M02242

41

РОЗДІЛ 3.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

3.1 Риторичний канон

Тема 3.1.1 Сутність риторики

1Як змінювався предмет риторики з часів античності?

2Скільки та які закони риторики утворюють риторичну формулу? Схарактеризуйте сутність кожного закону.

3З якими науками, у тому числі за обраним вами фахом, і

мистецтвами та як са′ме пов'язана риторика? Доведіть переконливими прикладами.

4 У чому полягає своєрідність риторики як самостійної теоретико-прикладної лінгвокультурологічної науки?

5 Доберіть та прокоментуйте конкретні приклади зв'язку риторики з мовознавством, теорією мовної комунікації, філософією, логікою, психологією, літературознавством, герменевтикою, естетикою, етикою, історією, політологією, соціологією, педагогікою, сценічною майстерністю.

6Проілюструйте зв’язок риторики з навчальними дисциплінами економічних та гуманітарних спеціальностей (менеджмент, маркетинг, міжнародні економічні відносини, правознавство, переклад тощо).

7Підготуйте твір у жанрі есе (від франц. еssai – букв. спроба;

короткий нарис, який містить особисті роздуми, що не претендують на вичерпне розкриття теми) за такою темою: „Яких комунікативних якостей і чому вимагає обрана професія (менеджера, перекладача, економіста сфери міжнародних відносин, юриста тощо)?”

Тема 3.1.2 Історичні витоки риторики як теорії красномовства й прикладної гуманітарної лінгвокультурологічної дисципліни

1 Яка країна вважається батьківщиною риторики?

2 Які оратори та чому ввійшли в історію красномовства?

3 Яких авторів слов'янських підручників з риторики ви знаєте? Пригадайте праці, написані ними.

4 У чому полягають особливості риторичної системи Феофана Прокоповича?

42

5 Які традиції античної риторики успадкувала українська школа красномовства?

6 У чому виявляються особливості слов'янського риторичного ідеалу?

7 Підготуйте наукові реферати або повідомлення за темами:

"Коротке керівництво до красномовства" (1748) М.Ломоносова.

"Дослідження про риторику" Костянтина Зеленецького (1846). Політичні і судові промови Івана Франка.

8 Прочитайте фрагмент з “Риторики” Арістотеля і з'ясуйте, про які способи переконання йдеться. Проаналізуйте ці способи переконання.

Риторика корисна, тому що істина і справедливість за своєю природою сильніші за свої протилежності.

Визначимо риторику як здатність знаходити можливі способи переконання відносно кожного предмета...

Із способів переконання бувають нетехнічні, інші ж – технічні. Нетехнічними я називаю ті способи переконання, які не нами винайдено, бо існували раніше; сюди належать: свідки, показання, дані під катуванням, письмові договори тощо; технічними ж я називаю ті, які можуть бути створені нами за допомогою методу і наших власних засобів. Отже, першими з доказів треба лише користуватися, другі ж треба (попередньо) знайти.

Що стосується способів переконання, які надаються мовленням, то їх є три види: одні з них перебувають у залежності від характеру мовця, другі – від того чи іншого настрою слухачів, треті – від самого мовлення. Ці останні виявляються у дійсному чи уявному переконанні.

43

Переконання досягається за допомогою морального характеру (мовця) у тому випадку, коли промова проголошується так, що викликає (навіює) довіру до людини, яка її промовляє, тому що ми взагалі швидше віримо людям хорошим, а в тих випадках, де немає нічого ясного, де в нас наявне вагання, – тим більше.

Переконання залежить від самих слухачів, коли останні збуджуються під впливом промови, тому що ми приймаємо різні рішення під впливом вдоволення і невдоволення, любові чи ненависті.

Нарешті, коли сама промова переконує нас у тому випадку, коли оратор доводить дійсну чи уявну істину із доказів, які виявляються наявними для кожного конкретного питання.

9 Обґрунтуйте, які здібності має виявляти оратор, за теорією Цицерона, висвітленою ним у «Трьох трактатах про ораторське мистецтво».

