Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

аня / Косигіна Ганна - РЕФЕРАТ (1)

.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
71.68 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський університет імені Бориса Грінченка

Гуманітарний інститут

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

на тему:

«Даосько-конфуціянський принцип () серединного шляху (中道) людини () (до питання синкретизму)»

Виконала(в):

Студент(ка) ІІ курсу

групи ____________________

ПІБ

Перевірила:

викладач кафедри теорії

та історії педагогіки

Резаненко Володимир

Київ, 2015

План

Мета дослідження: виявити та охарактеризувати роль і місце принципу серединного шляху як одного із засадничих чинників даосько-конфуціянського синкретизму.

Примітки

1. За синкретизмом релігійно-філософських учень Китаю стоїть їх спрямованість на розробку та вкорінення світоглядних і морально- етичних принципів як чинників формування самосвідомості та суспільної свідомості людини конфуціянського цивілізаційного простору;

2. Методологічною основою синкретизму є антропоцентризм цих учень, за яким стоїть розкриття ними дао-шляху духовного, морально-етичного та фізичного самовдосконалення людини як способу пізнання суті власної природи та природи

речей, явищ;

1. Середина (中)

В даоській філософській традиції середину представлено “місцем” перетину / сходженням збалансованих (урівноважених) інь та ян стихій (乂). За таким “місцем” розуміється порожнеча дао – джерело породження всього сущого. Шлях людини з метою досягнення такого “місця” називається серединним (中道); інакше кажучи, - шляхом повернення до особистого джерела, тобто способом самовдосконалення (人道), через який розкривається природний потенціал людини. За даосизмом, на такому шляхові людина набуває безсмертя; за китаїзованим буддизмом – стану нірвани; за конфуціянством – мудрості гуманної людини (仁).

2. Серединність () в конфуціянстві

Принцип серединності в конфуціянстві асоціюється з такими категоріями цього вчення, як неупередженість (中), виваженість (行), прямота (直), природність (особистого «я») (自), безпристрасність (中) тощо. Саме тому, за Конфуцієм, незмінна серединність (中) у людській етиці (徳) є ознакою мудрості, високої добродійності / гуманності (仁). Отже, за Конфуцієм, принцип серединності є вищим критерієм оцінювання гармонійності (和) між людських (人間) взаємин. У релігійно-філософському контексті серединність представлена такими категоріями:

  • за даосизмом, – всепороджуюча порожнеча дао (道)

  • за китаїзованим буддизмом, – порожнеча нірвани (皆空)

  • за конфуціянством, – порожнеча неба (空)

За антропоцентризмом цих учень, носієм серединності є людина. Сенс людської долі (命) (на її життєвому шляхові) полягає в саморозкритті такої серединності (набуття відчуття середини) (中), за якою, власне, стоїть природа людської самості (自). Саме тому базовим принципом конфуціянської доктрини державності є принцип серединності, за яким на державника (передусім – правителя (王) Піднебесної) як головного носія ідеалів конфуціянської державності покладається обов’язок (義) гармонізації взаємин Неба, Землі (仁).

3. Таким чином, назва Китаю 中国 (Чжунго) випливає з ідеї серединності, що є методологічним принципом релігійно-філософських учень Китаю, спрямованим на розробку й вкорінення світоглядних та морально-етичних принципів як чинників:

а) формування свідомості людини – особистості китайського типу; б) формування й організації суспільства; в) розбудови морально-етичних основ державності.

Завдання дослідження

1) скласти необхідні списки слів-носіїв ідеограм: 義,中, 道;

2) визначити даоський принцип середини через виявлення семантичних можливості ідеограм義, 中, 道, що випливають з семантики слів, складених списків;

3) скласти необхідні списки слів-носіїв ідеограм: 仁 (конфуціянська гуманність), 理 (принцип лі), 禮 (правила лі), 直 (прямота), 正 (правильні життєві орієнтири);

4) визначити конфуціянський принцип середини через виявлення семантичних можливості ідеограм仁, 理, 禮, 直, 正, що випливають з семантики слів, складених списків;

5) за результатами проведеного дослідження охарактеризувати даосько-буддистсько-конфуціянський принцип (義) серединного шляху (中道) людини (人).

  

Семантичні можливості ідеограм義,中, 道 розкриваємо через аналіз лексем їх носіїв.

Семантичні можливості ідеограми () розкриваємо через аналіз нижче поданих лексем-носіїв ідеограми義:

義經 – цілеспрямований шлях прямування (經) за велінням обов’язку.

