M02242

31

4Полемічні правила і прийоми.

5Алґоритмічний припис для учасників дискусії,полеміки.

6Етикет полеміста.

7Ознаки ораторського таланту і риси індивідуальності в полемічному мистецтві.

Завдання 2.6 Сформулюйте і деталізуйте підпунктами (а,б,в,г) останній пункт для наведеного без нього плану розділу “Стилістика” в навчальному посібнику з української мови для студентів ВНЗ.

1Основні поняття стилістики.

2Стилі мови і стилі мовлення.

3Стилістична система української мови.

4Стилістичні засоби української мови.

5Розмовний стиль.

6Художній стиль.

7Публіцистичний стиль.

8Офіційно-діловий стиль.

9..?

Завдання 2.7 Доберіть найточніші і найдоцільніші заголовки до джерел наукової інформації, плани яких наведено.

1 Українська термінологія в історії й розвитку.

2Українська термінографія: здобутки і прорахунки.

3Українське термінознавство як наука і навчальна дисципліна.

4Актуальні проблеми сучасного українського термінознавства.

32

Завдання 2.8 Ознайомтеся з наведеною мовою оригіналу ”Пам’яткою учаснику диспуту”, перекладіть українською мовою та обґрунтуйте і проілюструйте прикладами кожну її позицію.

Памятка участнику диспута

1Прежде чем спорить, подумайте, о чем будете говорить.

2Спорьте честно и искренне, не искажайте мыслей и слов оппонентов.

3Начиная спорить, ясно и четко сформулируйте положения, которые будете защищать, доказывать. Эти тезисы должны оставаться неизменными на протяжении всего спора. 4Помните, что лучшим доказательством или способом опровержения являются точные и бесспорные факты.

5Доказывая и опровергая, излагайте свои мысли ясно, просто, отчетливо, точно, корректно. Старайтесь говорить своими словами.

6Если доказана ошибочность вашего мнения, имейте мужество признать правоту своего “противника“, оппонента. 7Заканчивая выступление, подведите итог, четко сформулируйте выводы (В. Лисовский).

Завдання 2.9 Запропонуйте модель уявної дискусії навколо

тези Цицерона “Ніколи не слід заперечувати очевидне”.

Спрогнозуйте можливі точки зору.

Завдання 2.10 Поясніть сутність і функції поняття коректні полемічні прийоми. Наведіть переконливі приклади їх застосування у професійній діяльності юриста, перекладача, менеджера, економіста-міжнародника, журналіста, соціолога.

Завдання 2.11 Прокоментуйте в ракурсі причин і наслідків наукової дискусії, диспуту, полеміки відому сентенцію французького філософа, математика і фізика Р. Декарта: “Точно використовуйте кожне слово, і ви позбавите світ від половини непорозумінь”.

33

Завдання 2.12 Висловте своє ставлення до філософської традиції англійців, яка спирається на твердження: “Оскільки будь-

яка істина має кілька сторін, то щодо неї може бути багато різних суджень”.

Завдання 2.13 Відомо, що приводом для унікальної в історії культури наукової дискусії геніальних фізиків Бора й Ейнштейна стала поява квантової механіки та пов’язаний із цим переворот у поглядах на навколишній світ. Науковий спір відбувався в академічних формах або набував драматичного і навіть гумористичного характеру. Вчені полемізували на відстані і при зустрічах, усно і письмово. І в цій дискусії не було переможців: кожний залишався на своїй позиції, але, збагатившися теоретично, кожний уточнював свою позицію, скориговував власні формулювання, і таким чином визначався розвиток фізики на подальші десятиліття. У відповідності до традицій публічний диспут мав і свого секунданта - видатного голландського фізика Пауля Еренфеста, який допомагав організовувати зустрічі між ученими, листувався з ними, стимулював їх до активної діяльності, що зіграло велику роль у формуванні взаємостосунків між Бором і Ейнштейном.

Прочитайте наведений мовою оригіналу фрагмент з листа Еренфеста до обох дискутантів, датованого 12 вересня 1931 р., та прокоментуйте його.

