16. Розкрити сутність методів, прийомів і засобів навчання. Аргументувати умови оптимального вибору методів та засобів навчання.

Метод навчання – це спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів спрямований на вирішення задач освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Прийоми навчання — це складові методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію вимог тих чи тих методів.

Засоби навчання — предмети матеріальної та духовної культури, які використовуються у процесі навчально-виховної роботи (книги, зошити, таблиці, лабораторне обладнання, письмове приладдя, натуральні об'єкти, муляжі, картини, технічні засоби навчання та ін.).

(ПРИМІТКА: за основу взята лекція)

Методи навчання

І. За групами методів, які відображають взаємодію вчителя та учнів.

1. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

2. Методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності.

3. методи контролю і самоконтролю ефективності навчально-пізнавальної діяльності.

ІІ. За підгупами домінуючих методів.

1.1.Словесні, наочні, практичні.

1.2. Індуктивні та дедуктивні.

1.3. Репродукитивні та проблемно-пошукові.

1.4. Самостійна робота та робота під керівництвом педагога.

2.1. Стимулювання та мотивація інтересу до навчання.

2.2. Стимулювання й мотивація обовязка й відповідальності в навчанні.

3.1. Методи усного контролю

3.2. Письмового контролю й самоконтролю

3.3. Лабораторно-практичного контролю й самоконтролю.

ІІІ. За способом передачі знання.

1. Словесні.

2. Наочні.

3. Практичні.

IV. За формою реалізації.

1. Розповідь.

2. Лекція

3. Бесіда

4. Семінар

5. Робота з книгою

2.1. Ілюстрація

2.2.Демонстрація. 3.1. Письмовий виклад

3.2. Лабораторна робота

3.3.Графічна робота

3.4. Творча робота.

За джерелами передачі й характером сприйняття інформації( С.Петровський, Е.Галант)

• Словесні

• Наочні

• Практичні

За основними дидактичними завданнями, які необхідно вирішити на конкретному етапі навчання (М.Данилов, Б.Єсипов)

• Методи оволодіння знаннями

• Формування умінь і навичок

• Застосування отриманих ЗУН.

За характером пізнавальної діяльності (М.Скаткін, І.Лернер)

• Пояснювально-ілюстративний

• Дослідницький

• Репродуктивні

• Проблемного викладу

• Частково-пошукові.

На основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань методи поділяються на:

• Індуктивний

• Дедуктивний

• Традуктивний

• Аналітичний

• Синтетичний

• Порівняння

• Узагальнення

• Конкретизації і виділення головного

Групи методів навчання за Ю.Бабанським

• Організація та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

• Стимулювання й мотивація навчально-пізнавальної діяльності

• Контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності.

Методи організації навчально-пізнавальної діяльності спрямовані на передачу і засвоєння учнями знань, формування умінь та навичок. До них належать словесні, наочні й практичні методи навчання.

Словесні методи навчання:

• Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів, дій, наочних посібників, слів, термінів тощо.

• Інструктаж – один із способів виконання завдання, використання інструментів, приладів і матеріалів, дотримання техніки безпеки, показ трудових операцій та організація робочого місця.

• Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу.

• Лекція – виклад великого за обсягом, складного за логічною будовою навчального матеріалу (вступна, тематична, оглядова)

• Бесіда – метод навчання, що передбачає запитання – відповідь. (Вступна, бесіда- повторення, бесіда-повідомлення, контрольна)

• Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні. (Види робіт: читання тексту підручника; відповіді на запитання подані в підручниках після тексту; заучування текстів; розгляд і аналіз учнями таблиць, малюнків та інших ілюстрацій)

Наочні методи навчання – використання зображених об’єктів та конкретних образів, які безпосередньо сприймають учні:

• Ілюстрування – використання у навчальному процесі наочності ( плакати, карти, рисунки на дошці) з метою оптимізації засвоєння знань.

• Демонстрування – використання приладів, дослідів, технічних установок та ін..

• Самостійне спостереження – безпосереднє сприймання явищ дійсності.

Практичні методи навчання:

• Вправи – багаторазове повторення певних дій, або видів діяльності з метою їх засвоєння. Супроводжуються вправи свідомим контролем та корегуванням учнів.

• Лабораторна робота – вивчення в школі природних явищ за допомогою спеціального обладнання.

• Практична робота – метод, який передбачає планомірне, організоване застосування знань у ситуаціях наближених до життєвих.

• Графічні роботи

• Дослідницькі роботи

• Метод проекту – метод пошуку, та організації навчання, за якого учні набувають знань у процесі планування та виконання практичних завдань – проектів, що дає змогу тісно поєднувати теорію з практикою.

Методи стимулювання навчальної діяльності учнів:

• Метод формування пізнавальних інтересів

• Метод навчання дискусії

• Метод забезпечення успіхів у навчанні

• Метод створення інтересу в процесі викладання навчального матеріалу

• Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу

• Метод опори на життєвий досвід учнів

• Метод стимулювання обов’язку і відповідальності.

17. Обґрунтувати основні підходи до класифікації методів навчання.

Метод навчання – це спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів спрямований на вирішення задач освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

У дидактиці є різні підходи до класифікації методів навчання. Так, поширені класифікації методів за джерелами знань (Д.О. Лордкіпанідзе, Є.Я. Голант, Н.М. Верзілін та ін.); за характером логіки пізнання (І.Я. Лернер); за рівнем проблемності засвоєння знань (М.І. Махмутов); на основі цілісного підходу до процесу навчання (Ю.К. Бабанський); на основі цілісного підходу до навчальної діяльності (A.M. Алексюк) та інші.

(ПРИМІТКА: 17 питання я нічого не знайшла)