Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова / додатки.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
80.38 Кб
Скачать

Тема. Вислови, у яких часто повторюються окремі звуки або групи звуків, зі скриньки скоромовок.

Мета. Формувати у дітей уявлення про скоромовку, особливості промовляння скоромовок. Ввести поняття темп читання (повільний, помірний, швидкий). Спонукати дітей бути уважними до побудови тексту скоромовки, визначати звуки чи групи звуків, які повторюються в словах скоромовки. Формувати вміння промовляти, складати скоро­мовки за аналогією до прочитаних.

Навчати працювати в групах: готуватися і брати участь у грі ( вивчати, правильно промовляти скоромовки)

Матеріал до уроку. Скринька скоромовок, с.17- 18 підручника, с.7 посібника «Перлинка».

Тип уроку. Урок вивчення скоромовок

Хід уроку

Перевірка домашнього завдання

1.Робота в парах. Прочитати один одному складені прислів’я.

2. розповідь із запропонованими прислів’ями. Обговорення питання: яку зробити збірку із власних творів, які оповідання надіслати в дитячі журнали.

3.Гра «Інтерв'ю». «Журналіст» веде розмову з кожним учнем на тему: «Прислів’я, приказки в твоїй родині»

І етап «До читання».

1. Робота з таблицею №3,4,5.

2.Робота в зошиті. Вправа 1 (с.13). Словникова робота: копа.

Із букв слова „варениченьки” складіть нові слова

3.Оголошення теми.

Учитель швидко, але чітко промовляє скоромовку:

Босий хлопець сіно косить.

Роса росить ноги босі.

- Що я промовив? Що особливого ви помітили у звучанні слів? (Часто зустрічаються звуки [с], [с׳].)

- Поміркуйте над значенням слова скоромовка (скоро мовити, швидко промовляти).

- Спілкуючись, ми намагаємося говорити чітко, зрозуміло, не надто швидко. Чому ж тоді скоромовку промовляємо швидко? (Щоб натренуватися у чіткому правильному вимовлянні слів.)

- А якщо вимовимо швидко речення “Вранці випала роса”, чи буде це скоромовка? (Ні. Це просто гарне речення. Хоч у двох підряд словах і повторюється звук [р], але вимовляються слова легко.)

- Подивіться уважно, як записана скоромовка. Яка буква в ній повторюється? Вона ніби “танцює” по рядку. (БоСий хлопець Сіно коСить, роСа роСить ноги боСі.) прочитайте цю скоромовку. Що ви чуєте? Промовте її ще раз. Стежте за роботою свого язика. (Під час промовляння звуки [с], [с׳] наштовхуються на інші звуки, ускладнюючи промовляння слів.)

Іі етап «Під час читання»

1.Читання учнями самостійно інформації від жар-птиці.

- Скоромовка належить до усної народної творчості. Корені її сягають глибини віків. Тому у скоромовках зустрічаються слова, які ми сьогодні не використовуємо у мовленні. Хто з вас запам’ятав, що таке копа? Що таке перелаз, окріп (окріп – кип’яток; перелаз – місце, де перелазять через огорожу ( вчитель може використати фото, на якому перелаз)

2. Читання скоромовок, спостереження за повторами в словах однакових букв або групи букв. Правильне промовляння. Вслухання у звучання скоромовки.

- Прочитайте першу скоромовку “Пік біля кіп картоплю Прокіп” повільно, швидше і дуже швидко. Ви промовили скоромовку у різному темпі: повільному, помірному, швидкому. Промовте швидко цю саму скоромовку тричі. Які звуки наскакують один на одного, ускладнюють промовляння? ([к] – [п]; [п] – [к].)

- Подивіться на слова пік, кіп. Чим вони особливі? (Букви, що позначають приголосні, переставлені місцями; читаємо слово зліва направо, справа наліво.) промовте ці слова повільно, потім швидко.

- Уважно придивіться до слова Прокіп. Чи є в ньому промовлені тільки що слова? (Про-кіп; пік – якщо читати справа наліво.) Яким словом починається скоромовка, якою частинкою закінчується? (Закінчується кіп, а починається пік; промовити швидко правильно ці слова важко; діти вже в цьому переконалися.)

- Отже, вислів ніби навмисне скомпонували із важких для швидкого вимовляння слів. А для чого?

