Дитяча література Практичне заняття № 1 Усна народна творчість для дітей
.docДитяча література
Практичне заняття № 1
Усна народна творчість для дітей
1. Усна народна творчість – основа пізнання навколишнього світу. Поняття «дитячий фольклор».
2. Прозовий дитячий фольклор:
- перекази;
- легенди;
- міфи;
- казки.
3. Пісні – один з найбільш поширених жанрів фольклору:
- колискові;
- забавлянки та утішки;
- календарно-обрядова пісенність
- ігровий фольклор.
3. Підготувати виступ про твори усної народної творчості, шо вивчаються в 5-8 класах середньої школи (один підручник за вибором студента).
Література
Підручники для середньої школи.
Полковенко Т. Джерела української етнопедагогіки: дитячий фольклор // http://abetka.ukrlife.org/djerela.html
Матеріали до теми 1.
Думка літературознавця.
С.Мишанич появу фольклору пов’язує з виникненням мови: «... у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізувався фольклор. Цей процес триває так довго, як існує мова. Скільки сам – відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, ніж народи почали користуватися такою звичною і, на перший погляд, простою первинною комунікативною системою, як мова».
Літературознавчий словничок
Чарівні фантастичні казки – це твори усної народної поезії, які найбільшою мірою сконцентрували в собі творчу вигадку, фантазію народу, його прагнення і мрії. Ідея чарівних казок – перемога добра над злом, торжество високогуманних ідеалі, соціальної справедливості. Позитивні образи чарівних казок є уособлення народних ідеалів, краси, справедливості, мужності, волелюбства, мудрості, тощо. Вони наділені надзвичайними властивостями перетворювання. Царівна жаба, Кривенька качечка, Снігуронька. Герої – це велетні, красені або навпаки маленькі непривабливі, проте дуже сильні й умілі люди. Фізична сила зображується в гіперболічному характері.
На відміну віз позитивних образів, злі сили уособлюють здебільшого у фантастичних образах повтор: це змій з багатьма головами, Кощій Безсмертний, Баба-Яга, тощо
Сюжети чарівних казок розвиваються швидко, динамічно. Найчастіше в основі сюжету лежить змалювання подорожі героя і героїні в пошуках правди й справедливості. Дія може відбуватись в підземному царстві, в підводному царстві, на небі. Чарівні казки здебільшого великі за обсягом.
Мова чарівних казок багата на засоби художньої виразності. Їй властиві постійні стилістичні звороти, традиційні зачини і кінцівки, лаконічні описи природи та портретні характеристики, образні порівняння, гіперболи, тощо
Казки сприяють вихованню в дітей кращих моральних якостей, оптимізму, прагнення до справедливості.
Чарівні казки широко популярні серед школярів («Телесик», «Золотий черевичок», «Летючий корабель»)
Утішки - веселі й життєрадісні пісеньки. Утішки співають дітям дорослі, граючись з ними.
Наша донечка росте,
Наче квіточка цвіте,
Наче квіточка цвіте,
Як зернятко золоте.
Мамі - радість, бабі - радість,
Татові - потіха!
Сорока-ворона, на припічку сиділа,
Діткам кашку варила...
Цьому дам, цьому дам,
Цьому дам і цьому дам;
А цьому не дам
Бо цей дров не носив,
Діжі не місив
Хати не топив,
Діти гулять не водив...
Соціально-побутові казки – умовно можна виділити дві групи: власне побутові і соціально побутові
Соціально-побутові казки майже позбавлені фантастики, близькі до оповідань, новел, анекдотів. Соціально-побутові казки майже позбавлені фантастики, близькі до оповідань, новел, анекдотів. Характеру казковості їм надає дотепна вигадка, гротеск, карикатурне зображення реальних явищ
Персонажі розмежовані на дві групи – позитивні – селяни, робітники, бідні, наймити, солдати, їхні діти, негативні – представники експлуататорських класів, служителі релігійного культу
Окрему групу соцільно-побутових казок складають казки, в яких діють алегоричні персонажі. Правда, Кривда, Щастя, Доля, Злидні, тощо. Вони мають більш ліричний склад. Їм властивий навіть певний трагізм. Назвний батько, в образі якого мандрує по Землі Правда, карає жадібних багатіїв, і нагороджує благородного бідняка, що в імя збереження людського життя здатен на самопожертву. Для худ. Форми цих казок, як і для чарівних, характері трикратні повтори, застосування сталих стилістичних зворотів, різноманітних засобів художньої виразності, хоч загалом мова їх близька до розмовної
Знайомство дітей молодшого шкільного віку з казками різних типів забезпечує їхній розум, розвиває творче мислення, уявлення , мову, готує до сприймання курсу літератури в старших класах.
