
LR_TOY_M03062
.pdf
77
9.5Обробка результатів вимірювань та оформлення звіту
9.5.1За результатами досліду 9.4.1 обчислити відношення дію-
чого значення струму I5 до постійної складової I4 та порівняти з те-
оретичним відношенням цих значень при однонапівперіодному випрямленні.
9.5.2 За результатами досліду 9.4.1 розрахувати діюче значення напруги на навантаженні Uн = U12 + U22 та порівняти з виміряним
значення цієї величини U4 .
9.5.3 За результатами досліду 9.4.3 обчислити відношення діючого значення струму I5 до постійної складової I4 та порівняти з те-
оретичним відношенням цих значень при двонапівперіодному випрямленні.
9.5.4 За результатами досліду 9.4.1 розрахувати діюче значення напруги на навантаженні Uн = U12 + U22 та порівняти з виміряним
значення цієї величини U4 .
9.5.5 Зробити висновки по роботі.
9.6Контрольні запитання
9.6.1Які функції можна розкласти у тригонометричний ряд Фу-
р'є?
9.6.2Запишіть у загальному вигляді тригонометричний ряд Фу- р'є та поясніть як визначаються його складові.
9.6.3Приладами якої системи вимірюють діючи значення струму та напруги?
9.6.4Приладами якої системи вимірюють постійні складові струму та напруги?
9.6.5Як виміряти діюче значення змінної складової напруги?
9.6.6Як розрахувати значення повної, активної та реактивної потужностей у колі несинусоїдного струму? Яким чином вони пов’язані зі значенням потужності спотворення?
9.6.7Які співвідносяться між собою постійні складові та діючи значення струмів при однонапівперіодному та двонапівперіодному випрямленні?
9.6.8Покази якого з вольтметрів на рис.9.2 найбільші? Доведіть це.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
78
Лабораторна робота №10
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕЛЕКТРИЧНОМУ КОЛІ З КОТУШКОЮ ІНДУКТИВНОСТІ
Мета роботи: оволодіння навичками розрахунку та дослідження електричних кіл постійного струму з котушкою індуктивності у перехідному режимі роботи.
10.1Короткі теоретичні відомості
10.1.1Основні визначення
Увипадку різних комутацій, тобто миттєвої зміні параметрів
або схеми електричного кола (наприклад, вмиканні чи вимиканні всього кола, або окремих його частин) відбувається перехід з одного усталеного режиму в іншій усталений режим. При цьому виникають зміни струми та напруги, які супроводжуються електромагнітними явищами, що поєднуються терміном "перехідний процес". Перехідні процеси можуть виникати тільки у колах з індуктивними та ємнісними, які можуть накопичувати енергію у вигляді енергії магнітного або електричного поля.
З урахуванням того, що накопичена енергія не може змінитися, то індуктивні та ємнісні елементи мають електромагнітну інерційність, яка враховується за допомогою двох законів комутації.
Перший закон комутації. В індуктивному елементі струм (та магнітний потік) не може змінитися стрибком, тобто безпосередньо після комутації зберігає значення, яке він мав безпосередньо до комутації
iL( 0+ ) = iL = iL( 0− ) ,
(10.1)
ФL( 0+ ) = ФL = ФL( 0− ) ,
Другий закон комутації. На ємнісному елементі напруга (та заряд) не може змінитися стрибком, тобто безпосередньо після комутації зберігає значення, яке вона мала безпосередньо до комутації
uC( 0+ ) = uC = uC( 0− ) ,
(10.2)
q( 0+ )= qC = qC( 0− ) .
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

79
Перехідні струми та напруги визначаються шляхом вирішення систем інтегро-диференційних рівнянь, що складені за допомогою методу безпосереднього застосування законів Кірхгофа або методу контурних струмів.
10.1.2 Вмикання котушки індуктивності до джерела постійної ЕРС
Розглянемо електричне коло з резистором та котушкою індуктивності схема якого наведена на рис. 10.1.
|
R |
|
Q |
uR |
|
|
uL |
L |
E |
i |
|
Рисунок 10.1 – Схема електричного кола з резистором та котушкою індуктивності
До комутації струм у електричному колі (у тому числі й у котушці індуктивності був відсутній), тому що ключ Q був розімкнутий i(0− ) = 0 .
