4.2. Класифікація знаків
Класифікація знаків— це їх угрупування за певними ознаками.
Існує безліч класифікацій знаків, розроблених в семіотиці.
Американський філософ, логік Чарльз Сандерс Пірс виділив знаки-копії, знаки-ознаки і знаки-символи.Знаки-копії— це відтворення, репродукції, більш менш схожі з означуваним предметом (фотографії, фільми, картини, знаки піктографічної писемності).Знаки-ознакипов'язані з означуваними предметами, як дія зі своїми причинами (те, що інакше називають симптомами, прикметами і т. д.).Знаки-символив силу закладеного в них наочного образу використовуються для вираження деякого, часто дуже значного і абстрактного змісту (наприклад, зображення старогрецької театральної маски як символ сучасного театру). Слово «символ» вживається і просто в сенсі «знак».
Оскільки в документознавстві використовуються передусім знаки, здатні виконувати роль засобу обміну документною інформацією між людьми, найбільш прийнятним являється їх групування за характером походження і формою існування, розроблена С. Г. Кулешовим і A.B. Соколовим.
Розрізняють знаки мовні і немовні. Знак мовний— одиниця мови (морфема, слово, словосполучення, речення), яка служить для позначення предметів або явищ дійсності, а також відношень між елементами мови в тексті. Знак мовний двосторонній, він складається з означуваного предмета і того, що означає.Немовні знакитакож здатні служити засобом обміну документною інформацією між людьми. До немовних знаків віднесені символи, товарні знаки, музейні експонати, фотографії, зразки порід, історичні реліквії, включаючи знаряддя праці, архітектурні пам'ятники.
Найчастіше серед немовних знаків використовуються знаки-зображенняіснуючих або умовних об'єктів, що містять їх схематичне позначення. Вони діляться на знаки-«пикчери», емблемні і речові.
Знаки-«пикчери»(англ. picture — картина, малюнок, кінофільм, кадр фільму) — це твори живопису, у тому числі графіки, художньої вишивки, художнього різьблення по дереву, металу, фотографії (включаючи кінофільми). Їх прийнято називати іконічними (тобто знаками-зображеннями). До них, окрім об'єктів живопису, які фіксуються на носії, можна віднести і скульптуру, хоча вона є речовим знаком.
Емблемні знаки— різноманітна емблематика (військова, спортивна, торгово-фірмова, геральдична, міфологічна, дорожня і т. п.).
Знаки речові (тривимірні)— це скульптура, макети, моделі виставок, музеїв і т. п. Серед них — різноманітна (у більшості — обрядова)речова символіка, що означає різні поняття (хліб і сіль — знак вітання і дружби, кільце на четвертому пальці — людина одружена — і т. п.) Таким чином, функція і значення знаку надаються окремим предметам в конкретній ситуації. Це ж відноситься і до об'єктів експозицій музеїв, зоопарків, ботанічних садів, виставок і т. п. Розгляд таких об'єктів як носіїв певного знаку-повідомлення можливо лише в межах самої експозиції. Витягнутий з неї предмет втрачає свій знаковий статус (хліб на столі поза обрядом зустрічі дорогих гостей або сільськогосподарської виставки не фіксує ніякої соціальної інформації).
Форма знаку-символу може бути різною: буква, цифра, отвір (перфорація), точка, лінія, рельєф і інші спеціальні знаки або коди. Вони створені для фіксації і передачі соціальної інформації. Одні з них подібні до зображуваного, інші носять цільовий характер і не схожі на відображений предмет або явище.
Перші створюються шляхом більш менш точного копіювання реальних об'єктів або явищ. Вони несуть іконічні немовні знаки, подібні до об'єктів, що за формою означають. Це малюнки, фотографії, кінофільми, діапозитиви, відеофільми. На відміну від іконічного, знак-символ не зобов'язаний мати подібності до того предмета або явища, яке він означає.Для того, щоб зрозуміти (розшифрувати) інформацію, людина повинна заздалегідь завчити значення знаку.До документів, що використовують мовні знаки, — умовні позначення, відносяться вербальні (словесні) документи (книги, брошури, журнали, газети, бюлетені і т. п.) і ідеографічні документи (географічні карти, ноти, креслення).