Особливості побудови

«Патетична соната» - унікальний за формою текст через ускладнену просторово-часову організацію, наявність вставних сцен інтермедійного характеру, присутність наратора та специфічний характер ремарок. П’єса написана від першої особи (нетипово для прози). Таким чином письменник прагнув завуалізувати власні переконання і вберегти текст від цензури. Ілько одночасно виступає і як персонаж, і як коментатор подій. При прочитанні здається, що головним героєм є Ілько Юга, хоча зрозуміло, що ідейним центром у творі є саме Марина. Це зокрема підтверджується її мученицькою смертю наприкінці. Такою хитрістю Кулішеві вдалось провести не лише цензорів, а й відомих театральних діячів, зокрема театрального режисера Таїрова: у виставі актриса А. Коонен, яка грала Марину мусила тримати за спино пістолет, зізнаючись у коханні поету. Це мало знизити привабливість героїні для глядача, хоч і суперечило здоровому глузду: Марина в це й час була під арештом, тож зброї у неї бути не могло. Взагалі для Куліша характерно вкладати в уста негативних, хоча б не перший погляд, героїв правдиві слова. Опозиція ліризованого начала в образі Ілька (відповідає оповідна структура, ремарки) та дієвого образу Марини (драматична структура) відсилає до поєднання епічного та драматичного компонентів у тексті. Ремарки у творі насичені тропами, образні, їх можна розглядати як прозовий текст, попри те, що звернені вони тільки до читача, а не глядача. Слово у Куліша емоційно наснажене, а ремарки явно не несуть утилітарного навантаження.

Проблематика

Марина не зважується піти за покликом серця і обрати поета, а зробила вибір на користь, як їй здавалось, загального блага, національної ідеї, обравши корнета, який міг би принести користь у відбудові України. Її вину спокутує. Він, прощений другом-революціонером, неосуджений, прирікає себе на ще страшніші мука – своїми руками вбиває свою мрію, а, значить, і поета в собі. У помилковому виборі Марини простежується паралель з вибором України, яка пішла не за Грушевським та Винниченком, а за імперськими силами, хоч і в новому обліку, які пообіцяли селянам землю. У сцені в камері Марина, свідома своєї вини у тому, що кохання до неї в душі Ілька загинуло, розуміє й те, що він прийшов скоріше заради себе самого, ніж заради неї. Саме перед неминучаю гибеллю їй відкриваються справжні цінності, а не примарні ідеали, хоч нічого уже не зміниш. У цьому епізоді Марина вивищується над Ільком, хоч на початку інколи й виникає враження, що вона не варта його такого кохання.

Біблійний підтекст

На християнських алюзіях побудована власне симовліка «Патетичної сонати»: «ходіння по муках» Марини, її мученицька смерть. Інколи християнський підтекст застосовується для творення комічного: «Я тільки тепер зрозуміла, як він, бідненький, зрадів, коли воскрес!». Комічними видаються і роздуми батька Марити Ступая про Бога: чи потрібен Укр Бог? Якщо так, то тільки свій, щоб не зрадив.