У результаті комутації ключ Q замкнувся й утворився контур. Складемо для нього рівняння за другом законом Кірхгофа
uR + uL = E (10.3)
або виразивши напруги через струм i
Ri + L di |
= E . |
(10.4) |
|||
|
dt |
|
|
|
|
Рішення шукаємо у вигляді суми двох складових: усталеної та |
|||||
вільної |
|
|
|
|
|
i = i y + iв . |
(10.5) |
||||
Для усталеного струму маємо неоднорідне диференціальне рів- |
|||||
няння першого порядку |
di y |
|
|
||
Ri y + L |
= E . |
(10.6) |
|||
dt |
|||||
|
|
|
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
80
ЕРС постійна, тому усталений струм буде також постійний. Тоді
|
di y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(10.7) |
|
dt = 0 . |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||
Отже, індуктивний елемент не впливає на значення усталеного |
|||||||||||||
постійного струму |
|
|
|
|
E |
|
|
|
|
|
|||
i y = I = |
|
. |
|
|
|
(10.8) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
||
Для вільної складової струму маємо однорідне диференціальне |
|||||||||||||
рівняння першого порядку |
|
di |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Riв + L |
|
в |
|
= 0 . |
|
(10.9) |
|||||||
|
dt |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Перейдемо від диференціального рівняння до алгебраїчного |
|||||||||||||
R + Lp = 0 . |
|
|
|
(10.10) |
|||||||||
Отримане алгебраїчне рівняння називається характеристичним, |
|||||||||||||
тому що його корні визначають вигляд вільної складової. |
|
||||||||||||
Вирішуючи характеристичне рівняння, одержимо |
|
||||||||||||
P = − |
R |
|
|
|
|
|
|
(10.11) |
|||||
L |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Отже, вільна складова струму має вигляд |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
− |
R |
t |
|
(10.12) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
||||
iв = Ae pt = Ae |
L |
|
де А – постійна інтегрування, е – основа натурального логарифма, р – корінь характеристичного рівняння.
Об'єднаємо сталу й вільну складові разом |
|
|||
i = |
E |
+ Ae pt . |
(10.13) |
|
R |
||||
|
|
|
||
До комутації при t = 0 |
− струм був відсутній. За першім зако- |
ном комутації безпосередньо після замикання ключа в вітці з індуктивним елементом струм зберігає значення
i(0− ) = i(0+ ) = 0 . |
(10.14) |
|||
Отже, при t = 0 + маємо |
|
|
||
0 = |
E |
+ A . |
(10.15) |
|
R |
||||
|
|
|
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

81
Звідси |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A = - |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(10.16) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Отже |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
e− |
|
|
|
|
||||
|
|
E |
|
|
E |
e pt = |
E |
|
|
|
E |
|
t . |
|
|
|
(10.17) |
||||||||||
|
i = |
- |
|
|
- |
L |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
R |
|
R |
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
ЕРС самоіндукції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
æ |
|
|
|
|
|
|
|
− |
|
R |
t |
ö |
|
|
|
− |
R |
t |
|
|
di |
|
|
|
d |
ç |
|
E |
|
|
E |
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
L |
|
|||||||||||||
e = -L |
|
= -L |
|
|
|
ç |
|
|
- |
|
|
|
e |
|
|
÷ |
= -Ee |
. |
(10.18) |
||||||||
dt |
dt |
|
R |
|
R |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
|
|
t = 0 + |
|
|
|
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
У початковий момент |
|
ЕРС самоіндукції повністю ком- |
|||||||||||||||||||||||||
пенсує ЕРС |
|
джерела, |
|
тому |
|
|
що |
струм |
i(0+ ) = 0 й |
uR (0+ ) = Ri( 0+ ) = 0
З перебігом часу ЕРС самоіндукції убуває, а спад напруги на резистивному елементі (і струм у електричному колі) зростає за аперіодичним законом, асимптотично наближаючись до усталеного значен-
ня (рис. 10.2, а, б).
i y (t ) |
i(t ) |
τ |
t |
iв (t ) |
а) струм у колі |
E |
uR ( t ) |
uL( t ) = -eL( t ) |
t |
б) напруга на резистивному та індуктивному елементах
Рисунок 10.2 – Графіки зміни миттєвих значень струму та напруг у колі з резистивним й індуктивним елементами
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
Величина τ = |
1 |
|
= |
L |
має розмірність часу й називається по- |
|
| p | |
R |
|||||
|
|
|
стійної часу. Її фізичний зміст – час протягом якого вільна складова зменшується в e ≈ 2,718 разів у порівнянні зі своїм початковим зна-
ченням iв (0+ ) |
|
|
iв ( 0+ ) |
|
A |
|
|
|
iв (τ ) = iв ( 0+ )е |
−1 |
= |
= |
. |
(10.19) |
|||
|
е |
|
e |
|||||
|
|
|
|
|
|
Ця величина може бути визначена графічно. Для цього необхідно провести дотичну до кривої iв ( t ) в точці, що відповідає довільному моменту часу t = t1 й продовжити її до перетинання з віссю часу в
точці t = t2 . Тоді постійна часу τ = t2 − t1 . |
Звичайно як довільний |
момент часу вибирають момент часу t = 0 . |
|
Величина зворотна постійній часу називається коефіцієнтом зага- |
|
сання |
|
α = 1 . |
(10.20) |
τ |
|
Вільна складова струму загасає повільніше й, отже, новий сталий режим не встановлюється тим довше, чим більше постійна часу або чим менше коефіцієнт загасання.
