Уч.Пос. ВЕДЕНЯ ПЕРЕГОВОРІВ

151

неофіційною захисту прав людини. Створена в Лондоні в 1961 р., де і знаходиться її штаб. Її статутна мета полягає в тому, щоб "забезпечити у всьому світі дотримання положень Загальної декларації прав людини" (ст. 1).

МІЖНАРОДНЕ ЗЛОЧИН - найтяжчий міжнародно-протиправне діяння,

що посягає на основи існування держав і націй, що підриває найважливіші принципи міжнародного права, що загрожує міжнародному миру і безпеки. У

підготовленому Комісією міжнародного права проекті статей про відповідальність держав підкреслюється, що "міжнародно-протиправне діяння,

що у результаті порушення міжнародного зобов'язання, настільки основного для забезпечення життєво важливих інтересів міжнародного співтовариства в цілому, становить міжнародний злочин".

МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО - сукупність юридичних принципів і норм, що регулюють відносини між державами в процесі дослідження та використання космічного простору і небесних тіл і визначають їх правовий режим.

МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО - система принципів і норм, що регулюють співробітництво держав у попередженні, розслідуванні та покарання в особливому порядку за вчинення злочинів, передбачених у міжнародних договорах.

МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОСУДДЯ - міжнародний судовий механізм і процедуру, створювані світовим співтовариством держав для розгляду кримінальних деліктів і злочинів фізичних та юридичних осіб, що мають міжнародний характер.

МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО-сукупність правових принципів і норм, що регулюють відносини між державами, а також міжнародними організаціями, що виникають у зв'язку з їх діяльністю з використання морів і океанів і їх ресурсів, а в ряді випадків-повітряного простору над окремими морськими районами (наприклад, протоками , відкритим морем).

МІЖНАРОДНЕ ПОВІТРЯНЕ ПРАВО - галузь міжнародного права, що представляє собою сукупність міжнародно-правових принципів і норм, що

152

регулюють відносини між державами з метою здійснення міжнародних повітряних сполучень. Міжнародне повітряне право регулює міждержавні відносини, що виникають у ході встановлення, здійснення і розвитку повітряних сполучень. Предмет міжнародного повітряного права є відносини між державами, які стосуються правового режиму повітряного простору та міжнародних повітряних сполучень.

МІЖНАРОДНЕ посадова особа - звичайно громадянин будь-якої держави, що знаходиться на службі секретаріату міжнародних організацій, член персоналу секретаріату таких організацій.

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО (міжнародне публічне право) - особлива правова система, що складається з договірних і звичайних норм і принципів, що регулюють відносини між його суб'єктами, що виражають їх відносно узгоджену волю. Міжнародне право регулює відносини між державами,

створеними ними міжнародними організаціями і деякими іншими суб'єктами міжнародного спілкування (государственноподобнимі утвореннями,

національно-визвольними рухами). Джерелами міжнародного права є міжнародні договори і міжнародно-правові звичаї, допоміжні джерела-акти міжнародних організацій, рішення міжнародних судових та арбітражних органів, міжнародно-правова доктрина.

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПРАВ ЛЮДИНИ - галузь міжнародного права,

що представляє собою систему норм і принципів міжнародного права, що регулюють міжнародний захист прав і основних свобод індивідів і виступають як міжнародних стандартів для національного права.

МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО-комплекс правових норм, що регулюють цивільно-правові відносини, що мають міжнародний характер.

Міжнародний характер цих правовідносин проявляється, зокрема, в тому, що в них беруть участь іноземні громадяни, іноземні юридичні особи та іноземні держави; вони пов'язані з територією двох або декількох держав; об'єктом таких правовідносин є річ, що перебуває за кордоном. Джерелами

153

міжнародного приватного права є як акти внутрішнього законодавства держав,

так і міжнародні договори.

МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР - угода між двома або кількома державами чи іншими суб'єктами міжнародного права щодо встановлення, зміни або припинення їх взаємних прав і обов'язків у політичних, економічних або інших відносинах. Міжнародний договір є основним джерелом міжнародному права.

Міжнародний договір-родове поняття, що охоплює всі міжнародні угоди, які можуть мати самі різні найменування: договір, угода, конвенція, пакт, хартія,

комюніке, протокол та ін Незалежно від свого конкретного найменування всі договори мають однакову юридичну силу.

МІЖНАРОДНИЙ ЗВИЧАЙ - правило, що склалося в результаті тривалого застосування у відносинах між всіма або деякими державами, але не закріплена в міжнародному договорі. Є джерелом міжнародного права в тих випадках, коли відносини не врегульовані міжнародним договором. Необхідна умова визнання міжнародного звичаю джерелом права або, як його називають,

звичайною нормою міжнародного права, - визнання його всіма або деякими державами, виражене або у вигляді певних дій, або шляхом утримання від дій.

