Тематичний план навчальної дисципліни «Соціологія»

№ п/п	Назва теми	Всього	Навчальне навантаження	Кількість годин		Самостійна робота студента
				Лекції	Семінари
1.	Соціологія: наука про суспільство	6	2	2	-	4
2.	Історія розвитку соціологічної думки	7	2	-	2	5
3.	Суспільство як соціальний феномен	7	2	2		5
4.	Соціальна структура суспільства	9	4	2	2	5
5.	Соціальні інститути і соціальні організації	7	2	2	-	5
6.	Особистість у системі соціальних зв’язків	7	2	2	-	5
7.	Соціологія молоді	7	2	-	2	5
8.	Гендерна соціологія. Соціологія шлюбу та родини	9	4	2	2	5
9.	Соціологія освіти та науки	9	4	2	2	5
10.	Соціологія релігії	9	4	2	2	5
11.	Соціологія культури	7	2	2	-	5
12.	Етносоціологія	7	2	2	-	5
13.	Соціологія політики	7	2	2	-	5
14.	Соціологія екології	7	2	2	-	5
15.	Соціологія міста і села	7	2	2	-	5
16.	Соціологія девіантної поведінки	7	2	2	-	5
17.	Соціологія громадської думки	9	4	2	2	5
18.	Сутність та різновиди соціологічних досліджень	9	4	2	2	5
19.	Основні методи збору та обробки соціологічної інформації	7	2	2	-	5
	Всього	144	50	34	16	94

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарського заняття

Семінар є назвою широко застосовуваного виду занять з різноманітних навчальних дисциплін, частіше – саме з гуманітарних наук.

Семінарське заняття є однією з найважливіших форм навчального заняття у вищому навчальному закладі, яке проводиться у формі дискусії за означеною темою, для якої студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Семінари проводяться з основних тем, що передбачені навчальною програмою і є ефективною формою закріплення теоретичних знань, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи з навчальною та науковою літературою.

Головна мета семінарських занять – опанування студентами навчальної дисципліни, забезпечення глибокого і всебічного аналізу та колективного обговорення основних питань курсу, навчання елементам творчого застосування отриманих знань на практиці.

Основними завданнями семінарських занять є:

• закріплення у студентів теоретичних знань;

• оволодіння ними науковим апаратом, навичками усного і письмового викладення навчального матеріалу;

• залучення їх до науки, наукових досліджень;

• прищеплення студентам навичок творчого мислення, самостійного формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових положень і висновків;

• формування світогляду та критичного стилю мислення.

Види проведення семінарських занять можуть бути різноманітними. Вони залежать від типу семінару, змісту і особливостей теми, складу студентів. Найбільш поширеними видами формами проведення семінару є: розгорнута бесіда, виступи з рефератами, доповідями, індивідуальними завданнями; диспут у формі діалогу, круглий стіл тощо.

Треба пам’ятати, що якість семінару перш за все залежить від якості підготовки студентів. Тому при підготовці до семінару кожен студент повинен уважно ознайомитися з планом заняття, який відображає зміст чергової теми заняття; прочитати і продумати свої лекційні записи, які відносяться до теми семінару; вивчити чи законспектувати рекомендовану літературу; при потребі скористатися консультацією викладача; скласти розгорнутий план, тези чи конспект виступу з усіх питань теми заняття.

Студенти повинні відвідувати всі без виключення семінарські заняття. Пропуск семінару позбавляє студента можливості усвідомити, закріпити та отримати цілісне уявлення по тій чи іншій темі. Крім того, у студента можуть виникати труднощі при підготовці до підсумкового контролю.