- •Висхідні дані для авс-аналізу та розрахунок часток товарів у виручці
- •Результати авс-аналізу та визначення границь зон
- •Висхідні дані для авс-аналізу та розрахунок часток товарів у прибутку
- •Результати авс-аналізу та визначення границь зон
- •Висхідні дані для визначення стадії життєвого циклу товарів
- •Визначення стадії життєвого циклу товару методом Поллі-Кука
- •Інформація для розрахунку індексів конкурентоспроможності
- •Розрахунок групових індексів споживчих та економічних параметрів
Визначення стадії життєвого циклу товару методом Поллі-Кука
|
Товар |
Продажі 3 кв. |
Продажі 4 кв. |
Індекс: 4 кв. / 3 кв. |
Квадрат індексу |
Стадія ЖЦТ |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
А |
8232 |
6997 |
0,850 |
0,722 |
Спад |
|
B |
5424 |
7810 |
1,440 |
2,073 |
Зростання |
|
C |
7280 |
10046 |
1,380 |
1,904 |
Зростання |
|
D |
9888 |
12162 |
1,230 |
1,513 |
Зрілість |
|
E |
3190 |
3158 |
0,990 |
0,980 |
Спад |
|
F |
6853 |
6510 |
0,950 |
0,902 |
Спад |
|
Сума |
|
|
6,840 |
8,095 |
|
|
Середня |
|
|
1,140 |
1,349 |
|
Нижня границя зони зрілості:
Г1
=
= 1,140 – 0,5*0,223 = 1,029.
Верхня границя зони зрілості:
Г2
=
= 1,140 + 0,5*0,223 = 1,252.
Товари, для яких індекс знаходиться між розрахованими значеннями, знаходяться на стадії зрілості (у нас лише товар D з І = 1,230).
Товари, для яких індекс менше 1,029, знаходяться на стадії спаду (у нас товари А, Е, F, індекси відповідно 0,850, 0,990 та 0,950).
Товари, для яких індекс більше 1,252, знаходяться на стадії зростання (у нас товари В та С, індекси відповідно 1,440 та 1,380).
Результати аналізу зазначаємо в останньому стовпчику таблиці.
Товар G, як визначено раніше, знаходиться на стадії впровадження на ринок.
Оцінка конкурентоспроможності товару та визначення шляхів її підвищення
Конкурентоспроможність продукції – це сукупність споживчих і вартісних характеристик, завдяки яким дана продукція краще задовольняє потреби споживачів, ніж інші товари на даному ринку або сегменті ринку в даний момент часу.
Інтегральний показник конкурентоспроможності товару (КС) визначають за співвідношенням:
![]()
де
– груповий індекс нормативних параметрів,
тобто таких, відсутність яких у товару
виключає можливість його продажу на
ринку:
;
–значення
одиничного індексу і
-го нормативного параметра; воно дорівнює
одиниці, якщо параметр задовольняє
встановленим нормативам, і нулю, якщо
ні; таким чином, якщо хоча б один одиничний
індекс дорівнює нулю, груповий індекс
також буде нульовим і виріб буде визнано
неконкурентоспроможним;
–груповий
індекс споживчих параметрів товару,
;
–коефіцієнт
вагомості і-го
споживчого параметра,
;
–значення
одиничного індексу і
-го споживчого параметра,
;
Б – оцінка в балах бажаності для споживачів реального значення і -го параметра виробу, що оцінюється;
–аналогічна
оцінка для виробу-еталона (як правило,
10 чи 100 балів);
–груповий
індекс комунікаційних параметрів, тобто
параметрів, що характеризують фізичні
(збутова діяльність) та інформаційні
(комунікаційна діяльність) комунікації
й підвищують привабливість товару для
споживачів; схема розрахунку аналогічна
розрахунку групового індексу споживчих
параметрів;
–коефіцієнт
вагомості споживчих параметрів з точки
зору покупців;
–коефіцієнт
вагомості комунікаційних параметрів
з точки зору покупців;
–груповий
індекс економічних параметрів:
;
–відповідно
ціна споживання (тобто ціна покупки
плюс усі поточні витрати, що виникають
в зв’язку з використанням товару
протягом всього періоду його експлуатації)
для оцінюваного товару і для товару-еталона.
Якщо еталоном виступав «ідеальний»
товар, то на даному етапі в ролі ціни
еталона виступає ціна того товару, який
за попередніми розрахунками одержав
найвищу оцінку чисельника формули
конкурентоспроможності.
Задача
4.
На певному сегменті ринку конкурують
три товари, характеристики яких подаються
у табл. 7. Нормативні параметри всіх
товарів задовольняють встановленим
вимогам (
= 1); коефіцієнт вагомості споживчих
параметрів
= 0,5.
Таблиця 7
