Логіка поділу об'єкта на предмети (або виділення з його складу одного предмета) визначає шляхи (або шлях) досягнення мети дослідження

Наприклад, у випадку виконання теми 3.1.2 (див. рис. 7) залучення учнів до національної культури засобами прикладного мистецтва у процесі трудового навчання може бути досягнуте такими шляхами: обґрунтуванням нової системи засобів практичної реалізації процесу залучення до національної культури; обґрунтуванням нової системи педагогічних закономірностей самого процесу; виявленням (оптимізацією) комплексу необхідних навчально-матеріальних, гігієнічних, морально-психологічних, етичних умов його реалізації; оптимізацією логіки, труднощів та обсягу теоретичних знань, що передаються, і практичних трудових навичок, що засвоюються; обґрунтуванням нових шляхів, методів, форм і засобів навчання; обґрунтуванням нових нетрадиційних прийомів контролю та критеріїв ефективності оцінки результатів навчання; розробкою логіки та методів самоосвіти; обґрунтуванням методологічних основ і методів залучення до національної культури в процесі трудового навчання і т.п.

Звідси стає очевидною методологічна значущість процедури постановки мети дослідження і необхідність її чіткого формулювання, на якій ми зупинимося нижче. '

Не менш важливою є також і потреба у розумінні основних методологічних вимог щодо процедури постановки завдань дослідження.

Завданнями дослідження, що формулюють у науковій праці, прийнято називати ті питання, розв'язання яких необхідне для досягнення постановленої в ній мети.

Під час постановки завдань дослідження необхідно дотримуватися таких правил:

1. У ролі завдань дослідження можна ставити лише ті завдання, "розв'язання яких необхідне для досягнення мети.

2. Завдання, розв'язання яких не вимагає застосування теоретичних або експериментальних наукових методів, не можуть виступати в ролі завдань дослідження.

3. Послідовність постановки й викладення завдань дослідження повинна строго відповідати прийнятій у ньому логіці наукового пізнання предметів дослідження.

4. Сукупність поставлених у дослідженні завдань повинна бути мінімальною за ознаками їхньої необхідності й достатності для досягнення мети дослідження.

5. Завдання, поставлені у цільової структури наукової праці, повинні бути домірними за рівнем їх складнощі.

Завдання, що вирішуються в процесі досягнення мети конкретно-наукових праць, можна класифікувати на: теоретичні, логічні, статистичні, аналітичні та експериментальні. Така їхня диференціація зумовлена реально існуючими умовами функціонування об'єктів дослідження, а також наявністю певного наукового знання про самі об'єкти та засоби вивчення їхніх окремих сторін (предметів дослідження). Зазначені обставини дають дослідникові можливість вибору з арсеналу наукового знання тих методів і засобів пізнання, які найбільш адекватно відповідають проблемі, що розглядається. Такий вибір методів і засобів дозволяє організувати всі пізнавальні операції та процедури в єдину систему, яка дозволяє погоджувати й узагальнювати результати розв'язання поставлених у дослідженні завдань. Звідси стає зрозумілою необхідність розгляду основного складу пізнавальних дій, сукупність яких утворює конкретні процедури розв'язання різних за своєю природою завдань дослідження.

Теоретичні завдання наукової праці вирішують за допомогою певної системи умовиводів, що спираються на існуючі в науці знання і факти. При цьому дослідник на основі певних умов та розроблюваних ним передумов Дослідження здійснює вихід за^ межі існуючого знання і відомих фактів. Такий вихід за межі відомого реалізують, використовуючи певні концепції, принципи, методи, критерії та засоби методології наукового пізнання.

У процесі розв'язання теоретичних завдань застосовують діалектичні й Методологічні принципи, загальнонаукові методи (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, абстрагування, ідеалізацію, аналогію, моделювання, формалізацію, узагальнення та ін.). Засобами розв'язання теоретичних завдань є певні теоретичні та методологічні концепції, парадигми, або підходи, наукові закони, закономірності, теорії, гіпотези, конкретно-наукові принципи, поняття, факти і т.п.

Постановку завдань теоретичного дослідження з педагогіки розглянемо на прикладі алгоритмічної схеми рис. 18.

