Уч.Пос. ВЕДЕНЯ ПЕРЕГОВОРІВ

161

ПАРАФУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - попереднє підписання договору в цілому або його окремих частин ініціалами уповноважених. Воно свідчить про те, що текст договору остаточно узгоджений і прийнятий сторонами в якості варіанту для підписання.

Парафування зазвичай застосовується, коли: а) текст договору потребує схвалення уряду; б) підписання офіційного тексту тимчасово відкладається з яких-небудь причин. Парафування може ставитися як до всього тексту договору, так і до окремих його статей.

ПАРЛАМЕНТАРІ - особа, уповноважена військовим командуванням на ведення переговорів з ворогом.

ПАРТИЗАНИ - особи, добровільно б'ються в складі збройних організованих партизанських сил на території, зайнятій противником

(контрольованої реакційним режимом), за свободу і незалежність своєї батьківщини. Партизани є комбатантами, якщо вони задовольняють наступним умовам: мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих, належним чином організовані, мають відмітний знак, відкрито носять зброю, дотримують у бойових діях норми міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів.

ПЕРЕГОВОРИ МІЖНАРОДНІ-спосіб вирішення самих різних питань міжнародного життя, розробки міжнародно-правових норм, мирного вирішення спорів, заснований на безпосередньому контакті належним чином уповноважених осіб відповідних зацікавлених суб'єктів міжнародного права.

Сучасне міжнародне право не містить правил ведення переговорів міжнародних. Склад учасників, рівень, цілі форми визначаються самими зацікавленими державами, але звичайно з урахуванням вже існуючої сформованої міжнародної практики.

ПЕРЕМИР'Я - призупинення або припинення військових дій за угодою між воюючими сторонами або на вимогу Ради Безпеки ООН.

ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ - особи, насильно виселені в іншу країну з метою використання там на примусових роботах.

162

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ У ВІДКРИТОМУ МОРІ - право на таке переслідування ("по гарячих слідах") виникає у випадку, якщо прибережна держава має достатні підстави вважати, що іноземне судно, що не володіє повним імунітетом від юрисдикції іншої держави, порушило закони чи правила даного прибережної держави. Це право виникає також у разі порушень в економічній зоні або на континентальному шельфі. Переслідування має розпочинатися, коли судно або одна з його шлюпок знаходяться у внутрішніх,

територіальних або архіпелажних водах або в прилеглій зоні переслідує держави, а також відповідно в його економічній зоні або над його континентальному шельфі. Переслідування може тривати у відкритому морі за умови його безперервності і повинно припинятися, як тільки переслідуване судно входить в територіальні води своєї або третьої держави.

ПЕРСОНА НОН ГРАТА (лат. - persona non grata) - небажана. Оголошення персоною нон грата-заява держави в тій чи іншій формі про те, що подальше перебування даного дипломата, члена його сім'ї або якого-небудь іншого співробітника дипломатичного представництва на його території небажано.

Найважливішим правовим наслідком такої заяви є виникнення у акредитуючої держави обов'язки відкликати відповідну особу в термін, зазначений у заяві,

або, якщо певний строк не встановлений, протягом розумного строку. Якщо особа тим не менш не покине країни, то місцева влада може вдатися до дісміслу.

ПІДПИСАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - одна зі стадій укладення міжнародного договору, завершальна переговори і означає згоду сторін на обов'язковість для них договору, якщо за умовами він вступає в силу з моменту підписання, або згода сторін з виробленим текстом договору, якщо сторони передбачили в ньому виконання внутрішніх процедур , що забезпечують таке їх згоду (затвердження, прийняття, ратифікацію, обмін документами, що підтверджують виконання необхідних формальностей).

163

ПІДТРИМАННЯ МІЖНАРОДНОГО МИРУ ТА БЕЗПЕКИ - діяльність держав і міжнародних організацій, яка має на меті недопущення порушення миру і виникнення загрози міжнародній безпеці.

ПІРАТСТВО - (морський розбій) - неправомірний акт насильства,

затримання або грабежу у відкритому морі або в місці, що перебуває поза юрисдикцією будь-якої держави, що чиниться з особистими цілями екіпажем чи пасажирами приватного судна або літального апарата і спрямований проти осіб або майна, що знаходяться на їх борту. Піратство є злочином міжнародного характеру (ст. 100-103 Конвенції ООН з морського права

1982 р.).

ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ РЕЖИМ-сукупність юридичних норм, які визначають права держав щодо повітряного простору, його використання,

порядок повітряних пересувань, правове становище повітряних суден, їх екіпажів і пасажирів. Згідно Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р., повітряного простору режим над територією кожної держави регулюється законами і правилами цієї держави. При цьому враховуються ув'язнені даними державою відповідні міжнародні договори. Повітряний простір над відкритим морем вільно для польотів повітряних суден усіх держав.