義社 – общинне жертвопринесення (як “обов’язок” (義)).

義理 – обов’язок (義) перед оточенням; загальний принцип (порядок речей).

І ТАК ДАЛІ (робимо самостійно)

義主 – справедливий (обов’язковий) правитель.

義作 – праця на громадських засадах.

義法 – справедливі, правильні, чесні закони.

義風 – дух справедливості.

義気 – дух патріотизму.

道義 – мораль.

忠義 – вірність, відданість.

徳義 – моральні принципи людини.

正義 – правильний принцип (справедливість).

教義 – вчення, доктрина.

意義 – смисл.

定義 – визначення (змісту, смислу).

Семантичні можливості ідеограми 道 розкриваємо через аналіз нижче поданих лексем її носіїв:

道学 (道教) – даоське вчення (основоположною ідеєю якого є розробка й вкорінення світоглядних та морально-етичних принципів, через які людини розкриває суть своєї природи, тобто потенційні можливості особистого природного потенціалу)

道理 – 1) істинний шлях; істинне вчення; висока мораль, вищий принцип; 2) суть, смисл, зміст; прихована причина (дао-шлях як методологічна основа формування та інституалізації згаданих понять).

道君-даоський святий; конф. правитель держави (дао-шлях як методологічна основа виховання). 

道引 – даоська йога (дао-шлях як основа… ).

道行 – відповідати вимогам високої моралі та етики (дао-шлях як “шлях” набуття чеснот).

道学 – даоське вчення (дао-шлях як методологічна основа вчення).

道門 – ворота пізнання істини (дао-шлях як методологічна основа…).

道根 – джерело (корінь) істини (дао-шлях як методологічна основа пошуку).

道教 – учення про істинний шлях речей (так само).

道義 – принципи високої моралі (дао-шлях як основа… ) .

道光 – 1) висока добродійність;

道検 – вищий закон (так само).

道眞 – істина (дао-шлях як методологічна основа пошуку).

ДАЛІ – ТАК САМО (робимо самостійно)

道心 – істинне (природне) відчуття.

中道 – золота середина.

道念 – чисті думки (наміри), чиста совість (свідомість).

人道 – гуманність (за Конфуцієм).

大道 – великий принцип.

正道 – істинній (правильний) шлях (життєвий).

悟道 – усвідомлення особистого шляху дао, досягнення вищої

мудрості; просвітлення.

Семантичні можливості ідеограми 理розкриваємо через аналіз нижче поданих лексем її носіїв: ОБЕРІТЬ З НИЖЧЕ ПОДАНИХ ЛЕКСЕМ ТІ, ЩО ПОТРІБНІ ДЛЯ ВАШОЇ ТЕМИ

I. КОНФУЦІЯНСЬКИЙ ПРИНЦИП ЛІ ( )

В основу принципу лі покладено ідею духовно-енергетичного взаємозв’язку неба, землі, людини, який реалізується через діяльність людини, що здатна наслідувати і втілювати ідеали неба та землі

Ідея 理: духовна, морально-етична (王) й матеріальна (里) складові доктрини розбудови державності конфуціянської моделі

理( 王 + 田 + 土)

王 ( 三 + I) – духовно-енергетичний (I) взаємозв’язок неба, землі, людей (三) як ідейна основа розбудови державності

里 (田 + 土) – упорядковане (оброблене) поле (田) цілинної (природної) землі (土) як матеріальна основа держави (国)

1. 天理 - закони природи , уособленої небом (天) як ідейна основа принципу лі (理)

2. 理性 - принцип(и) формування й вираження внутрішнього світу людини (性)

3. 理知 - - ,, - набуття й оцінювання знань (知)

4. 理念 - - ,, - вираження й оцінювання думок (念)

5. 理義(義理) - ,, - самовдосконалення людини (義)

6. 道理 - - ,, - набуття людиною стану дао (道)

7. 理論 - - ,, - розробки й оцінювання теорій, доктрин, концепцій тощо (論)

8. 原理 - - ,, - розкриття джерел походження речей/явищ (原)

9. 理想 - - ,, - як морально-етична основа задумів, планів, розрахунків тощо (想)

10.倫理 - - ,, - розробки й оцінювання морально-етичних канонів, настанов тощо (倫)

11. 真理 - - ,, - розкриття/виявлення суті речей, явищ (真)

12. 調理 - - ,, - упорядкування речей (調)

13. 理名 - - ,, - набуття й збереження авторитету (名)     

