Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мовознавство.docx
Скачиваний:
709
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
115.77 Кб
Скачать

62. Члени речення і частини мови. Актуальне членування речення(чм див №58)

Члени речення — це слова або лексичні словосполучення, пов'язані синтаксичними й морфологічними відношеннями. Членами речення є тільки повнозначні слова, до яких можна поставити питання. Пі́дмет — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, що його ознака виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. При́судок — це головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом. Додаток - другорядний член речення, який означає предмет, на який спрямована дія і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного. Означення — другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета. Воно відповідає на питання чий? який? яка? які? котрий? скільки?.Підкреслюється хвилястою лінією. Види означень: узгоджені — означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число й відмінок, що й означуване слово. неузгоджені — форми різних частин мови, що вказують на ознаку або належність предмета. прикладки — означення, що виражено іменником. Обста́вина — другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії або ознаки, виражає якісно-означальну характеристику дії, стану чи позначає, за яких обставин відбувається дія, вказує на спосіб, міру або ступінь вияву дії або ознаки. Актуальне членування речення - членування речення за змістом на дві частини: предмет мовлення і те, що про нього говориться. Речення має дві змістові частини: одна з них називає предмет мовлення, інша позначає якусь нову інформацію про нього. Друга частина є головною. Вихідна частина висловлення (дане, відоме) називається темою, а та частина, яка щось стверджує про тему (нове), - ремою. Основними засобами актуального членування є інтонація (постановка логічного наголосу) і порядок слів. У всіх вищенаведених випадках актуальне членування здійснювалося засобом інтонації. У випадку використання засобу порядку слів тема розміщується на початку фрази, а рема - в кінці. Нерідко засобами актуального членування служать вказівні й неозначені займенники (Товариш розказав мені таку історію. Йому допоміг хтось із друзів), видільно-обмежувальні частки саме, тільки, лише, навіть, якраз (Про це довідалась саме мати. Тільки батько цього не знав), артиклі. Часто актуальне членування речення здійснюється за допомогою контексту або конситуації: рема визначається шляхом віднімання із складу речення уже відомої інформації. У ситуації безпосереднього спілкування (в діалозі) тема часто опускається, а виражається лише рема. Актуальне членування речення служить одним із засобів зв'язку речень у тексті. Існує два основних типи співвідношення тем у сусідніх реченнях: 1) послідовний (темою наступного речення є рема попереднього) 2) паралельний (одна й та сама тема повторюється в декількох реченнях).