Діти висловлюють міркування з цього приводу, потім промовляють скоромовку із прискоренням темпу. Повторюють, а вчитель записує на дошці:

темп повільний

помірний

швидкий

Далі працюють над завданнями з підручника у групах чи в парах. Відповіді обговорюють колективно.

Потім діти промовляють по порядку напівголосно всі скоромовки. Намагаються визначити, які з них легко промовляти, а які – важко. Найважчу скоромовку промовляють швидко один одному, потім удвох, усі хором.

3.Ознайомлення дітей із звуконаслідуванням (без терміну).

- Промовте скоромовку про карасика.

  • Ліз карасик через перелазик та у воду – плюсь.

Промовляйте й уявляйте: яку картину вам вдалося побачити? Що ви почули? (Плюсь.) Чи вдалося карасику потрапити у воду? Як ви про це довідалися? Пригадайте завдання із скриньки УНТ. Про кого ви тоді подумали?

4. Самостійне виконання завдань у зошиті (2-4). Оцінювання.

ІІІ етап «після читання»

1.Складання скоромовок за аналогією до прочитаних.

- Проаналізуйте звуковий склад слова Саша; промовте швидко два слова: Саша-шосе.

На основі спостереження діти приходять до висновку: щоб скласти скоромовку, треба підібрати слова, в яких однакові звуки повторюються – попереднє слово закінчується цими звуками, а наступне починається: С, Ш, С, С, Ш. У результаті вибудовують ланцюжок слів: Саша, шосе, соняшник. Із слів будують речення (наприклад: “Ішла Саша по Шосе і неСла СоняШник”).

За аналогією до скоромовки “Росте липа біля Пилипа” учні складають свою. Вчитель тільки допомагає їм у виборі пари до слів (Самсон – сон; Юрій – рій; Валентин - тин).

Щоб скласти скоромовку за аналогією до прочитаної “Улас у нас, Панас у вас”, добираються слова, в яких змінюється приголосний звук: шила-мила-сила-варила.

До скоромовки про Прокопа можна запропонувати слова Михайло, Михайлина, Михайленята.

Робота в групі. Спостерігаючи за промовлянням зміненої пісні дрозда, діти помітять, що чай-пить вимовляти легше, ніж пить чайку, скоромовка складається з важких для вимови слів.

Завдання додому. Вивчити п’ять скоромовок напам'ять. Можна використати скоромовки с.7 «Перлинки».Підготуватися до конкурсу «Хто кого перескоромовить».

Урок 10. Тема. Загадка. Таємниці, які хочеться відгадати зі скриньки загадок.

Мета. Сформувати у дітей знання, які твори належать до малих жанрів усної народної творчості. Подати дітям загадки як перлини народної мудрості, мовної краси. Формувати в них уявлення про жанрові особливості загадки, загадковий тон їх читання; ознайомити з поняттям: ознаки загаданого предмета перенесені на інший предмет, про який ідеться в тексті загадки; навчати визначати в тексті загадки слова, якими передано ознаки загаданого предмета, під час читання виділяти їх силою голосу; відгадувати загадки, слідкувати за ходом міркування персонажів художнього твору під час відгадування загадки; виразно їх читати, складати за аналогією. Навчати працювати в групі.

Матеріал до уроку. Скринька загадок, с.13-14, І.Сенченко, За лісом… с.14-15 підручника; схема с.5 «Перлинки

Тип уроку. Урок вивчення загадок

Хід уроку

І етап «До читання»

1. Оголошення теми. На урок прийшла загадка ( учениця в образі загадки). Принесла завдання, загадки. Щоб гарно їх читати і відгадувати, підготуємося до правильного, швидкого, усвідомленого читання.

2.Робота з таблицями №3,№4. Завдання в зошиті 1-3 на с. 9-10.

3. Гра «Так» чи «Ні».

Діти промовляють «так», якщо згодні із твердженням, «ні» - якщо не згодні.

Картопля росте на городі.

Стебло гарбуза в’ється, лізе на тин.

Цибуля росте в землі.

Капустяні листочки туляться один до одного.

У часнику є борода.

Головка часнику розділяється на зубки.

Про які городні рослини згадували у грі? Як їх можна на­звати одним словом? (Овочі.)

4.Гра-монолог «Екскурсія на город» (Заздалегідь підготовлена інформація про рослини. Рослини розповідають про себе).

Буряк :«Сам я червоний, соковитий. І для борщу, салату потрібний, на вітаміни багатий.