ТЕМА: Методологічні основи трудового навчання школярів

МЕТА: Підвищення ефективності трудового навчання школярів шляхом розробки його методологічних основ

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Розробка методологічних основ підвищення ефективності трудового навчання школярів

2. Обґрунтування критеріїв ефективності реалізації трудового навчання

3. Розробка структурної схеми процесу трудового навчання школярів

4. Обґрунтування алгоритму вибору варіанта трудового навчання школярів

5. Визначення системи умов для ефективного вибору й реалізації варіанта трудового навчання школярів

 

Рис. 18. Приклад постановки завдань теоретичного дослідження з педагогіки

 

Із тексту рисунка неважко переконатися в тому, що всі наведені в ньому завдання є теоретичними. Для розв'язання першого завдання досліднику необхідно володіти знанням методології педагогічного дослідження, загальної методології пізнання, досконало вивчити проблеми трудового навчання школярів, стани реальних педагогічних процесів трудового навчання в школі і т.п. При цьому він повинен мати практичні навички теоретичного дослідження, володіти всіма його вищезазначеними засобами й технікою використання його засобів.

У процесі розв'язання другого завдання дослідник буде змушений вдатися до системних методів досліджень, що включають морфологічні методи аналізу й синтезу систем, а також використати методологію критеріального вибору та методу обґрунтування критеріїв.

Вирішення третього завдання раціонально здійснювати методами теорії графів, або прикладними засобами системотехніки.

Четверте й п'яте завдання вимагають застосування методів морфологічних матриць, побудови змістовних алгоритмів і т.п.

Очевидно, що досліднику-початківцю приступати до виконання теоретичного дослідження, структура завдань якого наведена на рис. 18, недоцільно. І це цілком логічно, оскільки у вказаному прикладі розглянуто завдання теоретичного дослідження, яке відповідає рівню монографії або докторської дисертації. Проте він наочно відображає обсяг того знання, яке необхідне для виконання теоретичного дослідження.

Логічні завдання наукової праці розв'язують методами логічного аналізу наукового знання, яке існує у вигляді окремих суджень або їхніх Цілих систем. Такий аналіз дозволяє з'ясовувати, до якої форми відноситься елемент конкретного знання,, що розглядається (наприклад: до принципу, теорії, гіпотези, синтезованого знання і т.п.), а також встановлювати логічні прийоми побудови теорій, формулювання законів, закономірностей, гіпотез, понять та інших елементів наукового знання.

Розв'язання логічних завдань у науці може бути спрямоване на аналіз або синтез існуючого чи гіпотетичного вихідного знання. При цьому в процесах логічного обґрунтування використовують і теоретичне, і емпіричне знання.

Основними методами розв'язання логічних завдань є дедуктивні та індуктивні методи. Як засоби розв'язання логічних завдань широко використовують логічні принципи методології наукового пізнання, дедуктивні або символічні системи, логічні методи аналізу, символічні мови і т.п. Проте суто логічні завдання в більшості виконуваних досліджень зустрічаються досить рідко. Найчастіше вони є елементами розв'язання теоретичних завдань досліджень різних рівнів (теоретичних, теоретико-прикладних і теоретико-експериментальних).

Статистичні завдання наукової праці вирішуються на основі методів статистичного аналізу, використовуючи апарат математичної статистики. Постановку завдань повного статистичного аналізу в наукових працях із гуманітарного профілю виконують відносно рідко. Проте на основі методів математичної статистики розробляють окремі правила організації експерименту, обробки результатів дослідів, спостережень, вимірів і прийняття рішення на основі наявної обмеженої кількості фактів. Взагалі роль статистичних досліджень у науці важко переоцінити, оскільки її об'єкти, здебільшого, мають імовірнісну природу. Тому, статистичні завдання, як методологічний інструмент, набули у ній статусу важливого засобу для розв'язання проблем експериментального дослідження.

Аналітичні завдання наукових досліджень також виступають, здебільшого, у ролі елементів розв'язання їхніх експериментальних завдань. Розв'язання аналітичних завдань ґрунтується на отриманні достовірно точних експериментальних даних і на математичному описі процесів, що досліджуються, або на математичній формі представлення результатів дослідження. Результати вирішення аналітичних або розрахунково-аналітичних завдань дослідження представляють у вигляді таблиць, графіків» номограм, циклограм і т.п.

