідеєю.

Європейці, які кажуть, що історія їх демократії бере початок з Древньої Греції та Риму, забувають про предків-варварів, які свого часу зруйнували цю античну культуру.

У мусульманському світі теж є історія толерантності і публічної дискусії, до якої можна звертатися при будівництві сучасної демократії. Наприклад, султан Салладін, який боровся за іслам у хрестових походах, запропонував почесне місце при дворі видатному єврейському філософу Маймоніду - біженцю з ксенофобської Європи.

Коли ж наприкінці 16 століття єретик Джордано Бруно був спаленим інквізиторами у центрі Рима, імператор Акбар з династії Великих моголів якраз завершив свій великий проект кодифікації прав меншин, який передбачав релігійну свободу і захищав дискусії між послідовниками різних вірувань та атеїстами.

Культурна динаміка не передбачає створення чогось з нічого, пише Сен. Майбутнє не варто формувати з пануючих нині вірувань.

Намагання представити іранських дисидентів, які борються за демократичний Іран, "посланцями західних цінностей" образливі для них і несправедливі до іранської історії, яка свідчить про існування демократії у Персії ще 2000 років тому.

Так само учений підходить до проблеми неписьменності і неосвіченості жінок в багатьох країнах Азії. Культура, на його думку, тут ні при чому. Якщо ринок праці не приймає жінок, тоді зрозуміло, чому зникають стимули для навчання дівчаток.

Сен вважає, що навчання жінок - головний метод стримування росту населення в країнах, що розвиваються. Він також зумів емпірично довести, що від рівня освіти жінок і їх участі на ринку праці суттєво залежить добробут населення.

Амартия Сен: «Экономическая политика должна быть понятна людям»

Нобелевский лауреат по экономике профессор Гарварда АМАРТИЯ СЕН рассказал корреспондентам HANDELSBLATT о том, почему он критикует подходы своих коллег-экономистов и политиков к проблемам современного финансового кризиса.

— Правильные ли уроки извлекают сейчас экономисты и политики из самого глубокого кризиса со времен Великой депрессии?

— К сожалению, нет. Я весьма разочарован — как в связи с состоянием экономической мысли, так и по поводу взаимоотношений между экономикой и политикой.

— Что беспокоит вас в первую очередь?

— Мы наблюдаем полный провал демократии в Европе. В конечном итоге экономическая политика должна быть понятна людям, должна получать их поддержку. Ведь в этом, собственно, и заключается демократия. Старый принцип «никаких налогов без парламентского представительства» в настоящее время в Европе не действует.