Гарбуз: «Стебло моє сильне, в’юнке». (Показ фотографії).

Соняшник: «Кожне моє зернятко має свою хатинку. А скільки їх - того й сам не знаю».

5. Робота із схемою (с.5,»Перлинки»).Формування уявлення про малі жанри. Для цього достатньо привернути увагу дітей, які твори об’єднані словами «малі жанри».

ІІ етап «Під час читання»

1.Робота з «підручником». Читання назви скриньки. Міркування над значенням слова загадка (загадати - гадати - відгадати).

Коли промовляємо це слово, відчуваємо таємницю, яку треба розгадати. Отже, загадки створювалися для того, щоб їх відгадувати.

Спробуємо з’ясувати для себе, як створюється загадка, як нам вдається її відгадати.

2. Читання інформації від жар-птиці (Зміст діти зрозуміють, працюючи із загадками. Акцентувати увагу на необхідність бути уважним, щоб відгадати загадку).

3.Читання учнями першої загадки.

Без рук, без ніг, а пнеться на батіг.

Учитель керує процесом відгадування, акцентуючи увагу на особливостях загадки.

- Наша відгадка не має рук і ніг, отже, це не людина, не тва­рина.

- Що робить предмет-відгадка? (Пнеться на батіг.)

- Яким ми уявляємо загаданий предмет? Це щось, що рухається (сказано - пнеть­ся), - це рослина, в якої витке стебло, яке називають батогом. Виберіть серед намальованих (мал..с.14). (Правильна відповідь: квасоля, огірок, а ще гарбуз, диня).

Визначення слів у тексті загадки, які допомогли знайти відгадку: без рук, без ніг, пнеться. Під час читання їх треба виділити силою голосу. Тон під час читання загадки таємничий, а темп помірний.

Виразне читання загадки.

4.Кожна загадка аналізується, а потім відгадується. Якщо учні знають відгадку, то доводять правильність своєї думки.

Під час читання загадок про моркву, капусту, помідор, цибулю, часник і огірок формується уявлення в учнів про перенесення ознак одного предмета на інший.

Кожну відгадку діти шукають на малюнку. Визначають, з яких «відгадок» можна приготувати смачний борщ, загадують загадку про кріп, петрушку, які додають у борщ. Спочатку рос­лину, про яку учні виявили бажання скласти загадку, опису­ють, з’ясовують, на що вона схожа. Наприклад, кріп схожий на сосонку, але не колючий і запашний.

5.Читання тексту про петрушку(с.6 «Перлинки»)

Після відгадування кожної загадки потрібно уточнити, чи зрозуміли діти, що таке загадка; чи згадується в загадці предмет, явище, які є відгадкою; про що в загадці розповідається.

6. Читання дітьми оповідання Івана Сенченка «За лісом, ...».Відповіді на запитання після тексту.

ІІІ етап «Після читання»

1. Виконати завдання в зошиті (4,5 на с.10-11). Щоб діти склали із двох загадок про сонце одну, треба сонечко назвати клубочком з його ознаками, а небо голубою хустиною: Вдень червоний клубочок по голубій хустині качається, а ввечері на землю сідає.

Домашнє завдання

Навчитися виразно читати оповідання «За лісом, за пралісом», вивчити загадки с.6 «Перлинки».

Урок 11. Тема. Щоб їх зрозуміти, треба добре подумати. Влучні, мудрі вислови зі скриньки прислів’їв і приказок.

Мета. Формувати в учнів уявлення про прислів’я, приказки як перлини усної народної творчості, в яких відображена на­родна мудрість, як джерело увиразнення нашого мовлення. Навчати розкривати їх зміст, сприймати узагальнено-метафоричний образ. Формувати вміння вибирати інтонацію промов­ляння прислів’їв, приказок залежно від ситуації, ввести понят­тя тон читання. Викликати в учнів бажання запам’ятовувати прислів’я, приказки, використовувати їх у своєму мовленні.

Матеріал до уроку. Скринька прислів’їв і приказок; А.Григорук, Влітку день годує рік; прислів’я- підручник; приказки, с.7-8 «Перлинки».

Тип уроку. Урок вивчення прислів’їв, приказок

Хід уроку

Перевірка домашнього завдання.

1.Загадати загадки. Клас ділиться на дві групи: одна група загадує, друга відгадує. Потім міняються ролями.

