
- •Алгебра та геометрія: основи лінійної алгебри
- •Практичне заняття № 1 Тема: Матриці. Дії з матрицями
- •Транспонування матриць
- •Додавання матриць
- •Множення матриці на число
- •Добуток матриць
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 2 Тема: Перестановки. Підстановки. Визначник та його властивості
- •Властивості визначників
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 3 Тема: Методи знаходження оберненої матриці
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 4 Тема: Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар). Теорема Крамера. Матричний метод розв’язання слар
- •Методи розв’язання слар. Метод Крамера
- •Матричний спосіб розв’язання слар
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 5 Тема: Ранг матриці. Теорема Кронекера-Капеллі. Метод Гауса розв’язання слар
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 7 Тема: Систематизація та узагальнення знань з розділів лінійної алгебри: «Матриці», «Визначники», «Системи лінійних алгебраїчних рівнянь»
- •Тест для самоперевірки
- •Практичне заняття № 8 Тема: Модульна контрольна робота № 1 (приклад)
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Додаткові завдання для самостійного розв’язування
- •Питання для самоконтролю
- •Індивідуальне завдання
- •Завдання для підвищення рейтингу студента
- •Відповіді
- •Література
- •Додаток а
- •Індивідуальне завдання з курсу «Алгебра та геометрія» за розділом: Основи лінійної алгебри
Приклади розв’язування задач
Знайдіть можливі добутки матриць
,
.
Розв’язання:
Добуток
існує:
,
Добуток
– не існує, тому що кількість стовпців
матриці
(два стовпці) не дорівнює кількості
рядків матриці
(один рядок).
Дано матриці
,
,
. Знайдіть
.
Розв’язання:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
Дано матрицю
. Знайдіть
.
Розв’язання:
;
.
За
властивостями добутку матриць:
,
тому матриці
та
є
переставними:
.
Дано дві матриці:
,
. Обчисліть:
а)
;
б)
;
в)
.
Розв’язання:
а)
За означенням добутку матриці на число
обчислимо
та
:
;
.
За правилом додавання матриць отримаємо:
.
б)
За означенням транспонованої матриці
.
Помножимо елементи матриці
на 3:
.
Тоді
.
в)
Знайдемо матрицю, що дорівнює
.
.
Зауважимо,
що за властивостями множення
.
Тоді
.
Матричним рівнянням називають рівняння, невідомим якого є матриця. Коренем матричного рівняння є матриця, яка при підстановці її у рівняння перетворює його на вірну тотожність. Два рівняння називають рівносильними, якщо множини їх розв’язків співпадають. Для розв’язання матричних рівнянь використовують такі перетворення, як додавання до обох частин рівняння однієї і тієї ж матриці (за правилом додавання матриць), множення обох частин рівності на ненульове число, множення обох частин рівності на ненульову матрицю (за правилом множення матриць).
Знайдіть матрицю
, якщо
(
та
– матриці з прикладу 4).
Розв’язання:
Додамо
до обох частин даного рівняння матрицю
,
а потім помножимо обидві частини на
число
.
Отримаємо:
.
,
.
Перевірте, чи виконуються для матриць
та
з прикладу 4 рівності:
а)
;
б)
;
в)
.
Розв’язання:
а) Перевіримо виконання даної рівності. Для цього перетворимо ліву та праву його частини:
;
;
;
.
З іншого боку:
;
;
.
Отримаємо
вірну рівність:
.
б) За означенням добутку матриць:
;
.
З іншого боку:
;
;
.
Рівність вірна.
в) Знайдемо квадрат суми матриць:
;
.
З іншого боку:
;
;
;
.
Таким чином,
.
Отже,
твердження
для даних матриць доведено.
Задачі для самостійного розв’язування
Для заданих матриць виконайте зазначені дії:
а)
для матриць
,
,
обчисліть
,
,
,
,
,
,
,
;
б)
для матриць
,
,
обчисліть
,
,
,
,
;
в)
для матриць
,
,
обчисліть
,
,
,
.
Знайдіть добутки матриць:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д)
;
е)
;
ж)
;
з)
;
і)
.
Обчисліть значення многочлена
від матриці
:
а)
,
;
б)
,
.
Зауваження
4.
При знаходженні значення многочлена
від матриці
будемо вважати його вільний член
рівним
,
де
– порядок матриці
.
Розв’яжіть системи матричних рівнянь:
а)
,
,
б),
.
Практичне заняття № 2 Тема: Перестановки. Підстановки. Визначник та його властивості
Перестановкою
натуральних чисел
називається довільний впорядкований
набір цих чисел.
Приклад.
Перестановками чисел
є
,
,
.
Теорема.
Існує
різних перестановок з
елементів.
Інверсією
в перестановці називається пара елементів
таких, що
та
перебуває лівіше
.
Кількість інверсій у перестановці
позначається
.
Приклад.
а)
У перестановці
число 2 утворює інверсію
,
1 не утворює інверсій, 4 –
,
3 та 5 – не утворюють. Отже,
.
б)
Наведемо всі інверсії перестановки
:
,
,
,
,
,
;
,
,
;
,
,
;
.
Підрахуємо їх кількість:
.
Перестановка називається парною, якщо в ній число інверсій парне, непарною – у противному випадку (див. попередній приклад).
Транспозицією
називається таке перетворення
перестановки, при якому міняються
місцями два елементи перестановки (не
обов’язково ті, що стоять поруч), а всі
інші залишаються на місці. Всі
перестановок з
чисел
можна розташувати в такому порядку, що
кожна наступна буде отримуватись з
попередньої однією транспозицією,
причому починати можна з будь-якої
перестановки.
Теорема. Будь-яка транспозиція змінює парність перестановки.
Підстановкою
-го
порядку(степеня)
називають
взаємно однозначне відображення множини
у себе. Зазвичай підстановки записують
у вигляді матриці розміру
.
У першому рядку розміщуються елементи
від 1 до
(прообрази), а в другому рядку – елементи,
в які вони відображаються (образи).
Приклад.
Підстановка четвертого порядку
.
Підстановка – це дві перестановки, записані одна під іншою у вигляді матриці. Підстановка називається парною (непарною) якщо сума інверсій в обох рядках є числом парним (непарним).
Приклад.
,
отже підстановка непарна.
Зауваження. Якщо в підстановці поміняти місцями стовпці, то одержимо іншу форму запису тієї ж підстановки.
Приклад.
.
Парність підстановки не залежить від форми її запису.
Приклад.
,
.
Визначником
(детермінантом) квадратної матриці
порядку
називається число
(або
,
або
),
що дорівнює сумі
доданків, кожний з яких є добутком
елементів цієї матриці, взятих по одному
з кожного рядка та кожного стовпця зі
знаком «плюс», якщо підстановка, складена
з індексів елементів цього добутку,
парна та зі знаком «мінус», якщо непарна.
Позначення: при
,
,
;
,
,
;
,
,
;
…
,
.
Означення
детермінанта матриці порядку
,
з якого випливає правило його обчислення,
є досить складним для сприйняття й
застосування. Однак відомі методи, що
дозволяють обчислити визначники високих
порядків на основі визначників нижчих
порядків.
Обчислення визначника 2-го порядку ілюструється схемою:
.
Приклад.
.
При обчисленні визначника 3-го порядку зручно користуватися:
правилом трикутників, яке ілюструється схемою:
.
правилом прямих (правилом Саррюса), яке ілюструється схемою:
.