14. 理路 - - ,, - визначення й оцінювання напрямів/напрямків (路)

15. 理治 - - ,, - організації та управління (суспільством) (治)

16. 理科 - - ,, - класифікації речей (科)

17. 理学 - - ,, - як методологічна основа вчень, наук, навчань (学)

18. 理家 - - ,, - як морально-етична основа формування сім’ї (家)

19. 理問 - - ,, - організації судочинства (допити, розслідування) тощо (問)

20. 理勢 - - ,, - збереження природного порядку речей (обмеження права сили, дії законів тощо (勢))

21. 理識 - - ,, - як морально-етична основа формування поглядів, переконань тощо (識)

22. 理化 - - ,, - оцінювання природних змін в речах, явищах (化)

23. 理気 - - ,, - оцінювання станів інь-ян взаємин речей, явищ (気)

24. 理法 - - ,, - як морально-етична основа регулювання (обмеження) дії законів (法)

25. 理信 - - ,, - за яким змістовне слово (信) відрізняється від формального слова (认)

26. 理由 - - ,, - в основу якого покладено причинність явищ (由)      

  

Семантичні можливості ідеограми 禮розкриваємо через аналіз нижче поданих лексем її носіїв:   (ОБЕРІТЬ ТЕ, ЩО ПОВ’ЯЗАНО З ТЕМОЮ)

II. КОНФУЦІЯНСЬКИЙ РИТУАЛ ЛІ

 (Шовень, с. 2 ) : () 所 以 事 神 致 福 也。(за путь (履) праведний (事) Небо (神) посилає (致) благодать(福))

  1. 禮 書 - книга правил етикету 

  2. 禮 命 - запрошення на посаду; виклик на прийом до вищої особи

  3. 禮 部 - відомство державних церемоніалів та державних іспитів

  4. 禮 行 - увічливість, шанобливість

  5. 禮 楽 - церемоніальна музика (ознака цивілізованої країни)

  6. 禮 教 - виховання за конфуціянськими етичними нормами

  7. 禮 文 - етика й культура; правила етикету

  8. 禮 儀 - церемоніал

  9. 禮 化 - набуття навичок, знань з конфуціянського етикету

  10. 禮 典 - книги (настанови) конфуціянського етикету

  11. 典 禮 - церемонія за конфуціянським етикетом

  12. 禮 意 - увічливість, шанобливість

  13. 禮 法 - правила, норми етикету

  14. 儀 禮 - етикет 

  15. 禮 拝 - ритуал поклоніння у буддистському храмі

  16. 禮 俗 - народні обряди, пов’язані з весіллям та похованням

  17. 婚 禮 - шлюбний обряд за конф. ритуалом

  18. 葬 禮 - поховання за конф. ритуалом

Семантичні можливості ідеограм 中, 仁, 直, 正 (за вище поданим порядком) розкриваємо, користуючись матеріалами словника Ошанина (див. Літературу), поданими у приєднаному цього листа

Література

1. Большой китайско-российский словарь / Под ред. Ошанина И. М., – М.: Наука, 1983. Т. 1, 2; 1984. Т. 3, 4.

2. Резаненко В. Ф. / Особисте та особистісне в методології китаєзнавчих та японознавчих досліджень //Актуальні питання сходознавства, славістики, україністики (Пам’яті О. Пріцака) / Відповід. ред. Лучик В. – К.: НаУКМА, 2010.

3. Резаненко В. Ф. Даоське коло як модель семантико-графічного структурування китайських ієрогліфів стилю кайшу 楷書 / В. Ф. Резаненко // Українська орієнталістика / За ред. Срібняка І. В., – К.: НаУКМА, 2012. – Вип. 6, – С. 201-212.

4. Резаненко В. Ф. Концепт чжесюе 哲学 як відображення світоглядних принципів релігійно-філософських учень Китаю / В. Ф. Резаненко // Українська орієнталістика / За ред. Срібняка І. В., – К.: НаУКМА, 2012. – Вип. 6, – С. 226-230.

5. Сюй Шень. Шовень цзєцзи (Етимологічний словник ієрогліфів) / Сюй Шень. – Шанхай, 1986.

6. Юрчук В. Лао-цзы / Виктор Юрчук. – Минск: Современное слово, 2004. – 224 с.

7. Юрчук В. Будда / Виктор Юрчук. – Минск: Современное слово, 2004. – 316 с.

8. Переломов Л. Конфуций. Лунь-юй / Леонард Переломов. – М.: Восточная литература, 1998.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке аня