ПОВСТАЛА СТОРОНА - повстанці, загони опору, учасники громадянської або національно-визвольної війни, контролюючі певну територію в своїй країні, провідні збройну боротьбу проти колонізаторів,

диктаторських, фашистських та інших антидемократичних режимів за самовизначення свого народу і здобули визнання у якості повсталої сторони з боку інших суб'єктів міжнародного права.

ПОПРАВКИ ДО МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - внесення змін до договору або доповнень до нього після його прийняття. Допустимість поправок може бути передбачена в самому договорі. В іншому випадку пропозиція про поправки доводиться до всіх країн-учасниць договору для вирішення питання про даному пропозиції або для переговорів про укладення угоди про внесення поправок до договору.

164

ПОРАНЕНІ І ХВОРІ - військовослужбовці та цивільні особи, які потребують медичної допомоги та догляду, та які утримуються від будь-яких ворожих дій. Це поняття охоплює також поранених і хворих осіб, потерпілих корабельну аварію, знесилених вагітних жінок, годуючих матерів,

новонароджених немовлят та ін (Женевські конвенції про захист жертв війни

1949 р. та Додаткові протоколи I та II до них).

ПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ-протиправне винна дію або бездіяльність боку міжнародного договору, що викликало порушення випливають з договору зобов'язань та заподіяння шкоди потерпілої чи потерпілим сторонам і тягне за собою міжнародно-правову відповідальність.

ПОРУШЕННЯ СВІТУ-обумовлена Радою Безпеки ООН конкретна ситуація застосування сили, яка поряд з загрозою миру є підставою для прийняття цим органом на основі гол. YII Статуту ООН заходів з підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки.

ПОСЕРЕДНИЦТВО - одне з мирних засобів вирішення міжнародних суперечок. Представляє собою ведення переговорів не перебувають у суперечці державою (групою держав, окремою особою) або міжнародною організацією зі сперечалися сторонами з метою знаходження компромісних шляхів мирного врегулювання спору.

ПРАВО ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ - сукупність міжнародних конвенційних і звичайних норм, що складають так звані правила ведення війни,

або закони і звичаї війни, що регулюють відносини між воюючими державами,

а також між ними, з одного боку, і нейтральними, з другого, і мають своїм призначенням гуманізацію засобів і методів ведення війни.

ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ - галузь міжнародного права,

норми якої визначають умови дійсності, порядок укладення, дії, зміни та припинення міжнародних договорів. Об'єктом цієї галузі є сам міжнародний договір у широкому сенсі слова, що давно вже став провідним джерелом міжнародного права. Основні джерела права міжнародних договорів-

165

міжнародно-правові звичаї і Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р.

ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ - галузь міжнародного права,

що об'єднує принципи і норми, що регулюють питання створення, правового статусу, обсягу повноважень і діяльності міжнародних організацій. У складі права міжнародних організацій розрізняють зовнішнє і внутрішнє право. До зовнішнього праву належать норми, що регулюють взаємини міжнародної організації з зовнішнім світом-її державами-членами і нечленами та іншими міжнародними організаціями. До внутрішнього права відносяться норми, які регулюють внутрішні правові відносини: правила процедури, фінансові правила, правила для персоналу. Право міжнародних організацій носить в основному договірний характер. У той же час в процесі своєї діяльності міжнародні організації можуть створювати звичайні норми права. Статут ООН-

основне джерело права міжнародних організацій. У ньому закріплені загальні принципи і норми, що відносяться не тільки до ООН, але і до інших міжнародних організацій.

ПРАВО СХОВИЩА - надання конкретним державою будь-якій особі можливості сховатися від переслідувань, яким він піддається в країні свого громадянства чи постійного місця проживання за політичними, релігійними та іншими мотивами. Право притулку не поширюється на військових злочинців та осіб, винних у скоєнні злочинів проти людства. Розрізняють притулок територіальний і притулок дипломатичне. Надання політичного притулку не тягне автоматичного надання громадянства. Актом надання притулку держава бере на себе зобов'язання не видавати дана особа державі, в якому воно зазнало переслідування.

ПРАВОВА ДОПОМОГА (за міжнародним договором) - виявляється на підставі спеціальних договорів, що укладаються державами, з питань співпраці установ юстиції (судів, органів нотаріату, прокуратури) при провадженні у цивільних, сімейних і кримінальних справах.

