Тема 3. Специфічні особливості поведінки ділової жінки й чоловіка на роботі

1. Діловий етикет в офісі.

2. Дресс-код.

Чоловік, входячи у вестибюль установи, організації, повинен зняти головний убір. Це – знак поваги до даної організації. Супроводжуючи даму, що спускається або піднімається по сходам, чоловік повинен рухатися, перебуваючи на сходинку нижче, щоб, якщо в цьому виникне необхідність, підстрахувати її. Чоловікові краще рухатися збоку, далеко від поруччя. У дверях варто пропускати вперед: молодшому – старшого, чоловікові – жінку, підлеглому – керівника. Підлеглий звільняє дорогу керівникові. Однак той має право пропустити його вперед. Якщо маючий переважне право пройти першим, звільняє дорогу іншому, той повинен подякувати. До ліфту, неосвітленого під'їзду, залу ресторану чоловік повинен входити першим.

Коли до дверей одночасно підійшли дві особи однієї статі, віку й соціального статусу, то переважне право пройти першим дається тому, хто перебуває праворуч. Тільки правий має право звільнити дорогу лівому зі словами: «Прошу вас» (лівий пропускає вперед мовчачи).

Отримавший запрошення пройти першим, повинен подякувати й пройти. У діловій етиці не прийнято торгуватися у дверях, демонструючи свою вихованість (і одночасно – незнання ділової етики), - час дорожче. Здороваються першими, що ввійшли (або що підійшли) незалежно від статі, а також: підлеглі – з керівниками, молодші – зі старшими, чоловіки – з жінками. У тім же порядку представляються й представляють одних іншим.

Здороваючись, представляючись, необхідно подивитися в очі один одному. Прийнято цікавитися здоров'ям, справами знайомих вам членів сім'ї вітаємої вами людини.

При зустрічі жінок перша здоровається та, що йде із чоловіком. При зустрічі подружніх пар спочатку здороваються жінки, потім – чоловіки з жінками, потім – чоловіки один з одним.

Простягають руку для рукостискання першими: керівники - підлеглим, жінки – чоловікам, старші – молодшим.

Подаючи руку, жінка не зобов'язана знімати рукавичку. Виключення становить випадок, коли вона здоровається з людьми похилого віку. Зняття жінкою рукавички – це знак особливого розташування.

Цілувати руку в нас прийнято тільки замужнім жінкам, причому більш доречно це робити в приміщенні. Цілуючи руку, чоловік повинен трохи нахилитися, одночасно підносячи руку жінки до своїх губ. Жінка повинна підняти руку, не змушуючи чоловіка нахилятися.

Якщо один з учасників ділової зустрічі пчихнув, він повинен неголосно вибачитися. При цьому навколишні роблять вигляд, що нічого не відбулося (відзначимо, що чхати не прийнято, той, хто відчув позив, повинен почати дії, що попереджають, наприклад, потерти носові пазухи й перенісся).

Якщо керівник доручив почастувати відвідувачів чаєм, кавою, секретар цікавиться, чому вони надають перевагу. Подаючи замовлене гостям, необхідно посміхнутися їм.

Візитні картки – невід'ємний атрибут ділового життя. Візитну картку активно застосовують для встановлення і підтримання контактів з діловими громадськими колами. Сьогодні візитна картка виконує здебільшого одну функцію — традиційний обмін номерами телефонів, факсів, адресами електронної пошти.

У міжнародній практиці міцно утвердилися короткі символи, які виражають ставлення власника картки до того, кому вона призначається, або інтенцію, з якої вона посилається. Ці символи, що означають подяку і побажання, пишуться чорним чорнилом у лівому нижньому куті візитної картки:

p.f — pour feliciter — привітання;

р.r — pour remercier— подяка;

р.f.N.A — pour feliciter Nouvel An— побажання з нагоди Нового Року;

р.f. F.N. — pour feliciter Fete Nationale — побажання з нагоди національного свята;

р.р. — pour presenter — відрекомендування іншої особи (замість особистого візиту);

р.с. — pour condoleance— виказ співчуття;

р.р.с. — pour prendre conge— прощання у зв'язку з остаточним від'їздом з країни у випадку, коли не складається прощальний візит.