...Істинний оратор... своїм впливом і мудрістю не лише собі шукає шану, а й багатьом громадянам, та й усій державі загалом приносить щастя й добробут.

...Досягти цього красномовством може тільки той, хто глибоко зрозумів людську природу, людську душу й причини, які примушують її спалахувати і заспокоюватися.

...Оратором... буде той, хто будь-яке... питання, яке вимагає словесної розробки, зуміє викласти розумно, логічно, гарно, грамотно й у достойному виконанні. Адже між поетом і оратором багато спільного; правда, поет дещо більш скутий у ритмі й більш вільний у вживанні слів; проте багато інших способів прикрашання промови у них є схожими і рівно доступними їм...

...Першою й неодмінною умовою для оратора є природний хист. Для красномовства необхідна особливого роду жвавість (гнучкість) розуму і чуття, яке сприяє швидкому знаходженню у промові будьякого предмета та робить прикрашання різноманітним, запам'ятовування – правильним і міцним. А наука може у кращому випадку розбудити чи зрушити цю гнучкість розуму, але викласти її, подарувати її наука безсила, бо все це є дари природи... якості, дані людині від природи... – швидка мова, звучний голос, сильні легені, міцна статура, склад і вигляд усього обличчя й тіла...

44

...Оратор має виявляти дотепність діалектика, думки філософа,

слова ма′ло не поета, пам'ять законодавця, голос трагіка, гру такою, як у кращих лицедіїв.

...Мета оратора – говорити переконливо... для всякого роду промови предметом слугує або питання невизначене, без визначення осіб і часу, або ж одиничний випадок з відомими особами й у певний час.

...Усі сили та здібності оратора служать для виконання таких п'ятьох завдань: по-перше, він має дібрати зміст для своєї промови; подруге, послідовно розташувати знайдене, зваживши й оцінивши кожен доказ; по-третє, одягти і прикрасити все це словами; по-четверте, запам’ятати промову; по-п'яте, виголосити її гідно і приємно.

...Оратор – це просто людина, яка вміє користуватися у справах судових і громадських словами, приємними для слуху, і судженнями, переконливими для розуму. Оратор завжди має дбати про три речі: що сказати, де сказати і як сказати.

10 Проаналізуйте настанови у вихованні, запропоновані давньоримським оратором Квінтіліаном у промові.

Из “Риторических наставлений”: О воспитании оратора Как распознавать способности детей

Благоразумный наставник прежде всего должен узнать свойства ума и характера поручаемого ему ученика. Особенный признак ума в малолетних єсть память; ее действие двойное: скоро понимать и не забывать, что поняли. К зтому следует прибавить подражание, которое также указывает на способности ребенка, но надо смотреть, чтобы он обращал этот дар на то, чему его учат, а не на то, чтобы живо представлять собою лица, в которых заметит какие-небудь недостатки. Я не могу быть хорошего мнения о том ребенке, который старается только смешить таким подражанием. Переимчивое дитя должно быть вместе с тем и добрым, а иначе пусть останется лучше с медленным, чем со злым умом. Но я здесь под именем доброго отнюдь не имею в виду ребенка вялого во всем. Тот, кого я в данном случае представляю себе, без труда должен понимать учение, обращаться иногда и с вопросами, но чаще следовать за учителем, чем предупреждать его. Скороспелые умы, как преждевременные плоды, почти никогда вполне не созревают. Их можно узнать по той легкости, с какой они исполняют незначительные труды; они смелы и на первых же порах

45

обнаруживают то, к чему они способны. Но силы их не обширны: они, например, при чтении легче разбирают слова, произносят их смело и без запинки. Они делают мало, но скоро; тут нет настоящей силы, нет прочного основания; их можно сравнить с брошенными на самой поверхности земли семенами, которые скоро пускают ростки, на зато дают только похожую на хлеб и пожелтевшую еще до жатвы траву с пустыми колосьями. Правда, такое раннее развитие пленяет нас в детях, но успех их на этом и останавливается, и наше прежнее удивление скоро исчезает.