166

ПРАВОНАСТУПНИЦТВО ДЕРЖАВ - перехід прав та обов'язків однієї держави до іншого. Питання про правонаступництво виникає: 1) при соціальної революції, в результаті якої відбувається зміна суспільного ладу; 2) при виникненні нових незалежних держав у результаті національно-визвольної боротьби, 3) при утворенні декількох держав на території їхнього попередника і при утворенні нової держави в результаті об'єднання двох або більше держав; 4) при територіальних змінах.

ПРАВОНАСТУПНИЦТВО УРЯДІВ - правонаступництво прав і обов'язків при внутрішніх змінах у державі. Так, при зміні уряду неконституційним шляхом постає питання про ставлення нового уряду до договорів та угод, укладених з іноземними державами колишнім урядом.

ПРАВОПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНЕ - міжнародно-протиправне діяння, що представляє собою порушення державою або іншим суб'єктом міжнародного права своїх міжнародних зобов'язань.

ПРАВОПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНИЙ - скоєне суб'єктом міжнародного права дію (бездіяльність), що представляє порушення міжнародно-правових норм і принципів або договірних зобов'язань, яке тягне за собою міжнародну відповідальність цього суб'єкта.

ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ МІЖНАРОДНА – підпорядковування безпосередньої дії норм міжнародного права, якість бути суб'єктом міжнародного права. Виявляється, як правило, в наявності прав і обов'язків, що встановлюються нормами міжнародного права, договірними і звичайними.

Правосуб'єктністю міжнародної володіють лише учасники міждержавних відносин. Тільки вони можуть бути суб'єктами міжнародного права. Учасники міждержавних відносин створюють норми, що регулюють їх відносини один з одним, тобто норми міжнародного права, в результаті дії яких у цих учасників виникають певні права та обов'язки, що і свідчить насамперед про те, що дані учасники набули якості правосуб'єктності міжнародної, стали суб'єктами міжнародного права.

167

ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ -

правосуб'єктність міжнародна, що має специфічний характер, так як міжнародні організації-вторинні, похідні суб'єкти міжнародного права.

Правосуб'єктність міжнародних організацій та її обсяг обумовлені волевиявленнями держав-членів цих організацій та закріплені в їх установчих актах (статутах). Права міжнародних організацій похідні від прав держав-

засновників, делеговані їм цими державами та їх обсяг завжди обмежений цілями і завданнями організації.

ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ - колективні заходи, що застосовуються спільнотою держав на основі Статуту ООН і спрямовані на попередження загрози миру, порушення миру або акту агресії.

ПРЕДМЕТ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - міжнародні відносини,

регульовані принципами і нормами міжнародного права, тобто правовідносини суб'єктів міжнародного права, які можуть складатися в процесі реалізації ними своїх прав і обов'язків.

ПРЕЛІМІНАРНИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР - попередню угоду, в якому воюючі сторони визначають основні умови майбутнього мирного договору.

ПРИЄДНАННЯ ДО МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ-одна з форм (крім підписання, обміну документами, які становлять договір, ратифікації,

прийняття, затвердження) вираження згоди держави на обов'язковість для нього міжнародного договору (ст. 11 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.).

ПРИЙНЯТТЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - одна з форм вираження згоди держави на обов'язковість для нього міжнародного договору.

ПРИЛЕГЛА ЗОНА - морська смуга, безпосередньо примикає до територіального моря (територіальним водам) прибережного держави, в якій останнім може здійснювати контроль, необхідний для: а) запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів і правил у межах її території або територіального моря ( територіальних вод), б) покарання за порушення згаданих законів і правил, здійснене в межах її території або

168

територіального моря (територіальних вод), в) покарання за порушення згаданих законів і правил, здійснене в межах її території або територіального моря (територіальних вод).

ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ - колективні заходи, що застосовуються спільнотою держав на основі Статуту ООН з метою усунення загрози миру,

порушення миру або ліквідації акту агресії. До них вдаються у крайніх випадках, щоб силою покласти край протиправній поведінці сторін у конфлікті,

що створює загрозу миру або що є порушенням миру або актом агресії. Статут ООН передбачає два види колективних примусових заходів: не пов'язаних з використанням збройних сил і з використанням збройних сил. Рада Безпеки ООН-єдиний орган у системі ООН, уповноважений приймати рішення на основі принципу одноголосності про проведення примусових заходів від імені цієї організації.

ПРИНЦИП МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - юридично узагальнене правило поведінки суб'єктів міжнародного права в певній галузі правовідносин.

ПРИПИНЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - втрата міжнародним договором своєї обов'язкової сили.

