- •1.Вплив церкві на шкільну справу
- •2. Лицарське виховання.
- •3. Педагогічні ідеї епохи Відродження (Італія, Франція, Англія, Німеччина, Іспанія). Загальна характеристика.
- •4. Реформація, її вплив на освіту та виховання.
- •5. Єзуїтська система виховання і освіти.
- •7. Педагогічні погляди гуманістів.
- •8. Я. А. Коменський – видатний педагог історії та сучасності.
- •12. Принципи навчання за я. А. Коменським.
- •14. Освіта та виховання в Англії та Франції. Загальна характеристика.
- •16. Белл-Ланкастерська система навчання.
- •17. Теорія «чистої дошки» д. Локка.
- •18.Особливості виховання «джентельмена» за д. Локком.
- •19. Теорія «вільного виховання» ж.-ж. Руссо.
- •20. Педагогічні ідеї д. Дідро.
- •21. Просвітницько-педагогічна діяльність у сша.
19. Теорія «вільного виховання» ж.-ж. Руссо.
Руссо розвинув ідею природної свободи i рівності людей, які ґрунтуються на власній праці кожного. До реалізації цієї ідеї можна прийти тільки через відповідне виховання, що засноване на вмінні цінувати власну і чужу працю та незалежність.
Систематичний виклад своєї педагогічної програми Руссо зробив у творі “Еміль, або про виховання“(1762). Центральним пунктом цієї програми виступає теорія природного, вільного виховання, де в центрі стоїть особистість дитини.
Вільне виховання випливає з природного права кожної людини на свободу. Воно слідує за природою, допомагає їй. Руссо виступає за недоторканість, автономність внутрішнього світу дитини як маленької людини.
Він заперечує авторитаризм у вихованні. Дітей повинні обмежувати тільки закони природи. Звідси заперечення Руссо методів покарання і примусу у вихованні. На його думку, йдучи за природою дитини, необхідно відмовитись від обмежень, встановлених вихователем. Свобода дитини може бути обмежена лише речами. У цьому зв’язку Руссо пропонує замінити методи покарання методом “природних наслідків“ від неправильних вчинків.
Безпосереднім вираженням ідеї вільного виховання є вимога Руссо, щоб дитина була вільною у виборі змісту навчального матеріалу i методів його вивчення. Що її не цікавить, у користі чого вона не впевнена, того вона i не буде вчити. Завдання вихователя так організувати всі впливи на дитину, щоб їй здавалося, що вона вивчає те, що сама хоче, а насправді те, що він їй підкаже.
20. Педагогічні ідеї д. Дідро.
Дені Дідро (1713-1784) – один із відомих французьких філософів. Він разом з Д’Аламбером є засновником і редактором відомої “Енциклопедії“. Перший його твір “Філософські думки“ був спалений за рішенням уряду, за наступний “Листи про сліпих“ Дідро був заарештований.
Дідро високо оцінював роль виховання у формуванні людини, але не вважав його таким всемогутнім, як Гельвецій. Освіта і виховання пом’якшують характер людини, роз’яснюють її обов’язки, зменшують вади, прищеплюють любов до порядку, справедливості й добродійності, сприяють розвиткові доброго смаку.
Існуючу систему освіти він критикував за її вербалізм. З великою силою у Дідро прозвучала думка про зв’язок освіти з потребами життя. Пориваючи з традицією віків, він висував у вивченні на перший план фізико-математичні і природничі дисципліни. Над школами не повинно бути, на його думку, опіки духовенства. Навчання у початкових школах треба зробити обов’язковим і безплатним для дітей усіх верств населення.
Для відбору вчителів Дідро радив оголошувати конкурси. Вимагав доброго матеріального забезпечення учительства. Серед необхідних учителю якостей називав глибоке знання предмета, добра і чутлива душа.
21. Просвітницько-педагогічна діяльність у сша.