Розглянемо як змінюється значення струму в колі для різних моментів часу виражене у відсотках від усталеного значення. Результати розрахунків наведені в табл. 10.1.
Таблиця 10.1 - Відносне значення струму в електричному колі для різних моментів часу
|
|
t |
τ |
2τ |
3τ |
4τ |
5τ |
∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
100 |
63,2 |
86,5 |
95,0 |
98,2 |
99,3 |
100 |
|
i y |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Як видно з рис. 10.2,а та табл. 10.1 , незважаючи на те, що перехідний процес триває нескінченно довго, вільна складова струму досить швидко затухає. Тому на практиці прийнято вважати, що через t = ( 3...5 )τ перехідний процес закінчується.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
83
10.2Порядок проведення підготовчої роботи
10.2.1Вивчити теоретичний матеріал і підготувати усні відповіді на контрольні запитання.
10.2.2Підготувати бланк звіту, до якого повинні входити мета роботи, схема електричного кола (рис. 10.3), таблиця 10.2 та розраху-
нок за п. 10.2.3.
10.2.3Розрахувати перехідний струм та напругу на індуктивному елементі у електричному колі (рис. 10.1), якщо задано: E = 10 Ом,
R = 100 + 10n , L = 0.01n Гн, де n - номер варіанту згідно з журналом групи. Побудувати графіки залежностей i = f ( t ) , uL = f ( t ).
10.3 Опис лабораторної установки
Для виконання лабораторної роботи на стенді використовуються: - генератор прямокутних імпульсів (ГПІ) з внутрішнім опором
Rвн = 51 Ом, який вмикають тумблером S4 ;
- постійний резистор R14 = 120 Ом;
- котушки індуктивності L1 та L2 ; - осцилограф.
10.4 Порядок проведення роботи
10.4.1Увімкнути осцилограф, дати йому прогрітися, встановити межи вимірювань на вісі Y (розгортка амплітуди) - 2 В/поділку, на вісі X (розгортка часу) – 2 мс/поділку, їхні ручки повільного регулювання вивести до упору по годинній стрілці.
10.4.2Вхід осцилографа підімкнути на вихід генератора прямокутних імпульсів, увімкнути тумблер S4 . На його екрані з'явиться рухомий імпульс, який потрібно зупинити. Для цього потрібно ручки осцилографа стабілізації "СТАБ" та рівня "УРОВЕНЬ" повернути проти годинної стрілки до упору, потім повернути ручку "СТАБ" за годинною стрілкою до появлення зображення імпульсу на екрані і повільно зворотним рухом повертаємо ручку до зникнення зображення імпульсу. Після цього повернути ручку "УРОВЕНЬ" за годинною стрілкою до появлення стабілізованого зображення імпульсу на екрані. Замалювати у масштабі
зекрана осцилографа графік зміни напруги на затискачах ГПІ u( t ). З
графіка визначити амплітуду напруги Um . Вимкнути тумблер S4 .
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

84
10.4.3 Скласти електричне коло за схемою рис. 10.3. Запросити викладача для перевірки правильності складання електричного кола.
|
|
Rk |
Lk |
L1 |
S4 |
i |
R14 |
||
E3 |
ГПІ |
u |
k |
uR14 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Rk |
Lk |
L2 |
Rвн
Рисунок 10.3 - Схема досліджуваного електричного кола з резистором та котушкою індуктивності
10.4.4 Вхід осцилографа підмикнути до резистора R14 , тумблером S4 увімкнути ГПІ. Замалювати у масштабі з екрана осцилографа графік зміни напруги на затискачах резистора R14 uR14 ( t ). З графі-
ка визначити амплітуду напруги Um та усталену складову напруги u y . Результати вимірів записати в таблицю 10.2.