ПРИТУЛОК ДИПЛОМАТИЧНИЙ - надання будь-якій особі можливості сховатися від переслідувань з політичних мотивів у приміщенні іноземного дипломатичного представництва чи консульської представництва, а також на іноземному військовому кораблі.

ПРІОРИТЕТУ І ПРЯМОГО ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ПРИНЦИП -

принцип конституційного права ряду держав, згідно з яким принципи і норми міжнародного права є складовою частиною правової системи відповідної країни і діють безпосередньо, не вимагаючи трансформації.

ПРОЛОНГАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - продовження договору, здійснюване до моменту закінчення терміну його дії з метою забезпечення його безперервності. Пролонгація міжнародного договору проводиться 2 способами: шляхом укладення спеціальної угоди (протоколу) л

169

продовження договору на певний термін і шляхом включення умови про таке продовження в сам текст договору.

ПРОМУЛЬГАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ (від лат. Promulgatio -

оголошення, оприлюднення) - офіційне опублікування міжнародного договору.

Після цього міжнародний договір набуває юридичної сили у відповідній державі, якщо до цього моменту він вже вступив в силу або якщо інше не передбачено в ньому самому.

ПРОТЕКТОРАТ (ЗАСТУПНИЦТВО) - існувала раніше напівколоніальній форма залежності, при якій формально зберігалася видимість державності, але за протектором визнавалися широкі права і повноваження на втручання у внутрішні справи протежіруемого держави. Протектор, як правило,

привласнював собі такі сфери державної діяльності, як зовнішні зносини,

верховне командування, правосуддя, стягнення деяких податків.

ПРОТОКИ МІЖНАРОДНІ - природні морські шляхи, що з'єднують окремі моря і океани і регулярно використовуються для міжнародного судноплавства. У силу міжнародних угод, міжнародних звичаїв і практики держав для таких проток був історично встановлено принцип свободи проходу суден і прольоту літаків усіх країн.

ПРОТОКОЛ (договірний) - офіційний документ (нерідко додаток до основного договору), за допомогою якого міжнародний договір доповнюється,

уточнюється. Протоколом може називатися і окремий міжнародний угоду, як правило, з питань менш важливим, ніж вирішуються в договорах і конвенціях.

Однак іноді протоколом називається і важливе політичну угоду.

ПРОТОКОЛ ДИПЛОМАТИЧНИЙ - сукупність загальноприйнятих правил, традицій і умовностей, що дотримуються урядами, відомствами закордонних справ, дипломатичними представництвами та офіційними особами в міжнародному спілкуванні. Загальноприйняті положення протоколу дипломатичного закріплені у Віденській конвенції про дипломатичні зносини

1961 р. У той же час протокол дипломатичний кожної держави має свої сообенності, зумовлені національними традиціями і звичаями.

170

РАБСТВО - згідно Конвенції про рабство 1926 р., рабство, це "положення або стан особи, щодо якої здійснюються деякі або всі повноваження,

притаманні праву власності".

РАДА БЕЗПЕКИ ООН - головний постійно діючий політичний орган ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки. Складається з 15 членів: 5 постійних членів Ради (РФ, США, Великобританія, Франція, Китай) і 10 непостійних членів, що обираються до Ради на 2-річний термін відповідно до процедури, передбаченої в Статуті.

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ - один з головних органів Європейського Союзу (Європейських Співтовариств); складається з міністрів держав-членів, забезпечує участь держав-членів у процесі прийняття рішень.

РАДА ЄВРОПИ - перша європейська міжурядова організація, створена після Другої світової війни. Його Статут був підписаний і ратифікований в 1949

р. Цілями Ради Європи є забезпечення все більш тісних зв'язків між державами-

членами для захисту та реалізації їх ідеалів і принципів, сприяння перетворенню Європи в демократичний і безпечний простір, захист і зміцнення плюралістичної демократії та прав людини, розвиток і зміцнення європейської самосвідомості для формування європейської культурної ідентичності. Умовою прийому до Ради Європи є гарантія свободи вираження думки, особливо свобода засобів масової інформації, захист національних меншин, дотримання основ міжнародного права, а також зобов'язання підписати Європейську конвенцію з прав людини та визнати усю сукупність її контрольних механізмів.

Структуру Ради Європи утворюють: 1.Комітет міністрів; 2. Парламентська асамблея; 3.Совещанія галузевих міністрів; 4. Секретаріат. Комітет міністрів,

що складається з міністрів закордонних справ держав-членів, є вищим органом Ради Європи. Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у Страсбурзі (Франція).

Офіційними мовами Ради Європи є англійська та французька; німецький та італійський-робочі мови Парламентської асамблеєю.