Експериментальні завдання наукових досліджень розв'язуються на основі цілеспрямованого керування змінами станів окремих сторін або відношень об'єкта дослідження і точного опису фактів, що відбивають відповідні зміни стану самого об'єкта.

У процесі розв'язання експериментальних завдань використовують емпіричні загальнонаукові методи (спостереження, порівняння, розрахунок, вимірювання), конкретно-наукові методи досліджень (соціологічне спостереження, методи вивчення документальних джерел, метод опитування, методи фонетичного аналізу та інші експериментальні методи) і спеціальні методи (звукозапис, циклографічний, кінографічний, осцилографічний, хронометричний, електрофізіологічний та ін.) Вбачається необхідним ще раз відзначити, що в переважній більшості виконуваних праць у чистому вигляді можна зустріти лише постановку теоретичних та експериментальних завдань. При цьому логічні, статистичні й аналітичні завдання виступають здебільшого в ролі окремих елементів, що забезпечують ефективність та повноту розв'язання і теоретичних, і експериментальних завдань.

Розглянемо далі приклад постановки завдань педагогічного прикладного (теоретико-експериментального) дослідження (рис. 19).

Аналізуючи зміст рисунка, неважко переконатися в тому, що для розв'язання першого завдання, яке має явно теоретичний характер, необхідно щонайменше: виробити мову науки в обсязі конкретного дослідження (тобто використати окремі засоби вирішення теоретичних і логічних завдань); обґрунтувати раціональність застосування існуючих або розробити нові критерії ефективності трудового навчання школярів (тобто вдатися до засобів Розв'язання теоретичних, логічних та аналітичних завдань). Друге завдання можна вирішувати на основі теоретичних, аналітичних і статистичних методів. Третє завдання потребує для свого розв'язання застосування певної Окупності теоретичних, логічних, аналітичних та експериментальних методів.

 

ТЕМА Оптимізація форм і методів трудового навчання школярів

МЕТА Скорочення витрат часу на трудове навчання школярів шляхом обґрунтування оптимальної системи форм і методів його практичної реалізації

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Розробка теоретичних передумов і вибір критеріїв ефективної реалізації трудового навчання школярів

2. Визначення фактичного стану процесу трудового навчання в умовах шкіл

З. Обґрунтування оптимальної системи форм і методів реалізації процесу трудового навчання школярів

4. Експериментальна перевірка системи оптимізації форм і методів трудового навчання в умовах школи

5. Розробка методичних рекомендацій щодо оптимізації трудового навчання школярів

 

Рис. 19. Приклад постановки завдань прикладного дослідження з педагогіки

 

І, нарешті, четверте, будучи по суті суто експериментальним завданням, може бути виконаним за допомогою використання окремих прийомів теоретичних, логічних та аналітичних методів дослідження. Як бачимо, засоби розв'язання теоретичних і логічних наукових завдань використовуються в нерозривній взаємодії один з одним.

Приклад постановки завдань наукової розробки з педагогіки наведено на рис. 20. За своєю суттю дослідження такого типу є найменш складної науковою працею. У результаті її виконання на основі аналізу й узагальнення передового педагогічного досвіду розробляють переважно методологічні рекомендації чи методичні посібники, що сприяють ефективному впровадженню педагогічних інновацій у практику роботи шкіл. Дослідження цього рівня виконують, як правило, педагоги-новатори та педагоги-практики.

Завдання наукової роботи в залежності від ступеня складності м об'єкт-предметної структури може бути віднесено до різних сторін об'єкта, тобто спрямовано на пізнання окремих предметів або аспектів дослідження

Методологічна необхідність проведення наукових розробок обумовлена їхнім функціональним призначенням, яке полягає у забезпеченні безпосереднього зв'язку педагогічної науки з повсякденною і різноманітною практикою розвитку реальної школи.

Аналізуючи сутність завдань наукової розробки (рис. 20), неважко переконатися в тому, що перше завдання має теоретичний характер, друге й третє є експериментальними, а четверте завдання вимагає для свого вирішення використання і теоретичних, і експериментальних методів.

