Культура мовлення

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Найпоширенішими помилками у вимові, що заважають чистоті мовлення, є неправильні наголошення, невиправдане «акання» та впливи інших мов, переважно російської мови. Руйнують чистоту мовлення лексичні засоби, якщо викорис- товуються неточно, стилістично невмотивовано. Це насампе- ред діалектні, просторічні, жаргонні слова, канцеляризми і професіоналізми, лайливі й вульгарні слова.

Діалектні слова використовуються в розмовному і худож- ньому мовленні, але з певною метою. В розмовному тому, що мовці є носіями різних діалектів, у художньому – для відо- браження місцевого колориту чи характеристики персонажів. Однак, користуючись літературною мовою в розмовному мов- ленні, треба уникати діалектних слів. Уживання діалектизмів в інших сферах спілкування засмічує мову, порушує її чистоту.

Просторічні слова мають згрубіле, іронічне забарвлення, через те вони можливі у повсякденному, побутовому спілку-

ванні. Наприклад: бешкетник, брехун, швендяти, насобачи- тись, горлати, охламон.

Такими особливостями вживання відзначаються жарго- нізми – слова, пов’язані з певною професією, родом занять. Вонивикористовуютьсявусномумовленнілюдейізрідкавху- дожніх творах, щоб підкреслити індивідуальні риси дійових осіб. Наприклад: рубати (їсти), вікно (вільний час між урока- ми), лівий рейс (поїздка на державній автомашині в особистій справі), засипатись (не скласти іспиту).

Слова професійної і ділової лексики можуть засмічувати мову, якщо вони вживаються в текстах розмовного та інших стилів невмотивовано. Класичним прикладом цього є мова Возного в п’єсі «Наталка Полтавка» І. Котляревського.

Надмірність канцеляризмів і професіоналізмів засмічує мову, робить її громіздкою, важкою для сприймання. Тому у повсякденному мовленні їх треба уникати, використовуючи синоніми чи описові звороти. Наприклад: відсоток (замість

процент), довбня(замістьсталевачикулястабаба), завдан- ня, роль (замість функція), наслідки (замість результати).

ІІ. ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

Чистотамовленнявимагаєуникативульгарнихілайливих слів, які не відповідають нормам літературної мови і людської поведінки.

Іншомовні слова теж засмічують мову, якщо вживають- ся надмірно й недоречно. Особливої шкоди завдає так зване суржикове мовлення, в якому змішуються українські і ро- сійські слова. Про таке мовлення дуже влучно сказав В. Су- хомлинський: «Говорити такою скаліченою мовою – це все одно, що грати на розстроєній скрипці. Все одно, що з дерева красуню різьбити тупою щербатою сокирою. Скалічена мова отупляє, оглупляє людину, зводить її мислення до приміти- ва». Засмічують мову й слова-паразити. Це звичайні вставні слова, що нічого не виражають у тексті: ну, значить, так би мовити, взагалі, власне кажучи, як це, розумієш. Надмірне вживання їх не тільки псує мову, а й робить її беззмістовною. Чистота мовлення – це його краса й ознака культури кожної людини.

111. І. Прочитайте тексти. З якою метою автор використо- вує росіянізми?

1. Тьотя. – Не бачили, не читали? «Харків» – написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь – отакими велики- ми літерами: «Харків». Дивлюсь – не «Харьков», а «Харків»! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?

2. Тьотя.

–Єтого не может бить!

–Доводи?

–Доводи? Будь ласка, – доводи. Да єтого не может бить потому, што єтого не может бить нікада (М. Куліш).

ІІ. Доведіть на прикладах мовлення ваших товаришів шкідливість «суржикового мовлення».

Мовознавче дослідження

112. Прочитайтеречення. Знайдітьдіалектніслова. Зякою метою вони використані? Аргументуйте свої міркування.

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

1. Ой мамуню, мамунцю, ой та зголодніла, коби бульба колочена, то би-м попоїла. 2. Ой летіла зозуленька, ой летіла пава, коб я мала зо три морґи, то бим сі віддала. 3. Та я мушу, хлоп молодий, іти на зарібки, не є у ня в хижі хліба, не є у ня ріпки. 4. Ой Матію та Матію, відколи тя прошу: зроби мені ко- новочки, най співанки ношу. 5. Не пустили на музики, ще й хотіли бити, заставили до баняка редьку теребити. 6. Але фай- но скрипка грає, нікому співати, сидить милий за ворітьми, ніким наказати (Нар. творчість).

