- •П.П. Микитюк
- •Інноваційний
- •Менеджмент
- •Навчальний посібник
- •1.1. Сутність та зміст інноваційного менеджменту
- •1.2. Функції інноваційного менеджменту
- •Ефективність інноваційного процесу інновацій
- •1.3. Менеджери в інноваційній сфері
- •1.4. Рішення в інноваційному менеджменті та методи їх прийняття
- •1.5. Інноваційний менеджмент у фірмах Японії та сша
- •2.1. Загальна характеристика інноваційного процесу: поняття, сутність, зміст
- •2.2. Структура інноваційного процесу
- •2.3. Моделі поширення інновацій
- •2.4. Причини та джерела інноваційних ідей
- •Зовнішні мотиви
- •Зовнішні мотиви
- •2.5. Чинники успішності та невдач нововведень
- •1. Унікальний (переважаючий) товар, який приносить споживачу додаткові переваги
- •2. Потужна маркетингова орієнтація на ринок і клієнта
- •3. Глобальна концепція товару, який первісне орієнтований на міжнародний ринок
- •13. Доступ до ресурсів: необхідно мати певні кадрові, фінансові і технічні ресурси
- •3.1 Мета та принципи регулювання інноваційної політики
- •3.2 Методи державного регулювання інноваційної діяльності
- •1. Закони і законодавчі акти.
- •4. Норми і нормативи
- •5. Ціноутворення
- •6. Ставки податків і пільги з оподаткування
- •7. Відсотки за кредит і державні гарантії
- •8. Державні замовлення і закупівлі
- •9. Мито і митні податки
- •10. Ліцензії і квоти
- •11. Підтримка інфраструктури утворень
- •3.3 Система державного регулювання інноваційної діяльності
- •2. Центральні органи виконавчої влади:
- •4.1. Особливості побудови організаційних структур нддкр
- •4.2. Основні види організаційних структур нддкр
- •4.3. Основні методи організації інноваційного процесу
- •4.4. Організація роботи «змішаних бригад»
- •4.5. Досвід управління науково-дослідною діяльністю в японській компанії «Мацусіта електрик індастріал»
- •5.1. Економічні передумови управління інноваційним розвитком господарюючих суб'єктів у нестабільному середовищі
- •5.2. Концепція управління інноваційним розвитком підприємств
- •5.3. Структура організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком підприємства
- •6.1. Суть інноваційних проектів і їх зміст
- •6.2. Розробка концепції інноваційного проекту
- •6.3. Планування інноваційного проекту
- •6.4. Організація менеджменту інноваційною програмою
- •6.5. Організація контролю і регулювання програми
- •7.1. Інновації і ризик: проблеми і методи оцінки
- •7.2. Порівняльний аналіз метолів кількісної оцінки ризику
- •Рівень води високий?
- •7.4. Аналіз чинників ризику на етапах вибору цільового ринку
- •7.5. Розробка і виведення нового товару на ринок. Фактори ризику
- •7.6. Оцінка ризику при виборі партнерів для лілового співробітництва при реалізації проектів інноваційного розвитку
- •8.1. Сутність мотивації в системі управління персоналом, який здійснює інноваційну діяльність
- •8.2. Методи стимулювання творчої активності персоналу
- •8.3. Організація винахідницької діяльності
- •8.4. Стиль керівництва і формування інноваційної культури в організації
- •9.1. Тенденція розвитку науково-технічного прогресу і його взаємодія з природним і соціальним середовищем
- •9.2. Сутність проблеми оцінки ефективності інновацій
- •9.3. Види ефективності (ефектів)
- •9.4. Методи оцінки економічної ефективності інноваційної діяльності
Рис.
7.3. Схема аналізу елементарного ризику
«загроза повені»Рівень води високий?
Невизначеності оцінки чинників ризику у вигляді неточних, неповних чи суперечливих даних враховують за допомогою ймовірностей чи коефіцієнтів упевненості (загалом для оцінки можуть бути використані і шанси). При цьому коефіцієнти впевненості можна перерахувати в імовірності і шанси, а також навпаки, використовуючи відомі правила.
Кількісну оцінку кожного з елементарних ризиків, а також оцінку ризику проекту в цілому розраховують відповідно до
розглянутого вище підходу. Спочатку оцінюють ступінь ризику кожного з можливих результатів (див. рис. 7.3) шляхом комбінування свідчень (чинників ризику) уздовж гілок дерева, а потім розраховують інтегральну оцінку розглянутого елементарного ризику як їх рівнодіючу. Для цього рекомендується використовувати математичний апарат нечіткої логіки.
При розрахунках підсумкового значення коефіцієнта упевненості К варто брати до уваги, що він є комбінацією оцінок істинності і хибності:
К = I - X. (7.1)
Тому при визначенні Ко попередньо слід розрахувати за формулою (7.1) оцінку дії кожного з чинників ризику, а потім знайти їхню рівнодіючу.
Аналогічним чином можуть бути складені схеми оцінки для всього комплексу елементарних екологічних ризиків розглянутого проекту. У наведеному прикладі це можуть бути ризик зменшення рибних запасів унаслідок того, що гребля може перекрити традиційні шляхи нересту; ризик погіршення якості води, оскільки в застійній воді швидко розмножуються різні водорості і мікроорганізми; ризик підвищення рівня ґрунтових вод і т. д.
Для прогнозування ризику відповідно до умов наведеного прикладу при аналізі визначеної структури (див. рис. 7.3) використовують прямий ланцюжок міркувань. Тобто, виходячи з відомих даних, що характеризують конкретну місцевість, формулюють висновок про наявність чи відсутність ризику і дають йому кількісну оцінку.
Для перевірки адекватності побудованої структури реальним умовам може бути використана інформація про несприятливі події (реалізації ситуацій ризику), що відбулися в минулому. У цьому випадку оптимальним є зворотний ланцюжок міркувань. За його допомогою на підставі наслідків встановлюють причини: які чинники ризику й у яких комбінаціях привели до негативних наслідків. Це дозволяє уточнити прогнози на майбутнє і скорегувати схему і процедури аналізу ризику.
До основних переваг викладеного вище підходу слід віднести принципову можливість розрахунку величини ризику в умовах різноспрямованої дії його чинників з нечіткою оцінкою ступеня впливу кожного з них. При цьому можна розрахувати вплив кожного з прийнятих у розрахунок чинників ризику, оцінити його частку в загальній сумі втрат. Високий ступінь формалізації процесу оцінки ризику підвищує його оперативність і точність, ступінь відтворюваності і доведеності отриманих результатів.
Розглянутий підхід є універсальним і може бути використаний для оцінки ризику різних стадій і етапів вибору й обґрунтування проектів інноваційного розвитку. Спираючись на результати оцінки ризику, можна визначати обсяги коштів, необхідних для реалізації проектів інноваційного розвитку, шляхом внесення поправок на величину витрат для запобігання, зниження чи компенсації можливих втрат. На підставі цієї оцінки можна проводити обґрунтовану розробку системи відповідних заходів.
Далі наведено варіанти застосування даного підходу до багатофакторної оцінки ризику інноваційних проектів.