Міщанин-шляхтич

Я В А З

П а н Ж у р д е н , Д о р і м е н а , Д о р а н т .

До р а н т . Шановний пане, ми з маркізою прийшли

висловити вам нашу повагу і привітати вас із новим са­

ном. Ми хочемо потішитися разом з вами з нагоди шлю­

бу вашої дочки з сином турецького султана.

П а н Ж у р д е н ( вклоняючись по-турецькому). Вель­

можний пане, зичу вам силу гадюки й мудрість лева.

До р і м е н а . Я маю приємність, добродію, одна з пер­

ших привітати вас із тим високим саном, що його ви до-

сягли собі на славу.

П а н Ж у р д е н . Шановна пані, зичу вам, щоб ваш

трояндовий кущ цвів протягом цілого року. Я вам без­

межно вдячний за те, що ви завітали мене вшанувати, і

невимовно радий, що бачу вас знову в своїй господі та

що можу покірно просити вас пробачити зухвалий вибрик

моєї жінки.

До р і м е н а . То пусте! Я охоче прощаю їй її гнів.

Ваше серце, мабуть, дуже дороге для неї, і немає нічого

дивного в тому, що, володіючи таким скарбом, вона зав­

жди в тривозі.

П а н Ж у р д е н . Серце моє належить тільки вам*

маркізо.

До р а н т . Ви бачите, маркізо, що пан Журден не з

367

----------------------- Page 368-----------------------

таких людей, яких засліплює щастя: високий сан не за­

важає йому пам’ятати своїх друзів.

До р і м е н а . Це ознака вельми шляхетної душі.

До р а н т . А де ж. його турецька високість? Ми хоті­

ли б як ваші друзі засвідчити нашу пошану і йому.

П а н Ж у р д е н . Ось він іде. Я вже послав по дочку,

щоб вона віддала йому свою руку.

Я В А 4

П а н Ж у р д е н , Д о р і м е н а , Д о р а н т , К л е о н т , переодяг­

нений турком.

До р а н т (до Клеонта). Ваша високість, ми як друзі

вашого шановного тестя завітали сюди, щоб засвідчити

вам нашу глибоку пошану та найпокірнішу відданість.

П а н Ж у р д е н . Де ж отой перекладач, щоб відре­

комендувати вас принцові й перекласти йому все, що ви

маєте сказати? Ось ви почуєте, як він вам відповідатиме:

він чудово розмовляє по-турецькому. Агов! Та де ж це

він до дідька подівся? (До Клеонта). Струф, стріф, строф,

страф. Цей вельможний пан — гранде сеньйоре, гранде

сеньйоре, гранде сеньйоре, а ця шляхетна пані — гранда

дама, гранда дама... (Бачачи, що принц його не розуміє).

Ага! (До Клеонта, показуючи на Доранта). Вельможний

пане, він — французький «мамамуші», а ця дама — фран­

цузька «мамамушка». Ясніше висловитись я не можу...

Нарешті! Ось і перекладач.

Я В А 5

П а н Ж у р д е н , Д о р і м е н а , Д о р а н т , К л е о н т , переодяг­

нений К о в’ є л ь.

П а н Ж у р д е н . Куди це ви зникли? А ми без вас —

ні в тин ні в ворота. (Показуючи на Клеонта). Скажіть

йому, будьте ласкаві, що цей пан і ця пані — дуже вель­

можні особи, що вони мої друзі й завітали сюди, щоб

засвідчити йому свою відданість та пошану. (До Доріме-

ни й Доранта). Ви зараз почуєте, як він вам відповіда­

тиме.

К о в’ є л ь. Алабала крочіам акчі борам алабамен.

К л е о н т . Каталекі тубаль урін сотер амалушан.

П а н Ж у р д е н (до Дорімени й Доранта). Чуєте?

К о в ’ єль. Він каже: «Нехай дощ успіху зрошує по­

всякчас садок вашої родини».

368

----------------------- Page 369-----------------------

П а н Ж у р д е н . Я ж вам недурно сказав, що він го­

ворить по-турецькому!

До р а н т . Надзвичайно!

Я В А 6

Л ю с і л ь , К л е о н т , п а н Ж у р д е н , Д о р і м е н а , Д о р а н т ,

К о в ’ є ль.

