2. Компоненти тренінгового процесу (Схема педагогічної взаємодії за Вебером)
Тренінговий процес реалізується в межах шести, тісно пов’язаних між собою компонентів, що складають схему педагогічної взаємодії, запропонованої директором Міждисциплінарного центру дидактики вищої школи Більфельдського університету В.-Д. Вебером [9,45]:
МЕТА
ЗМІСТ МЕТОДИ
РАМКОВІ УЧАСНИКИ
УМОВИ
ПЕДАГОГ-ТРЕНЕР
Мета.Метою тренінгової роботи є інформування. Тренінг виступає інструментом такої роботи, вирішуючи більш конкретні питання. Метою тренінгу є підвищення рівня інформованості щодо проблеми; зміна ставлення до проблеми; формування позитивної мотивації; вироблення та розвиток навичок адаптивної поведінки; системи цінностей.
Зміст тренінгу визначається із заявленої мети та цільової групи.
Методи. Під методом тренінгу розуміють обмежений рамковими умовами спосіб реалізації мети тренінгу через взаємодію суб’єктів освітньої діяльності.
Рамкові умови. Для ефективного тренінгового процесу слід враховувати організаційні моменти: стан приміщення, підбір необхідного роздаткового матеріалу, час початку та закінчення, тривалість тренінгу.
Учасники – визначається цільова група, на яку спрямовано тренінг. Саме від цільової групи залежить мета, визначається зміст тренінгового процесу у відповідності до якого підбираються методи тренінгу.
Педагог-тренер. Від його вмінь та кваліфікації залежить успіх тренінгового процесу.
3. Структура тренінгового процесу
В загальному вигляді структура тренінгу налічує три основних елементи [3,39]:
Початок
Основна частина
Заключна частина
Початок тренінгу включає наступні компоненти:
Привітання / Вступ:
Визначення умов проведення тренінгу: необхідно наголосити чому присвячене заняття, які питання в ньому розглядатимуться.
Визначення актуальності проблеми. Пояснення причин проведення даного тренінгу, його переваги перед іншими.
Зацікавити учасників. Люди охоче вчаться, коли вони зацікавлені. Слід продемонструвати наскільки програма тренінгового заняття цікава, інформація змістовна, корисна і необхідна.
Представити програму тренінгових занять. Частіш за все тренери використовують при представленні програми поняття регламенту – де чітко зафіксовані основні ключові моменти тренінгових занять: час проведення та основні елементи.
Знайомство:
Само презентація (Розповісти про себе).
Познайомити учасників тренінгового курсу. Дана процедура може відбуватись з використанням різноманітних технік знайомства.
Очікування:
Зменшити хвилювання учасників групи. Слід надати групі можливість обговорити своє хвилювання, визначити їх очікування, тим самим завоювати їх прихильність.
Правила:
Прийняти правила роботи. Дана частина введення надзвичайно важлива, оскільки зорієнтована на майбутнє і значною мірою визначає ефективність усього тренінгового процесу.
Основна частинаобумовлена завданнями та змістом тренінгового курсу. Однак є декілька правил характерних для основної частини тренінгу.
Оцінка рівня інформованості / Актуальність проблеми:
Дослідження предмету. Необхідно зібрати усі матеріали та інформацію, яка стосується теми тренінгу. Це надає впевненості тренеру.
Розподілення зібраної інформації по темам, яку :
учасники повинні знати;
учасникам потрібно знати;
учасники можуть знати.
Розподіл часу. Важливий компонент тренінгового курсу. В залежності від основних завдань слід чітко визначити час на висвітлення тих питань які учасники повинні знати.
Інформаційний блок / Надання практичних навичок:
Організація матеріалу (див. Характеристику основних методів тренінгу).
Заключна частина– це можливість:
Зворотній зв’язок:
дати відповіді на питання, які в ході основної частини були не достатньо висвітлені;
визначити яксправдились очікування учасників групи;
Рефлексія:
визначити наскільки учасники групи результативно засвоїли запропонований матеріал та інформацію (теоретичний матеріал, практичні навички);
визначити перспективи застосування отриманих знань та вмінь в реальному житті учасників.
Емоційна крапка:
Важливо, щоб учасники групи, які пройшли навчання за програмою тренінгу, закінчили роботу з високою мотивацією до подальшої діяльності та почуттям впевненості в собі.