(Хор із опери Аїда “Кто там с победой к славе”)

Загальний характер твору вольовий, напружений, зхвильованний прердає преживання. В цьому творі описується війна єгиптян з ефіопами

і на фоні жорстокої війни автор опери змальовує велике кохання єгипетського полководця Радмеса і дочки ефіопського царя Амонасро — Аїди.

Структура музичної форми — складна тричастинна. Перша частина викладена в швидкому темпі в характері твору. Дуже яскрава,напружена контрастна динаміка, важкі (арпеджіо) акордові ходи виражають військовий марш і хвилюючу годину очікування перемоги або поразки. Це особливо яскраво підкреслює вступ хору - короткий пунктир із-за такту. А закінчуеться вона зміною динаміки (PPP)

Приклад:

Початок:

Кінець:

Друга частина Починаетьсям з 23 такту (dolcissimo) дуже м'ягко ця частина дуже наспівна голоси вступають по черзі утворюючи перекличку між собою. Також наспівність відображають певні відхилення у мажорні тональності ( g-moll -малий VII7 - B-dur – g-moll, D6/5-зменшений — G-dur) останє відхилення, і змна контрасту, динаміки покладає початок короткій третій частині.

Приклад:

Третя частина 31-й такт починаетьс зі вступу солістки трвалістю 4 такти. Мелодія ніжна, наспівна в акомпонементі відбуваються Тремоло та відхилення які приводять нас до початкової тональності та характеру твору.

Приклад:

Загальна тональність твору Соль мінор (g-moll), але відбуваються відхилення в (B-dur, одноіменний мажор).

Фактура викладу: -

Розмір твору -4/4, і він залишаєтьс не змінним протягом всього твору.

Основна мелодія характеризується гостротою пунктирного ритму. Різними відхиленнями в тональності, та контрастністю динамічних відтінків.у (1-22)такти з(23-35)такти зустрічається плавне голосоведення це підкреслю штрих legato.

Вокально — хоровий аналіз

Твір написанний для жіночого 2-х голосного хору. Дівізі зустрічається в партії альтів у (30, 52.) тактах. Унісонне звучання не зустрічається. На томість протягом всього твору зустрічається прерхрещення голосів що є недуже зручним для виконання, і порушенням класичної гармонії.( 15, 19, 37, 40) такти.

Загальний діапазон хору від ре до ля2 октави. Теситура не зручна застосоване Прерхрещення голосів — заборонений прийом в класичній гармонії. Характер загального голосоведення гострий, зустрічаються стрибки в партіях сопрано і альті (14,15,17,19.) стрибки (ч4, ч8). Дихання загальне. Переважає в творі синкопованний та пунктирний ритм. (14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 28, 29, 30, 32, 34, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 48, 52, 54, 55,56 такти).

Розглянемо партію сопрано (С). Діапазон від ре 1 до мі бемоль2 октави. Тисетура середня протягом усього твору.

Стрибки на октаву (ч8) та напвівтони (м2) являють собою дуже небезпечні для інтонування інтервали зважаючи на складність, тому що інтонування чистої октави вважається складним через велику відстань інтервалу, а інтонування малої секунди вважається складним через наявність напівтонів.

Мала секунда (м2) є також небезпечним для чистоти інтонування і за правилами у висхідному положені треба треба виконувати з тенденцією до пониження. А в низхідному — дуже гостро.

Також небзпечними для чистоти інтонування є висхідні в2, за правилами інтонування, їх треба вмконувати дуже гостро.

В 30-му такті відбувається стрибок на В6 та зм5 за правилами інтонування в6 треба співати.....

а зм5 потрібно співати......

Щодо ритмічних труднощів. Переважає в даній партії пунктирний ритм