Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ситуации.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
134.66 Кб
Скачать

Ситуаційна задача 4

Чи змінився б парадокс води та алмазів, якщо б був відкритий спосіб штучного перетворення води на алмази? Алмазів на воду? Відповідь обґрунтуйте за допомогою теорії граничної корисності.

За цією теорією вартість речі (цінність) вимірюється величиною граничної корисності цієї речі для особи, яка її оцінює - споживача. У міру задоволення потреб у тому чи іншому предметі корисність цього предмета для особи зменшується, вона його менше цінує і купуватиме його за умови зниження ціни на нього. Отже, чим більшу кількість блага споживає людина, тим меншу цінність має для неї кожна додаткова одиниця цього блага. Висновок: ціна блага для споживача визначається не загальною, а граничною його корисністю, тобто корисністю «останнього» екземпляра цього блага, що задовольняє найменшу значущу потребу.Так, парадокс змінився б, бо якщо навчилися з легкістю перетворювати воду на алмази, то це б дало змогу запобігти їх складний і дорогий спосіб видобутку, а так, їх собівартість подешевшала б, їх би змогли собі дозволити купувати всі і в будь-якій кількості, а значить, рано чи пізно відбулося б падіння інтересу до них, бо вони є практично у всіх, і вже не є предметом розкошу, а це потягло б їх знецінення. У випадку перероблення алмазів на воду. Якщо ця подія мала б місце в глухій Африці, де алмази розцінюються як звичайне каміння на землі та де крапля води стає дорожчою за життя, то перетворивши алмази на воду, люди спочатку дуже дорожили б нею, але це тільки спочатку. Рано чи пізно все одно відбулося б пересищення водою (бо її тепер на всіх вистачає) та інтерес до неї впав би. В нашій місцевості, де води і так вистачає, можливість перетворення алмазів на воду навряд чи взагалі визвало ажіотаж. Єдине міркування - це явище було б цікаве лише як відкриття в галузі хімії, але згодом про це теж забули б.

Ситуаційна задача 5

За 1990 – 1994 рр. споживання на душу населення основних продуктів харчування в Україні знизилося, за одним виключенням: споживання картоплі збільшилося на 16%. Чим можна пояснити це явище? За яких обставинах вперше було відкрито це явище?

В цей час країну охопила висока інфляція із одночасним падінням обсягу національного виробництва (гіперстагфляція) та високими темпами зростання загального рівня цін. Грошова одиниця швидко знецінилася, що різко знизило рівень сукупних заощаджень усередині країни. Усе це поглиблювало спад виробництва. Людям треба було якось виживати, харчуватися. Картопля була практично єдиним рятувальним колом в цій ситуації. До того ж в наших землях її можна легко висаджувати та робити собі харчовий запас, бо ця культура приймається в нашому кліматичному поясі досить вдало (на відміну від, скажімо, цитрусових) Отже тільки на картоплі і трималося збідніле внаслідок інфляції населення.

Ситуаційна задача 6

Як змінюється еластичність попиту на долари в Україні напередодні президентських виборів або виборів до Верховної ради? Обґрунтуйте відповідь.

Еластичність – поняття для позначення реагування однієї змінної на зміну іншої (наприклад величини попиту на зміну ціни тощо). Напередодні виборів населення завжди має певні інфляційні очікування щодо національної валюти, бо очікують падіння її купівельної спроможності зазвичай за рахунок додаткової емісії гривні для виплати обіцяних підвищених пенсій та зарплат. Маючи певні заощадження в гривні, населення непокоїться, що вони можуть знецінитися й бажає перевести їх в більш стабільну валюту (долар, євро). Отже, напередодні виборів населення в своїй більшості активніше купує долар, і попит на нього автоматично підвищується.