11 Прочитайте “Золоте слово” Святослава, донесене до наших днів перлиною слов'янської літератури “Словом о полку Ігоревім”. З'ясуйте, чому це “Золоте слово” є взірцем високої риторичної культури того часу.

Тогда великий Святослав изронил святое слово, со слезами смешанное, и молвил: «О сыны мои, Игорь и Всеволод! Рано вы стали Половецкую землю мечами терзать, а себе славы искать, но не с честью вы побились, не с честью кровь поганую пролили! Ваши храбрые сердца из крепкого булата выкованы, а в смелости закалены. То ли сотворили моей серебряной седине? А уже не вижу руководства могучего, и богатого, и многоратного брата моего Ярослава с черниговскими вельможами, с воеводами, со старейшинами, с боярами-шельбирами; с воинами-топчаками, с богатырями, со смельчаками, – они ведь без щитов, с ножами засапожными, кликом могут полки побеждать, звеня прадедовой славой. Но вы сказали: «Одни подоблествуем, будущей славой одни завладеем, а прежнюю сами поделим!» А диво ли, бояться, старому помолодеть? Когда сокол перелиняет, высоко птиц загоняет, не даст гнезда своего в обиду. Но вот зло: нежеланье князей пособить мне – на худые времена обернулись!»

12 Визначте і прокоментуйте складові риторики, прочитавши фрагмент з першої російської “Риторики” (1620р.).

Про винайдення справ

“Рисис” грецькою означає мовлення або висловлювання, грецькі ж мудреці називають риторикою течію слів. Латинські мудреці також називають цю науку риторикою, а від неї почав іменуватися ритор, тобто вчитель богословія. Ця наука була чудовим способом прикрашена мистецьким хистом у промовах грецьким ритором

46

Демосфеном і главою латинського красномовства («начальником латинського хитрословія») Марком Тулієм Цицероном. І тому цією наукою ніхто з філософів не нехтував, через те, що від неї виникав незліченний розум.

Ритор... досить мистецький у науці мовлення... (вміє говорити) доречні й похвальні промови в справах і на міських судах за звичаєм і законом тієї держави, де народився... (добирає) необхідні слова до усякої справи... безславної чи слави достойної, багатої чи бідної, праведної чи нечестивої... великі справи стислими словами... (щоб були присутні) світлість й сяяння словесне...

Пам'ять створюється вивченням і читанням божественного писання, а також літописів - для зміцнення розуму мовця й слухача.

Гласомірна промова (мовлення) буває поширеною чи стислою: в одних випадках вона подібна до того, як приховуване світлом на середину винесли й виявили, у других же – за ревністю ораторів, мовлення розгорається, наче світлоповітряне полум'я від іскри; інша промова (мовлення) пливе, наче корабель морем; або - виливається, наче якесь джерело чи солодкопивна ріка; або – наче мед, усолоджує і світлорозумно просвіщає; і то розширюється, то скорочується і багато мисленого розуміється.

13 З'ясуйте, ознайомившися з фрагментами “Риторики” Ф.Прокоповича (третій розділ першої книги “Загальні вступні настанови”), сутність, предмет, мету та функції риторики як науки та навчальної дисципліни.

1 Слово риторика походить від грецького retorike, що означає говорити. Звідси слово ритор означає те саме, що оратор, хоч деякі гадають, що ритор різниться від оратора; ритором називають учителя красномовства, а оратором – самого красномовця

2 Риторику різні автори визначають по-різному. Арістотель у І книзі "Риторики" (розділ 2) каже, що "риторика – це здатність бачити або видумувати те, що в кожній речі або питанні правдоподібне". Платон у роботі “Горгієві” так визначає риторику: “Риторика займається промовою, і її завданням є виголошувати переконливі промови на зборах громадян”. Але найкращим з усіх є визначення Фабія Квінтіліана: “Риторика – це вміння добре говорити...”

3 Отже, предметом риторики, як слушно вчив Горгій Леонтійський, є всі речі, бо мова може йти про всі речі, і через те

47

також можна щось добре сказати; тож немає нічого такого, до чого не можна було б застосувати риторичне мистецтво.