Скоромовка – прозові або віршовані твори гумористичного характеру
Мудра Марина журила Мартина:
«Ти, Мартине, не мартинь,
Мартинові жарти кинь»
Прозивалки - народжуються під час гри і творяться самими дітьми. Прозивалка завжди має конкретного адресата. Виникали здебільшого в процесі сварки, викликали бійку або заміняли її.
Іван - болван
На капусті сидів,
Усі жаби пої,
Черепочком накрив,
Щоб мороз не побив
Прислів’я – це стислий образний вислів, афоризм, в якому виявляється мудрість і життєвий досвід народу. Мудро, яскраво висловлюють влучну завершену думку
Осінь одного заморозить
А зима двох
Осінь сумна, а весело жити
На Іллю до обіда літо, - а після обіду – осінь
Осінь у всьому рахунок веде
Не чекай від осені сонця
Свій розум май і людей питай
Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам
Краще мовчати, ніж брехати
В голову, як у торбу,
Що знайдеш, те й сховаєш
Краще догана мудрого,
Як похвала дурня
За одного вченого дають десять невчених і щей не хочуть брать
Приказка – це стислий образний вислів, афоризм, в якому виявляється мудрість і життєвий досвід народу. Дотепні, образні вислови, які застосовуться в мові для надання їй певного колорити
Хай буде гречка аби
Не суперечка
Пташка красна своїм пірям,
А людина – знаннями
Ніколи не кажи: «Не вмію»,
А говори: «Навчуся»
Не той друг, що медом маже,
А той, хто правду каже
Пестушки - це короткі пісеньки, якими дорослі забавляють дитину у важливі для неї моменти повсякденного життя: коли дитина прокидається вранці, коли робить перші кроки і т.д.
Рости, косо, тугесенька,
До пояска густесенька.
Рости, кісонька, до п'ят -
Волосинки всі уряд.
Рости, косо, не плутайся, -
Донько, мами слухайся!
Небилиці - зображують фантастичний світ, в якому відбуваються дивовижні події: тварини виконують людську роботу, поводяться не так, яка їм належить; усе робиться в них навпаки, ніби світ перевернутий
Як забили комара,
Напекли печені,
А приїхав пан Волянський,
Забрав у кишеню
А сорока - білобока
На цю штуку ласа,
Біжить, кричить вігукує:
- Дайте, пане, м'яса
Народні казки. Казка – прозовий жанр усної народної поезії, у якому реальна діяльність, народні мрії та прагнення зображені з допомогою вигадки, фантастики. Назва казки походить від слова «казати». Дійсно у казках народ «розказав», розповів про своє життя, боротьбу проти гнобителів, по людську працю, споконвічні мрії, створив образи, які є втіленнями народних ідеалів
Шліфуючи казку протягом століть, народ довів її форму до витонченої довершеності. Мова казок барвиста й образна, в прозове повіствування органічно вплітаються пісеньки, примовки, віршований текст. З розвитком суспільства переважна більшість казок завдяки своїй доступності перейшла до дитячого фольклору. Зявились і казки, складені спеціально для дітей
У казках, як одному за найстаріших жанрів, знайшла відображення народна педагогіка. У різні часи народ широко використовував казки як засіб виховання у дітей почуття патріотизму, гуманізму, любові до праці та поваги до трудящих, високих моральних якостей. Поетика казок сприяла естетичному вихованню дітей, розвивала у них художній смак, творче уявлення, любов до рідного слова
За тематикою, образами, художніми особливостями, рівнем застосування фантастики казки розподіляються три великі групи: казки про тварин, чарівно-фантастичні та соціально-побутові.
Для дітей молодшого шкільного віку можна рекомендувати казки усіх трьох груп, проте найбільш доступними і зрозумілими для них є казки про тварин.