113. Перекладіть українською мовою. Зверніть увагу на те, як співвідносяться слова в обох мовах. З’ясуйте можливості синонімічних замін.

Бываетлетомпора: полыньпахнеттак, чтосдуретьможно. Особенно почему-то ночами. Луна светит, тихо,.. Неспокойно на душе, томительно. Й думается в такие огромные, светлые, ядовитые ночи вольно, дерзко, сладко. Это даже – не ду- мается, что-то другое: чудится, ждется, что ли. Притаишься где-нибудь на задах огородов, в лопухах, – сердце замирает от необъяснимой, тайной радости. Жалко, мало у нас в жизни таких ночей.

Одна такая ночь запомнилась на всю жизнь (В. Шукшин). 114. Прочитайте. З’ясуйте, що засмічує подані речення.

Відредагуйте їх і запишіть.

1. У даній брошурі ми розглянули питання, які стоять на порядку денному нашої астрономії. 2. Праця різних пра- цівників розрізняється за її якістю. 3. Я іду, значить, і зустрі- чаютовариша, авін, значить, ірозповідаєменіпроцюподію. 4. Це, ну, така людина, з якою, ну, цікаво спілкуватися. 5. Твоя основна функція стежити за дорогою. 6. Мене з вишу за куркулівство викинули – ідіотизм якийсь! Дев’ять років на гімназію витратила і прошу – дочка куркуля! 7. А Феня з Броварів каже: «Кому ето нада? Щоб рибйонку голову за- бивать? Щоб він шизом ставав? Дебілом? Вона і так в нього забита».

ІІ. ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

115. Прорецензуйте відповідь на семінарському занятті одного з ваших однокурсників. Які помилки ви помітили? Як їх виправити?

116. Дайте письмові відповіді на запитання

1. Що таке чистота мовлення?

2. Коли діалектизми засмічують мову?

3. Яку роль у мові відіграють просторічні слова, жаргоніз- ми?

4. Коли і чому треба уникати канцеляризмів та професіо- налізмів?

5. Яке мовлення називається суржиком?

1. Доречність мовлення

Мовознавче дослідження

117. Прочитайте тексти. Доведіть, що кожний з них від- значається доречністю форми і змісту, вдалим вибором мов- них засобів.

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

По страховищах – лісах, Що з природою змагались

Тільки з вірою в серцях (О. Олесь).

ІІ. У який бік життя не поглянемо, скрізь побачимо, як оригінально, своєрідно складав свою культуру народ україн- ський. Скрізь, навсьомупоклавцейнародсвоюознаку, ознаку багатої культури й яскравої талановитості. Візьмем його піс- ню: її утворив народ наш такою, як ніхто з інших народів, і хіба тільки серби мають таку ж саму пісню. Наші пісні – це ти- хий рай, це привабливі чари, ті чари, що всім світом признано за ними (І. Огієнко).

ІІІ. Зустрілися два дніпровські лоцмани та й повели між собою розмову про Яворницького. Один з них і каже:

–Ти чув, що Яворницький помер?

–Чув, та не дуже вірю? – відповів другий.

–Чому ж не віриш?

–Тому, що Яворницький характерник. Он що!

–А що це?

–Те, щовінтількипрооколюдськевмер, асправдіживий. Він, кажу тобі, може у що завгодно перевернутися, бо все знає,

івсе бачить, і все може зробити.

–А де ж він тепер?

–Він переселився. Він усіх гетьманів бачив, усіх кошових отаманів знав, бував на їхніх радах, знався з запорозькими характерниками. Через те його й прозвали запорозьким бать- ком. Ти бачив, скільки він книг понаписував?

–Ні, не бачив.

–Е-е-е! Ну, що ж з тобою балакати – темна ти людина!

(І. Шаповал).

ІІ. ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

!Прочитайте й запам’ятайте

Серед якостей мовлення особливе місце займає його до- речність. Ми часто чуємо або кажемо: «Це доречно», «Це недоречно», «До речі, хочу зауважити…»

Доречність – ознака мовлення, яка організує його точність, логічність, чистоту, вимагає такого добору мов- них засобів, що відповідають меті й умовам спілкування. Доречне мовлення відповідає темі висловлювання, його логічному змісту, емоційному забарвленню. Доречне мов- лення обов’язково вимагає врахування ситуацій, складу мовців, форм (усної чи писемної) мови.