МІЖНАРОДНИЙ СУД ООН - один з 6 головних органів ООН і головний судовий орган цієї організації. Статут Міжнародного Суду, підписаний 26

червня 1945 р. і вступив з 24 жовтня 1945 р., становить невід'ємну частину Статуту ООН. Суд складається з 15 суддів, які виступають, відповідно до його Статуту, в особистій якості. Члени Суду обираються на 9 років з числа осіб

"високих моральних якостей, що задовольняють вимогам, які висуваються в їхніх країнах для призначення на вищі судові посади, або які є юристами з визнаним авторитетом в області міжнародного права".

МІЖНАРОДНИЙ ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ (МКК) - організація, що об'єднує національні товариства Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Лева і Сонця, Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), утворений в

1863 р., а також Лігу товариств Червоного Хреста (ЛОКК), засновану в 1919 р.

для координації діяльності національних товариств Червоного хреста в мирний

154

час. Діяльність усіх організацій Червоного Хреста спрямована на надання допомоги пораненим і хворим, військовополоненим-під час збройних конфліктів і жертвам стихійних лих-у мирний час. МКК-організація особливого роду, він не володіє ознаками справжньої міжнародної організації: не має штаб-

квартири, постійного виконавчого органу та власних фінансових джерел, тому що діяльність його Постійної комісії фінансується за рахунок МКЧХ та ЛОК.

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ - постійні об'єднання держав, створені на основі міжнародної угоди з метою сприяння вирішенню міжнародних проблем,

передбачених відповідним установчим документом, та розвитку всебічного співробітництва держав.

МІЖНАРОДНІ РІКИ - річки, що протікають по території двох і більше держав та використання яких є предметом міжнародно-правових відносин між прибережними державами. Кожна частина міжнародної ріки знаходиться під суверенітетом тієї держави, в межах кордонів якої протікає.

МІЖНАРОДНІ СЛУЖБОВЦІ-штатні співробітники міжнародних організацій. При виконанні своїх службових повноважень вони незалежні від держави свого громадянства і держави розміщення штаб-квартири міжнародної організації. Статус міжнародних службовців визначається статутними документами відповідної організації та міжнародними договорами.

МІЖПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ СНД -

орган міжпарламентського співробітництва Співдружності Незалежних Держав, створений в 1992 р. на користь зближення законодавств держав-

учасників СНД. Важлива частина роботи Асамблеї-підготовка рекомендаційних

(модельних) законодавчих актів, на основі яких повинні розроблятися і внутрішньодержавні закони країн СНД. Асамблея приймає також і заяви політичного характеру.

МІСІЯ СПЕЦІАЛЬНА - місія, що має представницький і тимчасовий характер, що посилається однією державою до іншої за згодою останнього для розгляду певних питань чи виконання в цій державі визначеної задачі.

155

МКЧХ - утворений в 1863 р. з ініціативи низки громадських діячів і функціонує на основі Цивільного кодексу Швейцарії; складається з 25

швейцарських громадян. МКЧХ іменується міжнародним, оскільки, відповідно до свого статуту, здійснює гуманітарну діяльність на міжнародному рівні під час збройних конфліктів.

МОРАТОРІЙ (від лат. Moratorium-уповільнюючий, відстрочується) -

відстрочка виконання державою своїх міжнародних зобов'язань, зокрема, за договорами, як правило, на певний строк або до закінчення війни, стихійних лих або інших надзвичайних подій. Поширюється на всі зобов'язання або на деякі з них.

МОРСЬКІ КОРИДОРИ - встановлюються з метою регулювання проходу іноземних суден у територіальних водах прибережних держав, протоках,

використовуваних для міжнародного судноплавства і архіпелажних водах держав-архіпелагів.

НАЙМАНЦІ - у міжнародному праві особи (зазвичай громадяни інших держав), добровільно вступають у збройну боротьбу на боці одного з учасників збройного конфлікту. Найманець не має статус комбатанта або військовополоненого. Згідно зі ст. 47 Додаткового протоколу 1 1977 р. до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р., ця особа, яка: 1.

спеціально завербована на місці або за кордоном для того, щоб брати участь у збройному конфлікті; 2. фактично бере безпосередню участь у військових діях; 3. бере участь у військових діях, керуючись головним чином бажанням одержати особисту вигоду, і якій дійсно обіцяно стороною або за дорученням сторони, що перебуває в конфлікті, матеріальну винагороду, що істотно перевищує винагороду, яка обіцяна чи сплачується комбатантам такого ж рангу і функцій, які входять до особового складу збройних сил даної сторони; 4. не є ні громадянином сторони, що перебуває в конфлікті, ні особою, що постійно проживають на території, контрольованій стороною, перебуває в конфлікті; 5.

