Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Уч.Пос. ВЕДЕНЯ ПЕРЕГОВОРІВ

.pdf
Скачиваний:
47
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
1.31 Mб
Скачать

181

держави, під загрозою, що в разі невиконання цієї вимоги до певного терміну висунула ультиматум уряд прийме певні заходи.

УМОВИ ДІЙСНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ - вимоги міжнародного права, дотримання яких надає договором правомірність, в силу чого він є обов'язковим для виконання його учасниками і поваги іншими державами.

УНІЯ - різновид складного держави. Особистою унією називається об'єднання двох або кількох держав під владою єдиного глави держави.

Суб'єктом міжнародного права виступає не Унія, а кожне з вхідних в її склад держав.

ФАКУЛЬТАТИВНИЙ ПРОТОКОЛ - різновид багатостороннього міжнародного договору, що підписується у формі самостійного документа,

зазвичай, у зв'язку з укладенням основного договору і як додатки до нього (але не є його невід'ємною частиною). У факультативному протоколі закріплюється домовленість ряду учасників такого договору щодо питань, за якими не досягнуто загальної згоди всіх сторін основного договору, якщо не вдалося передбачити в договорі факультативні положення або можливість заяви застережень.

ФІЛІАЦІЯ - набуття громадянства за народженням.

ФОРС-МАЖОР - непереборна сила, надзвичайна і невідворотна за даних умов подія у вигляді повеней, землетрусів, ураганів та інших стихійних лих, а

також військові дії. У міжнародному праві форс-мажор означає обставина, що звільняє державу від міжнародно-правової відповідальності.

ЦЕНТР ООН З ПРАВ ЛЮДИНИ - координуюча ланка ООН в галузі прав людини, основний підрозділ Секретаріату ООН з виконання програм роботи в цій області. Штаб-квартира знаходиться в Женеві. Керує Центром Верховний комісар ООН з прав людини.

ЦЕСІЯ - передача території однієї держави за угодою між ними.

Передбачає відповідну компенсацію, яка може бути виражена в різній формі.

Здійснюється на основі міжнародного договору між відповідними державами,

182

який повинен відповідати всім основним принципам сучасного міжнародного права.

ЮРИСДИКЦІЯ ДЕРЖАВИ - права судових і адміністративних органів держави з розгляду і вирішення справ у відповідності з їх компетенцією. У

міжнародному праві розрізняють територіальну і особисту (національну)

юрисдикцію. Під територіальною розуміється така юрисдикція держави, яка здійснюється в межах певної території. У межах своєї території держава здійснює повну юрисдикцію, за винятком тих випадків, коли відповідними міжнародними угодами передбачено інше. Обмежена цільова юрисдикція здійснюється державою в межах її континентального шельфу та економічної зони. Публічний (національна) юрисдикція здійснюється державою по відношенню до своїх громадян, які перебувають за межами його території.

183

ВИСНОВКИ

Переговори - спосіб вирішення конфлікту, який полягає у використанні ненасильницьких засобів і прийомів для вирішення проблеми. Переговори ведуться: про продовження дії угод, про нормалізацію відносин, про перерозподіл, про створення нових умов, про досягнення побічних ефектів.

Серед функцій переговорів найбільш значимі: інформаційна, комунікативна,

регуляції і координації дій, контролю, відволікання уваги, пропаганди, а також функція зволікань.

У динаміку переговорів виділяють період підготовки (рішення організаційних і змістовних питань), ведення переговорів (етапи: уточнення інтересів і позицій, обговорення та узгодження позицій, вироблення угоди),

аналіз результатів переговорів і виконання досягнутих домовленостей.

Механізмами переговорного процесу є узгодження цілей та інтересів,

прагнення до взаємній довірі, забезпечення балансу влади і взаємного контролю сторін. Технологія переговорів включає в себе способи подачі позиції, принципи взаємодії з опонентом і тактичні прийоми. Успіх переговорів залежить від ряду психологічних умов.