П а н Ж у р д е н . Іди сюди, донечко моя, підійди-но

ближче і подай руку цьому панові, який роібить тобі

честь, обираючи тебе собі за дружину.

Л ю с і л ь . Що з вами, тату? Що ви зробили з собою?

Чи не комедію ви граєте?

П а н Ж у р д е н . Ні, ні, яка там комедія! Це дуже

серйозна справа і дуже почесна для тебе — кращого й не

придумаєш! (Показуючи па Клеонта). Ось твій майбут­

ній чоловік — я даю його тобі.

Л ю с і л ь . Мені, тату?

П а н Ж у р д е н . Атож, тобі. Мерщій подай йому руку

і дякуй небові за своє щастя.

Л ю с і л ь . Я зовсім не хочу виходити заміж.

П а н Ж у р д е н . А я, твій батько, цього хочу.

Л ю с і л ь . А я не хочу !

П а н Ж у р д е н . Що це за вигадки? Ну! Кажу тобі

ще раз, зараз же подай йому руку! .

Л ю с і л ь . Ні, тату, я вже вам казала, що нізащо в

світі не вийду ні за кого, крім Клеонта, і я радніше зва­

жуся на щось лихе, ніж... (Пізнаючи Клеонта). Звичай­

но, ви — мій батько, і я повинна вам у всьому коритися...

П а н Ж у р д е н . Ах, який же я радий, що ти так

скоро зрозуміла свій обов’язок! Як приємно мати таку

слухняну дочку.

Я В А 7

П а н і Ж у р д е н , К л е о н т , п а н Ж у р д е н , Л ю с і л ь , Д о ­

р а н т , Д о р і м е н а , К о в ’ е ль.

П а н і Ж у р д е н . Як? Це що таке? Кажуть, що ти

хочеш видати свою дочку за якогось маскарадного блаз­

ня?

П а н Ж у р д е н . Чи ти замовкнеш, нахабнице? Віч­

но осою в вічі лізеш, ніяк тебе на добрий розум не на­

ставиш!

П а н і Ж у р д е н . Це тебе ніяк на добрий розум не

наставиш! Що далі, то більше безглуздя! Що ти наду­

мав, і до чого тут це зборище?

369

----------------------- Page 370-----------------------

П а н Ж у р д е н . Я хочу видати нашу дочку за сина

турецького султана.

П а н і Ж у г> д е н. За сина турецького султана?!

П а н Ж у р д е н . Атож. (Показуючи на Ков'єля). Не­

гайно ж вислови йому свою пошану через цього перекла­

дача. ^

П а н і Ж у р д е н . Навіщо мені той перекладач! Я й

сама скажу йому просто в вічі, що дочки моєї він не ба­

читиме ніколи.

П а н Ж у р д е н . Чи ти замовкнеш нарешті, кажу то­

бі ще раз!

До р а н т . Як, пані Журден! Та невже ви відмовляє­

теся від такої честі? Невже ж ви не хочете, щоб його

турецька високість був вашим зятем?

П а н і Ж у р д е н . Боже мій, пане, не суньте ви сво­

го носа до чужих справ!

Д о р і м е н а. Чи ж можна відмовлятися від такої ве­

ликої честі?'

П а н і Ж у р д е н . Я б і вас попросила, шановна пані,

не турбуватися тим, що вас зовсім не обходить!

До р а н т . Ми дбаємо насамперед про вас. Нам дуже

близькі ваші інтереси — ми ж бо ваші друзі.

П а н і Ж у р д е н. Чудово обійдуся я й без вашої

дружби.

До р а н т . Таж ваша дочка сама дала згоду викона­

ти бажання свого батька.

П а н і Ж у р д е н . Моя дочка згодна одружитися з

турком?

До р а н т . Звичайно.

П а н і Ж у р д е н . Вона може забути Клеонта?

До р а н т . Чого часом не зробиш, щоб перетворитися

на вельможну даму!

П а н і Ж у р д е н . Я задушу її власними руками, як­

що вона встругне таку штуку!

П а н Ж у р д е н . Безглузде базікання! Сказано тобі

раз — весілля буде, та й по всьому!

П а н і Ж у р д е н . А я тобі кажу, що не буде нічого!

П а н Ж у р д е н . Ах, скільки зайвого галасу!

