Білет №26

Поясніть, чи означає поняття повної зайнятості абсолютну відсутність безробіття? Аргументуйте свою відповідь. Чим відрізняються поняття «природний рівень безробіття» та «повна зайнятість».

Повна зайнятість – поняття, яке застосовують у різних значеннях: використання всіх наявних ресурсів для виробництва товарів і послуг; рівень зайнятості, коли безробіття є лише фрикційним (зумовлене динамічністю ринку праці) і структурним (невідповідність між попитом і пропозицією робочої сили внаслідок змін попиту на окремі професії в процесі структурних зрушень в економіці) і немає циклічного безробіття (яке пов’язане зі спадами ділової активності в умовах циклічних коливань. Виникає внаслідок зниження сукупного попиту на працю внаслідок падіння сукупного попиту на продукцію і негнучкості реальної заробітної плати в бік її зниження).

Природний рівень безробіття – такий рівень безробіття, за якого чинники, що підвищують і знижують заробітну плату і ціни, перебувають у рівновазі. За цього рівня безробіття темп інфляції не змінюється. Основними чинниками зниження природного рівня безробіття є поліпшення інформованості населення про вільні робочі місця, вдосконалення професійної підготовки з дефіцитних спеціальностей тощо.

Отже наявність повної зайнятості не означає абсолютну відсутність безробіття.

Ситуаційна задача 25

Поясніть, аргументуючи свою відповідь. Яка частина сукупних видатків (абстрагуємося від державних видатків і чистого експорту) характеризується більшою нестабільністю С (споживчі видатки) чи I (інвестиційні видатки)

Споживчі видатки є відносно стабільні, вони змінюються повільно. А от інвестиції є динамічнішими і своїми змінами можуть спричиняти коливання ділової активності. Інвестиції взагалі є наймінливішим компонентом сукупних видатків. Унаслідок зміни інвестиційних видатків загалом змінюються обсяг національного виробництва, рівень зайнятості та рівень цін у національній економіці.

Ситуаційна задача 26

Розгляньте ситуацію, що Ви - власник підприємства, що функціонує на ринку монополістичної конкуренції та володіє певною ринковою владою, має спадну функцію попиту. Ваше підприємство має збитки в короткостроковому періоді. Чи є можливою така ситуація? Як що так, то в якому разі вона може мати місце?

Так, така ситуація є можливою коли ціна виробника є вищою за оптимальну рівноважну ціну.

Це навіть можна навести графічно.

Ситуаційна задача 27

Президент компанії або відомий актор можуть заробляти мільйон на рік, а звичайний службовець – на багато менше. Проаналізуйте ці дві ситуації та дайте відповідь на питання, які фактори лежать в основі диференціації ставок заробітної плати?

В основі диференціації ставок заробітної плати лежить закон граничної корисності, що проявляється як закон граничної продуктивності, або на основі ціни трудових послуг, наданих найманими працівниками підприємцям. Сама ж диференціація заробітної плати буває різною (залежно від рівня кваліфікації, продуктивності праці, ризиковості, відповідальності та інших факторів). Отож, президент компанії й заробляє мільйон на рік, бо він є головною людиною в цій компанії з великою відповідальністю на своїх плечах, він, приймаючи певне управлінське рішення, значно ризикує. На ньому тримається компанія як на фундаменті. Отже, якщо він так ризикує, якщо має таку небезпечну посаду, то передбачається, що він морально (та й фізично) тратить багато часу та сил (набагато більше, ніж звичайний службовець, відповідальність якого менша), також не виключним є факт нервового напруження та стресів, а значить, щоб відновити сили, щоб отримати компенсацію за витрачений власний час (який прийшлося присвятити роботі) президент компанії і повинен заробляти таку суму, яка б окупила всі його пожертви (моральні, фізичні, управлінські, креативні та інші).

Інша справа – мільйон на рік відомому акторові. Так, актор не має на своїх плечах такої відповідальності як президент компанії, проте теж є високооплачуваним. Тут грає вирішальну роль інша низка факторів. Ці фактори в основному пов’язані з тенденціями моди, культури, потреби молоді в нових кіно-героях для формування власного іміджу та смаки широкої публіки (яка є споживачем індустрії кіно, модного одягу, глянцевих журналів). Ми всі прагнемо визнання та поваги з боку оточуючих, отже дотримуємося іміджу, - це наша потреба у власній гідності. Певно саме тому ми фактично робимо собі кіно, теле, радіо та естрадних кумирів. Купуємо диски з фільмами, відвідуємо концерти, і цими діями (витрачаючи гроші на диски та квитки) даємо відомому акторові легко заробити його мільйон на рік. Без сумніву, актор теж ризикує підчас виконання певної складної ролі (навіть каскадерів запрошують, щоб запобігти певних ризиків), але хто сказав, що звичайний службовець на своїй роботі ризикує менше. Ні, не менше. Отож в даному випадку справа не в ризиковості, а саме в іміджевих та рекламних факторах.