Норми літературної мови:
Орфоепічні (регулюють правильність вимови звуків, звукосполучень, наголошення слів «ведеться»[ведеця])
Орфографічні (регулюють правильність написання слів «пів’яблука, пів`Європи» )
Лексичні (регулюють правильність вживання слів у властивих їм значеннях, правильне поєднання слів будь-яке [любе] питання)
Граматичні (регулюють правильність творення слів, уживання форм слів, побудови слів і речень «по містах і селах» містами і селами)
Стилістичні (регулюють правильність використання мовних засобів, властивих даному стилю)
Пунктуаційні (регулюють правильність вживання розділових знаків «Це, без сумніву, є актуальним»)
Особливості наукового тексту – інформативна
Завдання – передавання наукової інформації
Обставини мовлення – офіційні
Загальні ознаки
-поняттєвість
-обєктивність
-точність
-логічність
-доказовість
-аргументованість
-переконливість
-узагальнення
-абстрагованність
-висновки
Мовні ознаки
-усна форма
-писемна форма
-використання термінів
-іншомовної лексики
-цитат
-переваження складних речень
Форма тексту - монологічна
Науковий стиль репрезентує багатство виражальних можливостей укр..мови, забезпечуючи спілкування у важливих сферах суспільного життя.
різновиди
1.власне науковий
2.науково-навчальний
3.науково-популярний
4.науково-публіцистичний
Функції реалізуються в формі обґрунтування концепції, гіпотези, доведення теорії, узагальненої інформації про результати дослідження, класифікації, пояснення явищ, систематизованого викладу певних знань, досягнень, висновків
Правила роботи з науковим текстом
-знайомство з бібліографією
-розмітити всі слова, терміни
-читати з олівцем в руках
-обміркуйте здобуту інформацію, осмислити її, спираючись на свї знання та досвід.
-доберіть самостійно приклади, що ілюструють сюжети тексту
-перечитайте найважливіші фрагменти тексту і ті, що викликають сумніви
-письмово передайте основну інформацію
-критично сприймайте прочитане, порівняйте з інформацією інших джерел
Жанри наукових текстів – анотація, тези, конспект, відгук, рецензія, реферат, курсова, стаття, дисертація, автореферат, монографія, підручник.
Техніка конспектування
Назва, план, джерела, поняття, визначення, основні формули, принципи, методи, закони, гіпотези, оцінки, висновки.
Прийоми швидкості
1.Скорочення
-пропуск букв
-напис першої частини слова
-абривіатура
2.колорові ручки
3.символи
4. просторовий запис
5.рубрикація
Термін – слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя.
Термінологія – сукупність термінів з усіх галузей знань або з однієї галуззі.
Термінознавство – наука, що вивчає укр..термінологію.
Ознаки терміна:
-належність до певної термінологічної с-ми
-наявність дефініції
-однозначність в межах одноєї терміносистеми
-точність
-стилістична нейтральність
-відсутність синонімів та омонімів в межах однієї терміносистеми
-відсутність експресивності, образності, суб’єктивно оцінних відтінків.
Виділяють лексику:
-суспільно-політичну
-науково-технічну
-природничу
-адміністративно-ділову
Терміни поділяють на:
1.загально-наукові – слова, які набули значного поширення, найменування предметів, явищ, ознак, які однаково використовуються і в побутовій мові, і в документах.
2.вузькоспеціальні – слова або словосполучення, що відображають специфіку конкретної галузі.
За структурними моделями
1.однокомпонентні
2.двокомпонентні
3.трикомпонентні
4.багатокомпонентні
Творення термінів
-суфіксальний
-префіксальний
-суфіксально-префіксальний
-осново- та словоскладання
-абривіація
Переклад – процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови та результат цього процесу.
Етапи перекладання
-зорове чи слухове сприймання інформації чужою мовою, усвідомлення змісту
-аналіз інфо мовою оригіналу і синтез різною мовою
-відтвореня змісту рідною мовою.
Поділяють
-усний
-письмовий
1.За способом
-буквальний
-адекватний
2.за змістом
-художній
-науково-технічний
-суспільно-політичний
Мовлення – процес говоріння, висловлювання вголос, словесне спілкування.
Усне діл.спілкування – це взаємні стосунки людей у процесі виконання ними службових обов’язків, а також засіб зв’язку працівників з відвідувачами під час прийому бесіди.
Специфіка усного діл.мовлення
1.одна із форм словесного спілкування
2. розрахована на слухове сприймання, тому використовується для спілкування
3.первинне відносно писемної форми
4.переважно діалогічне, хоча може мати й монологічний х-р викладу
5.х-ться широкою сферою застосування
6. може бути не підготовленим заздалегідь, відзначатися спонтанним х-ром
7.овним засобам притаманні неповні речення
8.активізуються невербальні засоби спілкування
9. пов’язане з ораторським мистецтвом
10.дотримання орфоепічних і акцентних норм
11.спеціальними засобами впливу на аудиторію:
-риторичні запитання
-повтори
-аемоційне
-індивілізоване
-антитези