Таблиця 10.2 - Результати дослідження перехідного процесу
|
Виміряно |
|
|
Розраховано |
|||
№ досліду |
Um , |
u y , |
τ, |
Rk, |
RΣ , |
L, |
Перехідна функція |
|
В |
В |
с |
Ом |
Ом |
Гн |
|
10.4.2 |
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
10.4.4 |
|
|
|
|
|
|
|
10.4.5 |
|
|
|
|
|
|
|
10.4.7 |
|
|
|
|
|
|
|
10.4.8 |
|
|
|
|
|
|
|
10.4.5 Вхід осцилографа підімкнути до котушки індуктивності L1 . Замалювати у масштабі з екрана осцилографа графік зміни напруги на затискачах котушки індуктивності L1 uk ( t ) . З графіка визначити
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

85
амплітуду напруги Um та усталену складову напруги u y . Результати вимірів записати в таблицю 10.2. Тумблером S4 вимкнути ГПІ.
10.4.6Підімкнутити послідовно з котушкою індуктивності L1 котушку індуктивності L2 . Запросити викладача для перевірки правильності складання електричного кола.
10.4.7Вхід осцилографа підімкнути до резистора R14 , тумблером S4 увімкнути ГПІ. Замалювати у масштабі з екрана осцилографа
графік зміни напруги на затискачах резистора R14 uR14 ( t ). З графіка визначити амплітуду напруги Um та усталену складову напруги
uy . Результати вимірів записати в таблицю 10.2.
10.4.8Вхід осцилографа підімкнути до двох котушок індуктивності L1 та L2 . Ці дві котушки індуктивності вважати за одну. Замалювати у масштабі з екрана осцилографа графік зміни напруги на за-
тискачах двох котушок індуктивності L1 та L2 uk ( t ) . З графіка визначити амплітуду напруги Um та усталену складову напруги u y . Результати вимірів записати в таблицю 10.2.
10.4.9Тумблером S4 вимкнути ГПІ. Результати вимірювань показати викладачеві. Вимкнути осцилограф. Електричне коло розібрати.
10.5Обробка результатів вимірювань та оформлення звіту
10.5.1За графіками зміни напруг для кожного з дослідів визначити сталу часу τ . Для цього потрібно провести дотичну до відповід-
ної кривої в точці, що відповідає моменту часу t = 0 та продовжити її до перетинання з графіком, що відповідає усталеній складовій напруги
uy в точці t = τ . Результати занести в таблицю 10.2.
10.5.2Записати в алгебраїчній формі перехідні функції зміни напруги на затискачах резистора R14 за результатами дослідів 10.4.4 та 10.4.7 та занести їх в таблицю 10.2
uR14 = Um ( 1 − e− t τ ) . |
(10.21) |
10.5.3 Записати в алгебраїчній формі перехідні функції зміни напруги на затискачах котушок індуктивності L1 та L2 uk ( t ) за ре-
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

86
зультатами дослідів 10.4.5 та 10.4.8. Ці функції містять у собі функції
двох напруг (рис. 10.4) та занести їх в таблицю 10.2 |
|
uk = uRk ( t ) + uLk ( t ). |
(10.22) |
де uRk ( t ) = u y ( 1 - e−tτ ) - активна складова зміни напруги на ко-
тушці індуктивності, |
uLk = Um e− t τ |
- реактивна складова зміни на- |
пруги на котушці індуктивності. |
|
|
u |
|
|
|
uk ( t ) |
|
Um |
uRk ( t ) |
uy |
|
|
uRk ( t ) |
|
|
t |
|
uLk ( t ) |
uk ( t ) = uLk ( t ) |
Рисунок 10.4 – Графіки зміни напруги на котушці індуктивності та її складових
10.5.4 Розрахувати активний опір котушки індуктивності Rk та занести його в таблицю 10.2. Врахувати, що активний опір котушки
індуктивності Rk та активний опір резистора |
R14 відносяться один |
|||
до одного як відповідні усталені складові напруг |
||||
Rk = R14 |
u yk |
. |
(10.23) |
|
u y R14 |
||||
|
|
|
||
10.5.5 Розрахувати загальний активний опір електричного кола |
||||
та занести його в таблицю 10.2 |
|
|
|
|
RΣ = Rвн + R14 + Rk . |
(10.24) |
|||
10.5.6 Розрахувати індуктивність котушки індуктивності та за- |
||||
нести її в таблицю 10.2 |
|
|
|
|
Lk =τ × RΣ . |
|
(10.25) |
10.5.7 Зробити висновки по роботі.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com