Важливо пам’ятати, що переговори, це не тільки сам процес, це ціла низка підготовчих механізмів, пов’язаних з аналізом і прогнозуванням політичної ситуації, це і дипломатичний протокол, і міжнародна ввічливість, і

підготовка визитів. Стратегія і тактика ведення переговорів – це мистецтво,

якому в дипломатичній науці призначене почесне місце.

Про дипломатію і дипломатів говорили і писали з давніх часів, писали різне - і серйозне, і жартівливе, часом іронічно-саркастичне, інколи анектодичне, і все це - свідчення того, що ця романтична професія цікавила і цікавить людей, не залишає їх байдужими. Тому хотілось би на завершення навести деякі найцікавіші, на наш погляд, афоризми про дипломатію і

184

дипломатів, про протокол і церемоніал, про національні особливості деяких народів і на оптимістичножартівливій ноті завершити нашу працю:

Дипломатія - це мистецтво стримувати силу.

Г. Кіссінджер - американський дипломат, політолог Всяка дипломатія - це продовження війни іншими засобами.

Чжоу Еньлай - китайський державний діяч Хороший дипломат завжди пам'ятає, що він повинен забути.

Г. Макміллан - прем'єр-міністр Великобританії Дипломат - людина, яка вміє мовчати на десяти мовах.

Невідомий автор Дипломат - людина, яка двічі подумає перед тим, як нічого не сказати.

А.Дрейєр - американський критик Дипломат - це людина, яка може послати вас до дідька в таких виразах,

що ви й самі не помітите, як попрямуєте за вказаною адресою.

К. Стіннетт - американський письменник Той, хто вивчає дипломатію, повинен вивчити три речі: говорити

французькою, нічого не говорити і говорити неправду.

К.Берне - німецький публіцист Дипломат - це чесна людина, яку посилають до чужої країни обманювати

для блага своєї вітчизни.

Г. Уоттон - англійський дипломат Ідеальний дипломат - це професійний шахрай з благородним серцем.

В. Швебель - німецький учений Церемоніал - фіміам дружби.

Східна приказка Багатство породжує церемонії.

В'єтнамське прислів'я

При свободолюбному розумові всяка церемонія нудна.

М. Севіньє - французька письменниця Церемоніал - це те, що благодатно сприяє визначеній течії справ.

185

Шан-Цзюнь Шу - літературна пам'ятка стародавнього Китаю Етикет - це коли поводишся трохи ліпше, аніж це необхідно.

Невідомий автор Цінність етикету в тому, що правила поведінки передбачають увагу до

людей. Це - самодисципліна заради інших людей і заради принципів.

Невідомий автор Етикет - це коли позіхають із закритим ротом. Обідній етикет, мабуть,

придумали люди, які не знали почуття голоду.

Г. Прокноу - американський політик Колись манери створювали люди,

Тепер манери створюють людей.

Д.Байрон - англійський поет Манери - це засіб, з допомогою якого розумний тримається на віддалі від

дурня.

Р, Емерсон - американський філософ Американець - це людина, яка що-небудь робить, тому що так не робили

раніше.

Марк Твен - американський письменник Англієць - це людина, яка що-небудь робить, тому що так уже робили

раніше.

Марк Твен - американський письменник Британці - єдиний народ на світі, який любить, коли їм говорять, що

справи складаються найгірше.

У. Черчілль - прем'єр-міністр Великобританії Німці живуть, щоб працювати, тоді як інші народи працюють, щоб жити.

Г.Прокноу - американський політик У характері росіянина - будучи нещасливим, намагатись ощасливити всіх.

А.Авторханов - російський політолог Усі люди працюють, щоб добре жити; українці - щоб багато працювати.

Невідомий автор

186

Француз нудьгує, коли ніхто не поділяє його думки, а також тоді, коли

перебуває сам у кімнаті.