Зіставлення теоретичних завдань у різних видах досліджень: теоретичному, прикладному та науковій розробці, наведених на рис. 18, 19, 20 (див., відповідно, завдання 1) показує, що в міру зниження ієрархічного рівня виконуваного дослідження теоретичне завдання спрощується і його вирішення досягається, як правило, більш простими, частковими засобами і методами. Іншими словами, специфіка постановки завдань дослідження та ступінь складності їхньої реалізації безпосередньо залежать від наукового рівня започаткованої праці. Аналогічним чином спрощується і постановка завдань інших видів (аналітичних, експериментальних, статистичних). Цю особливість, притаманну процедурі постановки завдань у роботах різного наукового рівня, називають варіативністю завдань досліджень.

 

ТЕМА. Удосконалення трудового навчання школярів на основі застосування передового досвіду

МЕТА: Скорочення витрат часу на трудове навчання школярів шляхом удосконалення прийомів і методів його практичної реалізації на основі передового досвіду

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Аналіз наукових педагогічних розробок із трудового навчання школярів

2. Установлення типових недоліків діяльності вчителів і учнів при реалізації трудового навчання школярів

3. Виявлення типових труднощів в учнів і причин їх виникнення в процесі трудового навчання школярів

4. Визначення основних прийомів і методів підвищення ефективності трудового навчання в школах передового досвіду

5. Розробка методичних рекомендацій для вдосконалення практики трудового навчання школярів

 

Рис. 20. Приклад постановки завдань наукової розробки з педагогіки

 

Звернемо також увагу на те, що і в межах багаторівневої структури наукових досліджень (теоретичне, пошукове, прикладне, наукова розробка), і в колі наукових робіт одного рівня завдання будь-якого дослідження може трансформуватися в мету дослідження наступної наукової праці. Цю властивість, яка ґрунтується на органічному взаємозв'язку та наступності процесу наукового пізнання називають відносністю понять мети й завдань.

Тому, виходячи з варіативності та відносності таких понять як об'єкт або предмет і мета або завдання дослідження, неважко за аналогією з рис. 16 (схеми трансформації предметів і аспектів досліджень) побудувати відповідну схему трансформації завдань і питань досліджень у процесі приросту наукового знання, наведену нами на рис. 21.

Рис. 21. Схема трансформації завдань та питань дослідження верхнього ієрархічного рівня в мету досліджень більш низького рівня

 

 

Для з'ясування методологічних основ й логіки формування структури та змісту завдань дослідження розглянемо, насамперед, безпосередній зв'язок зазначених завдань із висновками, що отримують у результаті виконання першого розділу наукової праці. Нагадаємо у зв'язку з цим, що логіку й сутність викладу наукових суджень у першому розділі спрямовують на огляд стану проблеми дослідження та аналіз результатів теоретичних й експериментальних робіт із питання дослідження таким чином, щоб встановити ступень вивченості проблеми або питання, що розглядається у науковій праці.

Під час виконання першого розділу наукової праці серед інших з'ясовують й такі питання: 1 — "Що, які боки (або предмети дослідження) об'єкта дослідження вже вивчено?", 2 - "Чи є результати зазначеного вивчення достатньо повними для безпосереднього їхнього використання у праці, що виконується?", З - "Які боки (специфіка функціонування, структурні особливості, зв'язки, явища, процеси, властивості тощо), що входять до складу об'єкта як предмети дослідження, є недостатньо вивченими з погляду мети започаткованої наукової праці?", 4 - "Які боки (предмети), а також особливості побудови й функціонування (аспекти) об'єкта дослідження необхідно теоретично або експериментально вивчати для досягнення мети започаткованої наукової роботи?"

Саме відповіді на ці питання складають змістовну основу висновків по першому розділу, на грунті яких і формують завдання теоретичного та експериментального досліджень, проведення яких необхідне для досягнення мети виконуваної праці. При цьому логіка трансформування висновків у завдання дослідження здійснюється у певній алгоритмічній послідовності, схему якої, складену на прикладі наукової праці на тему "Підвищення ефективності процесу трудового навчання школярів", наведено на рис. 22.