Умови доречності мовлення такі:

1) розуміння необхідності доречності мовлення; 2) володіння культурою мовлення і спілкування за допо-

могою мови; 3) висока вихованість людини, рівень її культури, мораль-

них якостей; 4) досконале знання мови, її функцій, форм і різновидів.

Засоби для досягнення мети спілкування і забезпечення його доречності досить різноманітні: монолог чи діалог, ін- тонація (заклична, спонукальна), риторичні запитання, різні видизвертання, тональністьтощо. Уміннявибиратинайбільш доречну форму спілкування залежить від стосунків людей і мовленнєвої практики: кожна людина про той самий пред- мет мовлення може висловитись по-різному. Порівняймо, на- приклад, розповідь про Різдвяні свята дітей-колядників, їхніх батьків, письменника, ученого – дослідника народних зви- чаїв. Залежно від різних умов і мети спілкування доречність мовлення буває контекстуальною, ситуаційною, стильовою і психологічно зумовленою.

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Контекстуальна доречність виявляється в єдності зміс- ту і форми висловлювання. Контекст вимагає, щоб у ньому були гармонійно поєднані, загальна тональність слова, інто- нація, структура речень. Щоб забезпечити контекстуальну доречність висловлювання, варто використовувати в усному мовленні неповні речення, звертання, інтонацію, в писемно- му – складні речення у вставні слова тощо. Контекстуальна доречність впливає і на порядок слів у реченні, а речень – у тексті.

Ситуаційна доречність мовлення залежить від ситуації спілкування. Саме цим зумовлено використання монологу, діалогу (полілогу), внутрішнього монологу, авторського розу- міння, різних форм звертання (від інтимного до офіційного) тощо. Від ситуації залежать темп і тональність мовлення, ви- бір слова, а в писемному – застосування схем, таблиць, графі- ків.

Важливою є стильова доречність. Кожний стиль будуєть- ся на виборі мовних засобів, їх співвідносності. Для наукового стилю доречне використання наукових слів, термінів, а для офіційно-ділового – ділової лексики. Тому доречність – важ- лива ознака кожного стилю мовлення.

Доречність мовлення залежить від мовця, його мовлен- нєвої поведінки, мовної етики, тому зумовлюється й психоло- гічно. Уміння встановити контакт із співрозмовником, знайти відповідні слова, інтонацію, дотримуватися норм спілкуван- ня є обов’язковим для кожного. Треба завжди пам’ятати, що «шабля ранить тіло, а слово – душу».

Доречним мовлення може бути лише тоді, коли воно від- значається правильністю, логічністю, точністю, багатством.

ІІ. ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

Завдання для самоконтролю

118. Прочитайте і запишіть прислів’я. Як у них тлумачать- ся якості мовлення? У чому їх доречність?

1. Слово до слова – зложиться мова. 2. Слово – не горо- бець, вилетить – не спіймаєш. 3. Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові. 4. Від теплого слова і лід розмерзається. 5. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 6. І від солодких слів буває гірко. 7. Не мни слова, говори просто. 8. Словоможеврятувати людину, словоможеівбити. 9. Неба- зікай, чого не велять. 10. Товче воду в ступі.

119. Прочитайте текст. Доведіть доречність використання лексичнихзасобів: загальновживаних, багатозначних, емоцій- но забарвлених слів, синонімів. Випишіть ці слова у зошити.

ВІРНІСТЬ Вечірня радість – мов далекі дзвони,

Мов відголос, мов спомин, мов луна.., До стомленого підійшла вікна, І в погляді, як в морі, погляд тоне…

Отак життя пройшли ми довгі гони, Всього було – й трутизни, і вина У чарці тій, якій немає дна, Аж поки крок навік не захолоне?

Дай рученьку. Спрацьована, худа! Волосся дай мені поцілувати, – Ця сивина прекрасна й молода.