Мирилки – процес їх творення варто стимулювати, бо це один із фрагментів, що вносять у бурхливе дитяче життя мирне начало
Вишні – черешні розвиваються,
Синє озеро розливається
Ясне сонечко усміхається
Через тин вишня похилилася,
Дві подруженьки посварилися:
Тобі яблучко, мені грушечка,
Не сварімося, моя душечко
Тобі яблучко, мені зернятко,
Не сварімося, моє серденько
Лічилки – зосереджуючи увагу дітей на кількості предметів, своїми легкими веселими, часом сюжетніми віршами і розважають дітей, і заохочують їх до лічби
Їхав лис через ліс,
Поламав п’ять коліс
Треба стать погадать
Скільки йому грошей дать
Раз, два, три, чотири, п’ять –
Ти, Васильку, вийди, сядь
Будем далі рахувати –
Хочем в жмурки ми пограти
Голочка, ниточка,
Стакан води,
Першим вийдеш,
Напевно, ти!
Колискові пісні - вид народної творчості, з яким вперше в житті зустрічається дитина. Вони пройняті почуттям ніжності й любові до малят, відзначається поетичністю образів, лагідністю тону. Зміст їх різноманітний.
А ти, котик сірий,
Не ходи по сінях;
Не ході по хаті,
Не буди дитяти;
А ти , котик рудько,
Та витопи грудку;
А ти котик гарний,
Та сідай у човен,
Лови рибки повен
Щоб було няньці й мамці,
І бабусі старенькій,
І дитинці маленькій.
Казки про тварин виникли дуже давно. Тема їх здебільшого тема моралі. Як правило, невеличкі за обсягом, казки цієї групи лаконічно і дотепно розповідають про звичайні події життя, засуджуючи вади людського характеру, водночас знайомлять особливостями поведінки, зовнішнім виглядом тварин
Типовою ознакою є те, що дійовими особами у них виступають переважно звірі або птахи. Образи тварин певною мірою стеоретипні. Так, Вовк найчастіше сильний, жорстокий, проте незграбний і не дуже розумний, Ведмідь – сильний, працьовитий, настирливий, добрий. Лисиця – гарна й розумна, проте хижа, підступна, жорстока й брехлива, Заєць – полохливий, проте часом винахідливий і спритний, Їжак – працьовитий, гарний сім’янин, Півень, кіт – сміливі, винахідливі, справедливі. Те, що казки про тварин призначалися для розповіді дітям, наклало відбиток і на їх художню форму. Вони невеликі за обсягом, часто переважають у них діалоги, повтор. Розмовні і песенні формули, увага зосереджується не стільки на дійових осіб, скільки на подіях і вчинках, на ситуаціях.
У ряді казок цієї групи виразно звучать мотиви соціального життя. Не лише побут і праця, а й взаємовідносини людей різних класів в антагоністичному суспільстві показує народ у казках про тварин. У цих творах гумор поєднується із сатирою. Такою казкою є «Пан Козацький», яка дотепно висміює низькопоклонство, надмірну полохливість, що можуть знайти вияв як у побутових, так і в суспільних стосунках.
Казка відзначається дотепністю й гумором, у ній знайшов відображення здоровий народний глузд та глибокий оптимізм. Сюет розвивається жваво, динамічно, розкриття характерів досягається через зображення діяльності персонажів, їхніх стосунків між собою.
Загадки – це короткі, стислі поетичні твори, які містять у собі приховані запитання, розкривають ряд характерних ознак предмета або явища, на підставі яких їх потрібно вгадувати.
Мовчить, а сто дурнів навчить
Хто говорить мовчки?
Язика не має, а розуму навчає (книжка).
Забавлянки - є засобом пізнання дитиною світу, вони дають перші уявлення про трудові процеси.
Кую, кую ніжку,
Поїду в доріжку,
Куплю черевички,
Ніжки невеличкі.
Веснянки – поетичні твори, що славили прихід весни і супроводжувалися іграми, обрядовими дійством. Весну, за уявленням наших предків приносили на своїх крилах птахи. Тому в березні жінки випікали обрядове печево у формі пташок. Взявши птахів, діти вранці виносили їх у садки, підвішували до дерева і закликали
Пташок викликаю з теплого краю
- Летять, соловейки, на нашу земельку
- Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!
Веснянки позначалися позначалися особливими життєстверджуючими мотивами, оптимізмом. Чимало замовлянь пов’язано з поверненням перших прилітніх птахів: діти кидали вгору жменьку соломи, приказуючи:
Гуси, гуси, нате вам на гніздо
А нам на тепло.