Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichni_rekomendatsiyi_z_Profesiynoyi_etiki_ta_dip_protocol.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
178.69 Кб
Скачать

Тема 2. Ділова етика як вид професійної етики. Діловий і дипломатичний протокол

  1. Поняття ділової етики.

  2. Правила ділового етикету в міжнародному діловому спілкуванні.

Ділова етика– це сукупність етичних принципів і норм, якими повинна керуватися діяльність організацій і їхніх членів у сфері керування й підприємництва.

Багато фірм створюють корпоративні етичні кодекси – етичні принципи корпорації в письмовому виді, які включають правила поведінки, відповідальність адміністрації стосовно своїх працівників.

В організації діловий етикет залежить від того, який стиль ділового спілкування й керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний) характерний для ділового спілкування в організації в цілому, а також від діяльності організації, від смаків її керівництва й від традицій.

Рішення етичних дилем. Як вести в ситуаціях морального вибору?

Крок 1. Розпізнати й прояснити дилему.

Крок 2. Одержати всі можливі факти.

Крок 3. Перелічити всі ваші варіанти вибору.

Крок 4. Перевірити кожний варіант, задаючи три питання:

“Це законно?”

“Це правильно?”

“Це корисно?”

Крок 5. Ухвалення рішення.

Крок 6. Двічі перевірити рішення, задаючи два питання:

“Як я себе буду почувати, якщо моя сім'я довідається про моє рішення?”

“Як я себе буду почувати, якщо про моє рішення повідомлять у місцевій пресі?”

Крок 7. Почати діяти.

Шість основних правил ділового етикету, сформульованих американською дослідницею, соціологом, пропагандистом правил увічливості в діловому спілкуванні Джен Ягер.

1. Робіть все вчасно!

Запізнення не тільки заважають роботі, але і є першою ознакою того, що на людину не можна покластися. Прийти вчасно іноді значить прийти не занадто рано, не раніше свого начальства. Головне у вашому денному розкладі – прийти вчасно ранком. Якщо раптом трапиться так, що вам необхідно затриматися й ви знаєте про цьому заздалегідь, подзвоніть в офіс, і нехай ваш секретар або хто-небудь із начальства обов'язково буде в курсі справи.

Фахівці, що вивчають організацію й розподіл робочого часу, радять додавати зайвих 25% на той строк, що, на ваш погляд, потрібно для виконання даної роботи.

Згадаєте закон Мерфи: всі дела займають більше часу, чим вам здається, а всі перешкоди, які можуть виникнути, обов'язково виникають. Так що виділяйте час із запасом на ті труднощі, що піддаються прогнозуванню.

2. Не кажіть зайвого!

Зміст цього принципу в тім, що ви зобов'язані зберігати секрети корпорації, установи або конкретної угоди так само дбайливо, як і таємниці особистого характеру.

Ніколи нікому не переказуйте того, що вам доводиться почути від товариша по службі, керівника або підлеглого про їхнє особисте життя.

3. Будьте люб'язні, доброзичливі й привітні!

Ваші клієнти, замовники, покупці, товариші по службі або підлеглих можуть скільки завгодно чіплятися до вас, це неважливо: однаково ви зобов'язані поводитися з ними чемно, привітно й доброзичливо. Кому подобається працювати з людьми буркотливими, підозрілими й примхливими? Досягти вершини вам дозволить тільки дружелюбне відношення до навколишнім (що зовсім не означає дружити з кожним, з ким доводиться спілкуватися з обов'язку служби). Якщо всі навколо повторюють, що ви вмієте сподобатися, виходить, ви на вірному шляху. Один з важливих елементів вихованості й доброзичливості – мистецтво сказати те, що потрібно. Вам треба дотримуватися того ж принципу у своїх учинках, а вони відбиваються у ваших мовленнях.

4. Думайте про інших, а не тільки про себе!

Яка би справа ви не робили, потреба з'ясувати точку зору клієнта або покупця дозволить вам висунутися практично в будь-якій галузі економіки - від промисловості й видавничої справи до медицини й телекомунікацій. Увага до навколишнім повинне проявлятися не тільки відносно клієнтів або покупців, воно поширюється й на товаришів по службі, начальство й підлеглих. Поважайте думку інших, намагайтеся зрозуміти, чому в них зложилася та або інша точка зору. Завжди прислухайтеся до критики й рад колег, начальства й підлеглих. Не починайте відразу огризатися, коли хтось ставить під сумнів якість вашої роботи; покажіть, що цінуєте міркування й досвід інших людей. Упевненість у собі не повинна заважати вам бути скромним.

5. Одягайтеся як потрібно!

Самий головний принцип, про яке в жодному разі не слід забувати, - насамперед ви повинні прагнути вписатись у ваше оточення на службі, а усередині цього оточення – у контингент працівників вашого рівня. На яких би ролях не перебували ви у фірмі зараз, вам треба найкращим чином, тобто одягатися зі смаком, підбирати колірну гаму, ретельно підбирати аксесуари: від туфель до краваток.