не входить до особового складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті; 6. не послана державою, яка не є стороною, перебуває в конфлікті,

156

для виконання офіційних обов'язків як особи, що входить до складу її збройних сил.

НАЦІОНАЛЬНА НАЛЕЖНІСТЬ МОРСЬКОГО СУДНА - визначається прапором держави, під яким воно ходить. Процедура отримання права плавання під прапором відповідної держави регламентується законодавством цієї держави.

НАЦІОНАЛЬНА НАЛЕЖНІСТЬ ПОВІТРЯНОГО СУДНА - визначається виходячи з реєстрації суду в тій чи іншій державі. Кожне повітряне судно,

зайняте в міжнародній аеронавігації, має на борту разом з іншими документами свідоцтво про його реєстрацію, що підтверджує національну приналежність повітряного судна.

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЖИМ - принцип, який застосовується в міжнародних договорах, в силу якого юридичним та фізичним особам однієї Договірної Держави надавати на території іншої договірної держави такі ж права, пільги та привілеї, які надаються його власним юридичним і фізичним особам. Національний режим може бути встановлений у законодавстві окремих держав.

ДЕРЖАВА, ЩО НЕ ВОЮЄ - країна, яка формально не оголосила себе в стані війни, проте, на відміну від нейтральної держави, вона не зв'язує себе рівним ставленням до воюючим сторонам.

НЕДРУЖНІЙ АКТ - дії однієї держави проти іншої держави або його юридичних або фізичних осіб, не обов'язково носять протиправний характер,

але які є по суті недружніми.

НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ - заборона використання будь-якої території у військових цілях, у тому числі для ведення військових дій на певній території і для її використання в якості бази для їх ведення.

НЕЙТРАЛІТЕТ ОЗБРОЄННЯ - висунуте Росією в 1780 р. поняття, що означає право нейтральних країн захищати силою зброї свободу морської торгівлі з воюючими державами, під час війни.

157

НЕЙТРАЛІТЕТ ПОСТІЙНИЙ - міжнародно-правовий статус держави,

відповідно до якого вона зобов'язується у випадку війни не вступати в неї на боці будь-якого воюючої держави, не чинити воюючим безпосередню військову допомогу. У мирний час постійно нейтральна держава не повинна вступати у військові союзи та блоки. Нейтралітет постійний може бути договірним і декларативним.

НЕЙТРАЛІТЕТ у воєнний час - правове становище держави, при якому воно не бере участі у війні і не надає безпосередньої допомоги воюючим.

Воюючі держави не має права перетворювати територію дотримує нейтралітет у воєнний час держави в театр військових дій, проводити через нього свої війська, діяти проти такої держави збройними силами.

НЕКОМБАТАНТИ - входять до складу збройних сил особами, функції яких зводяться лише до обслуговування і забезпечення бойової діяльності збройних сил і які мають право застосовувати зброю тільки в цілях самооборони (медичний, інтендантський персонал, військові юристи,

кореспонденти, репортери, духовні особи).

НОВАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - оновлення зобов'язань за міжнародним договором шляхом повної або часткової заміни старих зобов'язань новими, щоб привести їх у відповідність з цілями договору відповідно до нових умов. Новація міжнародного договору здійснюється за згодою сторін договору на період його дії або з встановленням нового терміну його дії. Новація міжнародного договору може стосуватися всього договору або який-небудь його частини.

НОРМА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - юридично обов'язкове правило поведінки держав та інших суб'єктів міжнародного права в їх міжнародних відносинах.

НОРМА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ЗАГАЛЬНА - норма, визнана усіма чи переважною більшістю держав як юридично обов'язкового правила поведінки у зв'язку з певним видом правовідносин.

158

НОРМА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ЛОКАЛЬНА - юридично обов'язкове правило поведінки, що регулює певні галузі міжнародних відносин між обмеженим колом (двома або кількома) суб'єктів міжнародного права.

НОТА - документ дипломатичного листування.

НУНЦІЙ - дипломатичний представник Ватикану. За Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 р. нунцій прирівнюється за рангом до посла. Нунцій акредитуються при главі держави.

ОБ'ЄКТ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - матеріальні та нематеріальні блага,

дії або утримання від дій, не належать винятково до внутрішньої компетенції держав, з приводу яких суб'єкти міжнародного права можуть вступати в правовідносини.

ОБОВ'ЯЗКОВА ЮРИСДИКЦІЯ - певна міжнародним договором сукупність правомочностей міжнародного судового органу розглядати і вирішувати правові спори, передані їм на підставі заздалегідь взятого сперечалися державами зобов'язання.