Ти друг, ти вірність, ти жона і мати, – О! Бачиш? Син наш за вікном біжить!–

Люблю тебе. Не можу розлюбить (М. Рильський). 120. Складіть діалоги, враховуючи ситуацію мовлення, на такі теми: розмова на тролейбусній зупинці, зустріч матері й дочки (батька й сина) на вокзалі, обговорення двома подру- гами переглянутого фільму, обмін новинами членів сім’ї після

робочого дня.

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

121. І. Прочитайте текст. Доведіть доречність авторської мови. Якими лексичними і синтаксичними засобами скорис- тався автор?

У нас криги розбиває блакитний березень. Спочатку він парубкує в лісах – видобуває з-під снігу ще не розщібнуті під- сніжники, потім розморожує сік у березі, і коли вона блисне щасною сльозою, – йде на річки й озера. Тоді на прогнутих плесах починають світити вимоїни і прокидаються льодоко- ли, – поведуть своїми срібними смичками, і вже тільки при- слухайся – над берегами й за берегами здиблюється бентеж- ний передзвін, а в берегах шипить, гуркоче, шаленіє крига й радісно зітхає вивільнена хвиля. Як їй любо після темені заграти сонцем та вдарити в бубни примкнутих човнів, щоб підскочили вони вгору, рвонули свої кайдани та згадали воленьку-волю і купальські вечори, і сяйво юних очей із тих вечорів.

Пройшовся березень з підсніжником на шапці і над та- тарським бродом, і під його ходою вибухнули криги, зосліпу посунули одна на одну та на коріння яворове, на м’який з чер- вонолозом берег, він закипів шумовинням, накостричився ви- рваним татарським зіллям, що ніжно запахло торішнім літом. А до гомону річки приєднується дитячий гомін, бо скресання криги завжди свято для дітвори і тривога для матерів: хоч скільки кажи, хоч скільки грози, а неодмінно ж якийсь отря- ха захоче прокататись на крижині. Ось і зараз знайшовся та- кий шибай-голова: осідлав крижину, широко розставив ноги й, осяяний заздрісними поглядами дітвори, кружляє, пливе в березневі світи, в оте фіалкове марево веснування, що трем- тить над деревами і завжди тримає в собі бентежну принаду

(За М. Стельмахом).

ІІ. Перекажіть текст, змінивши тип мовлення. Доведіть доречність такої зміни.

122. У цьому вірші немає розділових знаків. Поміркуйте, чомуавторзапропонувавцезробитичитачеві. Прочитайтеви- разно текст, запишіть і поставте розділові знаки.

ІІ. ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

ПРАМАТІР ЛЮДЕЙ Чи їй сто було чи двісті Не любила жити в місті Звалось так – жила в рідні У селі у Козині Вже й сини ті повмирали Генерали адмірали Пастухи бухгалтера

Внукам вже вмирать пора Не здається лиш стара Вже давно вона прапра Все одно тікає з дому Щоб потрапити додому Де той дім – ніхто не зна Таїна так таїна (І. Драч).

123. Прочитайте текст. Аргументуйте доречність у ньому наукових слів і термінів. Якого стилю текст?

Будь-яка розвинута національна мова являє собою систе- му систем. З одного боку, мова – система (сукупність) специ- фічних національних особливостей, характеристик, ознак. А з другого – вона складається з інших рівнів, або систем – фо- нологічної (функціонування фонем), морфологічної (будова слова, функціонування морфем), лексико-фразеологічної, синтаксичної, стилістичної. Кожна з цих систем є важливим об’єктом дослідження для мовознавчої науки.

Стилістика вивчає стилістичну диференціацію мови, її функціональні стилі. Це наука про виражальні засоби мови, тобто про ті елементи, що приєднуються до власне вираження думки, супроводжують семантичний зміст висловлюваного – емоційно-експресивні та оцінні елементи мовлення (3 підруч-

ника).

124. Складіть художній опис куточка природи (берега річ- ки, пшеничного лану, лісової галявини, міського парку тощо). Намагайтеся доречно використовувати лексичні й граматичні засоби, дотримуючись стилю висловлювання.

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

125. Дайте відповіді на запитання

1. Що таке доречність мовлення?

2. Від чого залежить доречність мовлення?

3. Якими засобами забезпечується доречність?

4. Які умови доречності?

5. У чому виражається контекстуальна доречність?

6. Яку роль у доречному виборі мовних засобів відіграє си- туація мовлення?

