- •10. Охарактеризувати основні компоненти змісту освіти. Обґрунтувати наукові вимоги до формування змісту освіти.
- •11.Розкрити сутність процесу навчання. Охарактеризувати функції процесу навчання, обґрунтувати їх взаємозв’язок.
- •13. Розкрити сутність операційно-діяльнісного компоненту навчання. Охарактеризувати етапи оволодіння знаннями.
- •14. Розкрити сутність принципів навчання. Охарактеризувати сучасні дидактичні принципи.
- •15. Розкрити сутність правил навчання. Охарактеризувати систему правил реалізації принципів навчання.
- •1. Принцип свідомості.
- •4. Принцип міцності.
- •16. Розкрити сутність методів, прийомів і засобів навчання. Аргументувати умови оптимального вибору методів та засобів навчання.
- •Методи навчання
- •18. Охарактеризувати методи організації та самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
18. Охарактеризувати методи організації та самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Метод навчання – це спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів спрямований на вирішення задач освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.
Методи навчання за групами, які відображають взаємодію вчителя та учнів:
1. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
2. Методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності.
3. Методи контролю і самоконтролю ефективності навчально-пізнавальної діяльності.
Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
1.Словесні, наочні, практичні.
2. Індуктивні та дедуктивні.
3. Репродукитивні та проблемно-пошукові.
4. Самостійна робота та робота під керівництвом педагога.
Словесні методи навчання:
Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів, дій, наочних посібників, слів, термінів тощо.
Інструктаж – один із способів виконання завдання, використання інструментів, приладів і матеріалів, дотримання техніки безпеки, показ трудових операцій та організація робочого місця.
Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу.
Лекція – виклад великого за обсягом, складного за логічною будовою навчального матеріалу (вступна, тематична, оглядова)
Бесіда – метод навчання, що передбачає запитання – відповідь. (Вступна, бесіда- повторення, бесіда-повідомлення, контрольна)
Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні. (Види робіт: читання тексту підручника; відповіді на запитання подані в підручниках після тексту; заучування текстів; розгляд і аналіз учнями таблиць, малюнків та інших ілюстрацій)
Наочні методи навчання – використання зображених об’єктів та конкретних образів, які безпосередньо сприймають учні:
Ілюстрування – використання у навчальному процесі наочності ( плакати, карти, рисунки на дошці) з метою оптимізації засвоєння знань.
Демонстрування – використання приладів, дослідів, технічних установок та ін..
Самостійне спостереження – безпосереднє сприймання явищ дійсності.
Практичні методи навчання:
Вправи – багаторазове повторення певних дій, або видів діяльності з метою їх засвоєння. Супроводжуються вправи свідомим контролем та корегуванням учнів.
Лабораторна робота – вивчення в школі природних явищ за допомогою спеціального обладнання.
Практична робота – метод, який передбачає планомірне, організоване застосування знань у ситуаціях наближених до життєвих.
Графічні роботи
Дослідницькі роботи
Метод проекту – метод пошуку, та організації навчання, за якого учні набувають знань у процесі планування та виконання практичних завдань – проектів, що дає змогу тісно поєднувати теорію з практикою.
При індуктивному методі:
1 варіант: учитель спочатку повідомляє факти, демонструє досліди, наочні посібники, організує виконання вправ, поступово підводить учнів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів.
Учні: засвоюють спочатку одиничні факти, потім роблять висновки і узагальнення навчального характеру.
2 варіант: учитель ставить перед учнями проблемні завдання, які вимагають самостійних суджень від частинних положень до більш загальних, до висновків і узагальнень. Учні: самостійно розмірковують над фактами, роблять висновки й узагальнення.
При дедуктивному методі: учитель спочатку повідомляє загальне положення, формулу, закон, а потім поступово виводить частинні випадки, більш конкретні завдання. Учні сприймають загальні положення, формули, закони, а потім засвоюють конкретні результати.
Репродуктивні методи передбачають використання словесних, наочних і практичних методів. При репродуктивній розповіді учитель в готовому вигляді формулює факти, доведення, означення, акцентуючи увагу на головному, що необхідно засвоїти. Аналогічно будується лекція і бесіда.
Репродуктивні методи ефективні тоді, коли зміст навчального матеріалу має переважно інформаційний характер, є досить складним або принципово новим для того, щоб учні засвоїли самостійно.
В цілому репродуктивні методи навчання не дозволяють належним чином розвивати мислення школярів, а особливо самостійність і гнучкість мислення, формувати в учнів навички наукової діяльності.
Проблемно-пошукові методи навчання використовуються в проблемному навчанні. Учитель використовує такі прийоми: створює проблемні ситуації, організує колективне обговорення можливих підходів до розв'язання проблемних ситуацій, підтверджує правильність висновків тощо. Учні, ґрунтуючись на попередньому досвіді і знаннях, висловлюють припущення про шляхи розв'язання проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання.
Методи самостійної роботи передбачають самостійну роботу учнів при виконанні найрізноманітніших видів навчальної діяльності. Найпопулярнішим видом є робота з книгою, довідковою літературою.