...Мне особенно приятно видеть, что Бор может совершенно отчетливо убедиться, в какой степени, ты, Эйнштейн, знаешь и понимаешь его идеи и стремления и, вместе с тем, считаешь правильными его дальнейшие исследования... Я очень хорошо знаю, Эйнштейн, что такого рода пропаганда не оставляет никаких следов в твоей душе и что ты в еще меньшей степени нуждаешься в побуждении для подобной дискуссии. Для меня же исключительно важно иметь возможность точно установить те пределы, в которых вы оба вынуждены думать согласно и начиная с какого момента ваши точки зрения расходятся и приводят вас на разные пути.

Я обещаю ни в коем случае не мешать вам, но надеюсь, что, может быть, при случае смогу и немного помочь. Ведь я же довольно хорошо знаком со специфической для каждого из вас манерой излагать свои мысли и, в частности, с ужасающими облаками

34

боровской вежливости, являющимися таким колоссальным препятствием для общения, если их не рассеивать время от времени! (В.Френкель)

Завдання 2.14 Ознайомтеся з враженням Б.Болотовського від дискусії Бора й Ейнштейна. Визначте риси, які виявили видатні вчені в науковій дискусії.

Не знаешь, что больше заслуживает восхищения - примеры Эйнштейна, затрагивающие наиболее существенные отличия квантовых закономерностей от классических, или ответы Бора, представляющие собой уникальный сплав непредвзятости, диалектики, физической интуиции и физического знания. Это не спор двух противников, а скорее дуэт двух великих мастеров, доставляющий наслаждение всем зрителям, слушателям и, без сомнения, самим великим мастерам.

Завдання 2.15 Поясніть, яких правил не дотримуються полемісти, якщо повністю забувають первинний предмет суперечки, не пам’ятають (іноді свідомо ігнорують!) головні позиції, які спричинили суперечку, нечітко визначають власну позицію.

Завдання 2.16 Обґрунтуйте, чому марно вести полеміку, дискусію, дебати без визначення опонентами поняттєвого змісту використовуваних ними термінів і яку роль грає термінолексика у наукових спорах. Наведіть переконливі приклади з управлінської й освітянської сфер.

Завдання 2.17 Прокоментуйте в контексті ознак комунікативного хисту науковця й управлінця та проілюструйте яскравими прикладами сформульований німецьким мислителем Г.Лейбніцем закон достатньої підстави: “Усяка правильна думка має бути обґрунтована іншими думками, істинність яких уже доведено”. Поясніть, чому обґрунтованість висловлювань є

найважливішою вимогою до комунікації, зокрема наукової й управлінської.

35

Завдання 2.18 Доведіть, що дієвими засобами формування та вдосконалення полемічної майстерності є не тільки теоретичні знання, але й активна участь у різнотематичних диспутах, дискусіях, полеміці, ділових та рольових іграх, практикумах, семінарах тощо.

Завдання 2.19 Обґрунтуйте роль і сутність такої етикетної вимоги, як внутрішня дисциплінованість оратора (управлінця,

науковця тощо) у виборі мовних засобів під час дискусії, полеміки, судових дебатів. Наведіть переконливі та яскраві приклади з професійної діяльності менеджера, адвоката, вченого, викладача, журналіста, політика, перекладача.

Завдання 2.20 Запропонуйте актуальну для студентства тематику наукових дискусій та полеміки і підготуйтесь до участі у них. Обґрунтуйте, що є найважливішим у підготовці до дискусії й полеміки.

Завдання 2.21 Поясніть багатомірне поняття коефіцієнт корисної дії (ККД) наукової дискусії, полеміки, диспуту. Що є його

складовими і від кого та чого він залежить? Наведіть приклади з освітянської сфери.

Завдання 2.22 З’ясуйте причини та проілюструйте прикладами різні форми вербальної агресії під час наукової дискусії та полеміки: а) за інтенсивністю; б) за ступенем усвідомлення “агресором” та цілеспрямованістю; в) за кількістю учасників ситуації; г) за об’єктом.

контрарґументи) наукову дискусію та наукову полеміку за спільною темою, визначивши схожість між ними і їх специфіку.

Пропонована тематика: Українська мова як мова сучасної освіти й науки. Державна мова в Україні.

