3.7 Зміст звіту

Вказати тему та мету лабораторної роботи.

Записати рівняння (3.1)-(3.5) з пояснюванням величин, що в них входять та зазначенням їх розмірностей.

Зарисувати форму протоколу (таблиця 3.1).

Записати розрахункові формули (3.6.1), (3.6.2), (3.6.3).

Виконати креслення трубопроводу, дотримуючись рекомендованих масштабів (для побудови графіку горизонтальної ділянки трубопроводу відвести сторінку з зошита для) – Рисунок 3.2.

Після проведення дослідів та розрахунків заповнити протокол та побудувати п’єзометричну та напірну лінії на кресленні трубопроводу.

Для того, щоб побудувати вказані лінії для горизонтальної ділянки трубопроводу, виконують креслення трубопроводу (рисунок 2), відкладаючи довжини у масштабі 1:20, а діаметри – в масштабі 1:5.

Уздовж горизонтальної осі трубопроводу розташовують площину відліку ( z = 0 ). Від площини відліку в масштабі 1:10 відкладають у вертикальному напрямку величину наявного напору H та проводять горизонтальну лінію H = const – напірна лінія для нев’язкої рідини (EE).

На ординатах, проведених у місцях підключення п’єзометрів, (напорів ) - показання п’єзометрів. Прямі, що проведені через кожну пару точок ( у межах ділянок труб= const ), утворюють п’єзометричну лінію (PP).

Щоб побудувати напірну лінію для в’язкої рідини (EE), необхідно відкласти від п’єзометричної лінії вгору уздовж вертикалі величини швидкісних напорів (в масштабі 1:10) на кожній прямолінійній ділянці труби, а потім провести прямі лінії, паралельні до п’єзометричної. Граничні точки відрізків прямих з’єднують прямими лініями.

Величини швидкісних напорів розраховують, використовуючи рівняння (3.5) :

,

де об’ємну витрату води Q [м³/с] визначають через час наповнювання об’єму мірного баку V : . Тоді :

. (3.6)

Враховуючи, що об’єм мірного баку V = 15 л, а діаметри труб відповідно : d₁ = d₄ = 25.4мм , d₂ = 17.6 мм , d₃ = 13.2мм , одержимо :

, мм (3.7)

, мм (3.8)

, мм (3.9)

Втрати напору визначаються вертикальними відрізками у полі креслення, яке обмежується напірними лініями для нев’язкої (EE) та в’язкої (EE) рідини.

Для того, щоб побудувати напірну та п’єзометричну лінії для вертикальної ділянки трубопроводу, виконують креслення трубопроводу та напірного баку в масштабі 1:10 (рисунок 3.3).

Від вертикальної осі трубопроводу (лінія відліку ОО) в горизонтальному напрямку відкладають величину наявного напору H (в масштабі 1:10) та проводять вертикальну лінію H = const – напірна лінія для нев’язкої рідини (EE). Через точку перетину продовження лінії рівня рідини у баку та напірної лінії (EE), а також через точку перетину осей вертикальної та горизонтальної ділянок трубопроводу проводять лінію геометричних напорів (zz).

На горизонтальних лініях, проведених через місця підключення п’єзометрів, відкладають виміряні значення п’єзометричних напорів (в масштабі 1:10) від лінії (zz) у напрямку лінії (EE). Лінія, що проведена через пару одержаних точок, є п’єзометричною (PP). Напірна лінія для в’язкої рідини (EE) відстоїть від п’єзометричної (в горизонтальному напрямку) на величину динамічного напору , яку розраховують за формулами (3.7,3.8,3.9).

Закінчити звіт необхідно висновками за результатами роботи у відповідності до мети роботи.