Тема 11. Хімічний комплекс

П л а н

1. Сутність, структура, роль та значення хімічного комплексу. Класифікація його галузей.

2. Основні передумови і фактори регіонального розвитку сировинних, енергетичних та споживчих галузей хімічного комплексу.

3. Регіональний аналіз розвитку хімічної промисловості світу та особливості розвитку транснаціональних корпорацій.

4. Характеристика хімічного комплексу України: регіональний аспект.

Література

Основна : 1, 2, 3, 4, 5,

Додаткова: 14, 23, 49, 51, 53. 55.

 Мінілексикон: гірничо-видобувна, основна хімія, хімія органічного синтезу, полімерні матеріали, мінеральні добрива, нафтохімія, коксохімія, лісохімія, виробництво лаків, фарб, соди, фармацевтична, побутова хімія

 1. Сутність, структура, роль та значення хімічного комплексу. Класифікація його галузей.

Хімічний комплекс  це виробництва, що пов’язані з видобутком і переробкою хімічної сировини, виготовленням і створенням різноманітних видів конструкційних матеріалів, товарів господарського призначення

авангардна ланка НТП

Хімічний комплекс має складну галузеву структуру

об’єднуючи близько 200 взаємопов’язаних виробництв

У структурі хімічного комплексу світу зростає частка:

 наукомістких виробництв органічної хімії

 пластмас

 фармацевтичних препаратів

 виробництв мінеральних добрив

		Висока вартість устаткування
Характерні риси
хімічного комплексу		Енергомісткість
		Водомісткість
		Можливість комбінування

Найбільш відомі види хімічної сировини:

апатити, фосфорити, калійні солі, мірабіліт, кухонні солі, сірка, барити, вапняки, гіпси, нафта, газ, вугілля, деревина

Галузева структура: nb!

Гірничо-хімічна промисловістьспирається значною мірою на власні мінеральні ресурси калійних солей, самородної сірки, кухонної солі, фосфатної сировини (фосфорити), баритів, карбонатної сировини, солей йоду і брому, мінеральних фарб – створює сировинну базу для основної хімії

Основна хімія розвивається в місцях видобування сировини та в районах споживання готової продукції. Вона представлена виробництвом мінеральних добрив, неорганічних кислот, лугів, соди.

Промисловість органічного синтезу представлена виробництвом полімерних матеріалів (синтетичних смол, пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку і ниток). Її розвиток набуває поширення і базується на використанні продуктів переважно нафтопереробної, газової, коксохімічної галузей.

Нафтохімічна і гумоазбестова промисловість розвивається на базі переробки нафти і природного газу і використовує каучук (синтетичний і натуральний).

 2. Основні передумови і фактори регіонального розвитку сировинних, енергетичних та споживчих галузей хімічного комплексу.

Споживчий

Сировинний

Фактори розміщення підприємств хімічного комплексу

Водний

Паливно-енергетичний

Сировинний фактормає вирішальне значення в разі виробництва капролактаму, ацетилену, аміаку та ін. Великі витрати сировини необхідні для виробництва соди, синтетичного каучуку, азотних туків, пластичних мас. В окремих виробництвах частка сировини у собівартості готової продукції коливається від 40 до 90%. При цьому норми її витрат можуть бути невеликими, але цінність надто висока, що призводить до збільшення частки сировини у сумарних витратах виробництва. Для виготовлення 1 т ацетилену необхідно 5,5 т коксу (сировини)

Крім гірничо-хімічної та органічної сировини хімія споживає великукількість води. Забезпечення хімічних виробництв водою – актуальне завдання сучасної територіальної організації промисловості. За водомісткістю хімія сьогодні значно випереджає такі галузі, як чорна і кольорова металургія, целюлозно-паперова і текстильна промисловість. Для виробництва 1 т синтетичних волокон необхідно 6000 м3 води

Паливно-енергетичний фактор посилює тяжіння хімічних виробництв до джерел сировини (нафти, газу, вугілля). Формування хімічних комплексів стає особливо ефективним у тих районах, де паливні ресурси поєднуються з гідроенергією Для виготовлення 1 т каучуку (із ацетилену) необхідно 15 тис кВт/год. електроенергії

Споживчий фактор має найбільший вплив на розміщення виробництва мінеральних добрив (за винятком калійних) і сірчаної кислоти. До районів споживання тяжіють також виробництва органічного синтезу (виробництво пластмас, ґумовотехнічних виробів, шинне виробництво). Це переважно верхні “поверхи” багатостадійного технологічного процесу.

Транспортний фактор є актуальним для багатьох галузей, враховуючи потреби в сировині та споживанні, утворення нових приморських центрів виробництва

Екологічний фактор – необхідно враховувати при розміщенні всіх нових підприємств хімічного комплексу

Оцінюючи вплив різних факторів на розміщення хімічних

виробництв, можна виділити такі групи галузей:

• паливно-енергетичної орієнтації– виробництво синтетичного каучуку, хімічних волокон і ниток, синтетичних смол, каустичної соди тощо;

• споживної орієнтації– виробництво сірчаної кислоти, азотних і фосфатних добрив, шинна промисловість і т. ін.