6. Говоріть та пишіть правильно!

Що значить правильно користуватися усним і письмовим словом? Це значить, що все вимовне, а дорівнює написане вами: будь те внутрішні записки або будь-які листи, що відправляють за межі фірми кому б те не було, повинні бути викладені гарною мовою, а все власні імена повинні бути передані без помилок. Стежите за тим, щоб ніколи не вживати лайок: може трапитися, що розмова, на ваш погляд, зовсім приватний, на горі вам мимоволі почує людина, від думки якого залежить вся ваша кар'єра. Якщо за якимись причинами ви повторюєте кепські слова, ужиті третьою особою, – як цитата або при розборі якоїсь ситуації, - не вимовляєте самої лайки. Існують способи сказати, що в тексті опущена лайка, наприклад, вимовляється термін “експлетив”.

Етика ділових відносин – це вид професійної етики, що регулює систему відносин між людьми в сфері бізнесу. Норми й вимоги, що становлять теоретичну основу етики ділових відносин. Всесвітньо відомі бізнесмени сформулювали перелік етичних вимог як для окремих співробітників, так і для цілих підприємств і колективів: 1) золоте правило професійної етики: «У рамках службового становища ніколи не допускати стосовно підпорядкованих, керівникам, колегам свого службового рівня, клієнтам і т.п. таких учинків, яких не бажав би стосовно себе»; 2) друга вимога говорить, що необхідно справедливість при наділенні співробітників необхідними для їхньої службової діяльності ресурсами (грошовими, сировинними, матеріальними та ін.); 3) третя вимога: будь-яке етичне порушення незалежно від того, було воно допущено начальником або підпорядкованим, чоловіком або жінкою, старим або молодим співробітником, повинне бути виправлене; 4) відповідно до четвертої вимоги службове поводження й дії співробітника повинні сприяти розвитку організації (або її підрозділів) з моральної точки зору; 5) сутність п'ятої вимоги полягає в тім, що співробітники однієї організації повинні бути терпимі до моральних підвалин, традиціям та ін., що мають місце в інших організаціях, регіонах, країнах; 6) відповідно до шостої вимоги при розробці й прийнятті рішень у ділових сферах варто керуватися як інтересами окремої особистості, так і інтересами всього колективу в цілому; 7) сьома вимога нагадує, що не слід боятися мати власну думку при рішенні будь-яких складних питань; 8) восьма вимога – ніякого насильства, натиску на підлеглих, що виражається в різних формах, наприклад у приказній, командній манері ведення службової розмови; 9) дев'ята вимога – сталість впливу, що виражається в тім, що етичні стандарти не можуть бути впроваджені в життя організації одноразовим наказом, для цього необхідні зусилля, що не припиняються, з боку менеджера й рядових співробітників; 10) десята вимога – при впливі (на колектив, на окремого співробітника, на споживача) ураховувати силу можливої протидії. Справа в тому, що, визнаючи цінність і необхідність етичних норм у теорії, багато співробітників, зіштовхуючись із ними на практиці, по тій або іншій причині можуть почати їм протидіяти. Керівництво повинне до цього готуватися заздалегідь і встановлювати якісь форми осудження за порушення етичних норм (критичні зауваження, осуд, відмова в спілкуванні); 11) одинадцята вимога полягає в тому, що до людини споконвічно потрібно ставитися з довір'ям (до його почуття відповідальності, компетенції, почуттю боргу й т.п.). Не можна необґрунтовано висловлювати критичні зауваження й виражати невдоволення; 12) дванадцята вимога настійно рекомендує прагнути до безконфліктності. Хоча конфлікт у діловій сфері має не тільки дисфункциональные, але й функціональні наслідки, проте конфлікт – це сприятливий ґрунт для етичних порушень; 13) тринадцята вимога – воля, що не обмежує волі інших; звичайно цей принцип, хоча й у неявній формі, обумовлений посадовими інструкціями; 14) чотирнадцята вимога – співробітник повинен не тільки сам надходити етично, але й сприяти такому ж поводженню колег; 15) п'ятнадцята вимога говорить: не критикуй конкурента. Мається на увазі не тільки організація – суперник на ринку, але й «внутрішній конкурент» – колектив іншого відділу, колега.

Діловой протокол– звід правил, які регламентують порядок проведення зустрічей і переговорів, організацію прийомів, оформлення ділової переписки й т.д. Тобто якщо норми ділового етикету можна розглядати як теорію, то діловий протокол є його практичною частиною.

Дипломатичний протокол– сукупність загальноприйнятих норм, правил і традицій, дотримуваних офіційними особами в міжнародному спілкуванні. При цьому дипломатичний етикет, як важлива частина протоколу, регламентує правила поведінки офіційних осіб під час різних заходів, що включають переговори, зустрічі делегацій, візити, бесіди, взаємні подання, прийоми й т.д.

Література [5, 8, 10-15, 22].