- •Алгебра та геометрія: основи лінійної алгебри
- •Практичне заняття № 1 Тема: Матриці. Дії з матрицями
- •Транспонування матриць
- •Додавання матриць
- •Множення матриці на число
- •Добуток матриць
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 2 Тема: Перестановки. Підстановки. Визначник та його властивості
- •Властивості визначників
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 3 Тема: Методи знаходження оберненої матриці
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 4 Тема: Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар). Теорема Крамера. Матричний метод розв’язання слар
- •Методи розв’язання слар. Метод Крамера
- •Матричний спосіб розв’язання слар
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 5 Тема: Ранг матриці. Теорема Кронекера-Капеллі. Метод Гауса розв’язання слар
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 7 Тема: Систематизація та узагальнення знань з розділів лінійної алгебри: «Матриці», «Визначники», «Системи лінійних алгебраїчних рівнянь»
- •Тест для самоперевірки
- •Практичне заняття № 8 Тема: Модульна контрольна робота № 1 (приклад)
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Додаткові завдання для самостійного розв’язування
- •Питання для самоконтролю
- •Індивідуальне завдання
- •Завдання для підвищення рейтингу студента
- •Відповіді
- •Література
- •Додаток а
- •Індивідуальне завдання з курсу «Алгебра та геометрія» за розділом: Основи лінійної алгебри
Практичне заняття № 1 Тема: Матриці. Дії з матрицями
Матрицею
розміру (розмірності)
,
де
– число рядків,
– число стовпців, називається прямокутна
таблиця з
елементів деякої множини. Якщо елементами
матриці є числа, то матриця називається
числовою, якщо вектори, то – векторною,
якщо функції, то – функціональною.
Розглянемо числову матрицю. Місце
кожного елемента
матриці однозначно визначається номером
рядка
й стовпця
,
на перетині яких він знаходиться.
Позначають:
або
,
або
.
Матриця,
у якої число рядків дорівнює числу
стовпців, називається квадратною
(квадратну матрицю розмірності
називають матрицею
-го
порядку і позначають
або
).
Елементи
,
,
у яких номери рядка й стовпця, на перетині
яких вони знаходяться, співпадають,
утворюютьголовну
діагональ.
Квадратна матриця, у якої всі елементи, окрім головної діагоналі, дорівнюють нулю, називається діагональною.
Діагональна матриця, у якої всі елементи головної діагоналі дорівнюють одиниці, називається одиничною. Позначають:
.
Квадратна матриця називається верхньотрикутною (нижньотрикутною), якщо всі елементи, розташовані нижче (вище) головної діагоналі, дорівнюють нулю.
Приклад.
Верхньотрикутна
та нижньотрикутна
матриці.
Квадратна матриця, всі елементи якої дорівнюють нулю, називається нульовою і позначається:
.
Матриці
і
називаютьсярівними,
якщо вони мають однакові розміри й рівні
відповідні елементи, тобто
,
якщо
,
де
,
.
Якщо
для всіх елементів матриці виконується
умова
(симетрія відносно головної діагоналі),
то матриця називаєтьсясиметричною.
Приклад.
.
Матриця, що містить один рядок, називається вектором або матрицею-рядком, а матриця, що містить один стовпець, також називається вектором або матрицею-стовпцем. Їх вид:
–матриця-стовпець,
– матриця-рядок.
Матриця
розміру
,
що складається з одного числа, ототожнюється
з цим числом, тобто
є число 5.
Транспонування матриць
Матриця,
отримана з даної заміною кожного її
рядка стовпцем з тим же номером,
називається матрицею, транспонованою
до
даної. Позначають:
або
.
Приклад.
,
;
,
.
Транспонування
матриць має таку властивість:
.
Додавання матриць
Сумою
двох матриць
і
однакового
розміру називається матриця
того ж розміру, кожний елемент якої є
сумою відповідних елементів
матриць-доданків, тобто якщо
й
,
то
,
де
,
.
Приклад.
.
Аналогічно
визначається різниця
матриць:
,
де
,
.
Множення матриці на число
Добутком
матриці
на
дійсне число
називається матриця
,
кожний елемент якої є добутком відповідного
елемента матриці
та числа
,
тобто
,
де
,
.
Приклад.
,
.
Матриця
такого ж розміру, що і матриця
,
називаєтьсяпротилежною
до матриці
,
якщо
.
Наслідком з цього є рівність![]()
Різницю
матриць
можна визначити й так:
.
Властивості операцій додавання матриць і
множення матриці на число
(
– матриці,
):
–комутативність
додавання;
–асоціативність
додавання;
;
;
;
–дистрибутивність;
–дистрибутивність;
–асоціативність.
Добуток матриць
Добутком
матриці
на матрицю
називається матриця
,
кожний елемент
-ого
рядка й
-ого
стовпця якої дорівнює сумі добутків
відповідних елементів
-ого
рядка матриці
та
-ого
стовпця матриці
,
тобто
,
де
,
.
Зауваження 1. Добуток матриць можливий у випадку, коли кількість стовпців першої матриці дорівнює кількості рядків другої.
Зауваження
2.
Якщо квадратні матриці
й
одного порядку, то добутки
й
завжди існують.
Приклад.
Знайти добутки
та
матриць: а)
і
;
б)
і
.
Розв’язання:
а)
,
;
,
.
б)
,
;
,
.
Зауваження
3.
У загальному випадку добутки
й
не дорівнюють один одному:
.
Матриці
та
називаютьсяпереставними,
якщо
.
Добуток
називається
-им степенем матриці
.
Властивості операцій транспонування, множення,
додавання матриць і множення матриці на число
(
– матриці,
),
якщо записані операції мають сенс:
; 5.
;
; 6.
;
; 7.
;
; 8.
.