• працеміської орієнтації– виробництва тонкої хімії та фармацевтики;

• сировинної орієнтації .– гірнича хімія, переробка сірчистих і

коксових газів, виробництво кальцинованої соди, калійних

добрів та ін.

 3. Регіональний аналіз розвитку хімічної промисловості світу

високі темпи приросту продукції, швидкі темпи оновлення асортименту виробів;

домінування безперервних технологічних процесів, їх комбінування та постійна модернізація;

структурні зміни галузевої структури: лідерство й найвищі темпи розвитку продукції органічного синтезу, розширення нафтохімії, зменшення частки неорганічної хімії (до 10-25%);

монополізація хімічного виробництва: лідерство ТНК,

спеціалізація економічно розвинутих країн на виробництві новітніх наукоємних видів продукції, лідерство їх як у виробництві, експорті, так і в імпорті хімічної продукції;

Провідні хімічні ТНК світу:

• Du Pont De Nemours,

• Bayer AG 40286 млн. дол США,*

• Dow Chemical,

• BASF 50818 млн. дол. США,

• TDK

• Nippon

• Fuji Photo Film,

• Shin-Etsu Chemical,

• Akzo Nobel 17177 млн. 86ол.. США,

• Air Liquide 12693 млн. 86ол... США,

• Eastman Codak

* Обсяги продажу в 2004 р (за даними „Еuropean Chemical News”)

провідне місце у світовому виробництві хімічної продукції належить США, які концентрують майже 20% обсягів промисловості та близько15% світового експорту;

переведення виробництва освоєних видів масової продукції в нові індустріальні держави (НІД) Азії та Латинської Америки;

утворення та функціонування великих регіонів з розвинутим хімічним комплексом:

І. Західна Європа  2/5 всієї продукції (орієнтація на експортну сировину) світового хімічного комплексу, “тонка” хімія, фармацевтична, парфумерія, фототовари, хімія побутового призначення, виробництво полімерів

Німеччина  10% найбільший центр нафтохімії

Франція 5% „Техас –Європа” (Роттердам - Антверпен ),

Гавр-Марсель, Південа Італія (Сицілія -

Сардинія – Південь Апеннін), Шотландія.

ІІ. Північна Америка  1/4 світового виробництва

(газохімія, нафтохімія, мінеральні добрива)

США 20% узбережжя Мексиканської затоки (Хьюстон),

Північний Схід (Нью- Йорк), Захід

Канада В Онтаріо, Квебеку, Альберті. – 93%

всіх підприємств країни

ІІІ. Східна та Південно-Східна Азія 1/10 світового виробництва

Японія 1/6 нафтохімія на привізній сировині

світового вир-ва Тихоокеанський промисловий пояс

Китай основна хімія (мінеральні добрива),

виробництво смол, пластмас, хімволокон

синтетичні продукти та напівфабрикати

ІУ. Країни СНД багатогалузева спеціалізація

Росія 4% основна, нафтохімічна, полімерних матеріалів

Уральський, Центральний

Білорусь, Казахстан

У. Зона Перської затоки майже 7% світового виробництва,

експорт напівфабрикатів органічного

Саудівська Аравія синтезу, мінеральних добрив

ОАЕ, Кувейт, Іран

Рис. Динаміка структури світового виробництва основних видів продукції хімічного комплексу [ ]

Гірничо хімічна промисловість

Структура сучасного виробництва товарів, %

[ ]

Лідери країни

Європи й Азії

Лідер Азійський регіон, ЄС

і

Лідери Північна Америка й ЄС

Рис. Регіональна структура світового виробництва фармацевтичної продукції

Нові технології і матеріали хімічного виробництва

1. Будівельної індустрії (орієнтовано розміщення на споживача, лідерами з виробництва є високорозвинені країни світу)

   1. Металопластик

   2. Склосталь

   3. Стінові матеріали

   4. Пластикові замінники дерева та виробного каміння

2. Нафтохімії (орієнтовані у своєму розміщенні на наявність джерел сировини, або магістральних трубопроводів, розміщені переважно у високорозвинених країнах та НІК)

   1. Газолін

   2. Газохол

   3. Високооктанові марки пального для двигунів внутрішнього згоряння

3. Хімічної фармацевтики (сучасні медичні препарати, виробництво яких орієнтовано на потужну наукову базу та складні лабораторні випробування, розміщені у високорозвинених країнах, особливо в США, ЄС, Ізраїлі)

 4. Характеристика хімічного комплексу України: галузевий і регіональний аспект.

NB!

Частка хімічної промисловості у виробництві промисловості України становить 5% всього промислово-виробничого персоналу і 9% всіх основних виробничих фондів