Політична участь громадян як чинник демократизації у суспільстві зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ВИВЧЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ

Історія вивчення проблеми політичної участі ..........................................……

Уточнення основних понять дослідження…………………………..……….

Принципи і методи дослідження політичної участі…………….…….

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ ЯК ЧИННИКА ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

2.1. Сутність та різновиди політичної участі………………………..….…..

2.2. Умови та фактори демократизації суспільства………………………..….…

2.3. Вплив політичної участі громадян на процеси демократизації…..…..

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ ГРОМАДЯН ЯК ЧИННИК ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

3.1. Аналіз факторів динаміки політичної участі населення у демократичних державах…………………………………………………….……

3.2. Особливості політичної участі українських громадян………………...

3.3. Способи та засоби регулювання політичної участі громадян в процесі демократизації суспільства………………………………………………

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………..

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….

ВСТУП

Актуальність дослідження: виникнення конституційної демократичної держави нерозривно пов'язане з питанням політичної участі населення. У класичній теорії демократії участь трактується як громадянський обов'язок, як ознака політичного благополуччя,кращий метод забезпечення, врахування індивідуальних інтересів у політичному процесі. Ця традиція втілює ідеальну модель «людини політичної» - здатної виступити в якості громадянина у сфері публічних інтересів. Однак ця модель залишає відкритими питання щодо того, які соціальні інтереси повинні враховуватися в політиці. Не зрозумілі можливі форми реалізації таких врахувань: голосування або право знати, чи право самостійно вирішувати, право вето, право делегації, мандата тощо. Всі ці проблеми є дискусійними і не мають однозначного рішення.

Зростання інтенсифікації розвитку світових демократичних процесів відкриває питання щодо форм політичної участі, взаємодії та комунікації, які актуальні як для країн з розвиненою демократією, так для країн перехідного типу. Водночас цю ситуацію також зумовили швидкі темпи змін динаміки суспільного життя, формування інформаційного і громадянського суспільства, процеси глобалізації тощо. Жодна політична система не може існувати сама по собі, вона існує на основі участі у ній громадян, тобто будь-який прояв політичної активності (або навпаки пасивності) безпосередньо або опосередковано впливає на політичну сферу життєдіяльності суспільства. Це означає, що від самих громадян багато залежить, адже саме вони завжди є більшістю, і можуть та мають впливати на рішення органів державної та муніципальної влади. Але в даному випадку кількісні показники суспільства не завжди свідчать про таку якість і дуже відрізнються по кожній країн: проявляються на перший погляд однакові форми політичної активності різних акторів політики - політична еліта, правляча партія, громадські організації, державні органи влади, громади і т.п. Тому дослідження феномену політичної участі громадян ніколи не втрачає своєї значимості.

Політична участь являє собою і певний прояв політичної культури, свідомості, поведінки, є результатом процесу соціалізації. Форми прояву цієї участі - активність чи абсентеїзм – це також показник загальносуспільного розвитку і певне надбання, - як для кожного окремо, так і для країни в цілому.

Проблема участі, яка передбачає не лише політичну участь громадян, а й інші аспекти їхньої діяльності – громадянську та соціальну активність на різних рівнях, від сім’ї, школи, локальної спільноти до суспільних рухів і громадянських ініціатив, розглядається в західних демократіях як одна з найважливіших характеристик постіндустріального суспільства.

Політична участь громадян вважається одним із найважливіших критеріїв легітимації існуючої системи влади та збереження демократичного режиму. Вона нерозривно пов’язана з виникненням правової та конституційної держави, легітимність якої передбачає схвалення існуючого порядку її громадянами. Без забезпечення широкої участі громадян у прийнятті політичних рішень неможливе досягнення суспільної згоди, самовідтворення та стабільний розвиток громадянського суспільства.

Отже, політична участь є феноменом зі складною внутрішньою структурою і природою, який можна розглядати з багатьох точок зору. Підходи до нього можуть носити різноманітний характер: і культурологічний, і аксіологічний, і поведінковий. На основі дослідження політичної участі громадян у різних державах та в різні часи, робились різноманітні аналітичні висновки у контексті відносин «влада — суспільство - влада».

Процес демократизації жодним чином не можна розглядати без урахування рівня та якості політичної участі громадян. Адже демократія базується на тому, що свобода – це значить і відповідальність за власні дії. Від системи відносин між тими, хто діє та тими, хто просто спостерігає залежить багато. Від того, наскільки співвідноситься активність участі одних та пасивність інших, буде коливатися сила їхнього впливу на низку процесів політичного життя. Таким чином, стає зрозумілим, що демократизація не можлива без активної участі в ній громадян. З’ясування питання стосовно того, якою має бути ця участь для якісного розвитку демократії і визначає необхідність цього дослідження.

Проблематика дослідження процесів демократизації майже завжди пов’язана із питанням політичної участі. Для кожної країни й суспільства дуже важливо окремо визначити та розглянути оптимальний еквівалент обсягу цього феномену у житті різних верств суспільства, стежити за його показниками та проектувати подальший розвиток залежно від запитів держави та суспільства.

Українське суспільство зараз має адаптуватися до вимог нових соціально-політичних трендів та викликів глобалізації. Відповідно, що модернізаційних змін мають зазнати й підходи до вивчення інститутів та процесів, що відбуваються в ньому. В цьому контексті необхідною є якісна наукова ревізія феномену політичної участі, всебічне дослідження його форм, рівнів, структури, ідеологічних і культурних аспектів, зовнішніх впливів, взаємозв’язків з іншими видами соціальної активності.

Тому необхідно виявити, яким чином політична участь впливає на демократизацію суспільства і визначити можливі важелі впливу на цей процес.

Об’єкт дослідження: політична участь.

Предмет дослідження: вплив політичної участі на демократизацію суспільства.

Мета дослідження: дослідити особливості політичної участі як важливої умови функціонування демократії в Україні та зарубіжних країнах і визначити можливі способи та засоби регулювання політичної участі громадян в процесі демократизації суспільства.

Завдання дослідження:

• розглянути історію вивчення проблеми політичної участі;

• дати визначення понять: «політична участь», «політична діяльність», «політична поведінка», «демократизація»;

• обрати та застосувати методи вивчення політичної участі як фактору демократизації та розробити комплексну методологію дослідження;

• визначити сутність та різновиди політичної участі;

• з’ясувати умови та фактори демократизації;

• розглянути вплив політичної участі громадян на процеси демократизації;

• проаналізувати фактори динаміки політичної участі у демократичних країнах;

• дослідити особливості політичної участі громадян України;

• визначити способи регулювання політичної участі громадян в період демократизації суспільства.

Основна гіпотеза: політична участь конструктивного характеру позитивно впливає на розвиток демократичних процесів у суспільстві, а її деструктивний тип негативно впливає загальнодержавний розвиток демократичних процесів.

Альтернативна гіпотеза: політична участь є лише проявом політичної культури та поведінки, вона впливає на діяльність суб’єктів політики, але жодним чином не визначає демократичний потенціал суспільства.