7. Як виявляється доречність у мовних стилях та індивіду- альному мовленні?

2. Виразність мовлення

Мовознавче дослідження

126. Прочитайте тексти. З’ясуйте, які засоби виразності їм властиві.

І. Густа імла село заволокла, заслала світ. Виє, крутить, мете. Завіями заносить, перевіває дороги, буруни намітає, ку- чугури. Сніговий вихор із свистом мчить вуличкою, б’є в хату, січе в лице. Тріщать дерев’яні закутки. Ревище стоїть надворі.

Зима довго не хотіла стелитися, а тоді як закуріло, зави- хрило – світу не видно. Котить, верне, нагортає перемети, за- носить вулиці, хати.

На просторі є де розгулятися хуртовині. Між лісами, серед поля на пагорбі, вздовж шляху стоять могутні тополі. Сюди і збіглися всі польові вітри, що вирвалися з ярів, балок, мов озлилися на весь людський рід, зітнулися на самому шляху, сичали, бушували, шаліли (К. Гордієнко).

Слова, поете, неживі Бувають інколи у тебе, Мов ґудзики на рукаві:

Лиш для краси – не для потреби.

ІІ. ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

Нехай веселий пустодум Подзвонить римою завзято, А ти повинен шить костюм На будень, не лишень на свято. Щоб можна в ньому йти у степ Траву косить і сіять жито. Подбай, звичайно, і про те,

Аби сказали – гарно вшито (Д. Павличко).

ІІІ. Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них – мова. Здається, ми знаємо якесь слово, немовби розу- міємо його. Проте все, що закладено в нього упродовж віків, нерідко не можемо повною мірою видобути. Потрібно доклас- ти чимало зусиль, щоб заховане у слові постало перед нами

увсій красі, глибині і неповторності.

Зраннього дитинства і до глибокої старості людина невід- дільнопов’язаназмовою. Цеєдинезнаряддя, щовивищуєлю- дину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Роз- починаєтьсяприлученнядитинидокрасирідноїмовизмилих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Кожен день дає нам урок пізнання. І завжди і скрізь наш учитель – мова

(І. Вихованець).

!Прочитайте й запам’ятайте

Ми іноді говоримо: «Як виразно читає» чи «Дуже ви- разне мовлення». Виразність мовлення – не менш важлива його якість, ніж інші. Але ця якість найбільше залежить від особи мовця, його ерудиції, знання мов, мовленнєвих умінь і навичок. Мовна практика свідчить, що мовлення здатне збу- джувати увагу, викликати інтерес людей до сказаного чи на- писаного. Ці особливості культури мовлення називають ви- разністю. У мові є невичерпним запаси виражальних засобів, які роблять наше мовлення виразним. Це насамперед засоби

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

художнього мовлення і засоби звукового мовлення. Вираз- ність уключає в себе й образність мовлення. Ця його якість передбачає вживання слів і словосполучень у незвичному, ме- тафоричному значенні, що дає можливість образно, художньо відтворювати дійсність. Отже, виражальні засоби можуть бути образними й необразними. Це залежить від стилю висловлю- вання. Так, наприклад, виразність художнього стилю досяга- ється усіма мовними засобами, а наукового тільки тими, яким образність не властива. Виразність мовлення включає такі засоби, як інтонація з логічний наголос, звукове оформлення тексту, емоційно забарвлені слова і виразна фігури поетично- го синтаксису. Деякі з цих засобів характерні тільки для усно- го мовлення»

Виразність мовлення досягається за таких умов:

1) самостійність (а не за шпаргалкою) мислення мовця; 2) інтерес мовця до того, про що він говорить чи пише; 3) добре знання мови й виражальних засобів; 4) досконале володіння стилями мовлення; 5) систематична мовна практика;

6) свідоме бажання мовця говорити або писати виразно; 7) розвинутий хист, «чуття» мови.

Виразність усного мовлення розвивається за рахунок чи- тання» Це – мистецтво втілювати написане у звуковому мов- ленні. Виразне читання покликане навчити читати друкова- ний текст, вести розмову, тобто спілкуватися між собою або з аудиторією. Мистецтво живого слова – це також уміння доне- сти всі відтінки думки до слухача. Виразність читання буває таких видів: літературне читання, поетичне читання, театра- лізованечитання, дуетнечитання, читаннязмузичнимсупро- водом. Найбільшпоширенимєлітературнечитання, бокожна людина повинна уміти читати будь-який текст, написаний лі- тературною мовою.