На візитних картках можна робити й інші написи, текст, як правило, пишеться короткий, від третьої особи, найчастіше внизу картки і тільки від руки, наприклад: "вітає з Новим Роком і Різдвом Христовим".

На візитній картці, на якій вказані тільки ім'я та прізвище власника, може бути написане (нижче) і запрошення.

У дипломатичній практиці використовують такі основні види візитних карток: офіційні, приватні та спільні. Вони можуть відрізнятися між собою форматом, кольором, видом друку, змістом. Офіційні візитні картки, як правило, розміром 9х5 см — для чоловіків і 7,5 х 5,5 см — для жінок; це лаконічні документи, що друкуються на білому цупкому папері шрифтом, близьким до рукопису. На офіційній візитній картці дипломатів друкується ім'я та прізвище, посада і назва столиці, але може подаватися також адреса і телефони, факси, адреса електронної пошти.

Дресс-код ( dress code — кодекс одягу) — форма одягу, необхідний при відвідуванні певних заходів, організацій, закладів.

• Термін «дресс-код» виник у Великобританії, але швидко поширився в світі. Використається для позначення регламенту в одязі, що показує приналежність людини до певної професійної групи. Дресс-код компанії вважається продовженням корпоративної культури фірми й важливою частиною її Бренда. Вимоги до одягу співробітника можуть бути детально обговорені в Трудовий договорі, за порушення можуть передбачатися санкції.

Діловий стиль (стиль одягу)- один зі стилів одягу, призначений для ділової сфери життя суспільства, характеризується строгістю, стриманістю й консерватизмом у виборі тканини, кольорі, покрої та аксесуарах.

Усередині ділового стилю виділяють наступні мікростилі:

• строго діловий стиль (стиль співбесіди, переговорів: костюм і краватка)

• повсякденний діловий стиль (допустимий коричневий колір)

• умовно-діловий стиль (стиль П'ятниця: джинси та піджак)

Найпоширеніші дресс-коди:

BB (Business Best):«самий строгий і дорогий діловий костюм». Підходить для ділової зустрічі, ділового прийому. Чоловікам: діловий костюм темно-синіх кольорів, можна в смужку, зі сліпуче білою сорочкою з подвійними манжетами й запонками, краваткою в червоних тонах, з нагрудною хусткою. Туфлі – винятково чорні. Жінкам: сірий, синій або бежевий костюм, біла блузка-сорочка, можна краватку, тілесних кольорів прозорі панчохи, туфлі чорних кольорів або кольору костюма, на каблуці 3-5 сантиметрів.

Formal:«формальний захід». Чоловікам: смокінг або темний урочистий костюм із краваткою. Жінкам: плаття для коктейлю, довге плаття. Такий дресс-код зустрічається на званих вечерях у дорогих ресторанах, на корпоративному банкеті, на торжествах з більшою кількістю гостей. Існує також formal для офісних працівників, що припускає дуже строгий стиль, подібний з Business Best.

A5 (After Five):«Після п'яти». Звичайно означає, що планується коктейль після 17.00, тому й одяг повинна бути відповідний – костюм, не обов'язково діловий. Кольори будь-які, краватка необов'язкова. Для дам – плаття для коктейлю або ошатні комплекти, наприклад, відкритий топ зі стразами й штани.

A5c (After 5 casual)— невимушений вечірній стиль. Слово casual, з яким асоціюються джинси й джемпер, не повинне вводити в оману. A5 casual – це ультрамодний одяг відомих брендов.

Casual:«кежуал» — вільний стиль. Застосовується на пікніках, корпоративних вечірках. Головне — бути охайним, а предмети одягу вибираєте самі.

Література [5, 8, 10-15, 22].