Л ю с і л ь . Мамо...

П а н і Ж у р д е н. Геть від мене, гидке дівчисько!

П а н Ж у р д е н (до пані Ж урден). Що?! Ти її лаєш

за те, що вона послухалася батька?

П а н і Ж у р д е н . Атож. Вона так само і моя дочка*

як і твоя.

370

----------------------- Page 371-----------------------

К о в’ е л ь (до пані Ж ур д ен ). Пані...

П а н і Ж у р д е н . А ви що маєте мені сказати, ви?

К о в’ є л ь. Одне слово.

П а н і Ж у р д е н . Дуже мені потрібне ваше слово!

К о в ’ е л ь (до пана Ж у р д ен а ). Пане, якщо дружина

ваша захоче вислухати мене сам на сам, то я обіцяю вам,

що вона дасть свою згоду на все, що схочете.

П а н і Ж у р д е н . Нічого знати не хочу!

К о в’ є л ь. Та ви тільки вислухайте мене!

П а н і Ж у р д е н . Ні.

П а н Ж у р д е н (до пані Ж у р д е н ). Вислухай його!

П а н і Ж у р д е н . Ні, я не хочу його слухати!

П а н Ж у р д е н . Він тобі скаже...

П а н і Ж у р д е н . Не хочу я, щоб він до мене бала­

кав!

П а н Ж у р д е н . Сто чортів! Ну, та й уперта ж! Чи

тобі що станеться, як ти його вислухаєш?

К о в ’ єль. Ви тільки вислухайте мене, а тоді робіть,

як самі знаєте.

П а н і Ж у р д е н . Ну, що там таке?

К о в ’ е л ь ( стиха до пані Ж у р д е н ). Ми вже цілісіньку

годину подаємо вам різні знаки, пані. Невже ж ви ще й

досі не бачите, що все це робиться тільки для того, щоб

підробитися під пана Журдена з його кумедними химе­

рами? Ми намагаємося обдурити його цим маскарадом.

Адже це сам Клеонт — оцей син турецького султана.

П а н і Ж у р д е н (стиха до К ов'єля). Ага-а-а!

К о в ’ є л ь (стиха до пані Ж у р д е н ). А я, Ков’єль, пе­

рекладач при ньому.

П а н і Ж у р д е н ( стиха до К ов'єля). Ага! Ну, коли

так — я здаюсь.

К о в ’ є л ь (стиха до пані Ж ур д ен ). Тільки і взнаки

не давайте.

П а н і Ж у р д е н (уголос). Так! То інша річ. Гаразд,

даю згоду на цей шлюб. ~

П а н Ж у р д е н . Ох! Нарешті всі до розуму прийшли!

(До пані Ж у р д е н ). От бачиш, а ти ще не хотіла його ви­

слухати! Я знав, що він пояснить тобі, що то значить —

син турецького султана.

П а н і Ж у р д е н . Він мені все пояснив як слід, і те­

пер я задоволена. Треба послати по нотаря.

Д о р а н т. Чудова ідея! А щоб ви, пані Журден, зо­

всім заспокоїлися й від сьогодні перестали ревнувати ва­

шого шановного чоловіка, то той самий нотар, що підпи-

371

----------------------- Page 372-----------------------

ше контракт вашої дочки, підпише й мій шлюбний конт­

ракт з маркізою.

П а н і Ж у р д е н . І на це залюбки даю мою згоду.

П ан Ж у р д е н { стиха до Доранта). Це ви для того,

щоб відвести їй очі?

До р а н т (стиха до пана Журдена). Нехай собі вті­

шається цією вигадкою.

П а н Ж у р д е н (стиха). Гаразд, гаразд! (Уголос),

Пошліть по нотаря!

До р а н т . А поки він прийде і складе шлюбні конт­

ракти, давайте подивимося наш балет і потішимо ним

його турецьку високість.

П а н Ж у р д е н . Блискуча думка! Ходімо ж сядьмо

на свої місця.

П а н і Ж у р д е н . А Ніколь?

П а н Ж у р д е н . Я віддаю їь перекладачеві, а мою

жінку хай бере, хто хоче!

К о в ’ єль. Дуже вам дякую, пане! (Набік). От йолоп

так йолоп! Другого такого й у цілому світі не знайдеш!

Комедія закінчується балетом.