Виразність мовлення залежить від його звукового оформ- лення, що виражається в інтонації, милозвучності, викорис-

ІІ. ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

танні звукоповторів тощо. І справді, зворушливо і виразно звучать рядки С. Воробкевича:

Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Тільки камінь має.

Щоб досягти більшої виразності, автор цих рядків вико- ристовує емоційно забарвлені слова рідна, рідне, серденько.

Виразності мовлення сприяють особливі синтаксичні структури (фігури поетичного синтаксису): еліпсис (речення з пропущеними членами), паралелізм (речення з однорід- ними частинами) повтори (анафора – повтор звуків чи слів на початку рядка), епіфора (повтор звуків чи слів наприкін- ці рядка), риторичні речення, антитеза (протиставлення) та інші.

Образність художнього мовлення досягається широким використанням метафоризації. Це найбільш поширений спо- сіб створення образності. Метафоризацію мовлення створю- ють тропи – епітети, порівняння, метафори, метонімії, синек- дохи та інші. Основна сфера використання тропів – художнє мовлення, але зустрічаються вони в розмовному і публіцис- тичному стилях.

Епітети– цехудожніозначення, якідаютьобразнуха- рактеристику предметові, явищу, особі: веселі думки, золо-

та голова, ніч-чарівниця, свинцеві хмари, звір-потвора.

Словостає утексті епітетом і виражає авторське сприйман- ня світу. В ролі епітетів найчастіше виступають прикмет- ники, рідше – інші частини мови (іменники, прислівники, дієприкметники). Наприклад: Діти сплять, і тиша, як стру- на, лагідно видзвонює над ними (М. Луків). Епітети не слід змішувати із звичайними означеннями.

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Порівняння – це такі тропи, в яких пояснення одно- го предмета чи явища подається за допомогою іншого, по- дібного до нього. Наприклад: Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина… (Шевченко).

Метафори – найбільш поширені тропи, які розкри- вають суть чи особливості одного явища, предмета через перенесення на нього схожих ознак і властивостей друго- го явища» предмета. В основі метафори лежить переносне значення слова найчастіше за схожістю. Наприклад: Од- співала коса моя, сохнуть теплі сіна (М. Рильський). Мета- фора одспівала виражена одним словом, ужита у значенні відпрацювала. Метафора може бути розгорнутою. Напри- клад: Тамморедересвоюсинюодежуобгостріскелінабілі клапті і закидає ними весь берег (М. Коцюбинський). Синя одежа моря, білі клапті – метафори, виражені словоспо- лученнями.

Метонімія – це троп, що утворюється на основі су- міжності предметів чи явищ. Метонімія ґрунтується на пе- реносі назви одного предмета, явища на інші, що перебу- вають з ними у тому чи іншому зв’язку. Наприклад: Пере- гукувалися балкони через вулицю-ріку (С. Журахович). Замість виразу перегукувалися люди вжито метонімію перегукувалися балкони. Метонімія може називати ім’я автора замість його книги (читав Шевченка), – місто за- мість країни (Київ зустрічає зарубіжних гостей), матеріал замість предмета, виготовленого з нього (дівчина в шов- ках), посуд замість того, що в ньому буває (з’їв миску).

Синекдоха – це різновид метонімій, у якому наявна кількісна заміна понять, зіставляються ціле і його частина. Наприклад: Чекає на ката ганьба й домовина, де б чоботом він не ступив (М. Бажан). Мається на увазі не один кат, а ті вороги-фашисти, що напали на нашу країну.

ІІ. ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

Ці та інші тропи використовуються в художньому мовлен- ні, сприяють його виразності й образності.

Завдання для самоконтролю

127. Прочитайте напам’ять поезії Т. Шевченка, що вивча- ли в школі. Дотримуйтеся правильної інтонації. Порівняй- те декламацію кількох своїх однокурсників. Якщо є різниця, то поясніть чому?

128. І. Прочитайте тексти в особах. Яку роль відіграють розділові знаки для виразності мовлення? Яку роль відігра- ють слова автора?