4 Мету пізнавай з предмета! Очевидно, мета промови – та сама, що й мета дослідження, бо до чого прямує дослідження, до того самого, неначе до мети, прямує й промова. Мета промови, а також і промовця – це за допомогою мови задовольняти того, хто досліджує, а це те саме, що інші вважають мистецтвом переконувати мовою.

Атому найбільший оратор не завжди досягає цієї мети, то винен не він сам і не його мистецтво, а чи упередженість і впертість, чи поганий настрій слухачів, чи якась інша причина.

5 Зрозумівши мету, легко зрозуміємо також завдання оратора. Бо завдання митця є зберігати те, що веде до досягнення мети мистецтва.

Атому що метою оратора є переконувати мовою, то його завдання буде також так складати промову, щоб вона могла переконувати. Щоб досягти цього, оратор повинен вибирати те, що найбільше сприяє справі: він повинен вибране розташувати у відповідному порядку, повинен сам те оформити добірними словами, найкращими реченнями та формами речень і слів, повинен це все також запам'ятати і, нарешті, виголосити усно, супроводжуючи мову жестами й рухами. Тому завданням оратора є, продумавши всі ці моменти, вибирати, розкладати, мовно оформляти, утримувати в пам'яті і виголошувати.

14 Прокоментуйте "джерела винахідливості", про які пише М.Кошанський у наведеному мовою оригіналу тексті.

...Всякая мысль рождает другую, в каждом предложении таится другое, в другом – третье... и так далее... Например, мысль “Все изменяется на земле» невольно рождает другую: «А небо неизменно” (Жук.). Или в предложении “Умереть за Отечество прекрасно” таится другое: “Отечество падшим героям обязано благодарностью”, в другом – третье: “Россия благословляет память Багратионов, Кульневых, Милорадовичей”. В третьем – четвертое: “Могила храброго Отечеству священна” (Озер.).

...Открывать в одной мысли другие – значит мыслить. Нельзя тому сочинять, кто не умеет и не хочет учиться думать: хорошо писать – значит хорошо думать. Для сего-то общая риторика и начинается источниками изобретения, что в них заключается начальная практическая Логика.

Не спешите писать... Научитесь прежде мыслить и чувствовать.

48

...Источники изобретения раскрывают ум, развивают мысли. Они укажут вам, с какой точки зрения должно смотреть на предмет или на мысль; вы взглянете, и в юном уме вашем пробудятся новые мысли, согласные с вашею, близкие к ней, знакомые, дружественные, родные.

...Не в каждом источнике вы найдете новые мысли для вашего предложения: но в разных источниках вы найдете непременно для вашей мысли что-то новое, изящное, прекрасное. Вот сии источники

(их 24): причина, сравнение, подобие, пример, свидетельство, обстоятельства, уступление, условие, противное, время, место, признаки, качество, принадлежность, свойства лица, свойства бездушного предмета, действие и страдание, имя, целое, части, род, вид, определение, следствие.

Тема 3.1.3 Теоретичні засади публічного мовлення

1 Скільки та які види публічного мовлення містить найпоширеніша класифікація Г.Апресяна?

2 Які квалітативні та квантитативні параметри має публічне мовлення? Проілюструйте відповідь прикладами.

3 Якими критеріями оцінюють усну промову?

4 Яку класичну модель має публічна промова? Обґрунтуйте свою відповідь.

5 Складіть, дотримуючись риторичної формули, повідомлення за темою "Види публічного мовлення: спільне і специфічне".

6Прокоментуйте таблицю-схему "Види і жанри публічного мовлення" та проілюструйте її переконливими прикладами.

7Доберіть (придумайте) приклади (уривки промов) до актуальних в обраній професії видів публічного мовлення.

Тема 3.1.4 Структура діяльності ритора

1 З яких етапів складається творча діяльність оратора?

2 Що таке теза й арґумент? Які види арґументів найбільш поширені в управлінській, економічній, юридичній сферах?