ОДНОСТАЙНОСТІ ПРИНЦИП - закріплений Статутом ООН (ст. 27, п.3)

порядок прийняття рішень у Раді Бозопасності ООН, згідно з яким для прийняття рішень з усіх питань по суті потрібно не менше 9 голосів,

включаючи співпадаючі голоси всіх постійних членів Ради Безпеки. Достатньо одному або декільком постійним членам Ради Безпеки проголосувати проти, і

рішення вважається відхиленим (так зване "вето" постійного члена).

ОДНОСТОРОННІЙ АКТ - дія суб'єкта міжнародного права, розпочате їм в односторонньому порядку і має міжнародно-правове значення.

ОЗБРОЄНІ КОНФЛІКТИ НЕМІЖНАРОДНОГО ХАРАКТЕРУ - збройний конфлікт, що відбувається на території будь-якої держави між його збройними силами і антиурядовими збройними силами або іншими організованими збройними групами, які, перебуваючи під відповідальним командуванням,

здійснюють певний контроль над частиною території держави.

ОПЕРАЦІЇ ООН з підтримання миру - заходи і дії з використанням збройних сил або військових спостерігачів, держав-членів Організації

159

Об'єднаних Націй, прийняті Радою Безпеки ООН для підтримки або відновлення міжнародного миру і безпеки.

ОПІН ЮРІС - переконання суб'єктів міжнародного права в юридичній повноцінності (дійсності) правової норми.

ОПТАЦІЇ (від лат.opto-вибирати) - один із способів набуття та припинення громадянства, що полягає у виборі громадянства при зміні державної території.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ (ООН) - універсальна міжнародна організація по забезпеченню миру, безпеки і міжнародного співробітництва.

Створена в 1945 р. з ініціативи провідних країн антигітлерівської коаліції

(СРСР, США, Китаю, Англії і Франції). Членами ООН є до 1999 р. 185 держав.

Головними органами ООН є: Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки ООН,

Економічна і Соціальна Рада ООН, Рада з Опіки, Міжнародний Суд ООН і Секретаріат ООН.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО ДОГОВОРУ (НАТО) -

була створена на основі підписаної в Вашингтоні 4 квітня 1949 р. угоди.

Договір безстроковий, однак передбачається можливість виходу з нього будь-

якого учасника після закінчення 20-річного терміну і через рік після його заяви про денонсацію договору. Вищий орган НАТО-Північноатлантична рада, який складається з представників всіх держав-членів в ранзі послів і проводить свої засідання не рідше одного разу на тиждень під головуванням Генерального секретаря НАТО. Штаб-квартира НАТО знаходиться в Брюсселі (Бельгія).

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА - концентровано виражені і узагальнені загальновизнані норми поведінки суб'єктів міжнародних відносин з приводу найбільш важливих питань міжнародного життя на певному історичному етапі. У сучасному міжнародному праві основні принципи міжнародного права мають велике значення для забезпечення миру та організації співпраці між державами. Основні принципи міжнародного права містяться в Статуті ООН; Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до

160

Статуту ООН; в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі

1975 р. Всього в даний час в зазначених міжнародних документах закріплено десять основних принципів міжнародного права. У процесі розвитку міжнародних відносин відбувається подальше становлення та формування нових основних принципів міжнародного права.

ОФІЦІЙНІ І РОБОЧІ МОВИ - мови, на яких ведеться робота в міжнародних організаціях або на міжнародних конференціях, а також в ході міжнародних переговорів. Офіційними є мови, на яких ведеться дискусія в головних органах конференції або організації, складаються і публікуються офіційні документи (протоколи, рішення, заключні акти і т. п.). Робочі мови-це мови, використовувані для обговорення питань у робочому допоміжному органі конференції або організації чи при розробці текстів документів у них. В ООН англійська, іспанська, китайська, російська та французька мови є як офіційними, так і робочими мовами Генеральної Асамблеї ООН, її комітетів і підкомітетів. Арабська мова-офіційний і робоча мова Генеральної Асамблеї, але тільки її головних комітетів.

ПАКТИ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ - схвалені 16 грудня 1966 Генеральною Асамблеєю ООН два міжнародні Пакту (договору): про громадянські і політичні права людини і про економічні, соціальні та культурні права. Обидва Пакту відкриті для підписання і ратифікації.

ПАРАЛЕЛЬНІ ЮРИСДИКЦІЇ - інститут міжнародного кримінального права, згідно з яким національні та міжнародні суди мають право здійснювати кримінальне переслідування осіб, які вчинили міжнародні злочини проти міжнародного гуманітарного права і військові злочини. У Статуті міжнародного трибуналу по Югославії 1993 р. і Статуті міжнародного кримінального трибуналу по Руанді 1995 встановлено, що юрисдикція Міжнародного трибуналу має пріоритет по відношенню до юрисдикції національних судів. На будь-якій стадії попереднього розслідування злочинів або судового процесу Міжнародний трибунал має право офіційно просити ці суди передати провадження у справі Міжнародному трибуналу.