Дитяча література
.docx31. Напишіть стисле повідомлення на тему: « Проблеми сучасної дитячої періодики».
Сучасна українська дитяча періодика - одна із галузей дитячої літератури. На даний момент в Україні зареєстровано понад 50 періодичних видань, адресованих дітям. Актуальним є питання змістового наповнення дитячих журналів та газет, їх відповідність вимогам, які ставляться до друкованої продукції, призначеної для дитячого читання.
Дитячі періодичні видання покликані популяризувати провідні пізнавальні та педагогічні ідеї, знайомити юних читачів із творами сучасних українських та зарубіжних письменників, розповідати про нові досягнення та події у житті людства, пропагувати морально-етичні норми суспільства, усталені цінності народу, сприяти формуванню національно свідомої особистості, а разом з тим враховувати читацькі інтереси, можливості та особливості сприйняття інформації дітьми певної вікової категорії.
До цього часу були спроби огляду сучасних періодичних видань [10], в яких мали місце узагальнені думки, висловлені з приводу окремих журналів. Наше дослідження є спробою аналізу дитячих періодичних видань через призму жанрово-тематичного розмаїття художніх текстів.
Загальний огляд сучасної української дитячої періодики проведено з метою з’ясування специфіки вербального та візуального наповнення, тематичного і жанрового спрямування, їх ролі у формуванні розвиненої, національно свідомої, гармонійної особистості.
Предметом нашого вивчення стали тексти, вміщені у дитячій періодиці. Особливу увагу було звернено на коло тематико-проблематичних питань, жанрово-стильові параметри та дидактичне спрямування текстів.
Об’єктом нашого дослідження стали дитячі журнали та газети, видані протягом останніх 10-ти років: „Малятко”, „Барвінок”, „Дзвіночок”, „Пізнайко”, „Однокласник”, „Зернятко”, „Малеча”, „Дитяча Академія”, Вулик”, „Світ дитини” та інші. Читання дитячої періодики вводить дитину в своєрідний світ взаємопов’язаних інтелекту і гри, вчить цікавитися новими подіями та явищами, перейматися суспільними проблемами, брати участь у спільній справі (конкурси, вікторини, колекціонування), а значить готує її до активної громадської участі в майбутньому.
На жаль, незаперечним є той факт, що дитячим періодичним виданням не завжди під силу конкурувати із телебаченням та інтернетом як основними засобами інформації. Але редакційні колегії більшості з них („Барвінок”, „Пізнайко”, „Однокласник”) вміють зацікавити маленьких читачів грою, хвилюючими художніми текстами, цікавими завданнями, вікторинами, конкурсами. Важливим моментом є також залучення читачів до співпраці: друкування на сторінках часописів дитячих творів, малюнків, розповідей, фотографій, листів. Періодичні видання для дітей сучасної України можна умовно поділити на дві групи: ті, які мають сталу традицію і нові, нещодавно засновані. Сучасні дитячі періодичні видання - колоритні та різноманітні як за тематикою вміщених текстів, так і за їх жанрово-стильовими ознаками. Актуальними є теми: морально-етичних норм поведінки дитини, її стосунків з однолітками та навколишнім світом; навчання та пізнання. Домінують прозові оповідання, казки (як народні, так і літературні), перекази, історії. Менше уваги приділено поетичним текстам, однак журнали, які розраховані на читацьку аудиторію дошкільнят, більшою мірою пропонують вірші, римовані загадки, смішинки, повчального змісту поезії. Невеликий обсяг статті не дає змоги детальніше проаналізувати специфіку текстуальної бази періодичних видань, охопити всі видання, тому у статті було закцентовано на найбільш популярних і відомих.
47. Доведіть,що книга Дмитра Білоуса «Диво калинове» - мудрий батьківський заповіт любити і шанувати мову наших славних пращурів, оберігати її красу та чистоту. Доведення обґрунтуйте цитатами з творів.
Дмитро Білоус - український поет, перекладач, літературний критик, почесний академік Академії педагогічних наук України, лауреат премій імені Лесі Українки та Максима Рильського, Національної премії України імені Тараса Шевченка (за збірку «Диво калинове»). Традиційним став Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Диво калинове» імені Дмитра Білоуса, що його проводить Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Т.Шевченка.
У сучасній українській літературі немає поета, який би у своїй творчості про рідну мову дорівнявся до Дмитра Білоуса. Створити тільки дві збірки - «Диво калинове» і «Чари барвінкові» - це не тільки шанувати мову свого народу, а ще й глибоко знати його характер, історію, культуру, побут і звичаї, народну педагогіку. Для Дмитра Білоуса українська мова - незбагненне і зворушливе диво калинове: Солов'ї на калині, на ялині зозуля. Через гори й долини лине пісня з Посулля. Мова в ній калинова, древа сонячна гілка, серця тиха розмова, калинова сопілка.
Найвідоміша книжка Дмитра Білоуса - «Диво калинове».
Вміщені в збірці вірші просто й цікаво розказують дітям про частини мови («Злитки золоті»), розкривають граматичні категорії («Це ж як вірш!»). У той час, коли крадькома щезали українські школи, падали тиражі українських видань (кількість неуваги переросла в якість зневаги) Д.Білоус писав не просто талановиті вірші для малечі.та старшеньких, він творив поетичні форми орфографічних, граматичних правил, які легко запам'ятовуються.
Книга Дмитра Білоуса «Диво калинове», видану «Веселкою» в 1988 році. Книга запропонована школярам молодшого і середнього шкільного віку. В ній зібрані вірші українських поетів і перекладачів, лауреатів премії імені Максима Рильського, про любов до рідної української мови.
Вчитуючись у віршовані рядки поетичних творів, приходиш до висновку, що народ є зодчим мови, а мова — зодчим народу. Скільки існує людство, стільки існує і мова як засіб спілкування.
Особливу увагу заслуговують ті вірші збірника, в яких явтори звеличують мову калинову, яка приходить у наше життя з материнським молоком, материнською колисанкою, материнською ласкою. Також треба пам’ятати про те, що слова нашої мови,мають вагу. Саме словом можна возвеличити людину,підняти дух, але словом можна і скалічити. Ця книга пробуджує інтерес дітей до структури нашої мови, до її таємничих глибин, нагадує про моральний обов’язок не забувати, знати материнську мову, про необхідність нести у своїй душі святе почуття любові і шани до рідної землі та її історії.
Цитати:
На світі білому єдине, як і дніпрова течія, домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім'я(Вогнище родинне)
Слова, що доти їх не знали, первісні трепетні слова, що зігрівали і єднали, — і мова врунилась жива(Вогнище родинне)
— Яку ви любите найбільше мову? — І всі відповідали: — Ту, що нею співала рідна мати колискову.(Найдорожче)
Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!(Рідне слово)
Слова — це перлини, це дивні дива!(Клумачний словник)
«Не кидай хліба, він — святий, не кидай слів на вітер!»(Хліб і слово)
Коли забув ти рідну мову — яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла.(Коли забув ти рідну мову)
Ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла, бо ти зневажив рідну мову, ту, що земля тобі дала, (Коли забув ти рідну мову)