3. Принципи економічного аналізу
Суть економічного аналізу проявляється в його принципах, функціях, ролі в управлінні та його задачах.
З вимог до управління економікою витікають наступні принципи аналізу: науковість; системність; комплексність; об’єктивність; точність; достовірність; діючість; оперативність; демократизм; ефективність і т.ін.
Ними треба керуватися при проведенні аналізу господарської діяльності на будь-якому рівні.
Коротко зупинимося на важливіших принципах аналізу.
1. Науковість – аналіз повинен мати науковий характер, тобто базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, ураховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати найновіші методи економічних досліджень і т. ін.
2. Системність – кожний об’єкт, що вивчається, розглядається як складна динамічна система, яка складається з ряду елементів, котрі визначеним способом зв’язані між собою і зовнішнім середовищем.
Вивчення кожного об’єкту повинно здійснюватися з урахуванням всіх внутрішніх і зовнішніх зв’язків, взаємозалежності і взаємопідпорядкованості його окремих елементів.
3. Комплексність –дослідження потребує охоплення усіх сторін і ланок діяльності, всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства.
4. Достовірність, точність – аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, яка реально відображає об’єктивну дійсність, а висновки його повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками.
5. Конкретність і діючість - аналітичні розрахунки можуть залишатися “грою в цифри”, якщо вони ведуться без конкретного напрямку, в відриві від потреб управління. Конкретність аналізу безпосередньо зв’язана з його дієвістю . Якщо результати аналізу не забезпечують матеріалу для прийняття управлінських рішень, направлених на поліпшення роботи, то такий аналіз не досягне кінцевої цілі і, отже, не має практичного смислу.
6. Оперативність означає уміння швидко і чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення і запроваджувати їх в життя. Оперативність аналізу полягає в своєчасному виявленні і попередженні причин відхилень від плану і знаходження шляхів усунення негативно діючих факторів.
7. Динамічність – цей принцип потребує, щоб усі об’єкти вивчались в їх взаємозв’язку в динаміці. Це дозволяє виявити закономірності змін які відбуваються.
8. Об’єктивність – недостатня об’єктивність результатів аналізу може привести до прийняття рішень, які потягнуть за собою втрати, збитки в використанні ресурсів відповідного об’єкту, що управляється.
9. Ефективність – витрати на проведення аналізу повинні давати багаторазовий ефект.
4. Мета і завдання економічного аналізу
Основною метою економічного аналізу є пошук резервів підвищення ефективності суспільного господарства і розробка заходів щодо їх реалізації.
Досягнення цієї мети потребує попереднього розв'язання конкретних завдань.
Основними завданнями економічного аналізу є такі:
– оцінка фактичного стану господарювання;
– виявлення факторів, які спричинили відхилення фактичних показників від планових;
– визначення кількісного та якісного впливів різних факторів на результати господарювання;
– визначення резервів поліпшення наявного стану;
– розробка, обґрунтування шляхів і заходів подальшого використання виявлених резервів та контроль за їх виконанням.
Зупинимося на цих завданнях детальніше.
1. Оцінка фактичного стану господарювання передбачає встановлення рівня та об'єктивну характеристику економічних результатів, досягнутих підприємством, його структурними підрозділами чи окремими працівниками. Основним методом при цьому виступає порівняння, а базою порівняння – планові, нормативні показники, показники минулих років, конкурентів тощо. Саме порівняння фактичних (звітних) відповідних економічних показників з плановими (нормативними) допомагає виявити відхилення між ними у бік збільшення або зменшення та рівень виконання плану (дотримання нормативів). На практиці найчастіше звітні дані зіставляються з плановими.
2. Виявлення факторів, які спричинили відхилення фактичних показників від планових полягає у визначенні чинників, які позитивно чи негативно вплинули на результати господарської діяльності. Наприклад, на фінансові результати підприємства (розмір прибутку, рентабельність) впливає сукупність економічних, організаційних, виробничих, технологічних та інших факторів. Вони можуть або стимулювати, або перешкоджати досягненню поставлених завдань. Зокрема, серед основних із них можна назвати зміну обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), ціни, собівартості продукції тощо.
3. Визначення кількісного та якісного впливів факторів на результати господарювання досягається шляхом проведення факторного аналізу. Для цього використовуються різні статистико-економічні методи, зокрема індексний, дисперсійний, кореляційно-регресійний, елімінування та інші, що дає змогу розрахувати силу і величину впливу чинників на результативні показники. Така операція вкрай необхідна для виявлення резервів.
4. Визначення резервів підвищення рівня господарювання, поліпшення наявного стану є наступним етапом після факторного аналізу і базується на його даних. Він полягає у встановленні невикористаних господарських можливостей, зокрема втрат робочого часу, матеріальних, фінансових, трудових ресурсів. Основним завданням цього етапу є розрахунок суми понесених втрат підприємства (явних та прихованих) порівняно з плановими даними внаслідок дії несприятливих чинників чи прорахунків.
5. Розробка, обґрунтування найраціональніших шляхів і заходів щодо подальшого використання виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання та контроль за їх виконанням. Це завдання логічно випливає з попередніх чотирьох і є завершальним етапом дослідження. Аналітики повинні запропонувати більш досконалу стратегію і тактику подальшого економічного розвитку господарської діяльності, а також комплекс заходів, рекомендацій щодо усунення допущених недоліків, втрат, упущених можливостей тощо. Ці заходи мають ґрунтуватися на сучасних прогресивних технологіях, інноваційних підходах, узагальненому передовому вітчизняному і зарубіжному досвіді.