Практична частина
1. Чи порушує тестування на детекторі неправди до наймання на роботу претендента його право на таємницю особистого життя? Якщо так чи ні, то чому?
Якщо розглядати дане питання з точки юрисдикції, а саме право кожної особистості на таємницю особистого життя, тоді звичайно так, але ми маємо можливість стверджувати, що дані аспекти ми розглядаємо з точки зору професійної природності даної особистості до нашої роботи. З моєї точки зору питання які повинні бути визначені у тесті на природність даного працівника не повинні торкатися його окремих особистих питань, на які він може відповідати, а може не відповідати і це не повинно ніяким чином впливати на визначення його профпригодності.
2. Які три риси морального закону, коли він являє собою твердження форми розумної дії?
Розумна дія та моральний закон - це дві складові, які повинні логічно переплітатися у своїх напрямках, тобто розумна дія повинна спиратися на моральний закон, саме також моральний закон повинен враховувати розумну дію.
3. Денис Голубовський, президент і головний розпорядник компанії «Х», бере участь у плануванні починання компанії «Y». У нього є сусід, що має фінансові труднощі. Денис радить сусідові придбати стільки акцій компаній «Y», скільки він зможе, тому що вартість цих акцій незабаром зросте. Денис не пояснює йому, чому курс чих акцій підвищиться. Сусід купує акції. Чи винний сусід морально у використанні внутрішньої конфіденційності інформації? Якщо так чи ні, то чому?
З моєї точки зору, тут порушується як моральні якості особистості, а саме Денис Голубовський просто використовує свого сусіда у тій якості, якій йому необхідно, а сусід безглуздо, не визначивши основних позицій дій Дениса Голубовського, виконує беззаперечно його дії. З моєї точки зору, ми маємо змогу спостерігати просто непорядну людину.
ВИСНОВКИ
Однією з умов функціонування фірми є висока економічна ефективність, що дає змогу задовольняти різноманітні інтереси її власників, працівників, розв'язувати конкретні суспільні проблеми. Однак економічна ефективність має не лише прагматичний, а й моральний виміри. Суспільна корисність фірми обумовлюється не тільки її економічною ефективністю, а й моральним кліматом у колективі, моральним самопочуттям її працівників, корпоративною єдністю, турботою менеджерів про ділові справи і благо кожного працівника, характером її взаємодії із зовнішнім середовищем. Усі ці проблеми по-своєму фокусуються в діяльності менеджера, високі вимоги до ділових і моральних якостей якого зумовлені його місцем і роллю у функціонуванні фірми, правами та обов'язками. Головні повноваження менеджера є похідними від його функцій. Право влади над працівниками, їхнім часом та енергією він набуває завдяки трудовій угоді, яка зобов'язує його працювати на користь фірми в обмін на певні матеріальні та соціальні блага. Попри те, що трудова угода окреслює різноманітні повноваження менеджера, вона не може страхувати Його від багатьох суперечностей і відповідних моральних проблем. Був час, коли роботодавці, керівники мали необмежену владу для реалізації своїх рішень, їм належали щодо цього всі права, які в явній формі не були заборонені законом чи трудовою угодою. Нині менеджер має лише обумовлені законом і трудовою угодою права. Це означає, що він діє на підставі делегованих йому власником або працівниками прав, і тільки в їх межах реалізує свою владу. Все інше буде порушенням прав працівника. Оскільки право на тлумачення умов такого делегування належить не лише менеджеру, це нерідко породжує численні суперечності, в тому числі й моральні, у його взаємодії з власниками і працівниками фірми.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений, Москва: Финансы и статистика, 2001
2. Герет Т.-М., Клоноскі Р.-Дж. Етика бізнесу, Київ: Основи, 1999
3. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник, Київ: видавничий центр Академія, 2005; 414с.
4. Уткин Э.А. Этика бизнеса, Москва: Зерцало, 1998
5. Федоренко Е.Г. Профессиональная этика, Киев: Вища школа, 1983