І. Над юрбоюмужчин хмарою стоїть дим. Курять, ажнабі- лому світі чорно. В них свої розмови.

–Купив оце підсвинка, та боюсь, чи не прогадав.

–Скільки ж?

–Одну з четвертиною.

–Та й як?

–Їсть наче добре.

–А моя заболіла, хоч до ветінара веди.

–Жінка?

–Став би я з нею водитися! Корова (Г. Тютюнник).

ІІІ. Сторож востаннє витирав три вікна шкільної світлиці. Батюшка та вчитель розмовляли проміж себе ібоялись затого абоіншогошколяра, щомігнездатиекзамену. Школярійсобі

ззапалом розмовляли.

–Чого ж він приїде, той пан? – допитувався маленький хлопчик, що тільки одну зиму походив до школи, у свого стар- шого товариша.

–А питатиметься з чи навчилися ми…

–А він який? Страшний?

–Та хіба жя знаю: я йсам його не бачив. Спитайсь уОлек- сія Петровича.

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

–Олексію Петровичу, – озивається школяр до вчителя, –

авін страшний?

–Хто?

–А той пан, що приїде?

Учитель силкується впевнити, що страшного в «тому па- нові» нічого нема.

–А він не битиме? – не покида свого школяр.

–Та ні! Хто жтут сміє битися? – дуже зневажливо впевняє другий.

–Е, не сміє! А як спитається, а ти й не знатимеш, то що тоді? Тоді й битиме…

Удругому місці, де сидять щонайстарші, чути, як вони бу- бонять, бо кожному хочеться мати «свідоцтво» (Б. Грінченко).

ІІ. Перекажіть текст, перебудувавши діалоги на монологи. 129. Прочитайте монологи. З’ясуйте, в чому виявляються індивідуальні особливості мови персонажів. Якими засобами

досягається емоційність мовлення?

І. Так отой чоловік мені й розказав:

«Дивлюсь, каже, а біля Сіркової могили надвечір сидять двоє. Хто б ти думав? Сірко і Яворницький.

Кошовий Сірко був при повній амуніції, а Яворницький такий, яким ми його бачили в човні на Дніпрі – в капелюсі, з ціпком у руках. Вуса в обох вниз, по-козацькому». Ось Явор- ницький і каже Сіркові: «Ану, Іване, склич сюди своє коза- цтво?» Тоді Сірко як свиснув, як тупнув ногою, так аж глина посипалася в хатах. Думали, то землетрус, аж воно Сірко ко- манду давав. Враз, як з-під землі, вивалили запорожці. На них червоні жупани, сині шаровари, зброя виблискує – все аж го-

рить. Зібралисякозаки, івсіхочзаразтобі– впохіднаордуабо на турка готові. Яворницький підійшов до одного, до другого, вдивляється їм у очі, лапає їхні широченні плечі, милується запорожцями, щось питає, жартує. Сміх, як грім, гоготить…

(І. Шаповал).

ІІ. – Я мав змогу спостерігати за дідом Семеном у такі хви- лини, які для стороннього ока недоступні, – заглибився у спо-

ІІ. ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

гади мій співбесідник. – Не раз бачив, як він працює. Крім того, дід розповідав багато такого, чого не знайти в жодній книжці… Мистецтвознавці один за одним повторюють думку про те, що дід разом зі своїм братом ходили по науку до ви- знаних у другій половині минулого століття різьбярів – Шкрі- бляків, які доводилися братам родичами по материній лінії. Звичайно, вони мусили переймати в когось складне мисте- цтво, запозичувати форму виробів, мотиви узорів. Без Шкрі- бляків, напевне, не було б і Корпанюків. Але, як згадував дід, ніхто не водив його за руку. Безпосередньо, як би тепер сказа- ли, наставництва він не мав. До Шкрібляків далеко було ходи- ти. У Вижницьку різьбярську школу, що діяла в ті часи, також не мав змоги піти. То не те, що нині – сів на автобус, поїхав у місто, склав іспити, і ти вже студент (М. Яновський).