Проблема походження української мови. Смертна кара: „за” і „проти”.

36

Україна в міжнародних економічних відносинах: сучасний стан і перспективи.

Обдарований студент: міф чи реальність? Студентський сленг: „за” і „проти”.

Суд присяжних засідателів в Україні: „за” і „проти”. Риторика менеджменту: сучасні проблеми, завдання і

перспективи.

Ідеальний керівник: міф чи реальність? Мовленнєва агресія: причини і наслідки. Сім’я чи кар’єра?

Батьки і діти: гармонія чи конфлікт? Рідна мова: критерії й ознаки. Права й обов’язки студента.

Завдання 2.24 З’ясуйте роль і зазначте функції мови погляду під час наукових дискусій та полеміки. Наведіть переконливі та яскраві приклади. Обґрунтуйте свою відповідь.

2.25 Який/які з наведених видів компетентності є невід’ємною складовою й обов’язковою ознакою освіченості та професіоналізму? Обґрунтуйте свою відповідь.

Відповіді:

А – мовна; Б – морфологічна; В – граматична; Г – орфографічна;

2.26 Введіть українською мовою у науковий або публіцистичний контекст цитати, подані мовою оригіналу. Перевірте відповідність чинним нормам оформлення цитат у сучасній українській мові. Назвіть функції цитат у промові.

Национальной науки нет, как нет и национальной таблицы умножения (А. Чехов).

Главное, что характеризует феномен мышления, – это способность ставить задачу и самопрограммироваться на ее решение, а также способность к обобщению ( проф. В. Барашенков).

37

Только наука изменит мир. Наука в широком смысле и как расщеплять атом, и как воспитывать детей … И взрослых тоже. (Н. Амосов)

Стремясь познать бесконечное, наука сама конца не имеет и, будучи всемирной, в действительности неизбежно приобретает народный характер (Д. Менделеев).

Чем более наука служит жизни, тем более жизнь обогащает науку (Г. Плеханов).

2.27 Підготуйтесь до участі в науковій дискусії за однією із запропонованих тем. Занотуйте ключові тези власної позиції у дискусії.

Тема 1: Освіченість і порядність

Контекст: Людей вчать усьому, тільки не порядності, проте вони намагаються блиснути саме порядністю, а не освіченістю, тобто якраз тим, чого їх ніколи не навчали. (Б. Паскаль, французький учений-фізик, математик, філософ-мораліст, 1623-1666 р.р)

Тема 2: Раціо й емоції, наука і почуття

Контекст: Істинна наука не знає ані симпатій, ані антипатій: єдина мета її – істина. (У. Ґрове, англійський учений-фізик, 1811-1896 р.р.)

Тема 3: Наука і час

Контекст: Там, де раніше були кордони науки, там тепер її центр. (Г. Ліхтенберґ, німецький учений-фізик, письменник, літературний критик епохи Просвітництва, 1742-1799 р.р.)

Тема 4: Наука і мова

Контекст: Вивчення науки може бути цілком включене до вивчення мови науки. (Ч. Морріс)

38

Тема 5: Традиції і новації

Контекст: Традиція – це прогрес у минулому; в майбутньому прогрес стане традицією. (Е. Ерріо,французький політичний і державний діяч, 1872-1957 р.р.)

2.28 Складіть план і відповідно до нього підготуйте науковий реферат за однією із запропонованих актуальних тем та з урахуванням обраної спеціальності. Опрацюйте реферат для переконливого виголошення його ідей на широкий загал.

Полярна зірка науки – її моральність.

(С. Буфлер, французький письменник, 1737-1815 р.р.)

Наполегливість – мати науки. (античний вислів)

Наука – це драма ідей.

(А. Ейнштейн, фізик-теоретик, один із засновників сучасної фізики, автор теорії відносності, 18971955 р.р.)

Наука – це істина, помножена на сумнів.

(П. Валері, французький поет, есеїст, 1871-1945 р.р.)

Час – найкращий цінитель наукових праць.

(Л. Пастер , французький ученийбіолог, хімік, 1822-1895 р.р.)

Науковий результат починає служити суспільству, як тільки набуває впровадження в технології.

