- •Тема 7. Підприємство і підприємництво
- •Держава як суб’єкт ринкового господарства. Цілі, функції та механізми впливу держави на ринкову економіку.
- •Закон попиту і пропозиції. Попит і пропозиція як елементи ринку. Взаємодія попиту і пропозиції з ціною. Еластичність попиту і пропозиції.
- •Капітал і витрати виробництва. Види витрат виробництва та особливості їх динаміки. Прибуток (дохід) на капітал і фактори, що його визначають. Маса і норма прибутку.
- •Промисловий капітал та його кругообіг. Стадії кругообігу і функціональні форми промислового капіталу.
- •Оборот капіталу, його сутність.
- •Амортизація та відтворення основного капіталу.
-
Промисловий капітал та його кругообіг. Стадії кругообігу і функціональні форми промислового капіталу.
Найзагальніше уявлення про сутність капіталу як самозростаючої вартості дає формула його руху:
Г-Т - Г',
Де Г – авансовий капітал (гроші); Т – товарний капітал (товар); Г' - авансовий капітал з приростом (гроші, Г + АГ).
Функціонуючи за схемою Г-Т-Г капітал безперервно повертається до своєї початкової форми, здійснюючи своєрідний рух по колу. Реальний кругооборот промислового капіталу проходить три логічно-послідовні стадії (рис. 4.5):
I – закупівля необхідних факторів виробництва (засобів виробництва (ЗВ) та робочої сили (РС));
II – виробництво визначеної товарної маси; ПІ- продаж виробленої товарної продукції
Рис. 4.5. Послідовні стадії та функціональні форми кругообороту промислового капіталу
Кругооборот промислового капіталу – безперервний рух капіталу за трьома стадіями із послідовною зміною форм і поверненням у свою початкову форму у збільшеному, як правило, обсязі. Безперервний рух капіталу за логікою його кругообороту є оборотом капіталу.
-
Оборот капіталу, його сутність.
Оборот капіталу – це безперервно повторюваний кругооборот капіталу в результаті якого авансовані кошти повністю повертаються до своєї початкової форми.
У процесі обороту різні частини промислового капіталу одночасно функціонують у грошовій, продуктивній і товарній формах.
Однією з характеристик обороту капіталу є швидкість його руху. Перший вимір швидкості обороту капіталу – відрізок часу, протягом якого до підприємця у вигляді виручки повертається вся грошова сума авансованого капіталу, що зросла на величину прибутку. Цей відрізок часу становить один оборот.
Другий вимір швидкості обороту капіталу – кількість обертів авансованого капіталу за рік. Цей вимір е похідним від першого і відображається формулою
де n – кількість оборотів авансового капіталу за рік; Т – визначена одиниця виміру – рік (12 місяців); t – тривалість одного обороту.
Окремі частини промислового капіталу, представлені його особливими матеріально-речовими елементами, обертаються з різною швидкістю.
Засоби праці (будови, споруди, верстати, машини, обладнання) функціонують від кількох років до кількох десятків років. Вони становлять матеріально-технічну основу підприємств і послідовно беруть участь у багатьох виробничо-технологічних циклах.
Основний капітал – частина промислового капіталу, яка функціонує у натуральній формі засобів виробництва протягом кількох виробничо-технологічних циклів, частинами переносячи свою вартість на новостворену продукцію.
Предмети праці – сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати – беруть участь у виробничо-технічному циклі та повністю споживаються протягом одного такого циклу. їхня вартість швидко обертається, повністю переноситься живою конкретною працею на створювану в тому самому виробничо-технологічному циклі товарну продукцію. Далі вона вивільняється у грошовій формі внаслідок реалізації продукції і знову спрямовується на закупівлю нових партій предметів праці. Швидко обертаються також кошти у товарній і грошовій формах.
Оборотний капітал – частина промислового капіталу, що функціонує у вигляді предметів праці, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів (у т.ч. заробітної плати), обертаючись і переносячи свою вартість на новостворену продукцію протягом одного виробничо-технологічного циклу.
Оборотний капітал повністю повертається до підприємця після завершення кожного кругообороту.
Водночас важливо зазначити, що прискорення науково-технічного прогресу, ускладнення виробничих технологій, безперервне генерування інновацій як визначальні чинники сучасного економічного розвитку успішних країн підривають основи класичної теорії обороту капіталу. Наголошуючи на принциповій зміні ролі фактора часу в інформаційному суспільстві, сучасні дослідники звертають увагу на розмивання чіткої межі між основним та оборотним капіталами. Свідченням цього є зростання тривалості виробничого циклу в літако-, судно-, ракетобудуванні; яке продовжує життєвий цикл оборотного капіталу у цих галузях триває 2-3 роки. Водночас деякі види виробничого обладнання (комп'ютери, факси, ксерокси тощо) внаслідок швидкого морального зносу також функціонують 2-3 роки, що призводить до суттєвих змін у поділі витрат на капітальні та поточні.
Відповідно до схеми кругообороту час обороту промислового капіталу має таку структуру (рис. 4.6):
- час обігу;
- час виробництва.
Раціональне господарювання передбачає пошуки шляхів прискорення обороту капіталу, адже це збільшує масу і підвищує норму прибутку.
З урахуванням швидкості обороту капіталу формула норми прибутку набуває такого вигляду:
де П' – норма прибутку; П – маса прибутку; К – величина авансового капіталу; n – кількість оборотів авансового капіталу за рік.
Оборот основного капіталу завдяки багаторічному функціонуванню його матеріально-речових елементів відбувається у формі амортизації.
Рис. 4.6. Структура часу обороту промислового капіталу