ІІІ. Валерій Іванович весело нагадав Тритузному:

– Яквитамказали? Цейвовказавуховхопить? Атакивхо- пить, особливо вовка відсталого… Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець, – посміхнувся Валерій Іванович і знову перейшов на офіційний, твердіший тон: – І хай перед нами справді дисгармонійний варіант особистості, та вихователі все-таки ми, а він тільки вихованець. Ми озброєні знаннями, досвідом, терплячістю, зрештою, своєю небайдужістю до його долі… В нас на нього інструкцій тисяча і одна… Звичайно, він теж не дрімає, весь час до нас приглядається: ану у які ви, мовляв, наставники?.. Чи кожен із вас правдивий, стійкий, принциповий? Чи не лише на словах, ай на ділі бажаєте мені добра? Зперших кроків ужемаємо дати відчути йому, щоопи- нився він у колективі людей вимогливих, але й справедливих, доброзичливих, тактовних… (О. Гончар).

130. Прочитайте вірш. Випишіть словосполучення зі сло- вами, вжитими в переносному значенні. Як вони впливають на виразність і художню образність тексту?

Лиже полум’я жовте черево, Важкувато сопе димар,

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Галасує від болю дерево, Бубонять рогачі і кочерги – Щось пригадують з давнини, І чекають покірно черги Засмаглілі горшки й чавуни. Звично грюкають мляві двері, Піч гуде і димить у світ – Скільки в пащу цій ненажері Тітка вкинула кращих літ! Сновигають по зморшках думи, На щоках танцює вогонь, Сажа в’їлася чорним глумом У пелюстки її долонь.

Менше ми гіркоти нестимем, Стане ближчою наша мета, Як не будуть у небо димом

Підніматись жіночі літа (В. Симоненко).

131. Перекладіть текст українською мовою. Доберіть відпо- відні тропи, щоб зберегти емоційно-ліричний настрій автора.

Идетчеловекпосеребряно-зимнемулесу. Кругомсугробы, на деревьях тяжелые снеговые шапки. Но ёлки стоят пря- мо, сильные еловые лапы держат снег. А березки, прекрасно белые, согнулись дугой под тяжестью снега, уткнувшись голо- вой в сугроб. Да так низко, что й не пройти, только заяц может пробежать под ними.

Так идет этот человек и освобождает одно дерево за дру- гим. Это ходит по лесу со своей волшебной палкой писатель – ведун Михаил Михайлович Пришвин (Л. Воронкова).

132. Прочитайте текст вголос. Перекажіть його, оживляю- чи сюжет засобами виразності.

Сірий кит – дивний кит. Деякими своїми рисами він на- гадує гладеньких китів, деякими – смугачів, але вони йому не найближчі родичі.

Ще в давні часи сірі кити населяли Північну Атлантику, нині залишилися тільки в Тихому океані. Тут їх два основних

ІІ. ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ

табуни: один зимує і розмножується біля берегів Каліфорнії

йМексики, другий – біля Південної Кореї. Улітку і ті, й дру- гі пливуть на північ. Корейські сірі кити пливуть в Охотське море, каліфорнійські – до Британської Колумбії, багато які

йдалі – до Берінґового моря, але й там не всі залишають- ся, частина через Берінґову протоку виходить у Чукотське море.

На початку нашого століття здавалося, що сірих китів ви- нищили. Пізніше невеликі їх групи знову почали з’являтись у різних місцях. Перед Другою світовою війною, коли зали- шилося тільки 250 сірих китів, полювання на них припинили. Зараз біля берегів Каліфорнії і Мексики зимує близько 6 ти- сяч сірих китів з а по той бік Тихого океану, мабуть, одиниці

(3 підручника).

133. Складіть художній опис літнього (зимового) дня, ви- користовуючи засоби образності (епітети, метафори, порів- няння).

134. Напишіть і виразно прочитайте:

а) вітання товаришеві з нагоди дня народження; б) розмову двох друзів по телефонну; в) двох сусідок у крамниці.

135. Напишіть твір на лінгвістичну тему. Виразно прочи- тайте і перекажіть.

136. Дайте відповіді на запитання

1. Що таке виразність мовлення?

2. Чим відрізняється виразність від образності?

3. Якими засобами треба користуватися, щоб досягти ви- разності мовлення?

4. За яких умов наше мовлення стає виразним? 5. Як впливає на мовця виразне читання тексту?

6. Назвіть фігури поетичного синтаксису і наведіть при- клади.

7. Що таке тропи і яка їх роль у виразності й образності мовлення? Наведіть приклади.