Зауважимо тут, що змістове насичення наведеного прикладу реалізоване у відповідності зі змістом структурного алгоритму виконання огляду стану питання дослідження, зображеного на рис. 8. Зі змісту висновків першого розділу, наведених на схемі, видно, що вони віддзеркалюють ступінь вивченості конкретних питань, які мають безпосереднє відношення до проблеми (теми) дослідження.

При цьому частина висновків, як правило, показує, що в результатах існуючих досліджень установлено загальні або конкретні закономірності, залежності, зв'язки, знання яких необхідне для досягнення поставленої У праці мети. У колонці "полярність висновків" на рис. 22 ця частина висновків відмічена знаком плюс, тобто визначена як така, що має позитивну полярність у зв'язку з достатньою вирішеністю виниклих питань.

Рис. 22. Приклад схеми структурно-змістового алгоритму постановки завдань прикладного дослідження з педагогіки

 

Інша частина висновків, що має негативну полярність, зазвичай вказує на відсутність або недостатність результатів існуючих досліджень для розв'язання поставленої проблеми. Ця частина висновків і стає основою для постановки теоретичних та експериментальних завдань дослідження. Висновки, які мають позитивну полярність, несуть у собі інформацію, необхідну для постановки окремих питань дослідження, опису його результатів і формування рекомендацій щодо їхнього використання. Логіка трансформації змісту висновків у завдання дослідження позначені на схемі лініями, що йдуть від знаків полярності висновків до відповідних завдань.

Відзначимо, що більшість завдань прикладного, як, зрештою, і будь-якого іншого дослідження, стереотипні й формуються за єдиною гносеологічною логікою. Завдяки цьому у будь-якій сукупності завдань дослідження завжди можна виділити їхні стабільні та змінні блоки, що утворюються ними подібно до позначених на схемі рис. 22.

Інакше кажучи, сукупність завдань, поставлених у прикладній науковій роботі, можна класифікувати на: їхній варіативний блок, спрямований безпосередньо на одержання нового наукового знання в обсязі дослідження, що виконується, і на стабільний блок, який включає завдання експериментальної перевірки та впровадження результатів дослідження у практику.

Для закріплення навичок методологічної рефлексії незайве прослідкувати також відображену на рис. 23 адекватну розглянутій вище логіку трансформування висновків у завдання прикладного дослідження в науковій праці з галузі машинобудування. Означене трансформування здійснено відповідно до тієї ж самої схеми, використаної у науковій праці на тему "Обґрунтування параметрів процесу та робочих органів охолоджувача в'язко-пластичних харчових сумішей". Зазначимо при цьому, що змістове насичення наведеного прикладу реалізоване у відповідності із змістом структурного алгоритму виконання огляду стану питання дослідження, зображеного на рис. 10.

 

Зіставлення схем, наведених на рис. 22 та 23, показує, що їх побудовано за тим же самим алгоритмом: сутність першого завдання в обох схемах полягає в розробці або обґрунтуванні теоретичних передумов експериментального дослідження, другого - у визначенні реальних умов чи характеристик перебігу досліджуваних процесів, наступних - у здобутті емпіричних фактів або даних, двох останніх - відповідно, у перевірці оптимальних умов чи режимів реалізації досліджуваних процесів практикою та розробці методичних рекомендацій і методик щодо використання результатів дослідження.

З методологічної точки зору важливо нагадати ряд таких обставин, пов'язаних із процедурою постановки завдань наукових робіт, виконання яких потребує проведення експериментального дослідження. Завдання пошукових (теоретико-прикладних), прикладних (теоретико-експериментальних) досліджень і наукових розробок (експериментальних досліджень) ставлять, виходячи з результатів виконання процедури аналізу стану розробленості проблеми дослідження, що викладається в першому розділі зазначених видів наукових праць. Результати виконання аналізу дозволяють, як правило, здійснити загальну постановку трьох основних типів наукових завдань: 1 — завдань обґрунтування теоретичних передумов проведення експериментального дослідження; 2 - безпосередніх завдань експериментального дослідження; 3 - завдань розробки методичних матеріалів на основі результатів проведеного дослідження.