(Б. Патон, український учений у галузі металургії та зварювання, Президент НАН України, 1918 р.н.)

Мислення є страждання.

(Арістотель, давньогрецький філософ, ученийенциклопедист, 384-322 до н.е.)

Учений має бути лицарем істини.

(В. Бєлінський, російський мислитель, літературний критик, революційний демократ,1811-1848 р.р.)

39

Наука має служити виключно доброчинності

(Ж. Верн, французький письменник, засновник науково-фантастичного жанру, 1828-1905 р.р.)

Знання без совісті – це падіння душі.

(Ф. Рабле, французький письменник-сатирик,

гуманіст, 1494-1533 р.р.)

Найвеличніші відкриття робилися молодими. (І. Кікоїн, радянський фізик, 1908-1985 р.р.)

2.29Підготуйте, детально опрацювавши різноманітні наукові джерела, доповідь або повідомлення на всеуніверситетську науково-практичну конференцію “Актуальні проблеми сучасного українського мовознавства”, присвячену Дню української мови та писемності.

2.30Підготуйтесь до рольової гри у жанрі „круглого столу” (визначте учасників, „розпишіть” їх ролі, доберіть арґументи для утвердження своєї позиції в обговоренні у відповідності до виконуваної ролі тощо) за однією із запропонованих тем.

Ми можемо стільки, скільки знаємо (лат. вислів).

Риторична культура менеджера: міф, реальність чи перспектива. Слова належать століттю, а думки – вікам (М. Карамзин).

2.31 Обравши найдоцільніший метод/методи риторичного аргументування, підтримайте або спростуйте засобами української мови наведені твердження – афоризми.

–Совершенство складывается из мелочей (Микеланджело).

–Нетерпеливые часто платят дорого за то, что терпеливым достается бесплатно (франц. пословица).

–Даже в уме самого мудрого человека есть место для глупости.

(Аристотель)

–Естественный двигатель справедливых отношений к другим – симпатия (Г. Спенсер).

–Беспечность приносит больше вреда, чем отсутствие знания.

(Б. Франклин)

40

–Когда человек не знает, к какой пристани держит путь, для него ни один ветер не будет попутным (Сенека).

–Истинное одиночество – это присутствие человека, который тебя не понимает (Элберт Хаббард).

–Секрет – это то, что мы отдаем на хранение другим (Элберт Хаббард).

–Любить – это не значит смотреть один на одного, а смотреть вместе в одном направлении (Сент-Экзюпери).

–Счастье не в том, чтобы делать всегда, что хочешь, а в том, чтобы всегда хотеть того, что делаешь (Л. Толстой).

–Деятельность – единственный путь к знанию (Бернард Шоу).

–Жизнь прекрасна, когда творишь ее сам (Софи Марсо).

–Самая лучшая работа – та, которую любишь (Поль Брег).

–Я не могу дать вам формулу успеха, но готов предложить формулу неудачи – попробуйте всем понравиться (Г. Своуп).

–Настаивать на своей ошибке – это упрямство, а настаивать на своем упрямстве – это глупость (П. Вяземский).

–Чтобы стать свободными, мы должны стать рабами законов. (Цицерон)

–Каждый из нас бывает дураком по крайней мере пять минут в день; мудрость заключается в том, чтобы не превысить лимит.

(Элберт Хаббард)

–Слово – единственное, что будет жить вечно (Гезлитт).

–Совесть – тысяча свидетелей (Квинтилиан).

–Лучшая в мире цель – стать хорошим человеком (Цицерон).

–Культура есть спасение (Н. Рерих).

–Знания – единственное, что противоречит судьбе и способно ее преодолеть (А. Лосев).

–Важнейшая задача цивилизации – научить человека мыслить.

(Т. Эдисон)

–Знание только тогда знание, когда оно обретено усилиями своей мысли, а не памятью (Л. Толстой).

–Доказательства ценятся по качеству, а не по количеству (лат.

пословица).

–Спорить гораздо легче, чем понимать (Г.Флобер).

–Спорьте, заблуждайтесь, ошибайтесь, но … размышляйте, и хотя криво, да сами (Г. Лессинг).