4.Маклена Ґраса — соціально-психологічна драма М. Куліша. У творі відображено кризові процеси життя Польщі початку 30-х років. Але чи не можна було б провести паралель між подіями у Польщі й Україні? Отже, можна припустити, що й драму з сучасного польського життя Куліш написав з думкою про долю людини з рідній Україні. «Маклена Граса» аналіз У соціально-психологічній драмі М. Куліша «Маклена Ґраса» показане одвічне й трагічне протистояння людини та суспільства. Провідний мотив п’єси — тривога за цей світ і цю людину «Маклена Граса» історія написання Матеріал для сюжету цього твору, взято з реального життя, з повідомлення польської преси. Купець, збанкрутувавши внаслідок кризи 1929 року в Польщі, спочатку застрахував своє життя, а потім найняв за п’ятсот злотих безробітного, щоб той його вбив і не виказав таємницю. Поліція арештувала купця, який хотів, щоб за його смерть родина одержала величезну страхову премію. Драматург по-філософськи переосмислив подію, подавши її в ракурсі соціального протистояння, наповнивши характери героїв реальним змістом, хоча й час, і місце дії, і ситуація досить умовні. «Маклена Граса» сюжет Дія відбувається у двох місцях, що контрастують між собою, як і самі герої п’єси: у домі маклера Зброжека (короткочасно), — і на вулиці (основна дія), коли дощить, холодно й мрячно, біля собачої буди, у підвалі будинку, де мешкає сім’я Граса. Голод безробіття, бідність і сирітство стали основою цієї історії. Перед нами’— життя безробітного Стефана Граси та його дочки Маклени, історія банкрутства маклера Зброжека, втрата надій його дочки Анелі на одруження з Зарембським, власником фабрики. Це похмура дійсність, що робить виклик у складних ситуаціях суспільству й зокрема людині. Драматурга хвилює наявність такого протистояння, проте він не песиміст, ідея позитивного розвитку людства знайшла відображення саме в цій п’єсі. Втілення сподівань на ліпше життя ми спостерігаємо в образі Маклени. Це тринадцятирічна дівчинка, яка має почуття власної гідності, має отой моральний закон у собі, що не дає переступити межу людяності навіть у складних ситуаціях. Маклена вірить лозунгам комуніста Окрая, для неї ідея революції має обов’язково здійснитися. Доведена до відчаю дівчинка, аби врятувати сім’ю від виселення з підвалу, пробує заробити гроші на вулиці повією, але в останню мить вона втікає від «клієнта». Наступна нагода заробити грошей трапляється після підслуханої розмови батька із Зброжеком, коли маклер просить вбити його за 500 злотих. Батько відмовляється, а Маклена, наздогнавши Зброжека на вулиці, вмовляє його, переконуючи, що вона вміє стріляти й обов’язково.виконає його прохання. Жадібний до грошей Зброжек і на цьому намагається заробити. У ранковій напівтемряві віддає Маклені не всі обіцяні гроші. Дух спротиву проти того, що вона мала намір зробити, і протест проти зброжеків, проти наживання капіталу на нещастях людей — все це штовхає дівчинку до рішучих дій — вона бере гроші й рве їх. їй огидна ця ситуація, вона збуджено говорить: «Батько розповість про все. То, може, й там, у банках, порвуть ваші гроші». Фінальні слова Маклени, яка після пострілу втікає від поліції, звучать за ідейним задумом досить оптимістично: «Перекажіть, що я повернуся! Неодмінно!» На нові зміни чекає суспільство, цього чекає і автор: «З-за муру, де пролізла Маклена, десь далеко сходило сонце». «Маклена Граса» критика «Маклена Граса» — останній відомий твір Миколи Куліша. Деякі літературознавці називають цей твір філософською трагікомедією-мєтафорою. Ю. Шерех у статті “Шоста симфонія Миколи Куліша” першим відзначив, що мотив розчавленого дитинства в “Маклені Грасі” є одним із головних. На думку Н. Кузякіної, “образ Маклени найпривабливіший, найліричніший серед образів підлітків, створених в попередніх п’єсах М. Куліша” «Маклена Граса» проблематика У побутовій, на перший погляд, а насправді узагальнено-символічній формі драматург розкриває суттєві закономірності суспільного буття XX століття, головна з яких — дегуманізація суспільства. Якими мають бути стосунки людини й суспільства, суспільства й людини? Це тривожить митця, викликає потребу висловитись, показати це в п’єсі, тому й живе дух правди в його творах. Наприклад, актуально зазвучала в той час тема голоду, що хвилею котилася по Україні, у творі «97» і зокрема в «Маклені Грасі» в об-раві маленької Христинки. Ми можемо сміливо назвати Миколу Куліша Великим Протестантом доби «Українського Розстріляного Відродження», він до кінця виконував місію митця: намагався об’єднати мистецтво і духовно життя України. Було цікаво? Ділимось з друзями: 0 Читайте також: «Життя Галілея» скорочено Характеристика родини Половців Вислови відомих людей про роман «Вершники» Рубрика: 11 клас Написати коментар Ім'я (обов'язково) E-Mail (не публікуєтся) (обов'язково)