Нагадаємо, що для реалізації завдань обґрунтування теоретичних передумов і розробки методичних матеріалів не прийнято складати які-небудь програми й писати методики. При вирішенні завдань такого типу дослідник використовує властиву йому логіку теоретичного мислення, знання основних методологічних прийомів, висунуту ним гіпотезу та прийняті припущення. Третій тип завдань вимагає для свого вирішення лише певного методологічного знання і практичних навичок узагальнюючого аналізу й викладу результатів дослідження.

Під час реалізації безпосередніх завдань експериментального дослідження стає необхідною й обов'язковою розробка конкретної програми й методики його проведення. При цьому в процесі складання програми експериментального дослідження здійснюють специфічну методологічну процедуру трансформації завдань у конкретні питання дослідження. Зазначена процедура є складним розумовим процесом, логіку якого відбито на загальній методологічній схемі рис. 24.

Для з'ясування її сутності нагадаємо, що в першому розділі наукової праці завдання експериментального дослідження формулюють у їх найбільш загальному вигляді. Так, відповідно до алгоритму їхньої постановки у прикладі, рис. 22 сформульовано такі завдання експериментального дослідження:

2. Визначити фактичний стан процесу трудового навчання в умовах школи.

3. Обґрунтувати оптимальну систему форм і методів реалізації процесу трудового навчання школярів.

4. Експериментально перевірити систему оптимізації форм і методів трудового навчання в умовах школи.

Очевидно, що таких загальних формулювань завдань недостатньо для реалізації процесу написання конкретної методики їхнього вирішення. І це цілком природно, оскільки на даному етапі формулювання завдань ще немає і не може бути повної визначеності в остаточних варіантах постановки окремих питань дослідження, на основі яких вирішуються зазначені завдання. Це пов'язано з тим, що у результаті виконання аналізу стану проблеми дослідження до моменту постановки завдань здійснюється лише загальне теоретичне обґрунтування можливості їхнього експериментального вирішення.

Із методологічної схеми (рис. 24) видно, що для постановки кожного конкретного питання експериментального дослідження дослідник має опанувати достатньо великим обсягом різноманітної інформації (правий стовпчик схеми) і володіти певними навичками її використання (лівий стовпчик). Крім того, він повинен також вміти використовувати зазначену інформацію під час трансформації завдань (або фокусування окремих питань) дослідження у відповідні пункти програми експериментального дослідження.

Рис. 24. Методологічна схема редукції мети експериментального дослідження до його окремих питань

 

Так, для остаточного формулювання питань, спрямованих на вирішення кожного конкретного завдання експериментального дослідження, дослідникові необхідно обґрунтувати ряд відсутніх елементів методологічного характеру, які дозволяють здійснити перехід від виробленого теоретичного знання до його емпіричної перевірки, а також переконатися в можливості розробки певних методик і методів такої перевірки. Інакше кажучи, йому мають бути відомі процедури обґрунтування відповідних методологічних передумов і необхідних часткових методик проведення експерименту по кожному пункту програми дослідження.

Обґрунтування методологічних передумов експериментального дослідження дозволяє встановити певні підходи, методи, прийоми і конкретні критерії визначення, порівняння та оптимізації вивчення взаємодії різних сторін об'єкта пізнання. Здійснюють його, як правило, поступово, починаючи на етапі аналізу проблеми наукової праці й завершуючи безпосередньо під час розробки методики експериментального дослідження.

Викладена вище логіка процедури постановки мети, завдань і питань дослідження, розгляд засобів і методів та змістовного боку її реалізації дозволяють відзначити таки важливі методологічні обставини.

По-перше, усі розв'язувані в науковому дослідженні завдання з достатнім ступенем вірогідності можна диференціювати на теоретичні й емпіричні.

По-друге, окремі питання наукового дослідження за аналогією із засобами їхнього розв'язання доцільно класифікувати як теоретичні, методологічні, логічні, статистичні, аналітичні й експериментальні.

По-третє, методологічна сутність процедури алгоритмічної побудови ортодоксальної цільової структури наукової роботи полягає в обґрунтуванні глибини дослідження об'єкта, яка саме й визначається на уявній осі "мета —> завдання —»питання" цієї структури.

По-п'яте, сформована таким чином цільова структура зумовлює і подальшу логіку всіх пізнавальних дій, і арсенал засобів наукового пізнання, необхідних для реалізації дослідження.