3 Скільки та які методи риторичного арґументування містить відома класифікація Предрага Міцича? Які з цих методів найпоширеніші в управлінській практиці?

4 У чому полягає зміст поняття техніка мовлення?

49

5 Які прийоми активізації уваги слухачів є найдоцільнішими та чому?

6 Які мовні та позамовні засоби впливу на слухацьку аудиторію обирає мовець і чому?

7 Прокоментуйте, ілюструючи переконливими прикладами,

таблиці-схеми "Етапи творчої діяльності ритора" та "Техніка мовлення".

8Схарактеризуйте поняття підготовка і підготовленість мовця (співрозмовника, оратора), визначивши спільне та специфічне.

9Наведіть дефініції термінів тема, рема, концепція, риторичний

ідеал.

10Складіть орієнтовні плани публічних виступів за запропоно-

ваними темами: Яким має бути лідер? Книги, що допомагають жити.

Професіоналізм: реальність чи ілюзія? Зло – це незді′йснене добро. (М.Бердяєв)

3.2 Ораторія

Тема 3.2.1 Публічне мовлення як спілкування з колективним співрозмовником

1 Які функції оратора є одвічними та як вони узгоджуються із правилами спілкування? Проілюструйте відповідь прикладами.

2 Прокоментуйте правила спілкування, визначивши з них ті, що активно використовуються у професійній діяльності юриста, менеджера, економіста-міжнародника, перекладача.

3 Обґрунтуйте важливість дотримання правил спілкування у професійній діяльності менеджера, перекладача, журналіста, економіста, юриста. Проілюструйте свою відповідь переконливими прикладами з відповідних професійних сфер.

4Прокоментуйте, наводячи достатні арґументи, вислів "Мова – ключ науки, зброя правди, те, що об'єднує".

5Проаналізуйте повідомлення однокурсника (на вибір) за головними критеріями оцінювання публічної промови (зміст, структура, мова/ мовлення).

6Опрацюйте, проілюструвавши необхідними прикладами,

таблиці-схеми "Види арґументів", "Методи риторичного арґументування в освітянській та професійній сферах діяльності".

50

Тема 3.2.2 Ділове мовлення

1Схарактеризуйте особливості ділового й громадськополітичного мовлення, визначивши спільне, відмінне, специфічне. Проілюструйте свою відповідь переконливими прикладами.

2Поясніть сутність поняття мовленнєва агресія і причини її виникнення в діловому спілкуванні.

3Запропонуйте оптимальну модель ділової телефонної розмови (за різних ситуацій професійного спілкування). Наведіть мовленнєві кліше, які найчастіше використовують під час ділової телефонної розмови.

4 Підготуйте вітальні промови до Міжнародного дня рідної мови (21 лютого), Дня захисника Вітчизни (23 лютого), Міжнародного дня захисту дітей (1 червня), Дня української мови й писемності (9 листопада), Дня прав людини (10 грудня).

Тема 3.2.3 Судове публічне мовлення

1 Якими жанрами маніфестується судове красномовство? Прокоментуйте особливості кожного з них.

2 На який період і чому припадає активний розвиток судового красномовства в Росії та Україні?

3 Яких відомих судових ораторів ви знаєте? Завдяки чому вони набули світового визнання?

4 Які характерні риси красномовства притаманні українським судовим ораторам? Назвіть відомих українських судових ораторів та проаналізуйте їх промови.

5 Підготуйте короткі повідомлення за темами: Жанри й риторична специфіка судових промов. Видатні слов’янські судові оратори. Суд присяжних в Україні: “за” і “проти”.

6 Змоделюйте рольову гру (тема, учасники, “роль” кожного з учасників, цілі, структура, результат) за загальною назвою “Судове засідання” і з урахуванням обраної спеціальності.

7 Проаналізуйте за загальноприйнятими критеріями оцінювання наведені мовою оригіналу фрагменти публічних промов видатних юристів ХІХст.: П.Александрова, С.Андрієвського, Ф.Плевако, В.Спасовича, А.Коні. З'ясуйте, які прийоми ораторського мистецтва використали ці судові оратори у своїх виступах.