А. Сталь - французька письменниця.

187

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Авилов В. И. Дипломатические беседы / В. И. Авилов. — М., 1973.

2.Авилов В. И. Официальные контакты дипломатов / В. И. Авилов. — М., 1977.

3.Александров Е. Дипломатия динамичного века / Е. Александров. — София, 1981.

4.Атватер И. Я вас слушаю: Советы руководителю, как правильно слушать собеседника / И. Атватер. — М., 1984.

5.Афанасьєв І. Діловий етикет / І. Афанасьєв. — К., 1998.

6.Бибик С. П., Михно I. Л., Пустовіт Л. О. та ін. Універсальний довідникпрактикум з ділових паперів / С. П. Бибик, І. Л. Михно, Л. О. Пустовіт. — К., 1998.

7.Блищенко И. А. Дипломатическое право: Учеб. Пособ / И. А. Блищенко.

— М., 1990.

8.Блищенко И. П., Дурдиневский В. Н. Дипломатическое и консульское право / И. П. Блищенко, В. Н. Дурдиневский. — М., 1962.

9.Бойко О. В. Вміння встановлювати контакти, переконувати: про формування дипломата / О. В. Бойко // Трибуна. — 1977. — № 1—2.

10.Боплан Г. Опис України / Меріме П. Українські козаки та їх останні гетьмани: Богдан Хмельницький / Г. Боплан, П. Меріме. — Л., 1990.

11.Борунков А. Ф. Дипломатический протокол России / А. Ф. Борунков. — М., 2000.

12.Брайчевський М. Походження Русі / М. Брайчевський. — К., 1968.

13.Брокгауз Ф. А., Ефрон П.А. Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз, П. А. Ефрон. — СПб., 1904. — Т. 28.

14.Бунтян К., Мурзін В., Симоненко О. На світанку історії / К. Бунтян, В. Мурзін, О. Симоненко. — К., 1998.

 

188

 

 

 

15.

Вайнцвай П. Десять заповедей творческой

личности:

Пер. с англ

/

 

П. Вайнцвай. — М., 1990.

 

 

 

16.

Василъева-Тангнус Л. Правила этики:

краткий

справочник

/

 

Л. Василъева-Тангнус. — М., 1992.

 

 

 

17.Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы: В 3 т. —

М., 1953.

18.Вуд Дж., Сере Ж. Дипломатический церемониал и протокол: Принципы,

процедура, практика: Пер. с англ. / Дж. Вуд, Ж. Сере. — М., 1974.

19.Галушко В. П. Діловий протокол та ведення переговорів: Навч. посіб. /

В. П. Галушко. — Вінниця : Нова книга, 2002.

20.Голобуцкий В. Дипломатическая история освободительной войны 1648— 1654 / В. Голобуцкий. — К., 1962.

21.Громыко А. А. Памятное / А. А. Громыко. — М., 1988. — Кн. 1—2.

22. Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної і консульської служби /

Б. І. Гуменюк. — К., 1998.

23.Дейвіс Н. Європа. Історія: Пер. с англ. / Н. Дейвіс. — К., 2000.

24.Демин Ю. Г. Статус дипломатических представительств и их персонал /

Ю. Г. Демин. — М., 1995.

25.Дипломатический корпус. МЗС Управління державного протоколу. — К., 2002.

26.Дипломатический словарь: В 3 т. — М., 1984—1986.

27.Документи Богдана Хмельницького. — К., 1961.

28.Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї / Д. Донцов. — К., 1991.

29.Драйман Д. Дипломатический протокол: задачи, средства, методы и стиль работы / Д. Драйман. — Лейпциг, 1981.

30.Енциклопедія українознавства: В 11 томах / Гол. ред. В. Кубійович. —

Париж; Нью-Йорк, 1955—1957.

189

31.Заллет Р. Дипломатическая служба. Ее история и организация во Франции, Великобритании и Соединенных Штатах / Р. Заллет. — М., 1956.

