Уподібнення буває трьох видів- зно
.docxУподібнення буває трьох видів – абсолютно різних за своєю природою.
УВАГА! У прикладах слова подано в транскрипції без наголосів та специфічних позначок, що не стосуються теми.
-
Уподібнення за дзвінкістю/глухістю
При швидкій вимові слів деякі звуки стають схожими. Наприклад, у слові «отже» друга літера – т, проте чуємо ми там звук [д] – [одже]. Відповідальний за це звук [ж], який є дзвінким, значно сильнішим за глухий, тому він і впливає на попередній глухий.
[одже], дзвінкі звуки завжди впливають на попередні глухі, роблячи їх також дзвінкими. Наприклад:
молотьба – [молод’ба]
вокзал – [воґзал]
АЛЕ глухі звуки занадто слабкі, тому вони, зазвичай, ніяк не впливають на попередні дзвінкі, ОКРІМ ВИНЯТКІВ:
вогкий – [вохкий]
легко – [лехко]
нігті – [н’іхті]
кігті – [к’іхт’і]
дьогтю – [д’охт’у]
-
Уподібнення за м’якістю
Якщо у слові є м’який або пом’якшений звук, а перед цим звуком стоїть [д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] (Де ти з’їси ці лини?), то ці звуки уподібнюються, тобто обоє стають м’якими. Ось така схема цього процесу:
[д], [т], [з], [c], [ц], [л], [н] + [м’який] АБО [пом’якшений]
І приклади:
пісня – [піс’н’а]
гість – [г’іс’т’]
-
Уподібнення за місцем і способом творення.
Та-а-ак, це уподібнення може бути важко збагнути. Його можна хіба почути, або й просто вивчити. Спробуйте вимовити в голос слово «хочеться» – «Мені так хочеться морозива», наприклад. Що чуємо? Чи чуємо ми окремі звуки [т] і [с] наприкінці? Мабуть, що ні. Бо при швидкому мовленні відбувається уподібнення і ми чуємо вже [хочец':а].
Інші типові приклади такого уподібнення (вимовляйте вголос!):
ТЬСЯ |
[ц’:а] |
учиться |
[учиц’:а] |
ШСЯ |
[с’:а] |
смієшся |
[см’ійес’:а] |
СШ |
[ш:] |
принісши |
[приніш:и] |
ЗЖ |
[ж:] |
зжати |
[ж:ати] |
ЖЦі |
[з’ц’і] |
книжці |
[книз’ц’і] |
ЧЦі |
[ц’:і] |
дочці |
[доц’:і] |
ШЦі |
[с’ц’і] |
товаришці |
[товарис’ц’і] |
ТЦі |
[ц’:і] |
квітці |
[квіц’:і] |
ТЧ |
[ч:] |
Вітчизна |
[в’іч:изна] |
__________