2. Робота в групах. Скласти усну розповідь, вплітаючи у сюжет загадки (за поданим початком на с.6 «Перлинки»

3.Виразне читання оповідання І.Сенченка «За лісом…»

І етап «До читання»

1. Вправи з таблицями №3,4.

2. Оголошення теми. Читання віршованих рядків Д.Білоуса про мислення народу, пошук у вірші прислів’я, розкриття його змісту.

ІІ етап “Під час читання”.

1.Читання інформації від жар-птиці : що таке прислів’я, приказка. Розвиваємо думку далі: З чим порівнюється слово? А чим відрізняється слово від горобця? (Впіймати можна будь-яку пташку, тому можна було б назвати у прислів’ї не обов’язково горобця. Але ця пташка весь час поруч з людиною, найбільш відома, може залетіти у приміщення.)

  • Яким може бути слово? (Добрим, злим; можна щось пообіцяти, сказавши “так”; можна відмовити; словом можна образити, розгнівити, принизити; окрилити.)

“Мудре, добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і заронити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі. Зле, невдале, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину” (В. Сухомлинський).

  • З якими словами треба бути обережним? Що треба робити спочатку: подумати чи сказати? Чи не було таких випадків у вашому житті, що ви сказали, а потім передумали? Чи можна вмить забути сказане?

  • У якому випадку доречним буде прислів’я “Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш”?

У такій послідовності учні міркують над змістом кожного прислів’я, приказки.

2.Перше прислів’я. Посієш вчасно-вродить рясно. Народна мудрість застерігає від зволікань у вирішенні справ, все треба робити вчасно. Як буває у житті. Прийшла весна, сіємо у садимо у теплу вологу землю.Є надія на гарний врожай. Але ж сіються і знання, і починаються справи. Не прочитав книжку у другому класі, спеціально написану для тебе, звідки чекати врожаю?

3.Друге прислів’я застерігає від поспішності, необдуманих кроків тощо. Поспішиш – людей насмішиш.

Інтонування прислів’їв і приказок. Уведення поняття тон (таблицю використовувати на наступних уроках):

Тон – веселий;

сумний;

бадьорий;

спокійний……

  1. Читання висновку на жовтій плашці.

- Голосом можемо передати настрій: радість, сум, захоплення, невдоволення, розчарування. Можемо не бачити людину, тільки чути, і за голосом визначати її стан. Кажуть, у голосі звучить радість, бринить сум, або під час розмови відзначають: “Мені подобається твій радісний тон”. У голосі можуть звучати застереження, насмішка, докір.

Вчитель задає ситуації (родина рада, що ти все робиш обдумано; бабуся радить вдумливо вибирати друзів; ти з захопленням розповідаєш про нового друга, але дідусь хоче, щоб ти і старих друзів не забував).

5.Після розкриття змісту прислів’їв, приказок учні працюють у парах, групах, складають діалог, в якому використовують прислів’я і приказки, оповідання.

6. Словникова робота. Підготовка до правильного читання вірша (робота в зошиті; 5,6 завдання, с.13).

7.Читання вчителем вірша А.Григорука «Влітку день годує рік» Обмін враженнями.

7.Читання вірша учнями мовчки. Учні знаходять прислів’я, розкривають його зміст, придумують свої ситуації про значення своєчасного виконання важливих справ; розглядають малюнки (як курятка дивляться на серп і ціпи, озвучують їх: годі вам ледарювати - час у полі жито жати; годі байдики вам бити-треба просо молотити.

8. Виразне читання вірша ( передача голосом прохання, повчання, кукурікання півника).

9. Відповіді на запитання після тексту.

(Під час роботи дітей з текстом привернути їхню увагу до багатства української мови: скільки можна сказати влучних висловів щодо одного випадку).

10.Пригадування пісні «Два півники», порівняння змісту (півники горох молотили, а тут просо; працювали дорослі і малі, а тут до праці припрошують малих курточок. Вчитель на дошці під час читання малює круги Ейлера, записує у перетині спільне.

ІІІ етап “Після читання”.

1.Самостійно виконати завдання в зошиті(с.11-12). За роботу виставити бали.

2.Пригадати прислів’я, приказки, які запам’яталися на уроці.

  • Вибрати прислів’я.Скласти оповідання, основну думку якого можна виразити прислів’ям.

Соседние файлы в папке курсова