32.Захарова Л. М., Коновалова А. А. Основы дипломатической и консульской службы: Учеб. пособ / Л. М. Захарова, А. А. Коновалова. —

Минск : БГЭУ, 2001.

33.Захарова Н. В. Выполнение обязательств, вытекающих из международного договора / Н. В. Захарова. — М., 1998.

34.Зленко А. Зовнішня політика України: від романтизму до прагматизму:

Виступи, промови, інтерв'ю, статті / А. Зленко. — К., 2001.

35.Зорин В. А. Основы дипломатической службы / В. А. Зорин. — М., 1977.

36.Исии К. Дипломатические комментарии / К. Исии. — М., 1942.

37.История дипломатии: В 3 т. — М., 1959—1965.

38.Історичні постаті України: Історичні нариси. — Одеса, 1993.

39.Історія України: нове бачення: У 2 т. — К., 1996.

40.Камбон Ж. Дипломат / Ж. Камбон. — К., 1997.

41.Камінський А. Основи міжнародних відносин / А. Камінський. — Л. :

ЛНУ імені Івана Франка, 2001.

42.Карамзин В. Предания веков / В. Карамзин. — М., 1988.

43.Караосманоглу Я. К. Дипломат поневоле: Воспоминания и наблюдения /

Я. К. Караосманоглу. — М., 1978.

44. Карягин В. В. Дипломатическая жизнь за кулисами и на сцене /

В. В. Карягин. — М., 1994.

45.Киссинджер Г. Дипломатия: Пер. с англ. / Г. Киссинджер. — М., 1999.

46.Ковалев А. Азбука дипломатии / А. Ковалев. — М., 1993.

47.Коровин Е. А. История международного права: от древности до конца

XVIII века: Пособие к лекциям / Е. А. Коровин. — М., 1946.

48.Королюк В. К вопросу о посольстве в Москву от запорожского гетмана Петра Сагайдачного в 1620 г.: Славянский архив АН СССР / В. Королюк.

— М., 1989.

190

49.Костомаров Н. Исторические монографии и исследования: В 2-х книгах /

Н. Костомаров. — М., 1989.

50.Крип'якевич I. П. Богдан Хмельницький / І. П. Крип'якевич. — 2-ге вид.,

випр. і доп. — Л., 1990.

51.Кулик О., Сардачук П. Елементи дипломатичного протоколу і дипломатичної практики в історії України / О. Кулик, П. Сардачук. — Л., 2000.

52.Левин Б. Д. Дипломатия, ее сущность, методы и формы / Б. Д. Левин. —

М., 1962.

53.Леонов Н. С. Информационно-аналитическая работа в загранучреждениях

/ Н. С. Леонов. — М., 1996.

54.Лукашук И. И. Международное право: Особенная часть / И. И. Лукашук.

— М., 1998.

55. Макота М., Трохимчук С. Українська дипломатія у XX столітті /

М. Макота, С. Трохимчук. — Л., 1998.

56.Малий словник історії України / Від. ред. В. Смолій. — К., 1997.

57.Международное право в документах. — М. : Юридическая литература, 1982.

58.Молочков Ф. Ф. Дипломатический протокол и дипломатическая практика

/ Ф. Ф. Молочков. — М., 1979.

59.Молочков Ф. Ф. Некоторые вопросы дипломатического протокола и дипломатической практики / Ф. Ф. Молочков. — М., 1964.

60.Мударян А. А. Самая благородная наука об основных понятиях международно-политической теории / А. А. Мударян. — М., 1990.

61.Наливайко Д. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі XI— XVIII століть / Д. Наливайко. — К., 1998.

62.Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В. А. Смолія. — К. :

Альтернативи, 2001.

63.Науковий вісник Дипломатичної Академії України. — К., 2001. — Вип. 5.

64.Некоторые вопросы протокольной практики. — М., 1997.